Рішення

від 18.03.2021 по справі 624/861/20

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/861/20

№ провадження 2/624/31/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Кегичівка 18 березня 2021 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/861/20,

найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Кегичівська селищна рада Кегичівського району Харківської області,

відповідач: Рояківська сільська рада Кегичівського району Харківської області,

відповідач: ОСОБА_2 ,

суть вимог: про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , як між матір`ю та донькою. Визнати за ОСОБА_1 право на 1/3 частку на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Спілки селян ім. Шевченка, с. Рояківка Кегичівського району Харківської області, розміром 5,17 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) ХР №023725, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області 05 серпня 1996 року, зареєстрованого за №575, на підставі розпорядження №205 від 13 червня 1996 року, що належала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка проживала по АДРЕСА_1 . Разом з нею була зареєстрована її донька ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області №2767 від 16 вересня 2020 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яку фактично прийняла її донька ОСОБА_4 , але юридично її не оформила.

Відповідно до інформації №219/113-20 від 29 вересня 2020 року, наданої Відділом у Кегичівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області, згідно записів книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавався Кегичівською районною державною адміністрацією по Спілці селян ім. Шевченка за №575 ОСОБА_3 05 серпня 1996 року отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР №023725, розмір земельної частки (паю) згідно розпорядження Кегичівської райдержадміністрації від 13 червня 1996 року №205 - 5,17 умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) 20745,10 грн та відповідно до книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди на земельні ділянки на території Кегичівського району зареєстровано право власності та право оренди державний акт взамін сертифікату ОСОБА_3 не отримувала. На сьогодні сертифікати на право на земельну частку (пай) та Державні акти на право власності на земельні ділянки не друкуються і не реєструються.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , яка після своєї смерті залишила заповіт на належне їй майно. За яким 2/3 частини її майна вона заповідала ОСОБА_2 , 1/3 частину - ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки №2676 від 17 листопада 2020 року, наданої Виконавчим комітетом Кегичівської селищної ради, ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована одна в будинку АДРЕСА_1 , згідно запису будинкової книги.

У померлої ОСОБА_4 було двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Крім того, у ОСОБА_4 був чоловік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 .

З вищевикладеного випливає, що спадкоємці, які мають обов`язку частку у спадщині відсутні.

17 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку спадкового майна за заповітом, посвідченим Кегичівською державною нотаріальною конторою Харківської області 05 липня 2006 року за реєстровим №945, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 на спадкове майно, а саме земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Спілка селян ім. Шевченка, с. Рояківка Кегичівського району Харківської області, розміром 5,17 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) ХР №023725, виданого Кегичівською РДА Харківської області 05 серпня 1996 року, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої була її донька ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Проте постановою від 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки факт родинних відносин ОСОБА_4 з померлою ОСОБА_3 як між донькою та матір`ю не доведено та документ, що посвідчує право власності на вищевказану земельну частку (пай) для оформлення спадщини, до нотаріальної контори не надано.

Оскільки, сертифікат на право на земельну частку (пай) ХР №023725, виданий Кегичівською РДА Харківської області 05 серпня 1996 року, було втрачено, ним було подано оголошення до газети Наш край , проте сертифікат так і не був знайдений.

Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

26 листопада 2020 року позивач звернувся до Кегичівського районного суду Харківської області з позовом.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України 27 листопада 2020 року, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23 грудня 2020 року.

Ухвалою суду від 23 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 18 січня 2021 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, надавши заяву, в якій повідомляється, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, судові витрати просить залишити за ним та просить розглянути справу за його відсутності.

Представник Кегичівської селищної ради у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву в якій просить провести розгляд справи без його участі та просить прийняти законне та обґрунтоване рішення за наявними матеріалами справи.

Представник Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час повідомлявся належним чином, заяв від нього, а також відзиву не надійшло.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки відповідач не повідомив, заяв від нього, а також відзиву не надійшло.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 18 березня 2021 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується актовим записом про смерть №44 від 18 травня 1998 року (копія, а.с. 52).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області №2767 від 16 вересня 2020 року ОСОБА_3 була зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом з нею була зареєстрована донька ОСОБА_4 (копія, а.с. 8).

Відповідно до копії заяви про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 11 лютого 1998 року Кегичівським РВ ГУМВС України в Харківській області на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої є - ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (а.с. 57).

ОСОБА_4 після смерті своєї матері спадщину прийняла, проте юридично її не оформила.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 04 грудня 2008 року (копія, а.с. 35).

Відповідно до довідки №2676 від 17 листопада 2020 року, наданої Виконавчим комітетом Кегичівської селищної ради, ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована одна в будинку АДРЕСА_1 , згідно запису будинкової книги (а.с. 11).

Згідно з заповітом серії ВСХ №850730 від 05 липня 2006 року ОСОБА_4 заповідає належне їй майно 2/3 частини ОСОБА_2 , 1/3 частини ОСОБА_1 (копія, а.с. 36).

Відповідно до інформації №219/113-20 від 29 вересня 2020 року, наданої Відділом у Кегичівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області, згідно записів книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавався Кегичівською районною державною адміністрацією по Спілці селян ім. Шевченка за №575 ОСОБА_3 05 серпня 1996 року отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР №023725, розмір земельної частки (паю) згідно розпорядження Кегичівської райдержадміністрації від 13 червня 1996 року №205 - 5,17 умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) 20745,10 грн та відповідно до книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди на земельні ділянки на території Кегичівського району зареєстровано право власності та право оренди державний акт взамін сертифікату ОСОБА_3 не отримувала. На сьогодні сертифікати на право на земельну частку (пай) та Державні акти на право власності на земельні ділянки не друкуються і не реєструються (копія, а.с.10).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) ХР №023725, виданий Кегичівською РДА Харківської області 05 серпня 1996 року, було втрачено, у зв`язку з цим ОСОБА_1 було подано оголошення до газети Наш край (а.с.16).

Постановою від 17 листопада 2020 року ОСОБА_8 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки факт родинних відносин ОСОБА_4 з померлою ОСОБА_3 як між донькою та матір`ю не доведено та документ, що посвідчує право власності на вищевказану земельну частку (пай) для оформлення спадщини, до нотаріальної контори не надано (а.с.14-15).

Крім того, в судовому засіданні було досліджено наступні докази: копія паспорта та картки платника податків ОСОБА_1 (а.с.6-7), довідка з державного архіву Дніпропетровської області від 03 листопада 2020 року (а.с. 9), спадкова справа №92/2009 (а.с.33-49), копія актового запису про смерть ОСОБА_7 (а.с.51).

Відповідно до ст.15 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку, визначеним цивільним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, зокрема, родинних відносин між фізичними особами, а також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Верховним Судом України звернуто увагу на те, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Згідно з п. 10 цієї Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип права на справедливий суд, який означає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Оскільки, встановлення факту родинних відносин породжує для ОСОБА_1 юридичні наслідки, а саме можливість реалізувати своє право для отримання спадщини після смерті ОСОБА_4 та встановити даний факт іншим шляхом, аніж звернутися до суду за судовим захистом є неможливим, тому суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог про встановлення факту родинних відносин.

Згідно з ст. 76, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 3 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості), земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного Закону України основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) ч. 2. ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

Відповідно до п. 4, 5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , затвердження розміру земельної частки (паю) та видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Пунктами 10, 11, 12 додатку №1 до Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №11 від 20 лютого 1996 року було передбачено, що сертифікати про право власності на земельну частку (пай) видаються відповідною районною державною адміністрацією особі, яка має на це право. Відновлення втрачених сертифікатів проводиться тими ж органами, що їх видали. Однак на даний час немає можливості видачі нового сертифікату замість втраченого, про що свідчить лист відділу у Кегичівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до п. г ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму ВСУ, наданими в п. 11 постанови № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , та відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Спадкуванням за ст.1216 ЦК України є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ст. 1296 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні відповідні правовстановлюючі документи.

У відповідності до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частина 1 ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Дослідивши наведені докази, суд доходить висновку, що позивачем надано достатньо доказів для визнання за ним права власності на сертифікат на земельну частку (пай).

Позивач заявив, що вимоги про розподіл чи відшкодування судових витрат не заявляє та залишає їх за собою, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , як між матір`ю та донькою.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , право на 1/3 частку на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Спілки селян ім. Шевченка, с. Рояківка Кегичівського району Харківської області, розміром 5,17 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) ХР №023725, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області 05 серпня 1996 року, зареєстрованого за №575, на підставі розпорядження №205 від 13 червня 1996 року, що належала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженець с. Кегичівка Кегичівського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

відповідач: Кегичівська селищна рада Кегичівського району Харківської області, місцезнаходження: 64003, Харківська область, Кегичівський район, смт Кегичівка, вул. Волошина, буд. 33, код ЄДРПОУ 04396963,

відповідач: Рояківська сільська рада Кегичівського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: 64030, Харківська область, Кегичівський район, с. Рояківка, код ЄДРПОУ 04399513,

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , паспорт серії НОМЕР_5 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Н.М. Куст