Постанова

від 12.03.2021 по справі 495/1739/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1739/20

№ провадження 1-кс/495/650/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року м. Білгород - Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши усудовому засіданнів залісуду м.Білгород-Дністровськомуклопотання слідчогоБілгород-ДністровськогоРВП ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_3 про дозвілна тимчасовийдоступ доінформації,яка міститьохоронювану закономтаємницю,-

В С Т А Н О В И В:

12.03.2021 року слідчий Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю.

Клопотання обґрунтовується тим, що 20.01.2020 Білгород-Дністровською місцевою прокуратурою Одеської області зареєстровано заяву ОСОБА_4 про те, що 10.08.2018 ОСОБА_5 , надавши державному реєстратору комунального підприємства (далі КП) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », завідомо підроблені документи щодо набуття права на приватизацію житла, шляхом обману, придбала право власності на квартиру АДРЕСА_1 , чим завдала потерпілому ОСОБА_4 значну шкоду.

В порядку ст. 214 КПК України, відомості по даному факті, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020161240000007 від 20.01.2020 за правовою кваліфікацією передбаченою ст. 190 ч. 3 КК України, тобто придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), що завдало шкоди у великих розмірах.

Під час досудового розслідування встановлено, що 13.10.1988 на спільному засіданні адміністрації профкома та ради трудового колективу ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято рішення про створення житлово-будівельного кооперативу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для будівництва 20 квартирного будинку по АДРЕСА_2 , де серед інших членів кооперативу був ОСОБА_4 , який 15.07.1992 вніс відповідні кошти в сумі 7 789, 4 карбованців та набув права користування зазначеним житлом, яке підлягало приватизації.

Після побудови зазначеного багатоквартирного будинку, член житлово-будівельного кооперативу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_4 почав користуватися житловою квартирою АДРЕСА_3 , де був зареєстрований разом із своєю родиною, хоча не набув права приватної власності, так як не правів приватизацію житва у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Далі, 20.11.1998 рішенням співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , створено та проведено державну реєстрацію об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ) « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , яке являється правонаступником житлово-будівельного кооперативу « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

В подальшому, ОСОБА_5 не будучи членом житлово-будівельного кооперативу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а потім і ОСББ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », не провівши викупу/набуття права на частку житлового фонду, у невстановлений час, місці та способу, отримала свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру по АДРЕСА_4 , яке видане згідно з розпорядженням № 9017 від 08.01.2007 та підписано керівником органу приватизації державного житлового фонду ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , хоча дане свідоцтво про право власності на житло ІНФОРМАЦІЯ_5 не видавалось, розпорядження за № 9017 від 08.01.2007 не виносилось, а керівник органу приватизації ОСОБА_6 його не підписував та не засвідчував печаткою.

З метою державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, 10.08.2018 ОСОБА_5 , звернулась до державного реєстратора КП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_7 , де надавши йому фіктивне свідоцтво про право власності на житло, яке нібито видане згідно з розпорядженням № 9017 від 08.01.2007, фіктивний технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , який нібито виготовлений приватним підприємством (далі ПП) «НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС» за № 358 від 28.05.2018 та інші документи, зареєструвала за собою право власності на квартиру, реєстраційний номер нерухомого майна: 1622554951103, загальною площею 72,1 кв.м, житловою площею 39,8 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_4 .

В цей час, 06.08.2018 ОСОБА_8 надавши відповідні документи до органу державної реєстрації Одеської міської ради, здійснив реєстрацію ПП " ОСОБА_9 ", ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_2 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_5 , де він являється єдиним засновником та керівником.

Але, 25.10.2018 ОСОБА_10 , не будучи засновником та керівником ПП " ОСОБА_9 ", виготовив рішення засновників за№ 2/2018, відповідно до якого до складу засновників підприємства прийнято: ОСОБА_5 зі внеском до статутного капіталу у вигляді нерухомого майна, а саме: квартири, яку нею було приватизовано на підставі фіктивних документів по АДРЕСА_4 .

Для подальшої державної перереєстрації статутного внеску, 25.10.2018 між директором ПП " ОСОБА_9 " ОСОБА_11 та одним із засновників ОСОБА_5 , укладено акт приймання-передачі нерухомого майна № 3, відповідно до якого ОСОБА_5 передала в якості внеску до статутного капіталу вищевказану квартиру з оціночною вартістю 30 тис. гривень, підписи яких посвідчені приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_12 , зареєстровано в реєстрі за номерами: 2565 та 2566 від 06.11.2018.

Потім, 06.11.2018 державним реєстратором Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_13 , на підставі зазначеного акту приймання-передачі нерухомого майна № 3 від 25.10.2018, здійснив державну реєстрацію права власності за ПП " ОСОБА_9 " вищевказаної квартири.

Тоді, 22.04.2019 відповідно до протоколу засідання засновників ПП " ОСОБА_9 " № 2/2019, із складу засновників виключеного ОСОБА_14 та згідно з акту приймання-передачі нерухомого майна, в якості повернення внеску статутного капіталу, передано нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_4 .

На підставі зазначеного акту приймання нерухомого майна № 5 від 22.04.2019, державним реєстратором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_15 , 06.05.2019 проведено державну реєстрацію права власності зазначеної квартири за ОСОБА_14 , який отримав її в якості повернення внеску статутного капіталу, при виході із складу засновників ПП " ОСОБА_9 ".

Набувши право власності на зазначену квартиру, 13.11.2019 ОСОБА_14 на підставі договору дарування квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_16 , зареєстровано в реєстрі за № 1433, безоплатно передав ОСОБА_17 , у власність квартиру АДРЕСА_4 , оціночною вартістю 235032 гривень.

Таким чином, внаслідок використання фіктивних документів щодо приватизації нерухомого майна, спочатку квартира по АДРЕСА_4 була приватизована ОСОБА_5 , потім нею внесена до статутного капіталу ПП " ОСОБА_9 ", і виведена із статутного капіталу на користь ОСОБА_14 , який згодом подарував зазначену квартиру ОСОБА_17 ..

З матеріалів досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 користуветься мобільними телефонними засобів зв`язку стандарту GSM, які обладнаніSIM-картками мобільного оператора приватного акціонерного товариства (далі ПрАТ) « ІНФОРМАЦІЯ_7 » заномерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

З метою збирання доказів для проведення всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки та прийняття законних процесуальних рішень у передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки, під час досудового розслідування виникла необхідність отримати трафік переговорів із застосуванням мобільнихтелефоннів засобівзв`язку стандарту GSM, якіобладнаніSIM-картками мобільного оператора ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , у період часу з 00 год. 00 хв. 01 травня 2018 рокудо моменту дії ухвали про тимчасовий доступ до інформації,яка містить охоронювану законом таємницю.

Відомості про рухомий мобільний термінал відповідно до ст. ст. 84 та 91 КПК України можуть бути використані як докази наявності чи відсутності фактів та обставин, що підлягають доказуванню.

На підставі наведеного просить клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву у якій просить дане клопотання розглядати за його відсутності.

Вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених устатті 161цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

У клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Звертаючись до слідчого судді з зазначеним клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів слідчий, всупереч вимогам ч. 2 ст. 160 КПК України, не зазначив, яке значення має нформацію про телефонні дзвінки рухомих мобільних терміналів, якіобладнані SIM-картками мобільного оператора ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за № НОМЕР_5 за номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні № 42020161240000007: події кримінального правопорушення, винуватості підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні, виду та розміру шкоди, яку було завдано кримінальним правопорушенням, тощо.

У випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, сторона, яка звертається з відповідним клопотанням повинна зазначити у ньому можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, однак супереч вказаним вимогам, інспектором сектору дізнання у клопотанні вказані відомості не зазначено.

Таким чином, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю не обґрунтоване належним чином та у його задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 159-164 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя