Ухвала

від 10.03.2021 по справі 498/74/21

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №498/74/21

Провадження по справі №2/498/128/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 р. суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області - Ткачук О.Л., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом акціонерного товариства Кредобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Великомихайлівського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом акціонерного товариства Кредобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5790/2016 від 23.12.2016 року в розмірі 230908,55 грн.

Представник позивача надав до суду заяву та просить забезпечити пред`явлений ним позов шляхом накладання арешту на майно відповідача ОСОБА_1 , а саме на: земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:7679555121, кадастровий номер: 5121655500:02:001:0070, площа (га) 0,15, дата державної реєстрації земельної ділянки: 11.06.2014 р., адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). У своїй заяві представник позивача посилався на те, що ОСОБА_1 протягом досить тривалого часу не виконувались умови кредитного договору №5790/2016, укладеного між нею та ПАТ "Кредобанк". Також, протягом дії кредитного договору з боку відповідача допускалися прострочення чергових платежів. Згідно розрахунку заборгованості по вказаному кредитному договору станом на 19.06.2020 року заборгованість ОСОБА_1 по тілу кредиту становить 230 908,55 грн.

Вивчивши заявлене клопотання та матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Положеннями частин 2 та 3 статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості потрібні для забезпечення позову; забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У відповідності частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В свою чергу, суд вирішуючи питання можливості застосування у даному випадку заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, зазначає, що як вбачається зі змісту позовної заяви, але не зазначено в заяві про забезпечення позову, станом на поточний момент наявне чинне забезпечення виконання зобов`язання відповідача за кредитним договором №5790/2016 від 23.12.2016 рокуу вигляді договору застави від 26.12.2016 р. Предметом застави є рухоме майно: автомобіль марки RENAULT, модель DOKKER, дата випуску 2016, № кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1461, колір - коричневий, Державний реєстраційний номер - НОМЕР_2 , Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане Центр 5141 від 21.12.2016 р. Заставна вартість предмета застави визначена сторонами у сумі 344 933,60 грн. 26.12.2016 року було зареєстроване приватне обтяження. Отже, вартість заставного майна за цим договором кредиту значно більша суму боргу.

Крім того, факт перебування у приватній власності ОСОБА_1 відповідного об`єкту нерухомого майна, на які заявник просить накласти арешт, останній підтверджує змістом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 189761372 від 21.11.2019 р., а саме на: земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:7679555121, кадастровий номер: 5121655500:02:001:0070, площа (га) 0,15, дата державної реєстрації земельної ділянки: 11.06.2014 р., адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що зазначений об`єкт нерухомого майна перебуває у власності відповідача саме станом на дату звернення представника позивача до суду із заявою про вжиття засобів забезпечення позову, тобто станом на 03.03.2021 року.

Крім того, представником позивача не надано доказів, що існує реальна загроза відчуження вказаного майна, або невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зазначені заявником обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову, не обґрунтовують необхідності в застосуванні даного виду забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, зокрема на: земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:7679555121, кадастровий номер: 5121655500:02:001:0070, площа (га) 0,15, дата державної реєстрації земельної ділянки: 11.06.2014 р., адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до згідно абзацу 3 пункту 4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. № 9 вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 р. у справі № 211/129/18-ц (провадження № 61-45969 св18).

Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 263 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом акціонерного товариства Кредобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.

Суддя О.Л.Ткачук