Ухвала

від 12.03.2021 по справі 461/10809/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10809/20

Провадження № 1-кс/461/1512/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2021 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2

представника власника майна ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 22.01.2021 року у справі №461/9023/20 в частині користування на автомобіль марки BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1

В обгрунтування поданого клопотання покликається на те, що ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 22.01.2021 року про накладення арешту на майно задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020140000000390 від 13.05.2020, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.358 КК України та накладено арешт з позбавленням права відчуження майна ОСОБА_5 , а саме - автомобіль Фольксваген Транспортер, р.н. НОМЕР_2 , частку у статутному капіталі (251315 гривень) TOB «Група Спецтехнологія» (ЄДРПОУ 39098593), екскаватор гусеничний марки Catrrpillar 308С, заводський номер кузова НОМЕР_3 , екскаватор марки Atlas 1304К, р.н. НОМЕР_4 , екскаватор гусеничний марки Volvo ECR58, р.н. НОМЕР_5 . Окрім цього, накладено арешт з позбавленням права користування та відчуження на автомобіль марки BMW Х5, р.н. НОМЕР_1 , який також належить ОСОБА_5 . Зазначає, що судом всупереч вимогам Конвенції не наведено жодної мотивації своїх висновків та рішень у справі. Так, з матеріалів клопотання про накладення арешту на майно вбачається, що органом досудового слідства здійснюється розслідування у кримінальному провадженні №12020140000000390 від 13.05.2020 за підозрою ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також в організації складання та видачі оцінювачем завідомо підробленого офіційного документа, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.358 КК України (сума збитків, необхідна для кваліфікації дій за ч.5 ст.191 КК України в ухвалі суду не вказана). В ухвалі ніяким чином не мотивовано чому ОСОБА_5 заборонено користуватися саме автомобілем BMW Х5, р.н. НОМЕР_1 , а не обома автомобілями. З чого виходило слідство вилучаючи саме цей автомобіль, при цьому ОСОБА_5 добровільно доставив його 21.01.2021 до приміщення СУ ГУНП у Львівській області для проведення його обшуку згідно ухвали Галицького районного суду м.Львова. При цьому, якщо б суд заслухав думку власника майна - ОСОБА_5 то він володів би інформацією, що вказаний транспортний засіб використовується ОСОБА_5 для обслуговування хворої дружини, двох малолітніх дітей, а також батьків похилого віку, які також є хворими і, до того ж, проживають далеко за межами м.Львова. Окрім цього, згідно протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «Група Спецтехнологія» №1/2020 від 09.01.2020 року вказаний автомобіль передано в безоплатне користування вказаному Товариству та закріплено за ОСОБА_5 . На даний час саме знаходження вказаного автомобіля на арешт майданчику, який не пристосований для тривалого зберігання автотранспорту, без експлуатації, призведе до нищення такого майна, що ніяким чином не здатне забезпечити виконання завдання кримінального судочинства в частині накладення арешту на майно. Вважає, що таке судове рішення базується на припущеннях та ухвалено з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання з мотивів наведених у ньому. Просив задоволити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив клопотання про скасування арешту майна. Просив відмовити в задоволенні такого.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 22.01.2021 р. накладено арешт на автомобіль марки BMW Х5, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .

Відповідно дост.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт на автомобіль автомобіль марки BMW Х5, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , накладений з метою конфіскації.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 визначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. При цьому статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Конвенцію було ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а тому вона є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частиною першою статті 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтями 94,132,173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно ч.1ст.174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Відповідно до ч.2ст.174 КПК Україниарешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час судового провадження заклопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

В судовому засіданні встановлено, що автомобіль марки BMW Х5, р.н. НОМЕР_1 , згідно протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «Група Спецтехнологія» №1/2020 від 09.01.2020 року передано в безоплатне користування вказаному Товариству та закріплено за ОСОБА_5 .

Зважаючи на те, що накладений арешт ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 22.01.2021 року необґрунтовує належне обмеження права власності ОСОБА_5 на автомобіль марки BMWХ5,р.н. НОМЕР_1 та мав застосовуватись в найменш обтяжливий спосіб арешту майна,суд приходить до висновку,що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 є обґрунтованим та законним, а тому підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.131,170,173,174КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна- задовольнити.

Скасувати арешт в частині позбавлення права користування автомобілем «ВМW Х5» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_7 від 22.01.2021 року у справі № 461/9023/20.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1