Вирок

від 18.03.2021 по справі 462/2234/19

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/2234/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді- ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора- ОСОБА_3

представника потерпілого - ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140060001939 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Плешевичі Мостиського району Львівської області, з середньою спеціальною освітою, працюючого експедитором в ресторані «Шекспір», неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 29.05.2018 року приблизно о 21.00 год., керуючи автомобілем марки «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по вул. Любінській в напрямку до вул. Виговського у місті Львові, при проїзді ділянки вулиці Любінської, що біля будинку № 92, у середній смузі руху, порушив вимоги Р.1 п.п.1.5, 1.10 (в частині терміну «небезпека для руху»); Р.2 п..2.3 б), д); Р.12 п.12.3; Р.18 п. 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., які виразилися в тому, що він, керуючи даним транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді велосипедиста - неповнолітнього ОСОБА_5 , який в цей момент проїжджав проїзну частину дороги по пішохідному переході, позначеному дорожнім знаком 5.35.1 дод. 1 ПДР України та дорожньою розміткою 1.14.3 дод. 2 ПДР України, з права на ліво по ходу його руху, і якого він об`єктивно спроможний був виявити, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, що призвело до наїзду на неповнолітнього ОСОБА_5 , внаслідок чого останній отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину не визнав, від дачі показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Незважаючи на заперечення своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що факт вчинення злочину та винуватість обвинуваченого у вчиненні злочинних дій стверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні показав, що 29.05.2018 р. він рухався на велосипеді по тротуару на вул. Любінській в напрямку вул. Виговського в м. Львові. Під`іждаючи до нерегульованого пішохідного переходу, вирішив переїхати дорогу. В той час на нерегульованому пішохідному переході побачив пішохода, який наближався до острівця безпеки, а у правій смузі руху вул. Любінської в напрямку вул. Виговського перед пішохідним переходом стояв автомобіль, який пропускав пішохода. Він, не набираючи швидкості, з`їхав з тротуару на нерегульований пішохідний перехід з права на ліво в напрямку вул. Виговського. При цьому перед ним йшов пішохід, а він рухався за ним на відстані приблизно 4 метри. Проїхавши одну смугу, будучи на другій (середній) відчув удар у вилку переднього колеса велосипеда зліва і впав з велосипеда на спину на проїжджу частину дороги. Після цього зрзумів, що між його велосипедом і автомобілем відбулося зіткнення. В той час пішохід, який був попереду ступив на острівець безпеки. Водій автомобіля зупинився, не залишав місця події. А він був госпіталізований, отримав тілесне ушкодження, було проведено оперативне втручання. Вважає, що водій автомобіля його не побачив.

Законний представник потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_4 пояснив, що не був на місці ДТП, тому про обставини події йому не відомо. Він не пред`являв до обвинуваченого претензій і не має таких, оскільки його дії не були умисними і головне, що син залишився живий. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 29.05.2018 р. (вул. Кульпарківська-Виговського) та схемою, в присутності водія ОСОБА_6 , за участю понятих, яка ними підписана, зауважень не викладено. Огляд проводився за наступних погодніх умов: ясно, без опадів. Місце ДТП вул. Любінська, 92, нерегульований пішохідний перехід. Покриття: сухе, чисте, асфальтоване. Наявне світло, міське електроосвітлення. На ділянці дороги наявна дорожня розмітка, згідно з розділом 34 Правил дорожнього руху, п.1.14.3, 1.3, 1.1, 1.5, дорожні знаки, згідно з розділом 33 Правил дорожнього руху п. 5.35.1, 4.7. На транспортному засобі марки «Citroen Berlingo», з реєстраційними номерами НОМЕР_1 є пошкодження, локалізація яких наступна: праве переднє крило, вітрове шкло справа. У велосипеда «Skylano» відсутні пошкодження. Наявні сліди гальмування: коліс правого борту, довжиною 10,5 м та коліс лівого борту - довжиною 11,0 м.

Даними висновкуексперта № 48/19від 06.03.2019р.,згідно якого неповнолітній ОСОБА_5 , отримав закритий перелом внутрішньої кісточки нижньої третини правої великогомілкової кістки, садна лівого ліктьового суглобу, які утворились від контакту лівого ліктьового суглобу та правого гомілково- ступеневого суглобу з тупими предметами, могли бути спричинені 29.05.2018 року під час ДТП, при обставинах, вказаних в ухвалі про призначення експертизи, при падінні з велосипеда під час автонаїзду, та відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Даними висновку експерта № 1/784 від 17.07.2018 р., згідно якого на момент огляду робоча гальмівна система, система рульового управління, система освітлення досліджуваного автомобіля «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією.

Даними висновку експерта № 1/783 від 17.07.2018 р., згідно якого на момент огляду робоча гальмівна система ручного гальма переднього та заднього колеса, система рульового управління досліджуваного велосипеда «Skylano» знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією. Наявні на велосипеді пристрої не в повній мірі відповідають вимогам п.6.2 та не відповідають вимогам п.6.6.а) чинних ПДР.

Даними протоколуслідчого експериментувід 17.10.2018р.,за участю ОСОБА_6 та уприсутності понятих, підчас якого ОСОБА_6 повідомив,що 29.05.2018р.близько 21.05рухався закермом автомобіля марки «Citroen Berlingo», з реєстраційними номерами НОМЕР_2 ВСпо вул. Любінська у напрямку до аеропорту в середній смузі руху, приблизно із швидкістю 40-50 км/год. При подальшому русі та наближенні до нерегульованого пішохідного переходу , на якому та поблизу нього пішоходів не було, він виявив, що з тротуару, з права на ліво, виїждає велосипедист на даний нерегульований пішохідний перехід. Даний велосипедист не дивився в його сторону. В результаті цих обставин він застосував екстренне гальмування, однак зіткнення із велосипедистом йому уникнути не вдалося. Зіткнення відбулося на його смузі руху в межах нерегульованого пішохідного переходу, при цьому велосипед контактував із правою передньою частиною його автомобіля і з правим переднім крилом. В результаті даної ДТП велосипедист отримав тілесні ушкодження. Траєкторія руху велосипедиста до місця зіткнення, місце зіткнення, траєкторію руху автомобіля зафіксовані у схемі до протоколу огляду із відповідною прив`язкою одна до одної та елементів дороги. Крім того, було встановлено, що автомобіль рухався у середній смузі руху на вул. Любінській, призначеній для руху в напрямку до аеропорта із боковим інтервалом правого борту до роздільної смуги 1.1 (додатку №2) ПДР України 0,90 м. Місце виявлення велосипедиста на тротуарі, з цього моменту велосипедист подолав відстань в 2,0 метри в сторону краю проїзної частини (початок нерегульованого пішохідного переходу). До цього моменту велосипедист рухався йому на зустріч по тротуару. Крім того, встановлено, що велосипедист, виїхавши на проїзну частину в межах нерегульованого пішохідного переходу, подолав відстань 5,30 м до місця зіткнення, згідно схеми. Далі, проводився експеримент, з метою визначення швидкості велосипедиста, для чого був залучений статист. В ході експерименту було встановлено, що відстань 7,30 м.( відстань, яку подолав велосипедист з місця його виявлення ОСОБА_6 до місця зіткнення) велосипедист-статист долав за час: 2,0 секунди, 2,10 секунди та 2,40 секунди. За математичною формулою встановлено, що швидкість руху велосипедиста до ДТП становила 3,37 м/с або 12,1 км/год. ОСОБА_6 не зміг показати місце, де перебував його автомобіль відносно місця зіткнення, в момент коли він виявив як із тротуару з права на ліво, розпочинає рух велосипедист на нерегульований пішохідний перехід. Видимість елементів дороги в місці ДТП становить не менше 100 м. Завад технічного характеру, які б обмежували видимість водієві автомобіля марки «Citroen Berlingo», ОСОБА_6 не було. При цьому, заяв та зауважень від ОСОБА_6 щодо протоколу не поступало.

Даними протоколу слідчого експерименту від 19.02.2019 р., за участю потерпілого ОСОБА_5 , його законного представника ОСОБА_4 та у присутності понятих, під час якого ОСОБА_5 дав пояснення, аналогічні, які надав в судовому засіданні. Окрім цього, проведеними замірами було встановлено, що зіткнення за участю велосипеда та автомобіля марки «Citroen Berlingo» відбулося у середній смузі руху вул. Любінська у напрямку вул. Виговського на дорожній розмітці 1.14.3, додаток 2 ПДР України на відстані 2 метри від лівого краю дорожньої розмітки 1.14.3, заміряно в повздовжньому напрямку в сторону вул. Виговського та на відстані 4, 6 м до правого краю вул. Любінська, заміряно в поперечному напрямку в сторону вул. Виговського. Потерпілий вказав місце зміни його напрямку руху в сторону нерегульованого пішохідного переходу. Проведеними замірами встановлено, що місце зміни напрямку його руху в сторону нерегульованого пішохідного переходу знаходиться на правому тротуарі вул. Любінська в напрямку вул. І.Виговського на відстані 3,7 метра від правого краю вул. Любінська, заміряно в поперечному напрямку в сторону вул. Виговського та на відстані 2 м від лівого краю дорожньої розмітки 1.14.3 додатку 2 ПДР України, заміряно в повздовжньому напрямку в сторону вул. Виговського. Потерпілий також вказав траєкторію руху від місця зміни напрямку руху до місця зіткнення. Проведеними замірами було встановлено, що від місця зміни напрямку руху до місця зіткнення він подолав відстань 8, 3 метра. Крім цього, потерпілий вказав місце розташування пішохода, який переходив вул.. Любінська на нерегульованому пішохідному переході з права на ліво в напрямку вул.. Виговського. Проведеними замірами було встановлено, що розташування пішохода в момент зміни напрямку руху велосипедиста знаходиться на лівій смузі руху вул.. Любінська в напрямку вул. Виговського на відстані 1 метр до правого краю острівця безпеки, заміряно в поперечному напрямку та на відстані 2.5 м від лівого краю дорожньої розмітки 1.14.3 додатку 2 ПДР України, заміряно в повздовжньому напрямку в сторону вул. Виговського. Потерпілий вказав розташування транспортного засобу, який пропускав пішохода. Проведеними замірами було встановлено, що автомобіль, який пропускав пішохода знаходився у правій смузі руху вул.. Любінська в напрямку вул.. Виговського посередині смуги та на відстані 0,3 м від передньої частини автомобіля до лівого краю дорожньої розмітки 1.14.3 додатку №2 ПДР України, заміряно в повздовжньому напрямку в сторону вул.. Виговського. Потерпілий не зміг повідомити розташування автомобіля марки «Citroen Berlingo» в момент, коли він змінив напрямок руху. Крім цього, проводився експеримент по встановленню темпу руху пішохода з моменту зміни напрямку руху до зіткнення. Для цього було відмічено відрізок довжиною 8,3 м і велосипедист рухався з такою ж швидкістю як на момент ДТП, при цьому секундомір вмикався, коли він перетинав лінію початку траєкторії руху та вимикався, коли він перетинав лінію закінчення траєкторії руху. Вказаний експеримент проводився тричі: 1 варіант 3, 38 с; 2 варіант 2,58 с; 3 варіант 2,54 с.

Даними висновкусудової автотехнічноїекспертизи №994від 25.03.2019р.,згідно якогопри заданихвихідних данихбезпосередньо передпочатком екстренного гальмуванняшвидкість рухуавтомобіля «Citroen Berlingo», під керуванням водія ОСОБА_6 могла складати біля 38….40 км/год. У заданій дорожній ситуації водій ОСОБА_6 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п.1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 12.3 та 18.1 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був своєчасно застосувати екстренне гальмування (як спосіб зупинки у межах найкоротшої, з можливих, віддалі) із заданого слідчим моменту виникнення небезпеки для руху. При заданих вихідних даних водій ОСОБА_6 мав технічну можливість зупинити свій автомобіль «Citroen Berlingo» до місця наїзду на велосипедиста ОСОБА_5 шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування, як при варіанті № 1 (згідно показань ОСОБА_6 ), так і при варіанті № 2 (згідно показань ОСОБА_5 ). Оскільки при заданих вихідних даних у варіантах 1 та варіантах 2 водій ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_5 , то дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України. Дана експертиза має підстави зробити висновки про те, що при заданих вихідних даних причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є невідповіність дій водія ОСОБА_6 вимогам п. 12.3 ПДР України.

З повідомлення Львівського регіонального центру з гідрометеорології вбачається, що 29.05.2018 р. з 20.30 до 21.30 хмарність 0 балів, без опадів.

Згідно висновку № 1/782 від 18.07.2018 р. встановити експертним шляхом місце зіткнення автомобіля «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та велосипеда «Skylano» під керуванням ОСОБА_5 не представилося можливим по причині відсутноті достатнього комплексу слідової уточнюючої інформації, яка б могла установити картину зближення транспортних засобів. Встановити взаємне кутове розташування поздовжніх осей автомобіля «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та велосипеда «Sky lano» під керуванням ОСОБА_5 одна відносно одної в первинний момент зіткнення не представляється можливим у зв`язку з тим, що наявні на транспортних засобах пошкодження є недостаньо інформативними для вирішення в категоричній формі поставленого питання.

Свідок ОСОБА_8 в суді дав показання про те, що дати події не пригадує, однак по даній справі пояснив, що він керував бусом, крім нього в автомобілі були дружина та діти. Погода була гарна, сонячна. Рухався по вул. Любінській у напрямку вул. Виговського у м. Львові зі швидкістю близького 40 км/год. Рухався у середній смузі для руху та наближався до нерегульованого пішохідного переходу. Попереду нього у попутному напрямку у тій же смузі рухався автомобіль марки з надписом «Шекспір». По правій стороні їхав велосипедист, доїхав до перехрестя, з`їхав з тротуару, зрізавши кут повороту, зліва об`їхав припаркований автомобіль, раптом звернув на ліво і заїхав в праве крило збоку автомобіля з надписом «Шекспір». Свідок залишив місце ДТП, завіз дітей додому, пізніше повернувся. Бачив ще одного пішохода, який повністю перейшов дорогу на момент ДТП, знаходився на острівці безпеки. Вважає, що водій автомобіля міг не побачити велосипедиста.

При цьому, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_8 в тій частині, що велосипедист зліва об`їхав припаркований автомобіль, раптом звернув на ліво і заїхав в праве крило збоку автомобіля з надписом «Шекспір». Такі показання не узгоджуються з дослідженими письмовими доказами та показаннями потерпілого. Натомість, судом достовірно встановлено, що в правій смузі попутного напрямку перед нерегульованим пішохідним переходом зупинився автомобіль, який пропускав пішоходів.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що факт скоєння злочину та винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочинних дій доведені повністю.

Заперечення своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_6 суд розцінює з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Також твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про відсутність його винуватості у скоєному злочині спростовуються показаннями потерпілого та письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Висновки суду щодо вчинення обвинуваченим злочину ґрунтуютьсяна всебічно досліджених і об`єктивно оцінених судом доказах та для цього проаналізовані і оцінені всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та саме сукупність дослідження доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановленні істини у кримінальному провадженні.

Дати іншу оцінку доказам, про що фактично просить захисник та обвинувачений та виправдати обвинуваченого, на переконання суду, підстав немає.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_6 у порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 доведена повністю і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_6 відсутні.

Суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, відповідно до ст.12 КК України, що злочин вчинено з необережності, особу винного, який раніше не судимий, неодружений, працює експедитором, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.05.2018 р. та результату токсикологічного дослідження №4311 від 30.05.2018 р. ознак сп`яніння не виявлено.

Виходячи з наведеного, враховуючи позицію прокурора та думку потерпілого та його законного представника, які не мають претензій до обвинуваченого, розписку потерпілого про примирення, беручи до уваги досудову доповідь органу пробації, згідно якої виправлення правопорушника без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та становить середню ймовірність вчинення повторного правопорушення (а.с.27, 28), суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкції ч.1 ст.286 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення злочину) у виді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч. 2ст.50КК України цілей покарання.

На підставі ч.9 ст.100КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Крім того, з обвинуваченого слід стягнути в користь Державного бюджету України витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз.

Підстав, передбачених ст. ст. 176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.

Керуючись ст.368-371, 373-375 КПК України, суд-

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.286 КК Українита призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн.00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_6 накористь Державногобюджету Українивитрати назалучення експертівза проведеннясудової інженерно-транспортноїекспертизи №1/784від 17.07.2018року 1430,00грн.,судової інженерно-транспортноїекспертизи №1/783від 17.07.2018року 1144,00грн.,судової інженерно-транспортноїекспертизи №1/782від 18.07.2018року 1716,00грн.та судовоїавтотехнічної експертизи№ 994від 25.03.2019р. 3925,00грн.,на загальнусуму 8215грн.00коп.

Речовий доказ - автомобіль марки «CITROEN BERLINGO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання водія ОСОБА_6 повернути власнику ТзОВ «Британський дім», ЗКПО 33073903, що за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 1/144, скасувати арешт на автомобіль марки «CITROEN BERLINGO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 04.06.2018 року.

Речовий доказ - велосипед «Skylano» повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судовогопровадження маютьправо отриматив судікопію вирокусуду.Копія вирокунегайно післяйого проголошеннявручається обвинуваченомута прокурору.Копія вирокуне пізнішенаступного дняпісля ухваленнянадсилається учасникусудового провадження,який небув присутнімв судовомузасіданні.

Суддя:(підпис) ОСОБА_1

З оргіналом згідно.

Суддя: ОСОБА_1