Рішення

від 09.03.2021 по справі 950/1943/20

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/1943/20

2/950/81/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2021 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В., представника позивача - Болдирєвої Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Болдирєва Дар`я Ігорівна до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Лебединського районного нотаріального округу Сумської області - Жураховський Дмитро Володимирович про зняття арешту з нерухомого майна;

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки звернулася до суду з вказаним позовом мотивує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка є спадкоємицею майна померлого за заповітом. Відносно ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження № 31867492 про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Лебединського районного нотаріального округу Сумської області Жураховського Д.В. з заявою про прийняття спадщини. При оформленні спадщини, було виявлено, що на земельну ділянку, за кодастровим номером 5922988200:04:002:0008, площа 3,6256 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована та адресою Сумська обл. Лебединський район сільська рада Рябушківська накладено арешт (обтяження) та позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві, 07.05.2018 року, реєстраційний номер обтяження 26040322 було накладено обтяження на майно ОСОБА_2 . Представник позивачки звернулася до відповідача з заявою про зняття арешту (обтяження) з нерухомого майна, однак від відповідача надійшла відмова, тому вона звернулася до суду і просить зобов`язати Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти обтяження (арешт), який було накладено 07.05.2018 року на земельну ділянку за кадастровим номером 5922988200:04:002:0008, площа 3,6256 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рябушківської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Представник позивачки в судовому засіданні ствердила позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі просить їх задовольнити.

Представник відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 (а.с. 12)

ОСОБА_2 24.02.2020 року склав заповіт, що посвідчений секретарем Рябушківської сільської ради Лебединського району Сумської області, зареєстравний в реєстрі за № 17 (а.с. 14), згідно якого все майно яке буде належити йому на день смерті та все те на що він буде мати право, заповів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відносно ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 31867492 про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 .

09.07.2020 року позивачка звернулася до Приватного нотаріуса Лебединського районного нотаріального округу Сумської області Жураховського Д.В. та подала заяву про прийняття спадщини, на підставі якої заведена спадкова справа № 87/2020 (а.с. 13).

При оформленні спадщини, було виявлено, що на земельну ділянку, за кадастровим номером 5922988200:04:002:0008, площа 3,6256 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована та адресою: Сумська область, Лебединський район, сільська рада Рябушківська накладено арешт (обтяження) та позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.07.2020 щодо суб`єкта, нерухомого майна (а.с. 21-23) 07.05.2018 р. на підставі постанови про арешт майна боржника, яка була видана Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві, на майно ОСОБА_2 13.08.1975 рн. було накладене обтяження, Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві, 07.05.2018 року, реєстраційний номер обтяження 26040322.

01.09.2020 року представник позивача звернулася до відповідача з заявою про зняття арешту (обтяження) з нерухомого майна, з вимогою зняти арешт накладений постановою державного виконавця від 07.05.2018, по виконавчому провадженню № 31867492 про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки боржник помер, а виконавчий лист відповідно до постанови державного виконавця повернутий стягувачеві (а.с. 18,19).

09.10.2020 р. надійшла відповідь, про те що ОСОБА_1 , не є стороною по виконавчому провадженню №31867492 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та запропоновано звернутися до суду для вирішення питання оформлення спадщини (а.с. 30).

З копії спадкової справи (а.с. 53-58) встановлено, що після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа № 87/2020 від 09.07.2020 року, свідоцтво про право на спадщину не видавалося. Також встановлено, що з заявою про прийняття спадщини звернулася тільки ОСОБА_1 , крім неї була інша спадкоємиця, мати померлого - ОСОБА_4 , як особа непрацездатна за віком, місце проживання якої було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , однак вона померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , як кредитор не зверталася до приватного нотаріуса Лебединського районного нотаріального округу Сумської області Жураховського Д.В. з заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина 1 ст. 52 Закону України від 21.04.1999 № 606 "Про виконавче провадження" (в редакції на час накладення арешту) визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялись внаслідок його смерті.

Згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або аренду цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Дослідивши докази в їх сукупності, враховуючи те, що заборона, за якою було накладено арешт на належне ОСОБА_2 нерухоме майно фактично вичерпала свою дію, оскільки закінчено виконавче провадження в якому було накладено арешт, боржник помер, однак заборона не була знята, наявні заборони на відчуження майна спадкодавця позивача, перешкоджають позивачу реалізації своїх спадкових прав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти обтяження (арешт), який було накладено 07.05.2018 року на земельну ділянку за кадастровим номером 5922988200:04:002:0008, площа 3,6256 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рябушківської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області.

Повний зміст рішення виготовлений 18 березня 2021 року.

Суддя Бакланов Р. В.