Рішення

від 18.03.2021 по справі 369/16650/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/16650/20

Провадження № 2/369/146/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.03.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Юзюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до відповідача, Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги мотивують тим, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ 109210 (14589), виданого Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області 08 листопада 1998 року, на підставі рішення виконкому Крюківщинської сільської ради від 28 серпя 1998 року №3/27, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №785, ОСОБА_3 став власником земельної ділянки площею 0,1372 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - (02.01), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 3222484001:01:012:5107. Земельна ділянка складається з угідь: малоповерхова забудова - 0,0914га, малоповерхова забудова - 0,0262га, малоповерхова забудова 0,0144 га, малоповерхова забудова - 0,0052 гa.

На даній земельній ділянці по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 в 1979 році збудував одноповерховий житловий будинок літ.А загальною площею 105,3 кв.м., житловою площею 68,3 кв.м., що підтверджується витягом з по- господарської книги №6, особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Так, відповідно до технічного паспорту КП БТІ Києво-Святошинської районної ради від 14 листопада 2018 року житловий будинок АДРЕСА_1 позначений під літ. А , є одноквартирним, одноповерховим, загальною площею 105,3 кв.м., житловою - 68,3 кв.м. На земельній ділянці знаходяться наступні господарські будівлі і споруди: літня кухня літ. Б ; сарай літ. В ; сарай літ. Г ; погріб з шийкою літ. Ж ; вбиральня літ. Д ; Альтанка літ. К ; колодязь І ; огорожа під №1-2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 та на земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,1372 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки - 3222484001:01:012:5107.

За життя, спадкодавець ОСОБА_3 скористався правом на складання заповіту та визначив подальшу долю майна, що залишиться пі сля його смерті. Так, 29 червня 2011 року ОСОБА_3 склав заповіт посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за №976, яким на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: "Все моє рухоме та не рухоме майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день моєї смерті буде мені належати і на що я за законом матиму право на момент смерті заповідаю: в рівних частинах кожному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ."

Спадкоємець за заповітом - позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщину після смерті спадкодавця прийняла на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом - позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняв спадщину на підставі статті 1269 ЦК України, звернувшись в шестимісячний строк до Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області з відповідною заявою про прийняття спадщини.

14 березня 2019 року позивачу - ОСОБА_1 , державним нотаріусом Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно з яким позивач успадкувала після смерті ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1372 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки - 3222484001:01:012:5107. Аналогічне свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14 березня 2019 року на іншу 1/2 частину спадкової земельної ділянки видано позивачу по справі - ОСОБА_2 ..

14 березня 2019 року державним нотаріусом Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області прийнята постанова №269/02-14/02-31, згідно якої спадкоємцям за заповітом - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Черняк О.В. 29 червня 2011 року, зареєстрованого у реєстрі за № 976, на ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК з відповідними господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 , в рівних частинах кожному.

Відмовляючи позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 , в рівних частинах кожному, нотаріус виходила з того, що: Відповідно до п. 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Правовстановлюючі документи щодо належності ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ з відповідними господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 , спадкоємцями не подані.

Згідно з листом-повідомленням комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" від 14 грудня 2018 року №2187, право власності на ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК під номером АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Відповідно до п. 4.18. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з інформаційною довідкою №159534826 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданою державним нотаріусом Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області Білінець О.П. 14 березня 2019 року, відомості про реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме на ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК під номером АДРЕСА_1 , відсутні.

В зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рекомендовано звернутись до суду для визнання права власності на вищевказане майно в судовому порядку.

На підставі наведеного позивачі просили суд визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 105,3 кв.м., житловою площею 68,3 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель та споруд та визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 105,3 кв.м., житловою площею 68,3 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель та споруд.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивачі через канцелярію суду подали заяву в якій просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просить суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, відзив до суду не надходив, причини його неявки суду невідомі.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Позивач надав суду належні докази спадкоємця за заповітом: копію свідоцтва про смерть спадкодавиця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_4 ; копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 березня 2019 року на ім`я ОСОБА_1 (оригінал знаходиться в ОСОБА_1 ); копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 березня 2019 року на ім`я ОСОБА_2 (оригінал знаходиться в ОСОБА_2 ); копію довідки виконкому Крюківщинської сільської ради від 15 жовтня 2020 року №02-26/1109 (оригінал знаходиться у Вишневій міській державній нотаріальній конторі в спадковій справі №153/2018); копію відповіді БТІ Києво-Святошинського району від 14 грудня 2018 року №2187 (оригінал знаходиться у Вишневій міській державній нотаріальній конторі в спадковій справі №153/2018); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 березня 2019 року (оригінал знаходиться у Вишневій міській державній нотаріальній конторі в спадковій справі №153/2018); копію Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 14 березня 2019 року №269/02-14/02-31 (оригінал знаходиться в ОСОБА_1 ); копія Технічного паспорту на будинковолодіння від 14 листопада 2018 року (оригінал знаходиться в ОСОБА_1 ); звіт про оцінку майна від 06 листопада 2020 року.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику в справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування № 24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до постанови державного нотаріуса Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 березня 2019 року №269/02-14/02-31, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК з відповідними господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 , в рівних частинах кожному, що належав ОСОБА_3 , яка помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на будинок.

З довідки №02-26/1109, виданої виконкомом Крюківщинської сільської ради Київської області від 15 жовтня 2020 року слідує, що згідно погосподарської книги №6, особовий рахунок № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 знаходиться будинок загальною площею 105,3 кв.м., житловою площею 68,3 кв.м., який належить ОСОБА_3 .

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування - у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.392 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Особливості державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, визначено статтею 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Зокрема ч. 2 ст. 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості, є необов`язковим.

Громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.

Технічну інвентаризацію нерухомого майна в сільській місцевості розпочато згідно з Правилами державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31/1056.

Облік такого майна здійснювався виключно за погосподарськими книгами сільських рад.

Здійснення державної реєстрації права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1979 рік) регулювалося підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56. Згідно з пунктом 6 цієї Інструкції не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності жилого будинку (його частини) певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим.

Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття об`єкта до експлуатації.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивачів підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже, маються підстави для задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 392, 1223, 1258, 1261, 1269, 1270, 1298 ЦК України, ст.ст. 12,13,141,258,259,263,264,265,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 105,3 кв.м., житловою площею 68,3 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель та споруд.

Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 105,3 кв.м., житловою площею 68,3 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель та споруд.

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.О. Фінагеєва