Постанова

від 16.03.2021 по справі 923/101/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/101/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,

при секретарі судового засідання - М.В. Соколовій,

за участю представників сторін :

від позивача: Д.В. Ярошенко

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ ЛАВИНА

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.01.2021 (суддя Соловйов К.В., м.Херсон, повний текст складено 28.01.2021) про відмову у забезпеченні позову

у справі № 923/101/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ ЛАВИНА

до відповідача: Приватного підприємства Щасливе дитинство

про стягнення 5907640,44грн, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЦ ЛАВИНА звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства Щасливе дитинство про стягнення 5907640,44грн., з яких: 3998273,85грн заборгованості, яка не була погашена цим приватним підприємством за графіком погашення заборгованості, що узгоджений між сторонами даної справи за пунктом 6 додаткового договору № 3 від 07.07.2020 до укладеного між ними договору оренди №А6031 від 21.11.2016; 1504936,87грн заборгованості за поточними орендними платежами за період з листопада 2020 року по січень 2021 року; 43593,64грн заборгованості з компенсації комунальних платежів за за листопад та грудень 2020 року; 2596,32грн - 3% річних, нарахованих на заборгованість за орендними платежами за листопад 2020 року та грудень 2020 року; 220239,76грн штрафів, які виникли у зв`язку з неналежним виконанням поточних орендних платежів (за листопад та грудень 2020 року), 138000,00грн штрафів, які виникли у зв`язку з неналежним виконанням графіку погашення заборгованості, який визначений у п. 6 додаткового договору № 3 від 07.07.2020 до договору оренди №А6031 від 21.11.2016.

Одночасно позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на товари загальною вартістю 5666315,39грн., що знаходяться в приміщенні магазину торгівельної мережі Вaby Бум , яке було предметом укладеного між сторонами договору оренди №А6031 від 21.11.2016, згідно переліку, що зазначений у прохальній частині заяви про забезпечення позову. На переконання позивача, даний спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, направлений на забезпечення ефективного поновлення порушених прав позивача та надасть можливість виконати рішення суду у випадку задоволення позову, у зв`язку з чим просив задовольнити заяву та накласти арешт на це майно на підставі статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. Також у даній заяві позивачем запропоновано зустрічне забезпечення в сумі 20000,00грн, яке позивач має намір внести протягом трьох робочих днів з дня постановлення судом ухвали про задоволення даної заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.01.2021 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ ТРЦ ЛАВИНА . Ухвала суду мотивована тим, що всупереч пункту 3 частині 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України позивачем належним чином не обґрунтовано обставин, що суттєво перешкоджатимуть чи будуть унеможливлювати виконання рішення суду, та не надано належних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.01.2021 у даній справі скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги ТОВ ТРЦ ЛАВИНА щодо забезпечення позову у повному обсязі. В апеляційній скарзі скаржником підтримано доводи, які викладені у заяві про забезпечення позову, та зазначено, що враховуючи:

- ухилення відповідачем від виконання своїх зобов`язань;

- суттєву ціну позову, яка разом з судовими витратами складає майже 6000000,00грн.;

- вартість майна, на яке просить накласти арешт позивач - 5666315,39 грн. та якого очевидно недостатньо для задоволення вимог;

- відсутність у позивача інформації про наявність будь-якого іншого майна у відповідача, окрім товару, на який позивач просить накласти арешт;

- фактичне припинення відповідачем проведення своєї господарської діяльності,

захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на товар, який належить відповідачу, є обґрунтованим, адекватним та співмірним вимогам заявника щодо забезпечення позову. Натомість місцевим господарським судом вказані обставини проігноровані та в порушення вимог процесуального законодавства постановлено ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ ЛАВИНА на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.01.2021 про відмову у забезпеченні позову у справі № 923/101/21 та призначено її до розгляду на 16.03.2021 о 12:00 год.

12.03.2021 на електронну пошту суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ ЛАВИНА - адвоката Ярошенка Дмитра Валерійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Господарським судом Київської області (вул.Симона Петлюри, 16/108, м.Київ, МПС 01032), або з будь-яким іншим судом, що територіально розташований у місті Києві, або поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме програми відеоконференцзв`язку EASYCON.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.03.2021 вказане клопотання скаржника задоволено та ухвалено провести судове засідання 16.03.2021 о 12:00 год. у даній справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon , забезпечивши участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ ЛАВИНА - адвоката Ярошенка Дмитра Валерійовича у судовому засіданні 16.03.2021 о 12:00 год. у справі №923/101/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.

В судовому засіданні 16.03.2021, яке відбулось в режимі відеоконференції, представник скаржника підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, проте не скористався своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали оскарження ухвали Господарського суду Херсонської області від 28.01.2021 про відмову у забезпеченні позову, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач послався на такі обставини:

- внаслідок невиконання відповідачем умов договору оренди, в останнього виникла суттєва заборгованість перед позивачем за укладеними між ними договором оренди №А6031 від 21.11.2016, що складає 5 907 640,44грн., від сплати якої відповідач ухиляється, хоча у нього було достатньо коштів від реалізації товарів для погашення цієї заборгованості, оскільки дохід відповідача в одному лише магазині, який знаходився в ТРЦ Лавина , складав орієнтовно 1,5млн. грн. на місяць;

- відповідачем припинено виконання зобов`язань перед своїми контрагентами, що підтверджується наявністю восьми судових справ про стягнення з відповідача грошових коштів на загальну суму більш ніж 3000000,00грн., провадження по яких було відкрито у другому півріччі 2020 року та на початку 2021 року, що тягне за собою ймовірність того, що відповідач найближчим часом, з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань перед контрагентами, у тому числі і перед позивачем, може відчужити залишок свого майна (товари у магазинах) на користь третіх осіб, що призведе до неможливості виконання судового рішення у цій справі, у разі задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості;

- як стало відомо позивачу з інформації, яка ним отримана в межах виконавчого провадження №64018109 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса на суму 1436327,00грн., яка не заявлена у позовній заяві у даній справі, у відповідача відсутні у власності будь-яке нерухоме майно та будь-які транспортні засоби, а також грошові кошти на рахунках відповідача;

- в магазині, який був предметом договору оренди, у відповідача наявне майно на загальну суму 5666315,39грн., про що позивач дізнався з листа відповідача від 09.12.2020 за вих.№86, до якого додано інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей Приватного підприємства Щасливе дитинство від 30.11.2020.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами оскарження ухвали, на обґрунтування доводів заявника про необхідність забезпечення даного позову та, зокрема, про необхідність його забезпечення у вказаний заявником спосіб, разом з заявою про забезпечення позову до суду надано наступні докази:

- інформацію з веб-сайту державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно бібліографічних даних свідоцтва на знак для товарів і послуг № 232429 "ВАВY бум";

- інформацію з веб-сайту Судова влада щодо судових справ 2018-2021рр, по яких Приватне підприємство Щасливе дитинство було відповідачем (боржником), зокрема, господарських справ №/№ 923/100/18, 923/674/19, 923/783/19, 923/842/19, 923/975/19, 923/1063/19, 923/1066/19, 923/29/20, 923/169/20, 923/285/20, 923/501/20, 923/381/20, 923/588/20, 923/899/20, 923/1093/20, 923/1289/20, 923/1330/20, 923/1362/20, 923/68/21, а також адміністративної справи № 540/123/21;

- інформацію з п`яти веб-сайтів щодо діяльності магазинів торгівельної мережі Вaby Бум ;

- інформацію про товарообіг ПП Щасливе дитинство по магазину торгівельної мережі Вaby Бум , що діє у ТРЦ Лавина , за червень - жовтень 2020 року;

- копію виконавчого напису від 29.12.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 826, про стягнення з ПП Щасливе дитинство на користь заявника, ТОВ ТРЦ ЛАВИНА , 1451327,00грн. на підставі укладеного між ТОВ ТРЦ ЛАВИНА та ПП Щасливе дитинство договору оренди №А6061від 21.11.2016;

- копію постанови від 30.12.2020 приватного виконавця Мілоцького О.Л. про відкриття виконавчого провадження (ВП 64018109) з виконання виконавчого напису нотаріуса від 29.12.2020, зареєстрованого в реєстрі за №826;

- копію адресованого заявникові листа від 15.01.2021 № 64018109/51 приватного виконавця Мілоцького О.Л. щодо актуального стану виконавчого провадження №64018109, за яким стверджується про відсутність у власності відповідача будь-яких транспортних засобів (з посиланням на те, що така інформація надана МВС України у відповідь на запит приватного виконавця) та про відсутність грошових коштів на рахунках відповідача (з посиланням на те, що приватний виконавець отримав відповіді про відсутність цих коштів від банківських установ, в яких відповідачем відкрито рахунки (згідно з інформацією про рахунки відповідача у банківських установах, яка була надана ДФС України на запит цього виконавця));

- копія адресованого заявникові листа від 09.12.2020 № 86 ПП Щасливе дитинство , з копією додатку до цього листа, а саме: інвентаризаційний опис залишків товару, що належить ПП Щасливе дитинство від 30.11.2020 та знаходиться в орендованих ним приміщеннях ТРЦ Лавина , на загальну суму 5 666 315,39грн. ;

- копія адресованого заявникові листа від 23.12.2020 № 92 про те, ПП Щасливе дитинство буде здійснювати звільнення орендованих приміщень з 06.01.2021, у зв`язку з чим просило передати ключі від приміщень та увімкнути електропостачання, та попередило, що в іншому випадку ПП Щасливе дитинство буди вимушено самостійно прийняти міри щодо відкриття приміщень, так як в них знаходиться майно, що є власністю підприємства.

Відповідно до приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20.

За переконанням суду апеляційної інстанції, заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не підлягає задоволенню, оскільки заявником не підтверджено доказами існування фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу до забезпечення позову у вигляді арешту майна боржника, виходячи з того, що:

- наявність судових справ, провадження по яких було відкрито у другому півріччі 2020 року та на початку 2021 року, про стягнення з відповідача грошових коштів на загальну суму більш ніж 3000000,00грн, само по собі не є достатнім доказом невиконання чи ускладненого виконання рішення суду, так як до заяви про забезпечення позову не надано доказів щодо результатів розгляду позовів у вказаних позивачем судових справ про стягнення з відповідача грошових коштів (щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог), а також доказів щодо актуального стану виконання рішень суду про стягнення з відповідача заборгованості, у вказаних судових справах (щодо виконання повністю або частково рішень суду у добровільному або примусовому порядку);

- твердження позивача про ймовірність того, що відповідач найближчим часом, з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань перед контрагентами, у тому числі і перед позивачем, враховуючи суттєву заборгованість перед ним, може відчужити залишок свого майна (товари у магазинах) на користь третіх осіб, не підтверджуються доданими до заяви доказами про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо);

- доводи позивача про відсутність у власності відповідача нерухомого майна, транспортних засобів, грошових коштів на рахунках з посиланням на лист приватного виконавця від 15.01.2021 № 64018109/51 щодо актуального стану виконавчого провадження № 64018109, не є належним доказом відсутності у власності відповідача вказаного майна, оскільки, як вірно зазначено судом, до заяви про забезпечення позову не додано будь-яких матеріалів відповідного виконавчого провадження №64018109 (копій вказаних у листі приватного виконавця від 15.01.2021 № 64018109/51 запитів приватного виконавця до МВС України, ДФС України, банківських установ та відповідей на ці запити). Також, до заяви про забезпечення позову не надано відповідних витягів з Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно відповідача та не надано відповідних витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно відповідача;

- апелянт, визначаючись з переліком майна, на яке він просить накласти арешт, по тексту заяви про забезпечення позову посилався на перелік майна, який зазначений в інвентаризаційному описі залишків товару на загальну суму 5 666 315,39грн., який є додатком до листа ПП Щасливе дитинство від 09.12.2020 за вих.№ 86, тоді як в прохальній частині заяви ним наведено перелік майна, який дещо відрізняється від переліку майна згідно вказаного інвентаризаційного опису по позиціям товарів, а також не містить суми вартості товару.

Таким чином, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без надання відповідного обгрунтування та доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів звертає увагу, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ ЛАВИНА про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269-271, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ ЛАВИНА залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.01.2021 про відмову у забезпеченні позову у справі №923/101/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.03.2021.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран