Постанова

від 18.03.2021 по справі 910/7146/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2021 р. Справа № 910/7146/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.10.2020 р.

у справі № 910/7146/20 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондано"

2. ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 29309,52 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондано" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.05.2019 р. у загальному розмірі 29309,52 грн, з яких: 25010,32 грн - заборгованість за кредитом, 984,99 грн - заборгованість за відсотками, 2400,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 914,21 грн - пеня.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Мондано" порушено зобов`язання щодо повного і своєчасного повернення кредиту за кредитним договором № б/н від 12.05.2019 р., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість. Також позивач вказує на те, що обов`язок повернути вказану заборгованість виник і у поручителя - ОСОБА_1 , в силу укладення останнім з позивачем договору поруки № POR1557495864424 від 10.05.2019 р., яким забезпечувалося повернення кредиту боржником.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2020 р. відкрито провадження у справі № 910/7146/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.10.2020 р. у справі № 910/7146/20 позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, а також порушено приписи процесуального права.

У поданій апеляційній скарзі відповідач-2 зазначає, що в порушення п. 1.1.1 укладеного договору поруки ОСОБА_1 не надавав згоду на збільшення зобов`язань.

Окрім цього, ОСОБА_1 вказує на те, що договір поруки є нікчемним на підставі ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, оскільки він не містить істотних умов щодо змісту та розміру зобов`язання, забезпеченого порукою, предмету кредитного договору, строку виконання кредитного договору та терміну повернення грошових коштів.

Окрім цього, скаржник також вказує на те, що у банку наявне лише право на стягнення суми кредиту та процентів за користування кредитом, оскільки лише вказані зобов`язання передбачені Заявою про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/7146/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 р. ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, зупинено його дію, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7146/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

До суду 06.01.2021 р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" заперечує проти доводів скарги відповідача, просить її відхилити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 12.05.2019 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Мондано" підписано із використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ".

Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - умови), які розміщені на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" pb.ua. Вказана заява та умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.

Згідно зі ст. 633 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 умов при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Як убачається із Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" від 12.05.2019 р., клієнт приєднався до розділу 3.2.8 умов, що розміщені на сайті банку pb.ua, а отже, уклав із банком кредитний договір у формі договору про приєднання.

При цьому, зазначена анкета підписана електронними цифровими підписами банку та клієнта 12.05.2019 р.

Пунктом 3.2.8.1 умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", а також в системі Приват24.

Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Згідно з п. 3.2.8.2 умов розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50000,00 грн до 1000000,00 грн.

Пунктом 3.2.8.3.1 умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п. 3.2.8.3.1.3 умов).

Відповідно до п. 3.2.8.9.1 умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п. п. 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Також, згідно з п. 3.2.8.3.2 умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими.

Пунктом 3.2.8.3.3 умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві.

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому, проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.8.9.2 умов).

Відповідно до п. 3.2.8.9.7 умов розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.

На підставі укладеного договору 12.05.2019 р. позивачем було перераховано на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондано" кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку.

Окрім цього, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки № POR1557495864424 від 10.05.2019 р. із застосуванням електронного цифрового підпису (час накладання ЕЦП 12.05.2019 10:14:44, що підтверджується сертифікатом, який видано: АЦСК АТ КБ "Приватбанк"; реєстраційний номер сертифіката: 2B6C7DF9A3891DA104000000BC223200FD82C500; дата видачі: 04.01.2019 20:52:16; дата закінчення дії: 04.01.2019 23:59:59).

Відповідно до п. 1.1.1 договору поруки предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством: Товариством з обмеженою відповідальністю "Мондано", ЄДРПОУ 41792368 (боржник), зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі - угода 1) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2 угоди 1 - перші 6 місяців: 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту;- за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.3 угоди 1 - 4,0% відсотки в місяць від початкового розміру кредиту;

б) кредиту у розмірі 50000,00 грн.

Якщо під час виконання угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань у розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до п. 1.2 цього договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель з умовами угоди 1 ознайомлений (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою 1 цей договір припиняє свою дію (п. 4.1 договору).

Як було зазначено вище, на виконання умов кредитного договору 12.05.2019 р. позивачем було перераховано на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондано" кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку.

Разом з цим, позичальник належним чином не виконав покладені на нього зобов`язання, визначені умовами кредитного договору, та не повернув своєчасно і у повному обсязі кредитні кошти на загальну суму 24989,68 грн, а станом на 12.03.2020 р. заборгованість відповідача-1 за кредитом становить 25010,32 грн.

Позивачем 16.02.2020 р. направлено відповідачеві-1 повідомлення за вих. № J5СК2КUB00DV9 від 07.02.2020 р., у якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мондано" належним чином не виконало свої зобов`язання за договором, у зв`язку із чим станом на 07.02.2020 р. має заборгованість у загальному розмірі 11010,08 грн, з яких: 8343,68 грн - заборгованість за кредитом, з якої прострочена 8343,68 грн, 462,31 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, з якої прострочена 462,31 грн, 429,09 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 1775,00 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, з якої прострочена 1775,00 грн.

Також позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Мондано", що у випадку непогашення простроченої заборгованості у сумі 11010,08 грн у строк по 11.03.2020 р. кредитний договір буде розірвано починаючи з 12.03.2020 р.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1.3 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" передбачено, що строк кредиту становить 12 місяців з дати видачі коштів клієнту.

Пунктом 1.5 заяви також встановлено наступний порядок погашення заборгованості за кредитом:

- щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом;

- погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в який було видано кредит, включно із цим числом.

Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі "Приват24 для бізнесу".

Відповідно до п. 1.2 заяви розмір кредиту становить 50000,00 грн.

Також пунктом 3.2.8.3.1 умов сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

Проте, обов`язок щодо погашення заборгованості за тілом кредиту відповідачем-1 своєчасно та у повному обсязі не виконано.

У зв`язку з розірванням договору, про що було зазначено у повідомленні позивача за вих. № J5СК2КUB00DV9 від 07.02.2020 р., кінцевим строком повернення кредиту є 12.03.2020 р.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з п. 1.4 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" проценти (комісія) за користування кредитом становлять: перші 6 місяців - 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Відповідно до 3.2.8.3.2 умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2).

Згідно з п. 3.2.8.9.1 умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п. п. 3.2.8.1, 3.2.8.3, 3.2.8.3.1 цього договору клієнт сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. 3.2.8.3.2.

Пунктом 1.6 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" встановлено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4, сплатити банку проценти у розмір 4% на місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 умов.

Окрім цього, відповідно до п. 3.2.8.3.3 умов при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами у передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондано" перед позивачем становить: 25010,32 грн - заборгованість за кредитом, 984,99 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, та 2400,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Згідно з п. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що станом на 12.03.2020 р. заборгованість відповідача-1 перед позивачем по кредиту у розмірі 25010,32 грн, по відсотках, нарахованих на прострочену заборгованість, у розмірі 984,99 грн та відсотках у вигляді щомісячної комісії у розмірі 2400,00 грн належним чином доведена та підтверджена поданими доказами.

Також, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за укладеним договором позивач нарахував відповідачеві пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 914,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Як передбачено пунктом 3.2.8.10.1 умов, у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, 3.2.8.9, 3.2.8.3.1 умов, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктом 1.6 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" встановлено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних у п. 1.4, сплатити банку проценти у розмір 4% на місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 умов.

Пунктом 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з цим, відповідно до п. 3.2.8.10.3 умов сторони погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Отже, сторони домовилися про інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж той, що передбачений законом.

Таким чином, також є правомірним і висновок суду першої інстанції стосовно наявності правових підстав для стягнення з відповідача-1 пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 914,21 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як вже було зазначено апеляційним судом, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки № POR1557495864424 від 10.05.2019 р. із застосуванням електронного цифрового підпису, який накладено 12.05.2019 р. Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Мондано" за заявою про приєднання від 12.05.2019 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Умовами договору поруки передбачено, що поручитель відповідає за зобов`язаннями боржника по сплаті, зокрема, кредиту у розмірі 50000,00 грн, процентної ставки за користування кредитом за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2 угоди та за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 угоди. Якщо під час виконання угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується і обсяг відповідальності поручителя, то поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п. 1.1.1 договору поруки).

Окрім цього, відповідно до пункту 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель з умовами угоди ознайомлений (п. 1.3 договору). Згідно з п. 1.5 договору у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою цей договір припиняє свою дію (п. 4.1 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, Господарським судом м. Києва правильно встановлено, що у поручителя виник солідарний обов`язок перед банком погасити заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.05.2019 р. у загальному розмірі 29309,52 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку стосовно задоволення позовних вимог у даній справі та солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 29309,52 грн заборгованості, з яких: 25010,32 грн - заборгованість за кредитом, 984,99 грн - заборгованість за відсотками, 2400,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 914,21 грн - пеня.

Розрахунок вказаних сум перевірений судом апеляційної інстанції, відповідає обставинам справи, умовам правовідносин, що склалися між сторонами, та вищевикладеним нормам законодавства України.

У поданій апеляційній скарзі відповідач-2 зазначає, що в порушення умов пункту п. 1.1.1 укладеного договору поруки ОСОБА_1 не надавав згоду на збільшення зобов`язань.

Проте, суд звертає увагу не та, що відповідно до п. 1.1.1 договору поруки № POR1557495864424 від 10.05.2019 р., якщо під час виконання угоди 1 (кредитного договору) зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань у розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні .

Однак, на переконання апеляційного суду, зміст даного пункту договору свідчить про те, що поручитель надає згоду на збільшення своїх зобов`язань безпосередньо під час укладення договору поруки без укладення будь-яких доповнень чи додаткових угод до договору у майбутньому.

Таким чином наведені аргументи скаржника колегією суддів відхиляються, оскільки ОСОБА_1 невірно трактовано умови договору поруки в частині визначення моменту надання згоди на збільшення обсягу зобов`язань поручителя.

Окрім цього, у поданій скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що договір поруки є нікчемним на підставі ч. 8 ст. 181 ГК України, оскільки він не містить істотних умов щодо змісту та розміру зобов`язання, забезпеченого порукою, предмету кредитного договору, строку виконання кредитного договору та терміну повернення грошових коштів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Натомість, колегія суддів зазначає, що хоча порука і є похідним зобов`язанням від основного (у даному випадку кредитного договору), однак містить самостійні істотні умови, які є відмінними. При цьому, приписи Цивільного кодексу України таких істотних умов не визначають.

Однак, зі змісту статей 553-559 ЦК України убачається, що до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, сторони договору поруки, зміст основного зобов`язання, забезпеченого порукою, відповідальність поручителя, а також підстави припинення поруки.

Колегія суддів зазначає, що договір поруки № POR1557495864424 від 10.05.2019 р. містить умови щодо змісту основного зобов`язання (п. 1.1.1 договору), відповідальності поручителя (п. п. 1.2, 1.5 та 3.1 договору), сторін договору (преамбула договору), умов припинення поруки (п. 4.1 договору). Окрім цього, договір також містить і інші істотні умови, притаманні для всіх видів договорів, такі як, зокрема, права та обов`язки сторін і строк дії договору.

За вказаних обставин, вищенаведені аргументи скаржника колегія суддів відхиляються як необґрунтовані.

Іще одним аргументом ОСОБА_1 є те, що у банку наявне лише право на стягнення суми кредиту та процентів за користування кредитом, оскільки лише вказані зобов`язання передбачені Заявою про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". До зазначених висновків, на переконання скаржника, прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17.

Натомість, колегія суддів зазначає, що вказана справа містить зовсім інші обставини та склад учасників. По-перше, у справі № 342/180/17 сторонами є банк та фізична особа. По-друге, у вказаній справі договірні правовідносини з приводу виконання кредитного договору виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг. Відтак, до даних правовідносин можливим є застосування Закону України Про захист прав споживачів . Проте, у справі № 910/7146/20 позичальником за кредитним договором є юридична особа, на яку не поширюється дія вищевказаного закону.

Таким чином, вказані доводи апеляційної скарги відповідача-2 також не відповідають обставинам справи, а отже відхиляються.

Статею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином скаржник не довів та не підтвердив належними засобами доказування відсутність обов`язку щодо сплати на користь позивача заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.05.2019 р. у загальному розмірі 29309,52 грн, з урахуванням укладеного договору поруки.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.10.2020 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.10.2020 р. у справі № 910/7146/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 27.10.2020 р. у справі № 910/7146/20.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 18.03.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко