Вирок від 19.03.2021 по справі 638/16128/20

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2021 року

м. Харків

справа № 638/16128/20

провадження № 1-кп/638/927/21

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові в режимі відеоконференції з Державною установою «Олексіївська виправна колонія (№25)» матеріали кримінального провадження № 12020220480003478 від 30 жовтня 2020 року з обвинувальним актом та укладеною угодою про визнання винуватості між прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Гай-Мошенка, Охтирського району, Сумської області, громадянином України, з середньою освітою, неодруженим, до арешту не працюючим, проживаючим без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , відбуваючим покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)», раніше засудженого:

1) 30 жовтня 1997 року Охтирським міським судом Сумської області за статтями 81 частиною третьою, 140 частиною другою, 44, 42, 46-1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статті 46-1 КК України з відстрочкою на 2 роки;

2) 03 лютого 2000 року Новописарівським районним судом Сумської області за статтями 81 частиною третьою, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 31 травня 2002 року умовно достроково на 11 місяців 6 днів;

3) 27 січня 2003 року Охтирським міським судом Сумської області за статтями 185 частиною третьою, 71 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі. Звільнений 04 листопада 2005 року умовно достроково на 9 місяців 26 днів;

4) 12 липня 2006 року Охтирським міським судом Сумської області за статтями 185 частиною третьою, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 18 вересня 2009 року по відбуттю строку покарання;

5) 22 вересня 2010 року Охтирським міським судом Сумської області за статтями 185 частиною третьою, 304 частиною першою, 70 КК України до 3 років 1 місяцю позбавлення волі. Звільнений 27 червня 2013 року по відбуттю строку покарання;

6) 13 вересня 2013 року Охтирським міським судом Сумської області за статтею 185 частиною третьою КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 13 березня 2015 року по відбуттю строку покарання;

7) 06 червня 2017 року Котелевським районним судом Полтавської області за статтями 185 частиною третьою, 69 частиною першою КК України до 2 років позбавлення волі;

8) 21 листопада 2017 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області за статтями 289 частиною другою, 15 частиною другою, 289 частиною другою, 185 частиною третьою, 70 частиною першою, 70 частиною четвертою КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 25 січня 2019 року вирок скасовано і направлено на новий розгляд;

9) 28 серпня 2019 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області за статтями 289 частиною другою, 15 частиною другою, 289 частиною другою, 185 частиною третьою, 70 частиною першою, 70 частиною четвертою КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 26 вересня 2019 року по відбуттю строку тримання під вартою;

10) 30 січня 2020 року Котелевським районним судом Полтавської області за статтею 185 частиною третьою КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

11) 19 травня 2020 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області за статтями 185 частиною третьою, 70 частиною четвертою КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого статтею 391 КК України,

у с т а н о в и в:

23 листопада 2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшли матеріали кримінального провадження № 12020220480003478 від 30 жовтня 2020 року з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого статтею 391 КК України.

Обвинувальним актом, який відповідає вимогам статті 291 КПК України, висунуто обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого статтею 391 КК України, в тому, що він скоїв вказане умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Обвинувачений ОСОБА_4 в державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)» перебував з 10 січня 2020 року. У державній установі «Сумський слідчий ізолятор» перебував з 03 березня 2020 року. Рішенням Міжрегіональної комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (протокол № 29 від 13 травня 2020) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено вид установи виконання покарань: виправна колонія середнього рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. Визначено відбувати покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)».

Рішенням Міжрегіональної комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (протокол № 36 від 01 липня 2020 року) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено вид установи виконання покарань: виправна колонія середнього рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. Визначено відбувати покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)», яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Цезаря Кюї, буд. 44.

12 вересня 2019 року по прибуттю до держаної установи «Олексіївської виправної колонії (№25)» ОСОБА_4 начальником відділення соціально-психологічної служби (далі - СПС) старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_6 були роз`яснені права та обов`язки засуджених та вимоги режиму відбування покарання.

З моменту прибуття до зазначеної вище колонії ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою порушення режиму відбуття покарання, став на шлях злісної непокори законним вимогам адміністрації установи та станом на 29 жовтня 2020 року мав 10 (десять) дисциплінарних стягнень в установі за різні порушення режиму відбуття покарання, а саме 4 рази поміщався до дисциплінарного ізолятору, 1 раз поміщався до приміщення камерного типу, мав 3 суворі догани та 2 догани, всього за весь період відбування покарання має 10 дисциплінарних стягнень, ніколи за цей період не заохочувався.

Так, об 11 год. 30 хв. 27 жовтня 2020 року у приміщенні дільниці посиленого контролю (далі - ДПК), виконуючий обов`язки начальника ДПК старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 , в присутності чергового помічника начальника установи (далі - ЧПНУ) старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_7 , чергового офіцера дисциплінарного ізолятору, приміщення камерного типу, дільниці посиленого контролю (далі - ДІЗО-ПКТ, ДПК) старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_8 , молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки (далі - ВНБ), старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_9 , засуджених ОСОБА_10 , 1972 року народження, ОСОБА_11 , 1977 року народження, та ОСОБА_12 , 1975 року народження, пред`явив ОСОБА_4 законну вимогу, а саме приступити до чергування з прибирання житлового приміщення ДПК.

З графіком чергувань та обов`язками чергового по ДПК ОСОБА_4 був письмово ознайомлений, скарг на стан здоров`я не висловлював, всім необхідним інвентарем для проведення прибирання в ДПК був забезпечений в повному обсязі.

У свою чергу, ОСОБА_4 , демонстративно, в категоричній формі, відкрито, вживаючи жаргонні слова, відмовився від виконання законної вимоги виконуючого обов`язки начальника ДПК старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 виконати обов`язки чергового по ДПК, а саме здійснити вологе прибирання житлового приміщення ДПК. Причину своєї відмови ОСОБА_4 пояснив тим, що прибирання повинні робити за нього інші засуджені, оскільки виконання ним особисто цих робіт принижує його людську гідність. Виконуючий обов`язки начальника ДПК старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 роз`яснив ОСОБА_4 , що в разі якщо останній продовжить відмовлятись від виконання його, як представника адміністрації виправної установи, законних вимог, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 391 КК України.

При цьому, ОСОБА_4 заявив, що правові наслідки відмови від виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи його не хвилюють, взагалі виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи принижує його людську гідність та він і в майбутньому немає наміру їх виконувати. Виконуючий обов`язки начальника ДПК старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 сказав ОСОБА_4 , щоб останній подумав і вищевказані представники установи вийшли з розташування ДПК.

У вищевказані періоди часу ОСОБА_4 оглядався виконуючим обов`язки завідуючого медичної частини ОСОБА_13 . Під час медичних оглядів ОСОБА_4 скарг на поганий стан здоров`я не висловлював, виконуючий обов`язки завідуючого медичної частини ОСОБА_13 засвідчив, що останній за станом здоров`я може виконувати роботу з прибирання приміщень і території установи виконання покарань.

ОСОБА_4 в період відбування покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)» неодноразово раніше доводилися вимоги режиму відбування покарання, правила поведінки засуджених, правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, норми дисциплінарної та кримінальної відповідальності за вчинення засудженими протиправних дій, у тому числі і статтею 391 КК України.

О 10 год. 30 хв. 28 жовтня 2020 року у приміщенні ДПК, виконуючий обов`язки начальника ДПК старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 , в присутності ЧПНУ старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_14 , чергового офіцера ДІЗО-ПКТ, ДПК майора внутрішньої служби ОСОБА_15 , молодшого інспектора ВНБ прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_16 , засуджених ОСОБА_10 , 1972 року народження, ОСОБА_11 , 1977 року народження та ОСОБА_12 , 1975 року народження, пред`явив ОСОБА_4 законну вимогу, а саме приступити до чергування з прибирання житлового приміщення ДПК.

З графіком чергування та обов`язками чергового по ДПК ОСОБА_4 був письмово ознайомлений, скарг на стан здоров`я не висловлював, всім необхідним інвентарем для проведення прибирання в приміщенні ДПК був забезпечений в повному обсязі.

У свою чергу, ОСОБА_4 демонстративно, в категоричній формі, відкрито, вживаючи жаргонні слова, відмовився від виконання законної вимоги начальника ДПК майора внутрішньої служби ОСОБА_17 виконати обов`язки чергового по ДПК, а саме здійснити вологе прибирання житлового приміщення ДПК. Причину своєї відмови ОСОБА_4 пояснив тим, що прибирання повинні робити за нього інші засуджені, оскільки виконання ним особисто цих робіт принижує його людську гідність. Виконуючий обов`язки начальника ДПК старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 , роз`яснив ОСОБА_4 , що в разі якщо останній продовжить відмовлятись від виконання його, як представника адміністрації виправної установи, законних вимог, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 391 КК України.

При цьому, ОСОБА_4 заявив, що правові наслідки відмови від виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи його не хвилюють, взагалі виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи принижує його людську гідність та він і в майбутньому немає наміру їх виконувати. Виконуючий обов`язки начальника ДПК старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 , сказав ОСОБА_4 , щоб останній подумав і вищевказані представники установи вийшли з розташування ДПК.

У вищевказані періоди часу ОСОБА_4 оглядався виконуючим обов`язки завідуючого медичної частини ОСОБА_13 . Під час медичних оглядів ОСОБА_4 скарг на поганий стан здоров`я не висловлював, виконуючий обов`язки завідуючого медичної частини ОСОБА_13 засвідчив, що останній за станом здоров`я може виконувати роботу з прибирання приміщень і території установи виконання покарань.

ОСОБА_4 в період відбування покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)» неодноразово раніше доводилися вимоги режиму відбування покарання, правила поведінки засуджених, правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, норми дисциплінарної та кримінальної відповідальності за вчинення засудженими протиправних дій, у тому числі і статті 391 КК України.

Так, о 10 год. 10 хв. 29 жовтня 2020 року у приміщенні ДПК, виконуючий обов`язки начальника ДПК старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 , в присутності ЧПНУ майора внутрішньої служби ОСОБА_18 , чергового офіцера ДІЗО-ПКТ, ДПК лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_19 , молодшого інспектора ВНБ сержанта внутрішньої служби ОСОБА_20 , засуджених ОСОБА_10 , 1972 року народження, ОСОБА_11 , 1977 року народження, та ОСОБА_12 , 1975 року народження, пред`явив засудженому ОСОБА_4 законну вимогу, а саме приступити до чергування з прибирання житлового приміщення ДПК.

З графіком чергувань та обов`язками чергового по камері ОСОБА_4 був письмово ознайомлений, скарг на стан здоров`я не висловлював, всім необхідним інвентарем для проведення прибирання в камері був забезпечений в повному обсязі.

У свою чергу, ОСОБА_4 демонстративно, в категоричній формі, відкрито, вживаючи жаргонні слова, відмовився від виконання законної вимоги виконуючого обов`язки начальника ДПК старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 , виконати обов`язки чергового по ДПК, а саме здійснити вологе прибирання житлового приміщення ДПК. Причину своєї відмови ОСОБА_4 пояснив тим, що прибирання повинні робити за нього інші засуджені, оскільки виконання ним особисто цих робіт принижує його людську гідність. Виконуючий обов`язки начальника ДПК старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 , роз`яснив ОСОБА_4 , що в разі якщо останній продовжить відмовлятись від виконання його, як представника адміністрації виправної установи, законних вимог, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 391 КК України.

У відповідь ОСОБА_4 , заявив, що правові наслідки відмови від виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи його не хвилюють, взагалі виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи принижує його людську гідність і в майбутньому він немає наміру їх виконувати. Виконуючий обов`язки начальника ДПК старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_4 , що про його дії буде поінформовано Шевченківський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, посадовими особами якого буде вирішено питання про внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за статтею 391 КК України, після чого вищевказані представники колонії вийшли з приміщення ДПК, а ОСОБА_4 так і не приступив до виконання обов`язків чергового по ДПК.

У вищевказані періоди часу ОСОБА_4 оглядався виконуючим обов`язки завідуючого медичної частини ОСОБА_13 . Під час медичних оглядів ОСОБА_4 скарг на поганий стан здоров`я не висловлював, виконуючий обов`язки завідуючого медичної частини ОСОБА_13 засвідчив, що останній за станом здоров`я може виконувати роботу з прибирання приміщень і території установи виконання покарань.

ОСОБА_4 в період відбування покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)» неодноразово раніше доводилися вимоги режиму відбування покарання, правила поведінки засуджених, правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, норми дисциплінарної та кримінальної відповідальності за вчинення засудженими протиправних дій, у тому числі і статті 391 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 391 КК України, тобто злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.

Після завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду, досягнуто угоди між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості.

Так, 17 березня 2021 року прокурор Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12020220480003478 від 30 жовтня 2020 року, з одного боку, та обвинувачений у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, на підставі статей 468, 469, 472 КПК України, у приміщенні адміністративної будівлі Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» уклали угоду про визнання винуватості.

Дана угода укладена з дотриманням вимог статей 468-470, 472 КПК України.

Погоджена сторонами угода містить такі положення:

Обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні, при вищевказаних обставинах, які викладені в повідомленні про підозру та обвинувальному акті, кримінального правопорушення, передбаченого статтею 391 КК України, тобто в злісній непокорі вимогам адміністрації установи виконання покарань, визнає повністю та зобов`язується без застережливо визнати обвинувачення у вказаному обсязі в судовому засіданні.

Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за статтею 391КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі статті 71КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2020 року, остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 згоден на застосування узгодженого цією угодою покарання.

Сторони усвідомлюють та розуміють, що відповідно до статті 473 КПК України, наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

- для прокурора і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 КПК України;

- для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснені та зрозумілі підстави оскарження обвинувального вироку, в разі затвердження угоди про визнання винуватості в апеляційному порядку, які визначені в пункті 1 частини першої статті 394 КПК України, та в касаційному порядку, які визначені в пункті 1 частини третьої статті 424 КПК України.

Також обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено та зрозуміло, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, невиконання зобов`язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до статті 476КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Суд визнає вказані положення угоди таким, що відповідають вимогам статті 65 КК України.

Суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог статті 12КК України до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, на диспансерному обліку психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, за місцем відбуття кримінального покарання характеризується з негативної сторони, щиросердно розкаявся у вчиненому.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 положення частини четвертої статті 474КПК України щодо його права на судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має при цьому певні права, визначені цією ж статтею; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом роз`яснені прокурору наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.

Заслухавши прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , які підтвердили суду, що їм зрозумілий зміст роз`яснених судом наведених вище норм та вони просять суд затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості, перевіривши матеріали провадження, угоду, що укладена з дотриманням вимог статей 468, 470, 472 КПК України, суд доходить висновку про необхідність її затвердження.

Згідно з частиною першою статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2020 року був засуджений за статтею 185 частиною третьою КК України, статтею 70 частиною четвертою до 3 років 10 місяців позбавлення волі та відбуває строк призначеного судом покарання з 10 січня 2020 року та знову, після постановлення зазначеного вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин.

За таких обставинах, суд вважає за необхідне відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосувати вимоги статті 71 КК України, до призначеного за новим вироком покарання, частково приєднавши не відбуту частину основного покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2020 року у вигляді 2 (двох) років 7 (семи) місяців 21 дня.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з 19 березня 2021 року.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини третьої статті 314, статтею 374, частиною першою статті 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17 березня 2021 року між прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (Харківської місцевої прокуратури № 1) ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020220480003478 від 30 жовтня 2020 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого статтею 391 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. Відповідно до статті 71КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2020 року у вигляді 2 (двох) років 7 (семи) місяців 21 дня позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 19 березня 2021 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому, прокурору, захисникові негайно вручити копію вироку.

Суддя ОСОБА_1