Рішення

від 09.03.2021 по справі 521/15825/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/15825/20

Пр. №2/521/1041/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Сегеди О.М.,

при секретарі - Ткач А.О., за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Поліщука С.С.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Мирковіча В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,

встановив:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що з відповідачем у справі вона перебуває у шлюбі, зареєстрованому 24 листопада 2018 року Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2379.

В період шлюбу у них з відповідачем народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею і знаходиться на її утриманні, оскільки вони з батьком дитини проживають окремо.

Стверджувала, що в період окремого проживання, відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає, станом його здоров`я та розвитку не цікавиться.

Позивачка зазначила, що за час спільного проживання з відповідачем, останній здобув освіту моряка та почав ходити на посаді кадета у морські рейси на суднах грецьких судновласників, користуючись послугами крюїнгової компанії ТОВ Мінерва Менінг Ейджинг , яка надає послуги посередництва у працевлаштуванні моряків за кордоном. На той час середній дохід відповідача складав від 800,00 до 1000,00 доларів США на місяць.

Вказувала, що в 2020 році відповідач планував закінчити навчання, отримати спеціальність суднового механіка, що значно мало покращити його матеріальне становище, проте інформація про його дохід у неї відсутня.

Крім того, позивачка зазначала, що вона на даний час не працює, так як знаходиться у відпустці за доглядом за дитиною до трьох років.

Позивачка вважає, що оскільки відповідач працює моряком та отримує дохід, то він має можливість сплачувати аліменти на утримання сина з урахуванням його віку та інтересів та надавати матеріальну допомогу на її утримання до досягнення сином трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

Оскільки відповідач ухиляється від надання матеріальної допомоги на утримання сина, позивачка посилаючись на норми Сімейного Кодексу України просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі 10000,00 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явленняпозову та до досягнення дитиною повнолітнього віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно та стягнути з відповідача судових витрат.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року у даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 33-34).

Ухвалою суду від 09 грудня 2020 року у справі було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с. 110-111).

Позивачка та її представник, діючий на підставі ордеру від 19 листопада 2020 року, всудовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі. Раніше позивачка надала відповідь на відзив та відповідь на уточнений відзив (а.с. 68, 69, 217-219).

Представник відповідача, діючий на підставі ордеру від 17 листопада 2020 року, всудовому засіданні визнав позовні вимоги частково та просив суд стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в розмірі 2000,00 грн., щомісячно, а на утримання позивачки аліменти у розмірі 1500,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років. При визначенні розміру аліментів просив суд взяти до уваги вимоги ст. 182 СК України, а також те, що жодних доказів на підтвердження реальних прибутків відповідача з боку позивачки не надано. Відомості про передбачений дохід відповідача за контрактом не підтверджує суму доходу, який реально був виплачений відповідачу на суднах іноземних судновласників і що ці кошти взагалі були виплачені відповідачу. Раніше надав відзив на позов та квитанціїпро перерахування грошових коштів на користь позивачки (а.с. 82-84, 87, 88-89, 90, 91).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 12, розділом третім Сімейного кодексу України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 24 листопада 2018 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2379, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 8).

В період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9).

Дитина проживає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні, оскільки сторони проживають окремо.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач постійної матеріальної допомоги на утримання дитини та дружини не надає.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 за спеціальністю моряк та працює на посаді механіка на суднах під іноземним прапором.

Згідно інформації з Єдиного Державного реєстру документів моряків України ОСОБА_2 отримав: диплом механіка третього розряду №03865/2017/08 від 17 серпня 2017 року, виданий капітаном Одеського морського порту на має статус дійсний ; підтвердження до диплому механіка третього розряду №03865/2017/08 від 17 серпня 2017 року, видане капітаном Одеського морського порту на має статус дійсний ; свідоцтво фахівця з підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах (на нафтових танкерах) №05571/2017/08 від 02 листопада 2017 року, видане капітаном Одеського морського порту на має статус дійсний , що підтверджується листом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 23 жовтня 2020 року (а.с. 71).

Зі змісту листа ТОВ Мінерва Менінг Ейдженсі №09/11/20 від 09 листопада 2020 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 знаходився у наступних рейсах закордонного плавання на суднах під іноземним прапором з працевлаштуванням за посередництва ТОВ Мінерва Менінг Ейдженсі : на судні Міnerva Indiana - з 05 грудня 2015 року по 07 квітня 2016 року; на судні Amalthea - з 27 січня 2017 року по 29 травня 2017 року; на судні Minerva Oceania - з 11 березня 2018 року по 07 липня 2018 року; на судні Amphitrite - з 15 грудня 2019 року по 27 лютого 2020 року; на судні Minerva Oceania - з 30 червня 2020 року по теперішній час (а.с.45).

Крім того, на підтвердження працевлаштування відповідача за кордоном за контрактами, ТОВ Мінерва Менінг Ейдженсі надало до суду копії індивідуальних трудових договорів, укладених між Компанією Мінерва Марін Інк (іноземним роботодавцем) та ОСОБА_2 (а.с. 46-62).

Встановлено, що 28 червня 2020 року відповідач уклав з Компанією Мінерва Марін Інк (іноземним роботодавцем) індивідуальний трудовий договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в Компанію Мінерва Марін Інк на посаду 4-го механіка з 28 червня 2020 року, тривалістю 5 місяців, терміном дії до 28 листопада 2020 року. Відповідно до п. 1 Договору гарантована заробітна плата відповідача складає 3600,00 доларів США щомісячно (а.с. 46-49).

Зі змісту вказаного договору вбачається, що відповідно до ліцензії №03865/2017/08 від 17 серпня 2017 року відповідач є механіком 3 розряду, має паспорт моряка НОМЕР_1 , дата видачі: 10 грудня 2014 року, дійсний до 15 липня 2024 року.

Судом встановлено, що 13 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та Компанією Мінерва Марін Інк (іноземним роботодавцем) був укладений індивідуальний трудовий договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в Компанію Мінерва Марін Інк на посаду вайпер з 13 грудня 2019 року по 13 лютого 2020 року, тривалістю 2 місяця, терміном дії до 13 лютого 2020 року. Відповідно до п. 1 Договору гарантована заробітна плата відповідача складає 1098,00 доларів США щомісячно (а.с. 50-53).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та Компанією Мінерва Марін Інк (іноземним роботодавцем) протягом 2015 року, 2017 року та 2018 року укладались індивідуальні трудові договори, відповідно до умов яких ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в Компанію Мінерва Марін Інк на посаду практиканта механіка протягом двох та п`яти місяців, гарантована заробітна плата відповідача на час укладення даних договорі складала 750,00 доларів США щомісячно (а.с. 54-56, 57-59, 60-62).

Отже, вказані документи підтверджують факт того, що відповідач працює за кордоном моряком на підставі індивідуальних трудових договорів, укладених між ним та Компанією Мінерва Марін Інк на посаді 4-го механіка.

Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за вих. №0.184-30415/0/15-20 від 27 листопада 2020 року відповідач за період з березня 2018 року по червень 2020 року включно неодноразово виїжджав за кордон України (а.с. 103).

Отже вказані документи підтверджують факт того, що відповідач періодично виїжджав за межі України для працевлаштування моряком на посаді механіка за контрактами з іноземними компаніями.

Відповідно до індивідуального трудового договору від 28 червня 2020 року та від 13 грудня 2019 року, укладеного між Компанією Мінерва Марін Інк (іноземним роботодавцем) та відповідачем ОСОБА_2 , останній отримав за сім місяців роботи 2020 року дохід в розмірі 20196,00 доларів США.

Оскільки за характером своєї роботи, відповідач працює не весь рік, то його дохід повинен розраховуватися за 12 місяців (20196,00:12), що складає 1683,00 доларів США на місяць, що по курсу Національного банку України складає 47124,00 грн. в місяць.

В процесі судового розгляду встановлено, що відповідач з 02 лютого 2021 року працює у ФОП ОСОБА_4 на посаді продавця-консультанта магазина Ретек , з окладом 6000,00 грн. на місяць, що підтверджується трудовим договором від 02 лютого 2021 року, довідкою ФОП ОСОБА_4 №02/02/21 від 02 лютого 2021 року (а.с. 194, 195, 196, 197).

Також, на підтвердження свого працевлаштування, відповідач надав суду повідомлення про прийняття працівника на роботу (а.с. 202, 203).

Суд вважає, що працевлаштування відповідача у ФОП ОСОБА_4 це його особисте право, але це не спростовує факт отримання відповідачем доходу за 2020 рік в розмірі 20196,00 доларів США і його обов`язок сплачувати аліменти з цього доходу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач періодично перераховував грошові кошти на ім`я відповідачки на дитину, що підтверджується квитанціями, а саме: від 04 червня 2020 року в сумі 4500,00 грн.; від 21 липня 2020 року в сумі 2979,03 грн., від 03 вересня 2020 року в сумі 2450,00 грн.; від 18 листопада 2020 року в сумі 3500,00 грн. (аліменти на дитину та дружину в розмірі 3500,00 грн.; 18 листопада 2020 року - 3495,43 грн. (аліменти на дитину та дружину за листопад); від 19 грудня 2020 року в сумі 3475,53 грн. (аліменти на дитину та дружину за грудень); від 18 січня 2021 року в сумі 3475,53 грн. (поповнення картки по номеру, отримувач ОСОБА_1 ), що підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с. 88, 88 звор., 89, 89 звор., 191).

Частиною другою статті 51 Конституції України та статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі частиною першою статті 27 цієї Конвенції визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сімейним кодексом України визначено обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 СК України).

Частиною 1 статті 12 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, за рішенням суду відповідно до ст. 181 СК України.

Відповідно до ст. ст. 181, 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 182 СК України передбачено, що обставинами, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів є: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 у редакції Законів № 2901-IV від 22 вересня 2005 року, № 2037-VIII від 17 травня 2017 року).

Частинами першою та другою статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно роз`яснень, які містять в пунктах 17, 23 постанови Пленуму Верховного суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 року №3 вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік , прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень.

Суд вважає, що в матеріалах цієї справи містяться докази, які не спростовані відповідачем і підтверджують, що останній отримує дохід, достатній для виплати аліментів на утримання їх сина та на утримання дружини, позивачки у справі.

Враховуючи встановлені судом обставини, які стосуються матеріального стану відповідача, розміру витрат, які несе позивач на утримання дитини, виходячи з того, що обов`язок утримувати дітей рівною мірою покладається як на матір, так і батька, а також те, що відповідач зобов`язаний також надавати матеріальну допомогу позивачці на її утримання, суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на дитину в розмірі 7000,00 грн., що складає 1/6 частину його середньомісячного доходу за 2020 рік.

При встановленні розміру аліментів суд бере також до уваги те, що працевлаштування відповідача на суднах під іноземним прапоромна посаді механіка не є постійним та гарантованим.

Посилання відповідача в процесі судового розгляду на те, що сума аліментів, які просить стягнути з нього позивачка на утримання сина є необґрунтованою та занадто великою, суд не приймає до уваги, оскільки вважає, що належне утримання дитини не є правом батька, а є його обов`язком.

За правилами частини 1 статі 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Кожна людина вільна в виборі способу життя і тому, відповідач повинен обрати корисний спосіб життя як для себе особисто, так і для своєї дитини і для суспільства в цілому.

Отже, за таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання малолітнього сина підлягають задоволенню частково і з відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід стягнути аліменти в розмірі 7000,00 гривень,але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 24 вересня 2020 року, та до досягнення дитиною повнолітнього віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років, то суд вважає, що дані вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 77 СК України за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.

Статтями 79, 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

За приписами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на дружину підлягають задоволенню частково і з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1500,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 24 вересня 2020 року, та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України , якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Оскільки, позивачка у справах про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, то оплату судового збору в розмірі 840,80 грн., слід стягнути з відповідача на користь держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Керуючись ст. ст. 84, 180, 181, 182, 184 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеси, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 24 вересня 2020 року, та до досягнення дитиною повнолітнього віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно, з урахуванням сум аліментів, які були сплачені за час розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеси, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на її утримання в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 24 вересня 2020 року, та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеси, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 18 березня 2021 року.

Суддя О.М. Сегеда