Рішення

від 19.03.2021 по справі 160/16841/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року Справа № 160/16841/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромонтажбуд ЛТД" до відповідача-1 - Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідача-2 - Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

Обставини справи : до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1966729/42260495 від 25.09.2020р.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 02.10.2019р. датою її подання, а саме 31.10.2019р.

- визнати протиправним і скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1966358/42260495 від 25.09.2020р.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №2 від 10.10.2019р. датою її подання, а саме 31.10.2019р.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД було складено податкові накладні №1 від 02.10.2019р., №2 від 10.10.2019р. та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація зупинена, податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку з цим, ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД було направлені письмові пояснення щодо податкових накладних №1, 2 з наданням відповідних копій документів. Однак, позивачем, були отримані рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних. Вважаючи, що дані рішення є такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства, без фактичного врахування наданих письмових пояснень, а також без аналізу документів, що підтверджують розмір податкових зобов`язань, відображених у податкових накладних, ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД звернулось з позовом до суду.

Ухвалою суду від 21.12.2020р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачам запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзиви на позовну заяву.

14.01.2021 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач проти позову заперечує з наступних підстав. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів та пояснень, наданих платником по податковій накладній від 10.10.2019 №2 винесено рішення від 25.09.2020р. №1966358/42260495 про відмову в реєстрації такої податкової накладної з причин ненадання платником документів , а саме: згідно наданого договору підряду від 01.07.2019 року №107-1/2019 замовник (ПП ОСОБА_1 ), а виконавець (ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД ) бере на себе зобов`язання виконати підрядні роботи, а саме: ремонт нежитлового приміщення. Строк виконання робіт по вказаному договору складає 20 робочих днів. Податкову накладну від 10.10.2019 №2 виписано на підставі передплати (платіжне доручення), повідомлення про надання пояснень та копій документів надано 21.09.2020р., але акту виконаних робіт не надано. Підприємством не надано первинні документи щодо придбання матеріалів для виконання ремонту. Відсутні платіжні документи щодо перерахування грошових коштів на контрагентів для придбання матеріалів. Щодо податкової накладної №1 зазначено, що згідно наданого договору підряду від 05.09.2019 року №05-09-1/2019, виконавець ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД бере на себе зобов`язання виконати земляні роботи згідно умов договору, об`єм, характер та вартість робіт, визначаються сметами та є невід`ємною частиною договору (підприємством не надано), таким чином відсутня інформація щодо потреби в матеріалах для виконання робіт. Не надано інформацію та документальне підтвердження щодо знарядь праці якими планується виконання робіт. Згідно умов договору строк виконання робіт 20 робочих днів. Повідомлення щодо надання документів надавались підприємством 18.09.2020р., але актів виконаних робіт надано не було. Підприємством не надано первинні документи щодо придбання матеріалів для виконання ремонту. Відсутні платіжні документи щодо перерахування грошових коштів на контрагентів для придбання матеріалів. ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД протоколом від 19.09.2019 року №33 засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації внесено до переліків платників податків, відповідно до п.1.6 Критеріїв. Підставою слугувала інформація, отримана в межах Алгоритму дій, щодо ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД , яке за даними (інформаційна довідка) відповідного структурного підрозділу відповідає критеріям ризиковості.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатора 4900101074680) копію ухвали про відкриття провадження у справі з матеріалами позову отриманні ДПС України 04.01.2020р.

Проте станом на 19 березня 2021 року від ДПС України відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.

Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).

Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини ненадання другим відповідачем - ДПС України відзиву у встановлений строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД (далі - ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД ) (код ЄДРПОУ 42260495; 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 48А) зареєстроване 22.06.2018р. про що внесено запис №12031020000029968.

Основним видом діяльності ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД за КВЕД є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

23.07.2018 року ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД було видано Ліцензію (рішення №40 від 11.07.2018р.) Господарська діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД було складено та подано на реєстрацію податкову накладну: № 1 від 02.10.2019 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 420000,00 грн.

Згідно з квитанції від 31.10.2019р., що була отримана ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД після подання вищезазначеної податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН:

- відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрації податкової накладної в ЄРПН зупинена;

- податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку ;

- запропоновано ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У зв`язку з чим, ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД на підставі п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, були направлені пояснення (вих.№22-09-1/2020 від 22.09.2020р.) щодо вищезазначеної податкової накладної №1 з наданням відповідних копій документів.

Однак, не зважаючи на це, ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД було отримано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1966729/42260495 від 25.09.2020р.

Підстава: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. (документи, які не надано, підкреслити.)

В графі додаткова інформація зазначено: відсутні акти виконаних робіт.

Також, ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД було складено та подано на реєстрацію податкову накладну: № 2 від 10.10.2019 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 75152,14 грн.

Згідно з квитанції від 31.10.2019р., що була отримана ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД після подання вищезазначеної податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН:

- відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрації податкової накладної в ЄРПН зупинена;

- податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку ;

- запропоновано ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У зв`язку з чим, ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД на підставі п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, були направлені пояснення (вих.№22-09-2/2020 від 22.09.2020р.) щодо вищезазначеної податкової накладної №2 з наданням відповідних копій документів.

Однак, не зважаючи на це, ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД було отримано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1966358/42260495 від 25.09.2020р.

Підстава: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. (документи, які не надано, підкреслити.)

В графі додаткова інформація зазначено: відсутні акти виконаних робіт.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації податкової накладної та неврахування таблиці даних платника податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок № 1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

22.03.2018 набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117) (чинного на момент зупинення реєстрації ПН).

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) (чинного на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, передбачено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019р. (далі Порядок №520).

Пунктами 5, 6, 7 Порядку № 117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна /розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Листом Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019 визначені Критерії ризиковості платника податку.

За змістом п.п. 1.6 п. 1 вказаного листа ДФС України платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 15 Порядку № 117).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (пункт 18 Порядку № 117).

Пунктом 19 Порядку № 117 встановлено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно квитанцій реєстрацію податкових накладних № 1 від 02.10.2019, № 2 від 10.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, оскільки вони відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з цим, в наявних в матеріалах справи копій квитанцій, не зазначено які саме із перелічених критеріїв пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку стосуються позивача.

Також, відповідачами не було надано суду жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Слід зазначити, що негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості платника податку, встановлених листом ДФС України № 1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019, який не відноситься до нормативних актів та не може встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації на підставі Критеріїв, визначених листом, є протиправними.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено ненадання платником податку копій документів.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає у разі прийняття відмови з підстав ненадання платником податку копій документів зазначення в розділі Додаткова інформація (вказати конкретні документи), конкретних документів які ненадані.

При цьому, ГУ ДПС у Дніпропетровській області в оскаржуваних рішеннях №1966729/42260495 від 25.09.2020, №1966358/42260495 від 25.09.2020 не конкретизовано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних № 1 від 02.10.2019, № 2 від 10.10.2019, як це передбачено формою, не підкреслено.

Позивачем були подані відповідні письмові пояснення стосовно фактів виписки податкових накладних № 1 від 02.10.2019, № 2 від 10.10.2019 з наданням первинних документів до пояснень, що не спростовано ГУ ДПС у Дніпропетровській області та підтверджується матеріалами справи. На думку суду, не надання актів виконаних робіт (як зазначено в додатковій інформації) не є підставою відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки надані позивачем первинні документи в повній мірі вказують на здійснення господарської діяльності.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що рішення є необґрунтованими, з останніх не вбачається дійсних та об`єктивних підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи не встановлено.

З системного аналізу матеріалів справи, вбачається, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, винесеними нерозсудливо та недобросовісно, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про їх протиправність та наявність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1966729/42260495 від 25.09.2020р. та №1966358/42260495 від 25.09.2020р..

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 02.10.2019р., № 2 від 10.10.2019р., датою їх подання, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку із чим суд зобов`язує відповідача ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18, яка в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в загальному розмірі 4204,00 грн.

Згідно Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судовий збір у розмірі 4204,00 грн. сплачений згідно документа №537 від 11.12.2020 року зараховано до спеціального фонду державного бюджету України.

Приймаючи до уваги задоволення позову до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України, характер спірних правовідносин та обставини встановлені під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження здійснених позивачем судових витрат порівну за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Також, згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

02.03.2021 року від ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД надійшла заява про стягення витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якій позивач просить у випадку задоволення позовної заяви стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України на користь ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст.134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст.134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 ст.139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з Адвокатським об`єднанням Право Гарант договір про надання правової допомоги №С214-ДП від 08.12.2020р.

Згідно пп.2.1 пункту 2 вказаного договору, для цілей даного договору вартість окремих послуг становить: супровід справи в суді І інстанції - 25000,00 грн.

Відповідно до пп.2.2 пункту 2 договору, АО за фактом надання правової допомоги виставляє відповідний рахунок клієнту та надає акт приймання-передачі наданих послуг.

Акти приймання-передачі наданих послуг є підтвердженням факту надання АО клієнту правової допомоги відповідно до умов договору (пп.2.3 п.2 Договору).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 вересня 2018 року у справі №826/14072/17.

Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Враховуючи не надання детального опису робіт (наданих послуг), що унеможливлює перевірку співмірності розміру витрат на оплату послуг адвокату у порядку п.5 ст.134 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД (52005, Дніпропетровська обл., смт.Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 48А, код ЄДРПОУ 42260495) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1966729/42260495 від 25.09.2020р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1966358/42260495 від 25.09.2020р.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Дніпромонтажбуд ЛТД №1 від 02.10.2020 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Дніпромонтажбуд ЛТД №2 від 10.10.2020 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД (52005, Дніпропетровська обл., смт.Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 48А, код ЄДРПОУ 42260495) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД (52005, Дніпропетровська обл., смт.Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 48А, код ЄДРПОУ 42260495) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко