Рішення

від 09.03.2021 по справі 300/3763/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р. справа № 300/3763/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.Я.,

представника позивача - Говзана М.М.,

представника відповідача - Яремака Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного експерементально-виробничо-комерційного підприємства "Промтехсервіс" до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №002659/0706 від 24.11.2020 та №002660/0706 від 24.11.2020, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне експерементально-виробничо-комерційне підприємство "Промтехсервіс" 16.12.2020 (надалі також - позивач, ПЕВКП Промтехсевіс ) звернулося в суд з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №002659/0706 від 24.11.2020 та №002660/0706 від 24.11.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваними рішення контролюючого до позивача помилково за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» застосовано штрафні санкції в сумі 500000 грн. та за порушення підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у сумі 2159239,50 грн. відповідно. Так, позивач зазначив, що відповідно до Акту спеціального розслідування аварії першої категорії, що сталася 25.02.2016 на свердловині №70 Червонопартизанського підземного сховища газу Мринського виробничого управління підземного зберігання газу УМГ Київтрансгаз ПАТ Укртрансгаз , де ПЕВКП Промтехсевіс здійснювало ремонтні роботи, вина за настання аварії була пов`язана з діями працівників ПЕВКП Промтехсервіс . У зв`язку із заподіянням даних збитків між ПЕВКП Промтехсервіс та ПАТ Укртрансгаз було укладено Договір №1608000181 про відшкодування витрат, понесених ПАТ Укртрансгаз при ліквідації наслідків аварії, відповідно до якого ПЕВКП Промтехсервіс зобов`язалось відшкодувати наслідки аварії, а саме передати у власність ПАТ Укртрансгаз природний газ в обсязі 786,610 тис куб м. за ціною 6543,15 грн за 1000 куб.м. у розмірі 6 176 273 грн. З метою відшкодування завданих збитків позивачем був придбаний та переданий ПАТ Укртрансгаз природній газ. Таким чином, увесь обсяг придбаного природного газу в кількості 786,610 тис.куб.м був переданий для відшкодування витрат, при ліквідації наслідків аварії ПАТ Укртрансгаз , а на суму ПДВ були виписані податкові накладні. Таким чином, позивачем не здійснювалась реалізація пального, тому висновки контролюючого органу, наведені в акті фактичної перевірки №090360 від 28.10.2020 є помилковими, а винесені на їх підставі спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Також звернув увагу, що на момент передачі 30.09.2016 газу в рахунок відшкодування завданих збитків, діяла редакція статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , яка не регулювала виробництво та обіг пального та палива, так само як і стаття 17 даного Закону не передбачала відповідальності за порушення норм щодо виробництва і торгівлі пальним та паливом. Застосування ж відповідальності згідно нової редакції даного закону до правовідносин які мали місце раніше суперечить конституційному принципу дії закону в часі. Також звернув увагу на порушення відповідачем 1095-денного терміну для перевірки платника податків. Просив позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків. Позивачем 30.12.2020 недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 30.12.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

22.01.2021 до суду подано відзив Головного управління ДПС В Івано-Франківській області (а.с. 51-54). Відповідач заперечив щодо задоволення позову. Вказав, що за результатами фактичної перевірки складено акт перевірки від 28.10.2020 на бланку №090360, який зареєстрований у ГУ ДПС в Івано-Франківській області 28.10.2020 №115/09/15/РРО/37794707. При проведенні перевірки встановлено порушення, зокрема оптова торгівля пальним без наявності ліцензії, а саме відповідно до податкової накладної №3 від 31.10.2019 реалізовано природній газ (код УКТЗЕД 2711110000) на загальну суму з ПДВ 2159239,50 грн., чим порушено ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на пального , а також реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку. Вважає, що відповідно до норм Податкового кодексу України перехід права власності (відчуження) - є постачанням товару, а тому, враховуючи специфіку товару, позивачу для здійснення такої операції необхідно було отримати відповідну ліцензію. Також звертає увагу, що відповідно до даних реєстру платників акцизного податку з реалізації пального ПЕВКП Промтехсервіс не зареєстроване. Таким чином, контролюючим органом правомірно оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями застосовано штрафні санкції за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» в сумі 500000 грн. та за порушення підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України в сумі 2159239,50 грн. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.03.2021 від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких ПЕВКП Промтехсервіс зазначило що увесь обсяг придбаного природного газу в кількості 786,610 тис. куб.м. був переданий для відшкодування витрат при ліквідації наслідків аварії ПАТ Укртрансгаз , а на суму ПДВ були виписані податкові накладні. При цьому, по факту передачі природного газу згідно накладної № 1231002 від 30.12.2016 (511,610 тис. куб.м.) на загальну суму з ПДВ 4017046,36 грн. податкова накладна була зареєстрована у 2016 році, а податкову накладну по факту передачі природного газу № 0930004 від 30.09.2016 (275,000 тис. куб.м.) на загальну суму з ПДВ 2159239,50 грн. було зареєстровано тільки 31.10.2019 у зв`язку із тим, що в товариства не було коштів на рахунку для здійснення даної операції. Позивач просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 89-91).

Ухвалою суду від 09.03.2021 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №300/3400/20.

Також 09.03.2021 суд протокольною ухвалою, на підставі частини 7 статті 181 КАС України та за наявності письмової згоди представників сторін, вирішив перейти до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у відзив. Просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

ПЕВКП Промтехсервіс є юридичною особою та перебуває на податковому обліку як платник податків з 17.02.1998 (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу від 19.10.2020 №1223 Про проведення фактичної перевірки та на підставі направлень від 19.10.2020 №61, №62 проведено фактичну перевірку ПЕВКП Промтехсервіс .

За результатами перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки №090360 від 28.10.2020 (а.с. 11-12), відповідно до якого встановлено наступні факти:

1) оптова торгівля пальним без наявності ліцензії, а саме відповідно до податкової накладної №3 від 31.10.2019 (реєстраційний №9261646706 від 07.11.25019) реалізовано природний газ (код ЗЕД 2711110000) на загальну суму з ПДВ 2159239,50 грн.;

2) відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики . Згідно податкової накладної №3 від 31.10.2019 (реєстраційний № 9261646706 від 07.11.2019) реалізовано природний газ (код УКТ ЗЕД 2711110000) на загальну суму з ПДВ 2159239,50 грн. Відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України товари з кодами УКТ ЗЕД 2711110000 (газ природній) відносяться до пального. Відповідно до даних реєстру платників акцизного податку з реалізації пального ПЕВКП Промтехсервіс не зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального в системі електронного адміністрування реалізації пального. Таким чином, реалізація товарів з кодом УКТ ЗЕД 2711110000 (газ природній) в жовтні 2019 року здійснена платником без реєстрації платником акцизного податку.

Не погоджуючись із висновками встановленими в даному акті, ПЕВКП Промтехсервіс звернулося до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із запереченням №09/11-01 від 09.11.2020, за результатами розгляду яких відповідач листом №5790/10/09-19-07-06-22 від 20.11.2020 повідомив позивача, що подані заперечення не спростовують висновків акту (а.с.13-15, 17).

У подальшому, на підставі виявлених порушень контролюючим органом встановлено порушення ПЕВКП Промтехсервіс статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, та пального та підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду акту перевірки №090360 від 28.10.2020 відповідач виніс:

- податкове повідомлення-рішення №002659/0706 від 24.11.2020, яким за порушення статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, та пального , на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абз.8 ч. 2 ст. 17 даного закону застосовано штрафна санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 500000 грн. (а.с. 9);

- податкове повідомлення-рішення №002660/0706 від 24.11.2020, яким за порушення підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 117.3 статті 117 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 2159239,50 грн. (а.с. 10).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями №002659/0706 від 24.11.2020 та №002660/0706 від 24.11.2020, позивач звернувся за захистом свого порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковий кодексом України №2755-VI 02.12.2010/ (далі - ПК України).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 за №481/95-ВР (далі- Закон №481/95-ВР).

Відповідно до абзацу 57 статті 1 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

Частиною першою статті 15 даного Закону №481/95-ВР (в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 318-IX від 03.12.2019; в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020) визначено, що імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Частиною шостою встановлено річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі у розмірі: пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, - 5000 гривень за кожне таке місце; пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, - 10000 гривень.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Таким чином, Законом №481/95-ВР передбачено здійснення суб`єктами господарювання всіх форм власності оптової та роздрібної торгівлі пальним за наявності ліцензії.

При цьому, у випадку порушення вимоги щодо наявності ліцензії статтею 17 Закону №481/95-ВР передбачені відповідальність.

Так, частиною 1 статті 17 Закону №481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Зокрема частиною 2 статті 17 Закону №481/95-ВР , серед іншого, передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії у розмірі 500000 гривень.

Також підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України передбачено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Пунктом 117.3 статті 117 ПК України передбачено, що здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового.

З матеріалів справи вбачається, що Головним Управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №002659/0706 від 24.11.2020 та №002660/0706 від 24.11.2020, якими до позивача за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» та за порушення підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у сумі 500000 грн. та 2159239,50 грн. відповідно.

Такі рішення прийняті контролюючим органом на підставі акту перевірки від 28.10.2020 на бланку №090360, у якому було зафіксовано факт оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, а саме відповідно до податкової накладної №3 від 31.10.2019 реалізовано природній газ (код УКТЗЕД 2711110000) на загальну суму з ПДВ 2159239,50 грн., чим порушено ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на пального , а також здійснено реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку.

Так, відповідач вважає, що ПЕВКП Промтехсевіс передано (відчужено) природний газ в кількості 275 тис.м.куб. загально. Вартістю 2159239,50 грн. (в тому числі ПДВ 359873,25), за наслідками чого було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкову накладну №3 від 31.10.2019. При цьому таке відчуження відбулось без ліценції на здійснення оптової торгівлі пальним та без реєстрації позивача як платника акцизного податку, що стало підставою для застосування оскаржуваними рішеннями штрафних санкцій.

З даною приводу суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту спеціального розслідування аварії першої категорії, що сталися 25 лютого 2016 р. на свердловині № 70 Червонопартизанського підземного сховища газу Мринського виробничого управління підземного зберігання газу УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» втановлено, що 13 січня 2016 р. свердловина №70 на підставі акту прийому-передачі була передана у встановленому порядку спеціалізованій організації ПЕВКП Промтехсервіс для здійснення її ремонту методом гравійної набивки фільтра шляхом встановленням протипіщаного фільтра ФС-0,15 мм, з гравійною намивкою в інтервалі 452-457 м для забезпечення безпіщаного дебету свердловини понад 200тис. м3/добу. Комісією встановлено, що внаслідок аварії, що сталася 25.02.2016, розрахункові втрати газу внаслідок відкритого фонтанування свердловини № 70 впродовж 66,78 годин становлять 786,610 тис. м3 (а.с. 18-25).

У подальшому між ПЕВКП Промтехсевіс (сторона-1) та ПАТ Укртрансгаз (сторона-2) укладено договір №1609000181 від 05.08.2016 про відшкодування витрат, понесених ПАТ Укртрансгаз при ліквідації наслідків аварії, відповідно до пункту 1.1 якого сторона-1 відшкодовує стороні-2 витрати, понесені стороною-2 при ліквідації наслідків аварії першої категорії, що сталася 25.02.2016 на свердловині № 70 Червонопартизанського підземного сховища газу Мринського виробничого управління підземного зберігання газу Філії УМГ КИЇВТРАНСГАЗ ПАТ УКРТРАНСГАЗ , про цо складено акт комісії ПАТ УКРТРАНСГАЗ , створеної згідно наказу сторони-2 від 26.02.2016 № 90, а саме передає у власність сторони-2 природний газ (майно) в обсязі 786,610 тис. куб. м. за ціною 6543.15 грн. за 1000 куб. м. у розмірі 6 176 283 (шість мільйонів сто сімдесят шість тисяч двісті вісімдесят три) гри. 94коп. (з ПДВ), який належить стороні-1 на праві власності. Право власності сторони-1 на природний газ, що передається за цим договором стороні-2, підтверджується Договором №8 ПГ від 22.07.2016 Про постачання природного газу (а.с. 26-27).

Відповідно актів приймання-передачі природного газу від 30.09.2016 та від 31.12.2016 відповідно до договору про постачання природного газу від 22.07.2016 №8 ПГ ТОВ Богородчанинафтогаз фактично передало споживачу ПЕВКП Промтехсевіс у вересні 2016 року 275.000 тис.м.куб газу на суму 1799364,65 грн. без ПДВ, ПДВ 359872.93 грн., всього ПДВ 2159237,58 грн. та у грудні 2016 року - 511.610 тис.м.куб. газу на суму 3347538,63 без ПДВ, ПДВ 669507,73 грн, всього з ПДВ 4017046,36 грн. (а.с. 101, 100).

В подальшому на виконання умов договору №1609000181 від 05.08.2016 про відшкодування витрат, понесених ПАТ Укртрансгаз при ліквідації наслідків аварії ПЕВКП Промтехсевіс отримані від ТОВ Богородчанинафтогаз об`єми газу передало ПАТ Укртрансгаз , що підтверджується актами прийому-передачі №1 від 30.09.2016 про передачу 275,000 тис.куб.м. (а.с. 29) та актом №2 від 31.12.2016 про передачу 511.610 тис.м.куб. газу. (а.с. 102).

Таким чином, придбаний у ТОВ Богородчанинафтогаз газ об`ємомо 786.610 тис. куб.м. переданий ПАТ Укртрансгаз було передано для відшкодування витрат, пов`заних з аварією, яка мала місце 26.02.2016 на свердловині №70 Червонопартизанського підземного сховища газу Мринського ВУПЗГ.

Зважаючи на викладене, суд не погоджується з висновком котролючого органу щодо здійснення ПЕВКП Промтехсевіс реалізації газу в кількості 275 тис.м.куб. загальною вартістю 2 159 239,50 грн. згідно податкової накладної №3 від 31.10.2019, у зв`язку з чим, відсутні підстави для застосування до позивача за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» штрафних санкцій в сумі 500000 грн. та за порушення підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України - у сумі 2159239,50 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що обставини щодо передачі ПЕВКП Промтехсевіс ПАТ Укртрансгаз газу мали місце у 2016 році , коли чинні на той момент редакція статтей 15 та 17 Закону №481/95-ВР не містили вимог щодо необхідності наявності ліцензії для оптової торгівлі пальним та відповідальності за недотримання даних умов, а регулювали лише відносини щодо імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Застосування ж нововведених норм щодо відповідальності суб`єкта господарювання у правовідносинах, які мали місце раніше, суперечить принципу дії закону в часі.

Несвоєчасна реєстрація ж 31.12.2019 податкової накладної №0930004 від 30.09.2016 щодо передачі 30.09.2016 позивачем ПАТ Укратрансгаз газу об`ємом 275.000 тис.куб.м. не спростовує здійснення господарської операції щодо передачі газу у 2016 році для відшкодування збитків.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування до ПЕВКП Промтехсевіс у спірних правовідносинах відповідальності за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» та підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Також суд звертає увагу, що одним з принципів податкового законодавства України відповідно до норм статті 4, пункту 56.21 статті 56 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності дій, рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Такий підхід національного законодавства також узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» . Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» .

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з огляду на оцінені судом в сукупності подані сторонами докази, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №002659/0706 від 24.11.2020 та №002660/0706 від 24.11.2020 винесені необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, тому є протиправними та підлягають скасуванню. Таким чином, позовні вимоги підлягають задовленню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області сплачений згідно платіжних доручень №238, від 07.12.2020 на суму 840,80 грн, №239 від 07.12.2020 на суму 840,80 грн. та №243 від 28.12.2020 на суму 19338,40 грн. судовий збір в загальному розмірі 21 020,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №002659/0706 від 24.11.2020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 500000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №002660/0706 від 24.11.2020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2159239,50 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43142559, вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного експерементально-виробничо-комерційного підприємства "Промтехсервіс" (код ЄДРПОУ - 25568687, вул. Чорновола, буд. 45, смт. Лисець, Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл., 77455) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Приватне експерементально-виробничо-комерційного підприємства "Промтехсервіс" (код ЄДРПОУ - 25568687, вул. Чорновола, буд. 45, смт. Лисець, Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл., 77455).

Відповідач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43142559, вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 19 березня 2021 р.