Постанова

від 17.03.2021 по справі 640/4080/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4080/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юнва Груп на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року (справу розглянуто у порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнва Груп про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року позивач, Головне управління ДПС у м. Києві, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юнва Груп податковий борг у розмірі 165 767, 82 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що у відповідача відсутні будь-які об`єкти житлової нерухомості, а тому позивачем безпідставно нараховано податкові зобов`язання відповідачу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 80 022,30 грн.

У тексті апеляційної скарги міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі представника відповідача.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною другою статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ Юнва Груп на момент звернення до суду має заборгованість перед бюджетом у розмірі 165 767, 82 грн., а саме: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 85 745,52 грн.; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 80 022,30 грн.

Згідно із детальними розрахунками, які були надані суду податковим органом, вказана заборгованість виникла на підставі самостійно нарахованих платником податків грошових зобов`язань, але не сплачених у визначений законом термін.

18 квітня 2019 року контролюючим органом було направлено ТОВ Юнва Груп податкову вимогу №119193-17.

Однак, конверт із зазначеною вимогою не був вручений ТОВ Юнва Груп та повернувся позивачу.

З огляду на наявність у відповідача податкового боргу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що оскільки податковий борг виник у зв`язку із самостійним декларуванням відповідачем податкових зобов`язань відповідно до податкових декларацій, то сума грошового зобов`язання вважається узгодженою. Відтак, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків. Враховуючи відсутність доказів скасування податкової вимоги або даних щодо сплати податкового боргу станом на день прийняття рішення у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами пункту 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому, абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, документ вважається належним чином врученим, якщо він надісланий за місцезнаходженням платника, якому такий адресований або вручений повноважній особі такого. Крім того, направлення рекомендованим листом з повідомленням вимоги за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків, але не отриманою ним не з вини податкового органу, вважається належним чином врученим.

Відповідно до податкової вимоги форми Ю від 18 квітня 2019 року № 119193/17, за ТОВ ЮНВА ГРУП обліковувався податковий борг за узгодженим грошовим зобов`язанням: за основним платежем 106 907, 22 грн.

18 квітня 2019 року контролюючим органом було направлено ТОВ Юнва Груп податкову вимогу №119193-17.

Зазначена податкова вимога від 18 квітня 2019 року № 119193/17 не вручена відповідачу з підстав, вказаних в Довідці ф.20 на копії конверту (а.с.8), а саме: за закінченням встановленого строку зберігання.

Отже, податкова вимога форми Ю від 18 квітня 2019 року № 119193/17, відповідно до статті 42 ПК України, є належним чином врученою відповідачу.

При цьому, колегія суддів зауважує, що правомірність формування та надіслання відповідачу податкової вимоги форми Ю від 18 квітня 2019 року № 119193/17 не є предметом спору.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав для нарахування податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, колегія суддів звертає увагу, що предметом даного спору є саме стягнення податкового боргу, а не правомірність податкової вимоги форми Ю від 18 квітня 2019 року № 119193/17 та нарахування податкових зобов`язань у сумі 165 767, 82 грн.

У випадку незгоди з вищезазначеною вимогою ТОВ Юнва Груп не було позбавлене права звернення до суду із відповідним адміністративним позовом, однак відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів оскарження вказаної податкової вимоги.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Звертаючись до суду з позовом, позивач наголошував, що спірна сума податкового боргу виникла у зв`язку із несплатою відповідачем самостійно визначених ним сум грошового зобов`язання у податкових деклараціях, а тому визначені у них суми вважаються узгодженими.

Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Як вбачається з відображення самостійного нарахування податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової та житлової нерухомості, за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 165 767,82 грн.

Вказані нарахування відповідачем не оскаржувалися, як і не оскаржувалася податкова вимога від 18 квітня 2019 року № 119193/17, про що вище зазначалося.

Таким чином, сума податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на момент звернення до суду із даним позовом є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

З урахуванням того, що узгоджені суми податкового зобов`язання набули статусу податкового боргу, а його розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом податкової вимоги, відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, як і відсутність доказів оскарження податкових зобов`язань та податкової вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнва Груп про стягнення податкового боргу.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юнва Груп на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Повний текст постанови складено 17 березня 2021 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко

Н.В. Безименна