Постанова

від 16.03.2021 по справі 320/5412/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Панова Г.В.

суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року Справа № 320/5412/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

представника позивача Білана Р.О.,

представника відповідача Леошка Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Перший столичний хлібзавод

до Головного управління Державної податкової служби України

у Київській області

про визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібзавод (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.03.2020 №№ 0003093305, 0003103305, від 12.08.2020 №№ 0005493305, 0005523305.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року позов було задоволено повністю.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з наступного:

1) щодо витрати на паливо: у період з 2017 по 2019 рік ТОВ Перший столичний хлібзавод було списано та віднесено до складу витрат кошти, сплачено за закупку бензину А-95 на загальну суму 4212753, 21 грн., а також з того, що станом на час виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено вимог щодо необхідності оформлення подорожнього листа та будь-яких інших документів під час здійснення обліку кількості використаного автомобілем паливно-мастильних матеріалів та не встановлено вимог щодо форми подорожнього листа.

З цих підстав та приймаючи до уваги те, що позивач мав право користування відповідними транспортними засобами на підставі нотаріально посвідчених договорів оренди, суд дійшов висновку, що відсутність подорожніх листів виписаних на кожен день щодо конкретного автомобіля не є підставою для висновків про безпідставність списання паливно-мастильних матеріалів.

Разом з тим, суд зазначив, що паливо, придбане позивачем та надане орендодавцям для заправки автомобіля та використання його в господарських цілях позивача, списувалося згідно наказу про норми списання палива по підприємству № 362 від 26.07.2018 року і не може вважатися доходом платника податків або додатковим благом.

При цьому, суд вказав, що матеріалами справи підтверджується, що позивач використовував паливно-мастильні матеріали (бензин марки А-95) для заправки транспортних засобів, які використовувались працівниками товариства для здійснення поїздок до виробничих об`єктів, офісних приміщень та адрес розташування контрагентів позивача, що на думку суду, свідчить про те, що використання позивачем паливно-мастильних матеріалів безпосередньо пов`язано з господарською діяльністю підприємства;

2) щодо витрат на послуги проживання, харчування, лікування: на виконання умов договору поставки № 14/05, укладеного з ТОВ Бердичівський хлібзавод , зокрема в частині забезпечення представників виробника фірми J4 s.r.o. Чеська республіка, які здійснюватимуть монтажні та пуско-налагоджувальні роботи за власний рахунок, житлом готельного типу, ТОВ Перший столичний хлібзавод було використано послуги ТОВ Роксана , а саме розміщено вказаних осіб у комплексі відпочинку Вишеград та забезпечено їх харчування.

Разом з тим, суд зазначив, що проживання представників виробника фірми J4 s.r.o. Чеська республіка у ТОВ Роксана не може жодним чином розглядатися як додаткове благо, а є складовою частиною витрат, пов`язаних з договором поставки на пуско-наладжувальні роботи щодо обладнання, придбаного у ТОВ Бердичівський хлібзавод , та є частиною винагороди за цивільно-правовим договором, тому нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 92 902,05 грн. є безпідставним.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в цій справі в повному обсязі, зазначаючи, що списання паливно-мастильних матеріалів повинно проводитися на підставі належним чином оформлених первинних документів, які, на переконання контролюючого органу, у позивача відсутні.

Крім того, апелянт зазначає, що позивачем документально не підтверджено понесені витрати і що позивач систематично не відображає в 1-ДФ операції щодо виплат фізичним особам.

Разом з тим, в апеляційній скарзі податковий орган також зазначає про те, що позивач не перерахував ПДФО за 2017 рік з доходу, отриманого як додаткове благо, у сумі 33260,00 грн. з коштів, перерахованих як виплати за надані послуги проживання, харчування та лікування ТОВ Готіс санаторій Гірська Тиса , а також у сумі 516122,51 грн. за 2017-2019 роки з коштів, перерахованих ТОВ Роксана комплекс відпочинку Вишеград .

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а оскаржуване відповідачем судове рішення - без змін, наполягаючи на правильності висновків суду першої інстанції та необґрунтованості доводів апелянта.

Крім того, до відзиву позивачем додано копії судових рішень у справі № 320/4377/20, які набрали законної сили, та якими встановлено правомірність формування ним відповідних показників його витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Перший столичний хлібзавод (код ЄДРПОУ 31484879; місцезнаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район) зареєстроване як юридична особа 06.07.2001, 17.01.2005 номер запису 10741200000004319 та як платник ПДВ перебуває на обліку в Вишгородському управлінні Головного управління ДПС у Київській області.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.

1. Щодо витрат на паливно-мастильні матеріали.

Наказом № 2 ТОВ Перший столичний хлібзавод від 03.01.2017 з метою ефективного використання та підвищення контролю за використанням власного та орендованого автотранспорту Товариства у його господарських цілях та контролю обсягів використання пального у виробничій діяльності Товариства всі транспортні засоби, які використовуються у господарській діяльності Товариства, закріпити за напрямками їх виробничого призначення відповідальних осіб та призначено відповідальну особу ОСОБА_1 .

Наказом № 3 від 03.01.2017 ТОВ Перший столичний хлібзавод закріплено транспортні засоби за структурними підрозділами Товариства для виконання розпоряджень керівництва з метою забезпечення стабільної та продуктивної роботи підприємства: Hyundai НОМЕР_1 - директор; Partner НОМЕР_2 - відділ постачання; Hyundai І30 НОМЕР_3 - комерційний відділ; Fiat Doblo Combi НОМЕР_4 - комерційний відділ; ІЖ 27175-037 НОМЕР_19 - транспортний відділ; Mitsubishi НОМЕР_5 - транспортний відділ; Ford Taurus НОМЕР_6 - бухгалтерія; НОМЕР_12 - комерційний відділ; Fabia Ambiente НОМЕР_7 - комерційний відділ; ГАЗ НОМЕР_20 - технічний відділ; Opel Astra НОМЕР_8 - комерційний відділ. Керівникам структурних підрозділів наказано контролювати використання даного транспорту тільки для господарських потреб та правильне заповнення шляхових (подорожніх) листів.

Згідно відомостей наказу № 51 від 07.06.2017 ТОВ Перший столичний хлібзавод Про закріплення легкового атвотранспорту закріплено транспортний засіб Mitsubishi Lancer НОМЕР_9 за комерційним відділом Товариства для виконання розпоряджень керівництва з метою забезпечення стабільної та продуктивної роботи підприємства.

ТОВ Перший столичний хлібзавод було укладено ряд нотаріально посвідчених договорів оренди транспортних засобів, а саме:

- договір від 18.01.2017 року укладений з ОСОБА_2 щодо оренди автомобіля Peugeot Expert номерний знак НОМЕР_10 ;

- договір від 26.04.2017 року укладений з ОСОБА_3 щодо оренди транспортного засобу Volkswagen T5 номерний знак НОМЕР_11 ;

- договір від 07.06.2017 року укладений з ОСОБА_4 щодо оренди транспортного засобу Lancer номерний знак НОМЕР_9 ;

- договір від 17.11.2016 року укладений з ОСОБА_5 щодо оренди автомобіля Ford номерний знак НОМЕР_12 ;

- договір від 13.10.2017 року укладений з ОСОБА_6 щодо оренди транспортного засобу Ford Fusion номерний знак НОМЕР_13 ; додаткову угоду до договору оренди транспортного засобу від 07.02.2018;

- договір від 07.02.2018 року укладений з ОСОБА_7 щодо оренди транспортного засобу Hyundai Tucson номерний знак НОМЕР_14 ;

- договір від 13.10.2017 року укладений з ОСОБА_8 щодо оренди транспортного засобу Renault Logan номерний знак НОМЕР_15 ;

- договір від 13.11.2016 року укладений з ОСОБА_9 щодо оренди транспортного засобу Ford Taurus номерний знак НОМЕР_6 ;

- договір від 17.11.2016 року укладений з ОСОБА_10 щодо оренди транспортного засобу Mitsubishi Lancer номерний знак НОМЕР_5 ;

- договір від 27.12.2017 року укладений з ОСОБА_11 щодо оренди транспортного засобу Honda CR-V номерний знак НОМЕР_16 ;

- договір від 07.02.2018 року укладений з ОСОБА_12 щодо оренди транспортного засобу 307 XS 2.0 E номерний знак НОМЕР_17 ;

- договір від 05.12.2018 року укладений з ОСОБА_13 щодо оренди транспортного засобу Hyundai Accent номерний знак НОМЕР_18 .

Наказом ТОВ Перший столичний хлібзавод № 362 від 26.07.2018 Про затвердження норм списання палива автомобільного транспорту ТОВ Перший столичний хлібзавод з 01.08.2018 встановлено норми використання палива автомобілів ТОВ Перший столичний хлібзавод відповідно до додатку 1 до наказу. Згідно додатку №1 до Наказу № 362 від 26.07.2018 визначено наступні норми використання палива для кожного з автомобілів на 100 км по місту та по району: Ford Taurus - 12.0 ; Ford Escort -8.4, 11.5; Ford Fusion - 8.8, 9.2; Fiat Doblo Combi - 7.0; Hyundai Grander - 14.5; Peugeot Partner - 8.1, 6.9; Volkswagen Golf - 7.3, 5.3; Volkswagen Т5 -13.0, 12.4; Hyundai І30 -9.0; Hyundai Tucson - 8.8, 11.9; KrASZ-LMSFX1 - 9.8, 11.3; Mersedes-Benz Sprinter316 CDR -11.7, 12.3; Lancer- 9.0, 9.4; Peugeot Boxer -10.3, 12.5; Peugeot Partner -6.9, 8.1; Peugeot Expert - 9.5, 10.; Renault Logan - 6.1, 6.4; Skoda Octavia- 6.0, 7.9; ZAZ lanos -13.4; Богдан А-06900 - 17.0. 16.2; ГАЗ 3302 - 15.8, 16.6, 19.8, 20.7, 18.0, 20.0; ГАЗ 330202 - 18.68, 20.61, 23.830, 26.25, ГАЗ 3302 17.0, 17.9; ИЖ 27175 -10.0; МТЗ-82 - 6.3.

Відповідно до наказів ТОВ Перший столичний хлібзавод Про прийняття на роботу № К-ПСХ000520 від 28.03.2017, № К-ПСХ000130 від 13.01.21017; № К-ПСХ000645 від 01.10.2015; №201К від 10.12.2013; № К-ПСХ000664 від18.07.2016; № К-ПСХ000229 від 22.03.2016; № К-ПСХ000556 від 07.04.2017; № К-ПСХ000563 від 14.06.2016; № 131 К від 02.02.2018; №29 К від 16.01.2018; № К-ПСХ001521 від 06.12.2017; № К-ПСХ001487 від 29.11.2017 на роботу було прийнято наступних працівників на посаду водія автотранспортних засобів відділу транспорту: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 на посаду завідувача сектору оптової торгівлі., ОСОБА_19 на посаду заступника начальника відділу транспорту, ОСОБА_11 на посаду завідувача сектору фірмової торгівлі, ОСОБА_13 на посаду начальника відділу маркетинга.

У період з 2017 по 2019 ТОВ Перший столичний хлібзавод було списано та віднесено до складу витрат витрати понесені на закупку бензину А-95 на загальну суму 4212753, 21 грн.

ТОВ Перший столичний хлібзавод оформлялися реєстри подорожніх листів службового легкового автомобіля щодо орендованих для здійснення господарської діяльності автомобілів за період січень 2018 - липень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, березень 2019 - вересень 2019 року, липень 2017 -листопад 2017 року помісячно.

Згідно подорожніх листів серії 03-СП № 3064431, серії 03-СП № 3064433, у останніх відображено витрати пального автомобілем Mitsubishi номерний знак НОМЕР_9 , водій ОСОБА_4 за 02.05.2019 та 21.05.2019 у розмірах 1.1 л та 17.2 л.

2. Щодо витрат на послуги проживання, харчування та лікування.

14.05.2018 між ТОВ Бердичівський хлібзавод (постачальник) і ТОВ Перший столичний хлібзавод (покупець) укладено договір поставки № 14/05 за умовам якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах в значених у цьому договорі прийняти та оплатити товар. Найменування, кількість та ціна товару зазначається у додатках (специфікаціях), що є невід`ємною частиною цього договору. Товар, що є предметом цього договору продається за ціною 24 384 550, 08 грн., у тому числі ПДВ 4064091,68 грн. (п. 1.2, 1.3 Договору).

14.05.2018 сторонами також було підписано специфікацію № 1 до договору поставки № 14/05 від 14.05.2018, за умовами якої постачальник передає, а покупець приймає наступні товари: автоматизована лінія для виробництва хлібобулочних виробів в асортименті в наступній комплектації: ділянка расстойки: расстойка шафа з приладдям, ділянка випічки: тунельна піч РРР 2,5 56.217 газова з гранітним подом. Сторонами було підписано 27.06.2018 акт приймання-передачі до договору поставки №14-05 від 14.05.2018.

Згідно відомостей додатковї угоди № 1 від 14.05.2018 до договору поставки №14/05 від 14.05.2018, за умовами якої доповнено пункт 4.7 договору та викласти його в наступній редакції: п.4.7 Покупець зобов`язаний для виконання монтажних, пуско-налагоджувальних робіт обладнання, що є предметом даного Договору, залучати тільки монтажну бригаду виробника даного обладнання - фірми J4 s.r.o. Чеська республіка і забезпечити за власний рахунок їм житло готельного типу і доставку з (в) аеропорту до місця проживання.

Всі інші пункти Договору, не змінені даною додатковою угодою, діють в редакції договору. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання і діє до 30 червня 2019 року.

Згідно відомостей додатку № 3 до контракту № 0324/2017 умови монтажу і налаштування обладнання монтажні і пуско-налагоджувальні роботи, індивідуальні і комплексні випробування обладнання будуть проводитися на території покупця. Монтажні роботи по встановленню обладнання проводяться спеціалістами продавця на протязі 5-1 тижнів, включаючи тестування за участю 2-х спеціалістів продавця і при допомозі 5 робочих замовника. Детальні терміни будуть погоджені в графіку монтажу, який направить продавець покупцю перед виїздом спеціалістів.

Пунктом 11 додатку № 3 обумовлено, що покупець зобов`язується забезпечити за власний рахунок житло готельного типу для бригади монтажу на час проведення монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, а також доставку з (в) аеропорт до місця проживання. Авіабілети для спеціалістів продавця продавець купує за власний рахунок.

ТОВ Перший столичний хлібзавод було перераховано на рахунок ТОВ Роксана кошти за проживання та харчування, що підтверджується відомостями платіжних доручень №521 від 18.06.2018 на суму 50577,77 грн; №522 від 19.06.2018 на суму 27839,92 грн.; № 565 ВІД 02.07.2018 на суму 5929,00 грн; №601 від 11.07.2018 на суму 9760,63 грн; № 602 від 11.07.2018 на суму 17746,59 грн.; № 607 від 16.07.2018 на суму 15084,60 грн.; № 616 від 19.07.2018 на суму 7985.95 грн; №623 від 23.07.2018 на суму 4436,65 грн.; № 626 від 26.07.2018 на суму 3549.31 грн.; № 670 від 26.12.2018 на суму 28510,77 грн.; №671 від 26.12.2018 на суму 2613.60 грн.; № 672 від 26.12.2018 на суму 20763,60 грн.; № 673 від 26.12.2018 на суму 3491.40 грн.; № 674 від 26.12.2018 на суму 7586,74 грн.; № 19 від 18.01.2019 на суму 20404,97 грн.; № 20 від 18.01.2019 на суму 1584,00 грн.; № 41 від 14.02.2019 на суму 14614,18 грн.; №44 від 15.02.2019 на суму 8602,83 грн.; № 84 від 10.08.2018 на суму 8732,19 грн.; № 103 від 27.08.2018 на суму 7969,89 грн.; № 104 від 28.08.2018 на суму 10631.91 грн.; № 105 від 28.08.2018 на суму 1774, 67 грн.; № 163 від 25.09.2018 на суму 19521,37 грн.; № 211 від 09.10.2018 на суму 20817, 50 грн.; № 212 від 09.10.2018 на суму 4591.40 грн.; № 213 від 09.10.2018 на суму 2929,30 грн.; № 264 від 24.10.2018 на суму 19940.80 грн.; № 265 від 24.10.2018 на суму 20267,50 грн.; № 266 від 24.10.2018 на суму 7752,04 грн.; № 267 від 24.10.2018 на суму 11 518, 72 грн.; № 275 від 30.10.2018 на суму 18634,00 грн.; № 288 від 02.11.2018 на суму 1633,50 грн.; № 373 від 30.11.2018 на суму 6732,00 грн.; № 374 від 30.11.2018 на суму 4319.70 грн.; № 382 від 07.12.2018 на суму 26 317.50 грн.

Замовником ТОВ Перший столичний хлібзавод і ТОВ Роксана було підписано акти виконаних робіт, зокрема щодо проживання та харчування від 10.11.2018 № 144; від15.02.2019 № 19; від 24.11.2018 № 151; від 24.11.2018 № 147; від 17.01.2019 № 7; від 14.11.2019 № 135; від 24.11.2018 № 148; від 09.11.2018 № 143; від 04.11.2018 № 127; від 31.10.2018 № 125; від 31.10.2018 № 123; від 28.10.2018 № 124; від 21.10.2018 № 126; від 14.10.2018 № 116; від 05.10.2018 № 109; від 07.09.2018 № 100; від 31.08.2018 № 101; 03.08.2018 № 84; від31.07.2018 № 71; від 30.07.2018 № 73; від 27.07.2018 № 72; від 27.07.2018 № 62; від 27.07.2018 № 83; від 26.07.2018 № 75; від 25.07.2018 № 77; від 20.07.2018 № 59; від 20.07.2018 № 58; від 18.02.2018 № 20; від 01.12.2018 № 152; від 16.11.2018 № 146; від 17.08.2018 № 97; від 18.08.2019 № 96.

На виконання умов договору поставки № 14/05 укладеного з ТОВ Бердичівський хлібзавод зокрема в частині забезпечення представників виробника фірми J4 s.r.o. Чеська республіка, які здійснюватимуть монтажні та пуско-налагоджувальні роботи за власний рахунок їм житло готельного типу, ТОВ Перший столичний хлібзавод було використано послуги ТОВ Роксана , а саме розміщено вказаних осіб у комплексі відпочинку Вишеград та забезпечено їх харчування.

Посадовими особами Вишгородського та Ірпінського управлінь Головного управління ДПС у Київській області на підставі наказу від 17.12.2018 № 850, направлень на проведення перевірки від 27.12.2019 №№ 1177, 1178, 1179, 1180, 1181 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Перший столичний хлібзавод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.07.2017 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт від 18.02.2020 № 157/10-36-05-12/31484879.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

1) пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2017-2019 роки в розмірі 858184,42 грн.

2) п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми військового збору за 2017- 2019рр. в розмірі 71432,03 грн.

Такі висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що:

1) позивачем допущено неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб за 2017-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 4212753,21 грн., виділену на закупку бензину А-95 на автомобілі, що фактично не належать ТОВ Перший столичний хлібзавод ;

2) списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів повинно проводитися на підставі первинних документів - подорожніх листів встановленої законодавством форми, які у позивача відсутні;

3) не утримано та не перераховано податок на доходи за 2017-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, у сумі 516122,00 грн. (комплекс відпочинку "ВИШЕГРАД") код ЄДРПОУ (30845527) з коштів перерахованих на розрахунковий рахунок як виплати за надані послуги проживання, харчування, лікування. Відсутнє документальне підтвердження понесених витрат.

Позивач не погоджуючись з такими висновками, звернувся до ГУ ДПС у Київській області із запереченнями на акт документальної планової виїзної перевірки № 157/10-36-05-12/31484879 від 18.02.2020.

Листом ГУ ДПС У Київській області Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки від 16.03.2020 № 9468/10/10-36-05-12, відповідач повідомив про залишення висновків акта перевірки від 18.02.2020 №157/10-36-05-12/31484879 без змін, а заперечень позивача - без задоволення.

На підставі вказаних висновків акта перевірки від 18.02.2020 № 157/10-36-05-12/31484879 Головним управлінням ДПС У Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.03.2020:

- № 0003093305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на 1 072730,52 грн., з них 858 184,42 грн. основного зобов`язання і 214 546,10 грн. за штрафними санкціями;

- № 0003103305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на 89 290,03 грн., з них 71 432,03 грн. основного зобов`язання і 17 858,00 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Перший столичний хлібзавод подав до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення, рішення та вимогу про сплату боргу до акту документальної позапланової виїзної перевірки № 157/10-36-05-12/31484879 від 18.02.2019.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 12.06.2020 № 18969/6/99-00-06-02-04-06 скасовано ППР ГУ ДПС у Київській області від 24.03.2020 № 0003093305 в частині податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 000,00 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у сумі 250,00 грн., а в іншій частині зазначене ППР № 0003103305 залишено без змін, а скарги ТОВ Перший столичний хлібзавод у цій частині - задоволено частково.

При цьому, контролюючий орган зазначив, що відповідно до п. 56.10, пп. 56.17.3. п. 56.17 та п. 56.18 ст. 56 ПК України рішення Державної податкової служби, прийняте за розглядом скарги платника податків, та ППР ГУ ДПС у Київській області від 24.03.2020 № 0003093305, № 0003103305, з урахуванням цього рішення, не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Позивач, вважаючи зазначені ППР протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV), наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43 (далі - Наказ № 43).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1. Щодо ПДФО.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

У п. 163.1 ст. 163 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Підпунктами 164.1.1, 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (п.164.1.3 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Відповідно до пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

2. Щодо військового збору.

У пункті 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що

Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

У ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством чітко визначено підстави для виникнення у платника обов`язку зі сплати ПДФО та військового збору і порядок нарахування відповідних платежів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Щодо обліку позивачем витрат на паливно-мастильні матеріали.

Як було встановлено вище, позивач є виробником хлібобулочної продукції, яка реалізується по місту Києву та Київській області, і для здійснення господарської діяльності та розповсюдження виробленої продукції підприємством було укладено з фізичними особами нотаріально посвідчені договори оренди їх транспортних засобів, які використовувалися в господарській діяльності позивача та у зв`язку з експлуатацією яких ним були понесені витрати на паливо, що списувалося згідно з наказом про норми списання палива по підприємству № 362 від 26.07.2018.

При цьому, апеляційний суд відзначає, що наданими позивачем документами, а саме нотаріально посвідченими договорами, реєстрами подорожніх листів, наказами про встановлення норм витрат палива, про призначення відповідальної особи по контролю за легковим автотранспортом та про закріплення легкового автотранспорту, про прийняття на роботу працівників, які використовували у господарській діяльності товариства транспорт, відомостями списання пального за відповідні періоди, які в свою чергу містять всі обов`язкові реквізити, підтверджується у їх сукупності те, що витрати на відповідне паливо пов`язані з господарською діяльністю позивача.

У контексті аналізу наведених обставин судова колегія відзначає, що матеріалами справи підтверджується саме використання позивачем паливно-мастильні матеріали (бензин марки А-95) для заправки транспортних засобів, які використовувались його працівниками для поїздок до виробничих об`єктів, офісних приміщень та адрес розташування контрагентів товариства, що безумовно свідчить про використання таких паливно-мастильних матеріалів безпосередньо у господарській діяльності підприємства.

Отже, витрати позивача на паливно-мастильні матеріали підтверджуються документально та не є і не можуть бути, у розумінні чинного законодавства, додатковим благом фізичних осіб (працівників), яким відповідні кошти були виділені на придбання бензину, як на тому безпідставно наполягає апелянт.

Тому, доводи податкового органу щодо відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів для списання паливно-мастильних матеріалів, колегія суддів вважає безпідставними.

Твердження апелянта про те, що позивач систематично не відображає в 1-ДФ операції щодо виплат фізичним особам відповідних доходів, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані, з огляду на вищевикладене.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що судовими рішеннями у справі № 320/4377/20, які набрали законної сили та, відповідно до ст. 78 КАС України, мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи, установлено правомірність формування ТОВ Перший столичний хлібокомбінат відповідних показників його витрат на паливно-мастильні матеріали.

При цьому, колегія суддів ураховує правові висновки, викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини від 28.11.1999 по справі Brumarescu v. Romania ( Брумареску проти Румунії ) та від 24.07.2003 по справі Ryabykh v. Russia ( Рябих проти Росії ), в яких Суд зазначив, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

2. Щодо витрат на послуги проживання, харчування та лікування.

Як було встановлено вище, витрати на проживання та харчування представників виробника фірми J4 s.r.o. Чеська республіка в ТОВ Роксана були понесені позивачем на підставі та на виконання умов договору поставки № 14/05, укладеного з ТОВ Бердичівський хлібзавод в частині забезпечення представників виробника фірми J4 s.r.o. Чеська республіка, які здійснюватимуть монтажні та пусконалагоджувальні роботи, за власний рахунок житлом готельного типу та харчуванням.

Тож, такі витрати позивача не є додатковим благом і не підлягають оподаткуванню ПДФО та, відповідно, військовим збором.

Крім того, у зазначених вище судових рішеннях у справі № 320/4377/20 судами також було установлено правомірність формування ТОВ Перший столичний хлібокомбінат його витрат на проживання і харчування осіб в ТОВ Роксана (комплекс відпочинку Вишеград ) і в ТОВ ГОТІС (санаторій Гірська Тиса ).

Тобто, ці обставини вже установлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, і відповідно до ст. 78 КАС України мають преюдиціальне значення для вирішення цього спору.

Таким чином, доводи апелянта про те, що позивач не перерахував ПДФО за 2017 рік з доходу, отриманого як додаткове благо, у сумі 33260,00 грн. з коштів, перерахованих як виплати за надані послуги проживання, харчування та лікування ТОВ Готіс санаторій Гірська Тиса , а також у сумі 516122,51 грн. за 2017-2019 роки з коштів, перерахованих ТОВ Роксана комплекс відпочинку Вишеград , судова колегія відхиляє як безпідставні.

Доводи апелянта про те, що позивач не надав необхідні документи на запит перевіряючого, також не відповідають дійсності, оскільки: 1) у позивача наявні три запити від ГУ ДПС у Київській області, на які були надані запитувані документи, так як позивач сам зацікавлений у розгляді спірних питань і підтвердженні законності всіх своїх дій під час здійснення господарської діяльності; 2) в акті перевірки відсутні будь-які зауваження перевіряючих щодо ненадання документів та невиконання інших їх вимог. Представник відповідача, який здійснював перевірку у позивача, на свою першу вимогу отримував всі запитувані документи, однак не взяв їх до уваги, як і нотаріально посвідчені договори оренди транспортних засобів.

Крім того, у запереченні та в скарзі до Державної податкової служби України позивачем зазначалося про наявність нотаріально засвідчених договорів оренди автомобілів та наявність подорожніх листів, проте податковий орган дані докази позивача не прийняв до уваги.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що вказані обставини вже перевірялися судами під час розгляду іншої справи № 320/4377/20 та встановлені вищенаведеними судовими рішеннями, що в сукупності також спростовують ці доводи апеляційної скарги.

Посилання апелянта на те, що ДПС України було скасовано ППР від 24.03.2020 № 0003093305 в частині податкових зобов`язань з ПДФО у сумі 1000,00 грн. за основним платежем та в сумі 250,00 грн. за штрафними санкціями, судова колегія приймає до уваги, але зазначає, що таке ППР винесено на загальну суму 1 072730,52 грн., з яких 858 184,42 грн. основного зобов`язання і 214 546,10 грн. за штрафними санкціями, і в іншій частині (крім 1000,00 грн. і 250,00 грн.) залишено ДПС без змін. Тож, його часткове скасування не позбавляє позивача права оскаржити таке ППР.

Жодних інших доказів, окрім акта перевірки, який, зокрема містить посилання на нечинний (вже на час проведення перевірки) Мінтрансу та Мінстату від 29.12.1995 року № 488/346 та вигадану норму Закону України Про автомобільний транспорт (положення статті 1, якого в самому Закону не існує), відповідачем не було надано ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16 та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

Такий правовий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Судова колегія також враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в п.п. 70, 71 рішення у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE ( Рисовський проти України ) заява № 29979/04, в якому ЄСПЛ підкреслено особливу важливість принципу належного урядування , відповідно до якого, в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Крім того, в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року Європейський суд з прав людини наголосив, що саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем у цій справі позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини цієї справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до правильного вирішення спору в цілому.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби України у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 березня 2021 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

АГ. Степанюк