Постанова

від 10.03.2021 по справі 500/2231/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2231/20 пров. № А/857/1657/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року (прийняте у м. Тернополі; суддя Шульгач М.П.; складене у повному обсязі 23 грудня 2020 року) в справі № 500/2231/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління (далі - ГУ) ДПС у Тернопільській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0123191703 від 03.12.15, № 0123181703 від 03.12.15, № 0049355408 від 25.07.19, № 0191701305 від 28.09.18.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган безпідставно застосував до нього штрафні санкції та нарахував пеню оскаржуваними рішеннями, оскільки такі винесені на підставі недостовірних даних в ІС Податковий блок щодо наявності в нього станом на 01.10.2013 заборгованості з єдиного соціального внеску в сумі 751,95 грн, що підтверджується судовим рішенням.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Тернопільській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскільки судовим рішенням скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки), така була відкликана контролюючим органом з виконавчої служби. Разом з тим, відсутні підстави в розумінні Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 за № 449, щодо визнання заборгованості безнадійної та списання такої.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Тернопільській області прийняті рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0123191703 від 03.12.15, № 0123181703 від 03.12.15, № 0049355408 від 25.07.19, № 0191701305 від 28.09.18, якими на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо ОСОБА_1 застосовано штрафи та нараховано пеню.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року в справі № 819/415/14-а була скасована вимога Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції про сплату боргу (недоїмки) № Ф-55389-17 від 04.02.2014, про сплату позивачем єдиного внеску в сумі 715,95 грн, на підставі якої були прийняті рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0123191703 від 03.12.15, № 0123181703 від 03.12.15, № 0049355408 від 25.07.19, № 0191701305 від 28.09.18.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що штрафні санкції та пеня, накладені оспорюваними рішеннями, є незаконними, оскільки вимога про сплату позивачем боргу (недоїмки) № Ф-55389-17 від 04.02.2014, на підставі якої були прийняті оскаржувані рішення, скасована на підставі судового рішення.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон).

Платниками єдиного внеску, відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування є платниками єдиного внеску; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (ч.10 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим

Частинами другою - четвертою статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

На суму недоїмки, відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VI, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI, в редакції, чинній до 01.01.2015, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штрафу розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

приписами вказаного пункту, в редакції чинній з 01.01.2015, передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

У відповідності до пунктів 1, 2 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449, (далі - Інструкція № 449) до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Пунктом 3 розділу VІ Інструкції № 449 встановлено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Відповідно до пункту 1, підпункту 2 пункту 2 розділу VІІ Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Тобто, якщо особа самостійно не сплачує єдиний внесок та має на кінець звітного року недоїмку за сплати єдиного внеску, орган доходів і зборів надсилає такій особі вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Враховуючи вказане, вимога про сплату недоїмки єдиного внеску засвідчує факт існування боргу особи перед державою за вказаним платежем та є первинною по відношенню до рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску.

Також, до особи застосовуються штрафні санкції та нараховується пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Як свідчать матеріали справи, 04 лютого 2014 року Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією винесено вимогу № Ф-55389-17 про сплату боргу, згідно з якою у позивача станом на 01 жовтня 2013 року рахувалася заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 751 грн 95 коп.

Вказана вимога була оскаржена ОСОБА_1 в судовому порядку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року в справі № 819/415/14-а, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано вимогу Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-55389-17 від 04.02.2014.

Водночас, штрафні санкції та пеня, застосовані оскаржуваними рішеннями, були нараховані позивачу за несплату сум єдиного внеску, визначених вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2014 № Ф-55389-17.

За вказаних обставин, оскільки оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій та пені були прийняті на підставі вимоги, що скасована в судовому порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що й оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій та пені є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року в адміністративній справі № 500/2231/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 19 березня 2021 року.