КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 480/3371/19

касаційне провадження № К/9901/29366/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача - Гончарової І .А.,

суддів - Олендера І .Я., Ханової Р .Ф .,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року (головуючий суддя - Осіпова О.О.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чалий І.С.; судді - Бартош Н.С., П`янова Я.В.)

у справі № 480/3371/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лан

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лан (далі - ТОВ Агрофірма Лан ; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 червня 2019 року № 0002621405 та від 12 червня 2019 року № 0002631405.

Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 09 січня 2020 року адміністративний позов задовольнив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у Сумській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року в повному обсязі та передати справу на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає про безтоварний характер господарських операцій із придбання позивачем мінеральних добрив у Фермерського господарства Дженералс Корн та Товариства з обмеженою відповідальністю Федтекском . Крім того, звертає увагу на безпідставність неприйняття судами при вирішенні спору як письмових доказів у справі протоколів допитів свідків та інших процесуальних документів, складених у межах кримінального провадження.

Верховний Суд ухвалою від 28 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Сумській області.

16 січня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також наголосив на реальності оспорюваних поставок.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агрофірма Лан з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із Фермерським господарством Дженералс Корн за жовтень - листопад 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Федтекском за жовтень 2018 року, за результатами якої складено акт від 20 травня 2019 року № 558/18-28-14-05/30811351/50.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні мінеральних добрив у Фермерського господарства Дженералс Корн на підставі договору від 01 вересня 2018 року № УД0109/18-31, а також діамофоски та добрива аміачно-нітратного в Товариства з обмеженою відповідальністю Федтекском на підставі договору від 01 вересня 2018 року № 09/18-42 з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДПС у Сумській області посилалося на недоліки представленої транспортної документації, а також неподання під час проведення контрольного заходу сертифікатів якості або інших документів, що свідчили б про якість та походження придбаних добрив.

Відповідач звертав увагу на пояснення посадових осіб Фермерського господарства Дженералс Корн та Товариства з обмеженою відповідальністю Федтекском щодо їхньої непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних юридичних осіб, здобуті під час досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2019 року за № 32019200000000001.

Крім того, контролюючий орган зазначав про відсутність у постачальників позивача в достатній кількості трудових ресурсів, основних, виробничих та транспортних засобів, необхідних для здійснення оспорюваних поставок.

На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Сумській області 12 червня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002621405, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1482819,00 грн за основним платежем та 741410,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002631405, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 602681,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими ТОВ Агрофірма Лан до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: видаткових накладних; податкових накладних; товарно-транспортних накладних; актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей; документів, що свідчать про господарський характер понесених платником витрат.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ Агрофірма Лан розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість.

Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження, порушеного за статтею 205 Кримінального кодексу України, та протоколи допиту посадових осіб Фермерського господарства Дженералс Корн та Товариства з обмеженою відповідальністю Федтекском щодо їхньої непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних юридичних осіб об`єктивно не прийнято до уваги судами, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сам факт отримання свідчень (пояснень) посадових осіб суб`єктів господарської діяльності не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15.

Твердження відповідача про те, що контрагенти ТОВ Агрофірма Лан не мали необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності, також обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальників позивача та дослідження первинних документів.

Більш того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

За таких обставин висновок судових інстанцій про необ`єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за здійсненими з Фермерським господарством Дженералс Корн та Товариством з обмеженою відповідальністю Федтекском господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Сумській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова

Дата ухвалення рішення 18.03.2021
Зареєстровано 21.03.2021
Оприлюднено 22.03.2021

Судовий реєстр по справі 480/3371/19

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Постанова від 18.03.2021 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 17.03.2021 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 28.12.2020 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 25.11.2020 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 20.10.2020 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Постанова від 10.09.2020 Другий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Постанова від 10.09.2020 Другий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 02.07.2020 Другий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 02.07.2020 Другий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 25.03.2020 Другий апеляційний адміністративний суд Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 480/3371/19

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону