Рішення

від 08.03.2021 по справі 460/8974/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2021 року м. Рівне№460/8974/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Гарбар О.М., відповідача: представник Кокіль І.П., третьої особи відповідача: представник Ромашко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укленко" доУправління Держпраці у Рівненській області</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укленко» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень №РВ8201/1637/АВ/П від 25.08.2020.

Ухвалою суду від 08.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/8974/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.01.2021.

У судове засідання 05.01.2021 позивач не прибув, представник позивача подав клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 05.01.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено до 28.01.2021.

Ухвалою суду від 28.01.2021 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 23.02.2021. Цією ж ухвалою суду в судове засідання викликано свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У судовому засіданні 23.02.2021 допитано свідка сторони позивача ОСОБА_2 та оголошено перерву до 09.03.2021 для повторного виклику свідків сторони відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не прибули з поважних причин.

У судовому засіданні 09.03.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою, відповіддю на відзив, відповіддю на пояснення третьої особи та поясненнями представника позивача в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у серпні 2020 року відповідачем проведений позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ТОВ «Укленко». За результатами проведеної перевірки встановлено порушення трудового законодавства, які зафіксовані в Акті інспекційного відвідування № РВ8201/1637/АВ від 19.08.2020, а саме: при звільненні ОСОБА_1 за прогул від нього не відібрані письмові пояснення, чим порушено вимоги частини першої статті 149 КЗпП України; ОСОБА_1 не ознайомлено під розписку з наказом про оголошення стягнення у вигляді звільнення за прогул, чим порушено вимоги частини четвертої статті 149 КЗпП України; ОСОБА_1 звільнений з роботи, тоді як за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову, чим порушено норму частини третьої статті 119 КЗпП України. Разом з тим, сторона позивача з такими висновками контролюючого органу не погоджується, з огляду на безпідставність і необґрунтованість встановлених порушень. Спростовуючи суть висновків відповідача, сторона позивача пояснила, що порушення частини першої статті 149 КЗпП позивачем не вчинялося, оскільки в день нез`явлення працівника ОСОБА_1 на роботі (23.01.2020) йому було надіслане письмове повідомлення товариства з вимогою надати письмові пояснення щодо відсутності на роботі та поважності причин такої відсутності. Однак, вказане повідомлення було проігноровано ОСОБА_1 та жодних пояснень ним з цього приводу роботодавцю не надано. Не погоджуючись з висновками відповідача про порушення ТОВ «Укленко» вимог частини четвертої статті 149 КЗпП України, сторона позивача стверджувала, що останнє не вчинялося, позаяк у день звільнення ОСОБА_1 з роботи (31.01.2020) на його адресу рекомендованим поштовим відправленням були надіслані копія наказу про звільнення та повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. 04.02.2020 зазначений поштовий лист вручений особисто ОСОБА_1 , а відтак, позивачем дотримано встановлених законодавством вимог. Також, посилаючись на необґрунтованість констатованого інспектором Держпраці порушення частини третьої статті 119 КЗпП України, сторона позивача вказувала, що останнє не вчинялося, оскільки ні до відбуття на військову службу, ні під час перебування на військовій службі в період з 23 по 31січня 2020 року працівник ОСОБА_1 не повідомив роботодавця ТОВ «Укленко» про дані обставини, що підтверджується відсутністю доказів такого повідомлення. Водночас, на підставі згаданого вище акта, інспектором праці винесений оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень №РВ8201/1637/АВ/П від 25.08.2020. Крім того, на переконання сторони позивача, вказаний припис є протиправним та таким, що прийнятий відповідачем з порушенням порядку проведення та оформлення позапланового заходу контролю, визначеного Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому, він підлягає скасуванню судом. З наведених підстав, сторона позивача просила позовні вимоги задовольнити.

За змістом відзиву на позовну заяву, а також пояснень представника відповідача у судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнала. Свої заперечення обґрунтувала тим, що інспекційне відвідування ТОВ «Укленко» здійснене на підставі звернення ОСОБА_1 , абзацу 5 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», погодження Держпраці України №2213/3.3./3.1-20 від 25.03.2020 та відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області №651 від 05.08.2020 і направлення на інспекційне відвідування №514-Н/09-27 від 05.08.2020. Вказала, що при поданні ОСОБА_1 заяви щодо проведення перевірки правомірності звільнення його з роботи, ним надано витяг з наказу командира військової частини №17 від 23.01.2020, на підставі якого з 23.01.2020 його було зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Також, сторона відповідача зазначала, що у процесі проведення позапланового заходу державного контролю позивача інспектором праці встановлено, що ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за прогул без відібрання письмових пояснень, а також не ознайомлено під розписку з наказом про оголошення дисциплінарного стягнення, чим порушено вимоги частини першої, четвертої статті 149 та частини третьої статті 119 КЗпП України. У зв`язку з цим, за результатами проведеного заходу складено акт інспекційного відвідування № РВ8201/1637/АВ від 19.08.2020, на підставі якого 25.08.2020 інспектором праці внесено припис на усунення виявлених порушень №РВ/8201/1637/АВ/П. Стверджувала, що при проведенні позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування інспектор праці дотримувалася вимог Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та процедури проведення інспекційного відвідування, визначеної Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019. Враховуючи наведене, сторона відповідача зазначила, що у спірних правовідносинах вона діяла у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з письмовими поясненнями третьої особи, а також поясненнями представника у судовому засіданні, позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими. На підтримку своїх заперечень представник третьої особи зазначила, що доводи позивача стосовно порушення порядку проведення інспекційного відвідування зводяться до формальних підстав оскарження, які не спростовують правомірності дій відповідача. Крім того, вказала, що правовою підставою для проведення інспекційного відвідування як позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, окрім Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, є також норми Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, які визначають безумовне дискреційне повноваження інспектора праці самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Додатково пояснила, що з 23.01.2020 ОСОБА_1 постійно перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, а саме у військовій частині НОМЕР_2 (м. Яворів, Львівська область), а тому жодних листів, в тому числі наказу про звільнення від 31.01.2020, від ТОВ «Укленко» він особисто не отримував. Про своє незаконне звільнення ОСОБА_1 дізнався від дружини у телефонному режимі. На переконання третьої особи, позивачем порушено порядок звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку з чим його безпідставно позбавлено права на працю та отримання середнього заробітку, що й стало причиною звернення ОСОБА_1 до інспекції праці. З наведених підстав, третя особа просила у позові відмовити.

Дослідженням по справі доказів суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укленко» (код ЄДРПОУ: 32413615) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується випискою з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис № 15891200000000286 від 18.04.2006).Основний вид діяльності товариства КВЕД 14.13 «Виробництво іншого верхнього одягу» (а.с. 13).

Наказом ТОВ «Укленко» від 09.09.2019 №86-К «Про прийняття на роботу» ОСОБА_1 прийнятий на посаду розкрійника розкрійного цеху з 10.09.2019 (а.с.18).

23.01.2020, у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 на роботі, ТОВ «Укленко» надіслало на його адресу лист-повідомлення №15 з вимогою про надання письмового пояснення щодо причин відсутності на роботі, а також документів на підтвердження поважності таких причин (а.с. 69).

Згідно з актами №3 від 24.01.2020 та № 4 від 31.01.2020 про відсутність на робочому місці розкрійника ОСОБА_1 , складеними комісією ТОВ «Укленко» у складі: завідувача виробництвом ОСОБА_5 , майстра ОСОБА_6 , технолога ОСОБА_7 та водія ОСОБА_8 , - ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці у приміщенні ТОВ «Укленко» з 08 год 00 хв по 16 год 30 хв у період з 23.01.2020 та 31.01.2020. Будь-які відомості щодо наявності поважних причин відсутності працівника на робочому місці відсутні. ОСОБА_1 будь-яких виправдних документів не надав (а.с.71, 74).

Підставою для складення вказаних вище актів слугували доповідні записки майстра ТОВ «Укленко» ОСОБА_6 від 23.01.2020 та інспектора з кадрів ТОВ «Укленко» ОСОБА_2 від 31.01.2020 (а.с. 72, 73).

Згідно з табелем обліку робочого часу працівників розкрійного цеху ТОВ «Укленко» за період з 01.01.2020 по 31.01.2020, розкрійник ОСОБА_1 перебував на роботі 10, 11 та з 14 по 17 січня. З 20 по 22 січня ОСОБА_1 відсутній на роботі з інших причин (позначка «ІН»), а в період з 23 по 31 січня через прогул (позначка «ПР») (а.с. 78-79).

При цьому судом встановлено, а сторонами в повній мірі визнано, що в період з 20 по 22 січня 2020 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці з поважних причин, а саме огляду на те, що проходив медкомісію за направленням Березнівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки на предмет придатності до військової служби. При цьому, ТОВ «Укленко» визнано факт отримання відповідного повідомлення воєнкома (повістки), на підставі якого ОСОБА_1 і було відпущено з роботи.

Також судом встановлено, що 23.01.2020 між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України підписано контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу на строк 3 (три) роки (а.с. 131). Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 17 від 23.01.2020, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, надано три дні з 23 по 25 січня 2020 року для прийому справ та посади (а.с.15).

У свою чергу, довідкою Військової частини НОМЕР_2 №574 від 05.02.2020 (форма №5), підтверджено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.16).

А довідкою Військової частини НОМЕР_2 № 1594 від 23.09.2020 підтверджено, що рядовий ОСОБА_1 у період з 30.04.2020 і по теперішній час приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. Вказана довідка видана на підставі витягу з наказу Командувача ОТУ Північ №109 від 11.05.2020 (а.с.132).

Наказом ТОВ «Укленко» № 10-к від 31.01.2020 «Про звільнення працівника у зв`язку з прогулом» розкрійник ОСОБА_9 звільнений з роботи за здійснений з 23.01.2020 по 31.01.2020 прогул без поважних причин за пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України, з виплатою грошової компенсації за невикористану частину відпустки (а.с. 75).

Того ж дня, позивач надіслав на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення №20 щодо необхідності отримання ним трудової книжки за місцем роботи або надання згоди на направлення зазначеного документа поштою (а.с. 76).

Вказаний лист отримано дружиною ОСОБА_1 , яка в телефонному режимі і повідомила йому про звільнення.

З огляду на вказане, 21.02.2020 ОСОБА_1 надіслав на адресу Управління Держпраці у Рівненській області заяву, у якій просив провести інспекційне відвідування ТОВ «Укленко» щодо правомірності звільнення його з роботи. Вказана заява надійшла на адресу відповідача 21.02.2020 та зареєстрована за вх. №П-96/19-04 (а.с.14). На підтвердження обставин, викладених у заяві, ОСОБА_1 надав контролюючому органу витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 17 від 23.01.2020 та довідку Військової частини НОМЕР_2 №574 від 05.02.2020.

На підставі наказу №651 від 05.08.2020 (а.с.19), у період з 06.08.2020 по 19.08.2020 інспектором праці Управління Держпраці у Рівненській області Захарчук М.В. було проведено інспекційне відвідування ТОВ «Укленко» з питань додержання вимог законодавства про працю, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № РВ8201/1637/АВ від 19.08.2020 (а.с. 21-23).

Підставою для проведення відповідачем позапланового заходу контролю, як зазначено у направленні на інспекційне відвідування №514-Н/09-27 від 05.08.2020 (зворот а.с. 20), визначено лист Державної служби України з питань праці №2213/3.3./3.1-20 від 25.03.2020. Копію вказаного направлення директором ТОВ «Укленко» ОСОБА_10 одержано 06.08.2020, що підтверджується її особистим підписом (зворот а.с. 20).

У розділі ІІІ (Опис виявлених порушень) Акта інспекційного відвідування інспектор праці зазначив про порушення позивачем: частини першоїКЗпП України, яке полягало у тому, що при звільненні ОСОБА_1 за прогул від нього не відібрані письмові пояснення; частини четвертоїстатті 149 Код КЗпП України, яке полягало у тому, що ОСОБА_1 не ознайомлено під розписку з наказом про оголошення стягнення, тобто про звільнення за прогул;частини третьої статті 119 КЗпП України, яке полягало у тому, що ОСОБА_1 звільнений з роботи, тоді як за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову (а.с.21-23).

Акт інспекційного відвідування підписаний директором ТОВ «Укленко» із зауваженнями, які за своїм змістом повторюють аргументи й доводи позивача, викладені у позовній заяві (а.с. 24-30).

У свою чергу, 25.08.2020 інспектором праці Захарчук М.В. складений спірний припис про усунення виявлених порушень №РВ8201/1637/АВ/П, яким директора ТОВ «Укленко» зобов`язано у строк до 18.09.2020 усунути виявлені за результатами інспекційного відвідування недоліки (порушення) (а.с.32-33).

23.09.2020 Управлінням Держпраці у Рівненській області надіслано на адресу ТОВ «Укленко» лист-відповідь на зауваження до акту інспекційного відвідування №РВ/8201/1637/АВ від 19.08.2020, яким повідомлено позивача, що інспектором праці була дотримана процедура проведення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування та правомірно складено вказані вище акт і припис (а.с. 31).

Разом з тим, 03.09.2020 позивач подав до Управління Держпраці у Рівненській області скаргу на спірний припис, у якому зауважив, що не порушував вимог законодавства про працю, та повторно навів доводи й міркування, викладені у зауваженнях до акта інспекційного відвідування (а.с. 35-43).

За результатами розгляду матеріалів скарги позивача, листом №13-10/6319 від 01.10.2020 начальник Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_11 повідомив ТОВ «Укленко» про відсутність підстав для скасування внесеного припису (а.с. 44-45).

Крім того, 09.09.2020 позивач звернувся до відповідача із листом про надання роз`яснень щодо порядку (способу) виконання оскаржуваного припису. У відповідь на таке звернення, Управління Держпраці у Рівненській області повідомило про необхідність виконання вимог спірного припису протягом визначеного у ньому строку, а також про можливість оскарження останнього до суду у встановленому законодавством порядку (а.с. 46-48).

16.10.2020 ТОВ «Укленко» надіслано скаргу на спірний припис також до Державної служби України з питань праці, за змістом якої позивачем наведено аргументи й міркування щодо необґрунтованості проведеного відповідачем позапланового заходу державного контролю, зокрема, у зв`язку з порушенням порядку його проведення, та наведено доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві (а.с. 50-60).

За результатами розгляду матеріалів скарги позивача, 12.11.2020 заступником голови Держпраці надано лист-відповідь, у якому роз`яснено визначені чинним законодавством підстави, норми та порядок проведення заходу державного контролю з питань праці.

Викликана у судове засідання свідок ОСОБА_2 пояснила, що працює на посаді інспектора з кадрів ТОВ «Укленко», а тому, брала безпосередню участь у підготовці документів, пов`язаних зі звільненням ОСОБА_1 , та при проведенні відповідачем інспекційного відвідування. Вказала, що ОСОБА_1 дійсно працював на посаді розкрійника розкрійного цеху товариства у період з 10.09.2019 по 31.01.2020, проте у робочі дні періоду з 23.01.2020 по 31.01.2020 був відсутній на робочому місці протягом усього часу. А тому, з метою встановлення причини відсутності працівника на роботі, 23.01.2020 вона зателефонувала ОСОБА_1 , однак останній на дзвінок не відповів. У зв`язку з цим, того ж дня за адресою місця проживання ОСОБА_1 ОСОБА_2 надіслала лист-повідомлення щодо необхідності надання ним письмового пояснення причин відсутності на робочому місці. Також повідомила, що у період з 23.01.2020 по 31.01.2020 до за адресою ТОВ «Укленко» ОСОБА_1 жодного разу не з`являвся. Разом з тим, декілька разів за адресою товариства приходила особа, яка представлялась дружиною ОСОБА_1 та пропонувала прийняти документи на підтвердження причин відсутності чоловіка на роботі. Вказані документи не були прийняті з огляду на їх можливу недостовірність. За наведених обставин, враховуючи відсутність належним чином підтвердженої інформації щодо причин відсутності ОСОБА_1 на роботі, 31.01.2020 його було звільнено з посади у встановленому законодавством порядку, про що того ж дня за адресою працівника надісланий лист-повідомлення щодо необхідності отримання трудової книжки, а також копія наказу про звільнення з роботи. Крім того, зазначила, що була особисто присутньою в момент початку проведення відповідачем інспекційного відвідування. Стверджувала, що інспектором праці до початку здійснення перевірки було пред`явлене директору Товариства лише направлення на проведення заходу контролю, однак жодного погодження Держпраці України останнім не пред`являлось та не надавалось.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що працює на посаді заступника військового комісара Березнівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у зв`язку з чим у січні 2020 року він здійснював супроводження підготовки та прийняття ОСОБА_1 на військову службу за контрактом. Звернув увагу суду, що гарантії, передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України, були однією з ключових причин вступу ОСОБА_1 на військову службу у ЗСУ. Ствердив, що адміністрація ТОВ «Укленко» неодноразово телефонувала в ТЦКСП з приводу ОСОБА_1 . Спершу, керівництво товариства в такий спосіб перевіряло дійсність письмового виклику ОСОБА_1 для проходження медкомісії і з`ясовувало наявність правових підстав для того, щоб відпустити його з роботи 20 по 22 січня 2020 року. Згодом, з`ясовували причин відсутності ОСОБА_1 на роботі 23 січня 2020 року. Свідок ствердив, що Березнівський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у телефонному режимі неодноразово повідомляв адміністрацію ТОВ«Укленко», що ОСОБА_12 уклав контракт на проходження військової служби у ЗСУ, з огляду на що не може бути звільнений з роботи. Також свідок пояснив суду, що на звернення дружини ОСОБА_1 він надав посвідчені копії контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 23.01.2020, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 17 від 23.01.2020, для того, щоб ОСОБА_4 пред`явила їх в ТОВ «Укленко». Зауважував, що з моменту підписання ОСОБА_1 контракту про проходження військової служби (23.01.2020) та по день його звільнення з роботи (31.01.2020), він не мав змоги особисто передати документи на підтвердження поважності причин його відсутності на роботі, оскільки знаходився у за місцем несення служби, а саме у військовій частині НОМЕР_2 .

Викликана у судове засідання свідок ОСОБА_4 пояснила, що являється дружиною ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає разом з чоловіком у м.Березне. У зв`язку зі вступом її чоловіка 23.01.2020 на військову службу за контрактом, вона особисто отримувала листи, які надходили для нього з місця роботи. При цьому, свідок стверджувала, що до жодного з таких листів будь-які додатки не прикладались і копії наказу про звільнення від 31.01.2020 в таких листах не було. Ствердила, що отримавши 24.01.2020 перший лист, в якому вимагалося пояснити причини відсутності на роботі, вона особисто прийшла в ТОВ «Укленко» та повідомила, що її чоловік уклав контракт на проходження військової служби у ЗСУ та вже відбув за місцем служби. Як повідомила свідок, після цього їй телефонували з ТОВ «Укленко» та пропонували написати від імені чоловіка заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, з виплатою усіх належних коштів, на що вона не погодилась. Також свідок ствердила, що зверталась у Березнівський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки з проханням надати необхідне сприяння, позаяк ТОВ «Укленко» намагаються звільнити її чоловіка з роботи. ТЦКСП зробивши необхідні запити надав копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 17 від 23.01.2020, на підставі якого ОСОБА_1 прийнято на військову службу та копію контракту про проходження ОСОБА_1 військової служби від 23.01.2020, які ОСОБА_4 до 31.01.2020 намагалася безуспішно вручити керівництву ТОВ «Укленко». Після отримання листа від 31.01.2020 вона, отримавши відповідну консультацію в ТКЦСП, порадила чоловіку звернутися до Управління Держпраці з відповідною скаргою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Основного Закону, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877від 05.04.2007.

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За правилами частини п`ятої статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині п`ятій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону (частина шоста статті 2 Закону №877-V).

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (стаття 3 Закону № 877-V).

Згідно з приписами частини четвертої статті 4 Закону №877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

У свою чергу, частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (далі Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6 пункту 4 Положення № 96).

За пунктом 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 11.02.2015 визначено, що територіальним органом Держпраці на території Рівненської області є Управління Держпраці у Рівненської області.

У відповідності до зазначених норм управлінню Держпраці у Рівненській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

У свою чергу, 21.08.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 823, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Суд зазначає, що первинній правовій оцінці підлягають доводи учасників справи щодо дотримання порядку проведення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування.

Так, підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) визначені статтею 6 Закону № 877-V.

Згідно з положеннями абзацу 5 частини першої цієї статті, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до абзацу 6 частини першої статті 6 Закону № 877-V, у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (абзац 10 частини першої статті 6 Закону № 877-V).

При цьому, суд не бере до уваги доводи сторони позивача відносно того, що по факту було перевірено більше питань, ніж першопочатково визначалося в направленні з огляду на те, що жодне з таких питань в кінцевому розрахунку не призвело до будь-яких несприятливих наслідків для позивача і не лягло в основу оскаржуваного в даній справі припису. Припис же безумовно пов`язаний з підставою та предметом перевірки, позаяк стосується виключно порушених трудових прав ОСОБА_1 .

З матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення перевірки позивача, як зазначено у направленні на інспекційне відвідування №514-Н/09-27 від 05.08.2020, є лист Державної служби України з питань праці №2213/3.3./3.1-20 від 25.03.2020.

Суд зауважує, що за своїми змістом та суттю вказаний вище лист є погодженням проведення територіальними органами Держпраці позапланових заходів зі здійснення державного контролю, в тому числі й щодо інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Рівненській області ТОВ «Укленко» (а.с.66-67).

При цьому, як стверджує позивач у поданих ним заявах по суті справи, при проведенні інспекційного відвідування ТОВ «Укленко» відповідачем не було пред`явлено директору або іншій уповноваженій особі товариства копії листа Державної служби України з питань праці №2213/3.3./3.1-20 від 25.03.2020, що, на переконання сторони позивача, є порушенням порядку проведення позапланового заходу державного контролю.

Водночас, згідно з доводами сторони відповідача, копія погодження Держпраці пред`являлась інспектором праці для керівника позивача разом із направленням на проведення інспекційного відвідування.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується учасниками справи у поданих ними заявах по суті спору, що копію направлення на проведення інспекційного відвідування директором ТОВ «Укленко» ОСОБА_10 одержано 06.08.2020, що підтверджується її особистим підписом на вказаному документі. При цьому, суд зауважує, що отримуючи копію направлення, директор ТОВ «Укленко» не вказала будь-яких зауважень до його суті та/або змісту, зокрема, щодо непред`явлення їй документа, визначеного в якості підстави для проведення інспекційного відвідування, а також не скористалася правом недопуску інспектора праці до проведення заходу контролю у формі інспекційного відвідування, передбаченим статтею 6 Закону № 877-V (зворот а.с. 20). Наведене не спростовано й поясненнями свідка ОСОБА_2 , наданими ним у ході розгляду справи.

За наведеного, суд критично оцінює висновки позивача щодо порушення відповідачем визначеного законодавством порядку проведення позапланового заходу державного контролю у вказаній частині.

Разом з тим, на переконання позивача, проведений відповідачем позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування не передбачений ані Законом №877-V, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом, а тому є протиправним.

Суд не погоджується з такими висновками позивача з огляду на наступне.

Як слідує із аналізу наведених вище норм Закону № 877-V, встановлене законом коло суб`єктів здійснює державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності шляхом планових та позапланових заходів, формами яких є перевірки, ревізії, огляди, обстеження та в інші форми, визначені законом.

Згідно з пунктом 2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 1 пункту 5 Порядку №823 встановлено, що підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Абзацом 1 пункту 1 Порядку №823 передбачено, що ці Порядки визначають процедуру здійснення державного контролю та державного нагляду за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України №1985-IV від 08.09.2004, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України №1986-IV від 08.09.2004, та Законом № 877.

При цьому, відповідно до частини першої статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Оцінюючи наведені вище правові положення, суд погоджується з аргументами представника третьої особи, що правовою підставою для проведення контролюючими органами заходів державного контролю з питань праці є також Конвенція Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України № 1985-IV від 08.09.2004.

Так, згідно з нормами статті 12 Конвенції №81, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції;

c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм (стаття 16 Конвенції №81).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначена відповідачем форма позапланового заходу державного контролю, а саме інспекційне відвідування ТОВ «Укленко», підставою якого слугувало звернення громадянина ОСОБА_1 щодо перевірки правомірності його звільнення, є правомірною та відповідала вимогам чинного на час проведення такого заходу законодавства, а відтак, наведені позивачем доводи не заслуговують на увагу суду.

Згідно з нормою частини першоїстатті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини шостої статті 7 цього ж Закону, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 цього ж Закону).

Як підтверджується матеріалами справи, Актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № РВ8201/1637/АВ від 19.08.2020 зафіксовано порушення ТОВ «Укленко»: частини першоїстатті 149 КЗпП України, яке полягало у тому, що при звільненні ОСОБА_1 за прогул від нього не відібрані письмові пояснення; частини четвертоїстатті 149 КЗпП України, яке полягало у тому, що ОСОБА_1 не ознайомлено під розписку з наказом про оголошення стягнення, тобто про звільнення за прогул;частини третьої статті 119 КЗпП України, яке полягало у тому, що ОСОБА_1 звільнений з роботи, тоді як за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Під час перевірки позивачем надано інспектору праці копії: наказу №86-К від 09.09.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду розкрійника розкрійного цеху з 10.09.2019; доповідної записки майстра ТОВ «Укленко» ОСОБА_6 від 23.01.2020 про відсутність ОСОБА_1 на роботі 23.01.2020; листа-повідомлення №15 від 23.01.2020 щодо необхідності надання ОСОБА_1 письмових пояснень причин його відсутності на роботі; актів №3 від 24.01.2020 та № 4 від 31.01.2020 про відсутність на робочому місці розкрійника ОСОБА_1 у періоди з 23.01.2020 по 24.01.2020 та з 25.01.2020 по 31.01.2020 відповідно; доповідної записки інспектора з кадрів ТОВ «Укленко» Юзьвяк Н.П. від 23.01.2020 про відсутність ОСОБА_1 на роботі у період з 23.01.2020 по 31.01.2020; табеля обліку робочого часу працівників ТОВ «Укленко» за січень 2020 року; наказу про звільнення ОСОБА_1 №10-К від 31.01.2020; листа-повідомлення №20 від 31.01.2020 щодо необхідності отримання ОСОБА_1 належної йому трудової книжки; розрахункового листка ОСОБА_1 за січень 2020 року та платіжного доручення №67 від 31.01.2020 щодо виплати ОСОБА_1 грошових сум, належних йому при звільненні з роботи.

Судом встановлено, що за результатами проведення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, 25.08.2020 інспектором праці складений припис про усунення виявлених порушень №РВ8201/1637/АВ/П від 25.08.2020, яким директора ТОВ «Укленко» ОСОБА_13 зобов`язано у строк до 18.09.2020 усунути виявлені за результатами інспекційного відвідування недоліки (порушення) (а.с.32-33).

При цьому, на переконання сторони позивача, при складанні зазначених вище акта і припису відповідачем в особі інспектора праці не дотримано встановленої законодавством форми таких документів, чим порушено вимоги пункту 4 Порядку №823.

Аналізуючи наведені аргументи, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку №823, уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Суд зауважує, що станом на час виникнення спірних правовідносин, відповідні форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, були затверджені наказом Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 №1338, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.12.2017 за № 1500/31368 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 2161 від 27.10.2020).

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а відтак, посилання в окремих формах документів, затверджених Наказом №1338, на вказану вище постанову Уряду є недоцільним.

З наведених вище підстав, доводи позивача про недотримання уніфікованої форми акта та припису в частині відсутності у них посилання на постанову КМУ №295 не заслуговують на увагу суду.

Разом з тим, оцінюючи встановлені відповідачем за результатами проведеного заходу контролю порушення трудового законодавства, суд виходить з такого.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначеноКодексом законів про працю України.

Частиною першоюстатті 3 КЗпП Українипередбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Разом з тим, нормами статті 142 цього Кодексу встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1)догана; 2)звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (стаття 148 КЗпП України).

Згідно з приписами статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У свою чергу, перелік, обсяг та зміст гарантій і компенсацій для працівників врегульовані положеннями глави VIII КЗпП України.

Так, відповідно до частин першої та третьої статті 119 КЗпП України, на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд зауважує, що суть спірних правовідносин у даній справі зводиться до оцінки судом правомірності дій позивача при звільненні з роботи працівника ОСОБА_12 у зв`язку з прогулом, позаяк в оскаржуваному приписі позивачу велено усунути виявлені за результатами інспекційного відвідування недоліки (порушення), а саме порушення ч.1 та ч.4 ст.149 КЗпП України та ч.3 ст.119 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 .

Так, за результатами проведеного відповідачем інспекційного відвідування встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог частин першої та четвертої статті 149, частини третьої статті 119 КЗпП України, оскільки при звільненні ОСОБА_1 з роботи в нього не відібрані письмові пояснення, останній не був ознайомлений під розписку з наказом про оголошення стягнення у формі звільнення за прогул, а також був звільнений з роботи під час проходження військової служби.

Разом з тим, спростовуючи висновки інспектора праці, позивач звертав увагу суду на лист-повідомлення ТОВ «Укленко» №15 від 23.01.2020 щодо необхідності надання ОСОБА_1 письмових пояснень причин його відсутності на роботі, а також лист-повідомлення №20 від 31.01.2020 щодо необхідності отримання належної йому трудової книжки, що були надіслані на поштову адресу працівника та отримані ним особисто. ТОВ «Укленко» не була відома будь-яка інформація щодо причин відсутності ОСОБА_1 на роботі у період з 23.01.2020 по 31.01.2020.

При цьому, як стверджувала допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , 31.01.2020 вона особисто вкладала у поштове відправлення копію наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв`язку з прогулом.

Суд доводи сторони позивача відхиляє повністю, позаяк на підтвердження факту надіслання-отримання ОСОБА_1 вказаних вище листів ТОВ «Укленко» надані копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень №3460002342008 від 23.01.2020 (зворот а.с. 69, а.с.70) та №3460002366900 від 31.01.2020 (зворот а.с.76, а.с.77), що не містять опису їх вкладень та достатніх відомостей про особу, яка їх отримала. Крім того, копія наказу навіть не значиться в додатках до листа від 31.01.2020.

Разом з тим, допитана в якості свідка ОСОБА_4 повідомила, що зважаючи на проходження її чоловіком ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 (м.Яворів, Львівська область), починаючи з 23.01.2020 він фактично не проживає за відповідною адресою, а тому згадані вище листи ТОВ «Укленко» були отримані нею особисто. З метою повідомлення керівництва позивача щодо причин відсутності її чоловіка на роботі, вона особисто повідомила про факт укладання її чоловіком контракту з ЗСУ та про його зарахування на військову службу, а також надавала підтверджуючі документи.

Суд враховує, що пояснення свідка ОСОБА_4 узгоджуються зі змістом пояснень свідка ОСОБА_3 - заступника військового комісара Березнівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який здійснював супроводження підготовки та прийняття ОСОБА_1 на військову службу за контрактом.

Суд зауважує, що показання, надані свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є логічними, послідовними, узгоджуються з поясненнями представників відповідача, третьої особи і доказами, які містяться у матеріалах справи, що стосуються перебування ОСОБА_1 на військовій службі, а тому, суд дійшов висновку щодо їх достовірності.

Натомість пояснення, надані свідком ОСОБА_2 в ході розгляду справи, самі по собі не спростували обставини порушення позивачем вимог КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 загалом, як і не спростували обставини обізнаності роботодавця з тим фактом, який забороняє звільняти працівника, що прийнятий на військову службу під час дії особливого періоду.

На користь обізнаності позивача свідчить також і те, що у процесі розгляду справи по суті представник позивача повідомив, що передбачена у табелі обліку робочого часу працівника ТОВ «Укленко» ОСОБА_1 за період з 20 по 22 січня 2020 року позначка «ІН» була встановлена кадровою службою товариства у зв`язку із надходженням на адресу товариства повістки Березнівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо необхідності проходження ОСОБА_1 . військово-медичної комісії протягом вказаного періоду. Відповідно до цього позивач також мав можливість звернутись до ТЦКСП з метою встановлення підстав відсутності ОСОБА_1 на роботі у період з 23.01.2020 по 31.01.2020, а саме для з`ясування питання, чи завершилась процедура проходження військово-медичної комісії і які її результати.

За сукупністю досліджених доказів судом встановлено, що адміністрації ТОВ «Укленко» було достеменно відомо про той факт, що ОСОБА_1 відсутній на робочому місці з 23.01.2020 саме у зв`язку з тим, що він уклав контракт на проходження військової служби, під час дії особливого періоду, а відтак не підлягав звільненню за прогул.

Відтак, припис про усунення виявлених порушень № РВ8201/1637/АВ/П від 25.08.2020 в повній мірі відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства.

Водночас позивачем не доведено, а судом не встановлено таких порушень процедури винесення відповідачем спірного припису, які б зумовлювали його скасування в судовому порядку. При цьому зауваження сторони позивача щодо процедурних порушень надуманими. Інші його доводи та аргументи, судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, свідчать про надмірний формалізм, а тому, не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті.

Окремо суд зауважує, що не приймає в якості доказу долучену до матеріалів справи копію постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 24.11.2020 у справі № 555/1474/20, яка набрала законної сили 05.12.2020 та за змістом якої провадження у справі закрито за відсутності складу і події адміністративного правопорушення, де предметом перевірки були матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення директора ТОВ «Укленко» ОСОБА_10 (а.с. 150-152).

Так, відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки предметом розгляду цієї справи є вимоги ТОВ«Укленко» щодо визнання протиправним та скасування припису Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень №РВ8201/1637/АВ/П від 25.08.2020, обставини, встановлені постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 24.11.2020 у справі №555/1474/20, не є обов`язковими для врахування судом при розгляді даної адміністративної справи.

З огляду на усе наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з урахуванням приписів матеріального права, а відтак, правомірність винесення оскаржуваного припису не спростована позивачем у ході судового розгляду справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

З огляду на це, відсутні і підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укленко" (Код ЄДРПОУ 32413615, вул. Андріївська, 48, м.Березне, Рівненська область, 34600) до Управління Держпраці у Рівненській області (Код ЄДРПОУ 39780243, вул.Лермонтова,7, м.Рівне, 33028), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень № РВ8201/1637/АВ/П від 25.08.2020 , - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 19 березня 2021 року.

Суддя Н.В. Друзенко