Рішення

від 11.01.2021 по справі 160/13624/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Справа № 160/13624/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, оформлене Наказом від 14 серпня 2020 року № 4-8659/15-20-СГ про відмову в наданні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі 5,465 умовних кадастрових гектарів, що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, із земельної ділянки загальною площею 27,2000 га, кадастровий №1223286000:02:100:0001, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства С(Ф)Г Корона (Код ЄДРПОУ 31426398) за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 39835428, адреса: 49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 . адреса: АДРЕСА_1 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, із земельної ділянки загальною площею 27,2000 га, кадастровий номер 1223286000:02:100:0001, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства С(Ф)Г Корона (код ЄДРПОУ 31426398) за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, відповідно до заяви від 06.07.2020 року, зареєстрованої Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровської області 08 липня 2020 року за вхідним №Ц-7532/0/21-20.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.07.2020 року вона звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою, в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), орієнтованою площею 5,465 га., на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та передати земельну ділянку у власність позивачу, як члену селянського (фермерського) господарства Корона із земельної ділянки загальною площею 27,2000 га., кадастровий номер 1223286000:02:100:0001, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Проте, наказом від 14 серпня 2020 року № 4-8659/15-20-СГ відмовлено позивачу у наданні дозволу. Позивач зазначає, що підстави, з яких відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки, не передбачені вичерпним переліком, визначеним у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України, а тому оскаржуване рішення ГУ Держгеокадастру є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2020р. прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 28.12.2021 - припадає на вихідні та святкові дні, а також перебування судді у відпустці, у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 11.01.2021р.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що позивачу відмовлено у наданні дозволу, у зв`язку з тим, що загальна площа земельної ділянки, яка передбачена до розпаювання та відведення у приватну власність членам С(Ф)Г "КОРОНА" становить 38,2550 га. не відповідає розміру земельної ділянки, зазначеному у Державному акті на право постійного користування землею від 03.05.2001 року серії І-ДП №023247. Головне управління зазначило про те, що бажана позивачем земельна ділянка належить до масиву земель, які відповідно до державного акта на право постійного користування землею, виданого громадянину України ОСОБА_2 від 03.05.2001 серії НОМЕР_2 , були надані останньому у постійне користування для ведення фермерського господарства, площею 50,0 га., а не фермерському господарству. Також причиною відмови позивачу була відсутність обґрунтування розміру земельної ділянки частки (паю) визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської ради, де знаходиться фермерське господарство. Розмір земельної ділянки, що може бути безоплатно приватизована повинен бути не більшим розміру земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство, що передбачено ст. 121 Земельного кодексу України. Таким чином, позивач не вказує обчислення розміру земельної частки (паю) та на підставі яких фактів чи сукупності доказів здійснюється саме такий розрахунок. Також відповідач зауважив, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. З підстав викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

24.12.2020 року представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням про долучення доказів, яким долучив до матеріалів справи опис робіт (наданих послуг) на підтвердження розміру правничої допомоги.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є членом Селянського (фермерського) господарства "Корона".

У користуванні Селянського (фермерського) господарства Корона перебуває земельна ділянка загальною площею 50,000 га, яка складається із: земельної ділянки площею 27,2000 га (кадастровий номер 1223286000:02:100:0001) та земельної ділянки площею 22,8000 га (кадастровий номер 1223286000:02:043:0002) розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, наданої ОСОБА_3 , для створення фермерського господарства та подальшого постійного користування Селянським (Фермерським) господарством "Корона", згідно Державного акту на право постійного користування землею, серія І-ДГ1 №023247, виданого 03 травня 2001 року головою Новомосковської районної Ради народних депутатів на підставі рішення 16 сесії XXIII скликання Новомосковської районної Ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області від 01.03.2001 року №13, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №287.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.10.2015 року та 26.10.2015 року, номер витягу НВ-1202865912015 право постійного користування земельними ділянками площею 27.2000 га (кадастровий номер 1223286000:02:100:0001) та 22.8000 га (кадастровий номер 1223286000:02:043:0002) зареєстровано за ОСОБА_2 .

Селянське фермерське господарство Корона було створено його засновником ОСОБА_2., зареєстрованого Новомосковською районною державною адміністрацією 23 червня 2001 року, реєстраційна справа №04052324100010396, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 209 120 0000 000429 від 25.11.2005 року.

Відповідно до статуту Селянського (фермерського) господарства Корона , фермерське господарство є комерційною організацією, створеною членами сім`ї, які внесли майновий внесок, для здійснення підприємницької діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції, а також її переробки, зберігання, транспортування, та реалізації, заснованої на їх особистій трудовій участі, та використанні земельних ділянок набутих фермерським господарством у відповідності до Земельного кодексу України, та грошових внесків.

До складу членів фермерського господарства входять родичі Засновника: ОСОБА_4 . ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . ОСОБА_8 .

Приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 20 березня 2020 року засвідчено заяву Селянського (фермерського) господарства "Корона", яку складено засновником, єдиним власником та головою СФГ "Корона", ОСОБА_2 , в якій він просив передати земельну ділянку загальною площею 50,000 га. яка складається із: земельної ділянки площею 27,2000 га (кадастровий номер 1223286000:02:100:0001) та земельної ділянки площею 22,8000 га (кадастровий номер 1223286000:02:043:0002) розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у власність у межах норм безоплатної приватизації в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в рівних частках членам фермерського господарства (громадянам України): ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Крім того рішенням загальних зборів членів СФГ "Корона" від 03.06.2020 року, оформленого протоколом №01-06/20 від 03.06.2020 року було вирішено:

1. Вилучити із земель С(Ф)Г "КОРОНА" земельну ділянку загальною площею 50.000 га. яка складається із земельної ділянки площею 27,2000 га (кадастровий номер 1223286000:02:100:0001) та земельної ділянки площею 22,8000 га (кадастровий номер 1223286000:02:043:0002), розташованої на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, наданої ОСОБА_2 згідно Державного акта на право постійного користування землею, серія I- ДП № 023247, виданого 03.05.2001 року головою Новомосковської районної Ради народних депутатів, для створення фермерського господарства та для подальшого постійного користування селянським (фермерським) господарством "КОРОНА";

2. Здійснити поділ даної земельної ділянки між членами СФГ в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

3. Передати виділені земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земельної ділянки загальною площею 50,000 га, яка складається із земельної ділянки площею 27,2000 га (кадастровий номер 1223286000:02:100:0001) та земельної ділянки площею 22,8000 га (кадастровий номер 1223286000:02:043:0002), у приватну власність наступним членам фермерського господарства: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ); ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ); ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 ); ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ); ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_7 ); ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_8 ).

06.07.2020 року позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою (зареєстрована 08.07.2020 року вх.№Ц-7532/0/21-20), про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розпаювання, встановлення (відведення) земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), орієнтованою площею 5,465 га., на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, як члену селянського (фермерського) господарства "КОРОНА" із земельної ділянки загальною площею 27,2000 га., кадастровий номер 1223286000:02:100:0001, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства.

Позивачем до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності були надані: копія паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ; копія трудової книжки що підтверджує досвід роботи в сільському господарстві; викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) щодо земельної ділянки площею 27,2000 га, кадастровий номер 1223286000:02:100:0001, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області; викопіювання з кадастрової карти щодо бажаного місця розташування виділеної земельної ділянки у загальному масиві земельної ділянки площею 27,2000 га. кадастровий номер 1223286000:02:100:0001; копія Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 27,2000 га, кадастровий номер 1223286000:02:100:0001; копія державного акту на право постійного користування землею; копія Виписки з ЄДРПОУ про С(Ф)Г "Корона"; копія статуту С(Ф)Г "Корона"; копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 про згоду на розпаювання земельної ділянки між членами С(Ф)Г "Корона"; копія довідки відділу у Новомосковському районі від 20.05.2020 р. №-4-0.23-296/110-20 щодо середнього розміру земельної частки (паю) на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області; копія протоколу № 01- 06/20 від 03 червня 2020 року загальних зборів членів С(Ф)Г "Корона" щодо вилучення земельної ділянки з майна фермерського господарства та передачі її у приватну власність членам фермерського господарства; копія довіреності на представника; копія паспорту та ідентифікаційного коду представника; заява ОСОБА_1. про надання згоди на обробіток персональних даних; заява ОСОБА_9 про надання згоди на обробіток персональних даних.

За результатами розгляду означеної заяви та доданих до неї документів, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказом Наказом від 14 серпня 2020 року № 4-8659/15-20-СГ позивачеві було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 5,4650 га із цільовим призначенням (01.02) - для ведення фермерського господарства на підставі того, що:

1) пакет документів містить суперечливу інформацію стосовно розміру земельної ділянки. Згідно з наданими матеріалами загальна площа земельної ділянки, яка передбачена для розпаювання та відведення у приватну власність членами С(Ф)Г "Корона" становить 38,2550 га, що не відповідає розміру земельної ділянки, зазначеному у Державному акті на право постійного користування землею серія І-ДП №023247 від 03 травня 2001 року;

2) відсутнє обґрунтування розміру земельної частки (паю) визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Вважаючи відмову ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області безпідставною та протиправною, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

При вирішені спору суд виходить із того, що особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульованістаттею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Як встановлено судом, оскарженим наказом позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розпаювання, встановлення, відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), орієнтованою площею 5,465 га., на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, як члену селянського (фермерського) господарства Корона із земельної ділянки загальною площею.

Надаючи оцінку мотивам такого рішення, що викладені у ньому, суд зазначає, що позивачкою у заяві зазначено земельну ділянку, яка підлягає розпаювання та відведення з неї земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), - загальною площею 27,2000 га., кадастровий номер 1223286000:02:100:0001, що надана ФГ "Корона" в постійне користування для ведення фермерського господарства, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею І-ДП №023247 від 03.05.2001 року.

Доводи відповідача про відмінність розміру земельної ділянки, яка підлягає розпаювання та відведення у приватну власність не знайшли свого підтвердження, оскільки розмір земельної ділянки, з якої позивачка бажає отримати земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю), відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ДП №023247 від 03.05.2001 року та її заяви від 06.07.2020 року, становить 27,2 га.

Щодо розміру земельної частки (паю) суд зазначає, що даний розмір визначено, відповідно до довідки Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №-4-0.23-296/110-20 від 20.05.2020 року, як середній по сільськогосподарських підприємствах, які розташовані в Попасненській сільській раді Новомосковського району.

У свою чергу, однією з підстав для відмови, згідно оскарженого наказу була відсутність обґрунтування розміру земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Дана підстава як відмова суперечить довідці, яка була видана Відділом у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №-4-0.23-296/110-20 від 20.05.2020 року, якою, в свою чергу, встановлено розмір земельної частки (паю) по сільськогосподарських підприємствах, які розташовані в Попасненській сільській раді Новомосковського району. Окрім цього, дана довідка була надана позивачем разом із заявою від 06.07.2020 року, що підтверджується детальним описом документів, які долучені позивачем до даної заяви.

Отже, суд дійшов висновку, що визначені оскарженим наказом підстави для відмови позивачі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, розташованої на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області є протиправними та такими, які не могли слугувати для відмови позивачу у задоволенні заяви від 06.07.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розпаювання, встановлення (відведення) земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), орієнтованою площею 5,465 га., на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, як члену селянського (фермерського) господарства "КОРОНА" із земельної ділянки загальною площею 27,2000 га., кадастровий номер 1223286000:02:100:0001, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі №804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18 та від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18.

Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено у оскарженому наказі. Однак судом під час розгляду справи не встановлено того чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що хоч і повноваження Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за указаних фактичних обставин, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання (заяву) позивача про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене, судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений позивачкою, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом між позивачем та адвокатом ОСОБА_9 укладено 03.09.2020 року договір про надання правничої допомоги №05/09-20.

Факт сплати позивачем суми за надані послуги підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №38 від 19.10.2020 року.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат представником позивача подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно даного опису загальна вартість послуг, а саме 3000,00 грн. складається з: 1) 350,00 грн. вартість консультації; 2) 650,00 грн. вартість послуг, щодо аналізу та збору доказів; 3) 1000,00 грн. вартість послуг із складання та подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання чинити певні дії; 4) 1000,00 грн. вартість послуг, щодо представництва інтересів клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, в тому числі подання письмових клопотань та заяв по справі.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі 820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Суд звертає увагу, що у цій адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Окрім цього, представником позивачки подано лише одне клопотання по справі, яким представник позивача долучив до матеріалів справи детальний опис робіт (наданих послуг) на підтвердження розміру правничої допомоги.

Отже, враховуючи ненадання послуг щодо представництва інтересів клієнта, в тому числі подання письмових клопотань та заяв по справі, суд не вбачає співмірності в заявленій адвокатом сумі за послуги щодо представництва інтересів клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

З огляду на вищевикладене, враховуючи співмірність розміру витрат на правничу допомогу зі складністю цієї адміністративної справи та виконаних адвокатом робіт та обсягом наданих послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 3000,00 грн. до 1000 грн., виходячи з розрахунку вартості вартість консультації, вартості послуг, щодо аналізу та збору доказів та вартості послуг із складання та подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання чинити певні дії, відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39а, код ЄДРПОУ 39835428) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області оформлене наказом від 14 серпня 2020 року № 4-8659/15-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) від 06.07.2020 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39а, код ЄДРПОУ 39835428) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень), всього у розмірі 1840,80грн. (одна тисяча вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова