Постанова

від 22.03.2021 по справі 904/5176/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5176/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс" про розподіл судових витрат (щодо перегляду рішення від 18.11.2020) у справі №904/5176/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Перспектива", м. Марганець Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 396 134,92 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Перспектива" про стягнення 396 134,92 грн, з яких: 358 896,37 грн. сума заборгованості за договором поставки № 1902/20 від 19.02.2020; 27 103,54 грн. - пені; 5 471,70 грн. - річних; 4 663,31 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки № 1902/20 від 19.02.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 у справі №904/5176/20 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Перспектива" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс" 358 896,37 грн. - основного боргу, 27103,54 грн.- пені, 5471,70 грн. - річних, 1794,48 грн. - інфляції грошових коштів, 5898,99 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Перспектива", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ухвалення рішення за відсутності відповідача не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового розгляду, нез"ясування обставин справи, просить рішення суду від 18.11.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2021 по справі № 904/5176/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Перспектива", м. Марганець Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 у справі № 904/5176/20 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 у справі №904/5176/20 - залишено без змін.

12.03.2021 до Центрального апеляційного господарського суду від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс", адвоката Протаса О.М. надійшла заява про розподіл судових витрат (подана до відділення поштового зв"язку 04.03.2021), відповідної до якої позивач просив стягнути з відповідача 16500 грн, яка мотивована тим, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у відзиві на апеляційну скаргу, позивачем заявлявся в порядку ч.1 ст.124 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу в сумі 21000 грн, зазначалось, що відповідні докази понесених витрат будуть надані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України протягом п"яти днів з дня ухвалення рішення (постанови) у справі, відтак, з огляду на положення ст.ст.123, 126 ГПК України, є підстави для розгляду цього питання. До заяви додані докази її направлення відповідачу у справі листом з описом вкладення.

Також у змісті заяви викладено клопотання про розгляд заяви без участі представника позивача.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс" про розподіл судових витрат у справі № 904/5176/20 (щодо перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду від 18.11.2020) призначено у судовому засіданні на 22.03.2021 на 15 год. 30 хв.

Учасників процесу про призначення засідання щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат у справі №904/5176/20 повідомлено засобами електронного зв"язку.

Відповідну ухвалу суду 15.03.2021 доставлено на електронні скриньки позивача та відповідача.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд заяви без участі його представника, колегія суддів визнала можливим його задовольнити.

У судове засідання 22.03.2021 учасники справи не з`явились, про причини своєї неявки відповідач апеляційний суд не повідомив.

За приписами ч.4 ст.244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні 22.03.2021 Центральним апеляційним господарським судом підписана вступна та резолютивна частина додаткової постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту поданої заяви, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс" про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою .

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до матеріалів справи, про необхідність розподілу судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, позивачем заявлено у відзиві на апеляційну скаргу, зазначений попередній (орієнтовний) розмір таких витрат (а.с. 159-162, т.1).

Як вбачається з матеріалів цієї справи, в якості підтвердження витрат на послуги адвоката відповідач надав договір про надання правової допомоги №0709-БК від 07.09.2020, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Протас, Сорокін та партнери" (адвокатське об`єднання) в особі голови (керуючого партнера) Протаса Олександра Миколайовича.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором з представництва інтересів клієнта в судах України по справі за позовом ТОВ "Будівельна компанія А Плюс" до ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Перспектива" ЄДРПОУ 24445053 про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, а також у інших установах, організаціях, підприємства незалежно від форм власності та підпорядкування з усіх питань, пов"язаних із зазначеною справою.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує шляхом переказу суми, що зазначена в рахунку або на підставі акту наданих послуг; оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку чи підписання акту наданих послуг; клієнт може здійснювати попередню оплату послуг на підставі цього договору.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується (за необхідності) обсяг наданої адвокатським об"єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським об"єднанням факсимільним зв"язком або поштою. На письмову вимогу клієнта адвокатське об"єднання може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією (п.4.4 договору).

За умовами п.4.6 договору сума, вказана в п.4.1 даного договору є гонораром адвокатського об"єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Даний договір укладений на строк до 31.12.2021 та набирає чинності з моменту його підписання (п.7.1 договору).

До договору сторонами підписано додаток №2/0709-БК від 18.01.2021, яким сторони узгодили вартість послуг адвокатського об"єднання в суді апеляційної інстанції (Центральному апеляційному господарському суді), виходячи з вартості витраченого часу за 1 годину в розмірі 3000 грн., а також орієнтовний перелік послуг, які надаватимуться адвокатським об"єднанням (правовий аналіз матеріалів справи, правова оцінка доказів, узгодження правової позиції - 2 години; підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та додатків до нього - 4 години; підготовка та подання клопотань (про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) - від 2 годин; участь у судових засіданнях з розрахунку 3000 грн за одне засідання (від 1 до 3 засідань).

Адвокатське об`єднання виставило клієнту рахунок № 5 від 03.03.2021 на суму 16500,00 грн (арк.с.18, т.2).

Згідно звіту про надані послуги № 2 від 03.03.2021 адвокатським об"єднанням надані наступні послуги:

- правовий аналіз матеріалів справи, правова оцінка доказів, узгодження правової позиції - 1 година вартістю 3000 грн;

- підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та додатків до нього - 2 години вартістю 6000 грн;

- підготовка та подання клопотань (про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) - 0,5 годин вартістю 1500 грн;

- участь у двох судових засіданнях з розрахунку 3000 грн за одне засідання, вартістю 6000 грн (а.с.16, т.2).

На підставі договору між сторонами підписано акт приймання наданих послуг №2 від 03.03.2021 (арк.с.19, т.2).

Матеріалами справи підтверджується, що адвокатським об`єднанням підготовлено відзив на апеляційну скаргу (на рішення суду), подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (арк.с.159-161, 189-190, т.1).

Клієнтом оплачено адвокатському об`єднанню грошові кошти у розмірі 16500 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № МВ2555875 від 04.03.2021 (арк.с.17, т.2).

Позивача у суді представляв адвокат Протас О.М. згідно ордеру серії АО №1022626 від 27.01.2021 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2539 від 17.03.2020).

З урахуванням приписів ч.4 ст.129 ГПК України та враховуючи, що рішення, залишене без змін апеляційним судом, відбулось на користь позивача, судові витрати мають бути покладені на відповідача у цій справі.

В той же час, відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи ) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи ; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином, керуючись положеннями ч.5 ст.129 ГПК України, зокрема щодо визначення обґрунтованості витрат, вказаних заявником у звіті про надані послуги по справі №904/5176/20, суд вважає необхідним відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, що узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19. Зокрема, обмежити витрати на правничу допомогу до розумного та реального розміру.

Так, у звіті про надані послуги позивачем зазначено про участь адвоката у двох судових засіданнях вартістю за кожне по 3000 грн, а всього 6000 грн, втім, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивача у судових засіданнях представляв не адвокат Протас О.М. згідно ордеру серії АО №1022626 від 27.01.2021, а Вихрицький Р.П. згідно довіреності позивача №0502/21 від 05.02.2021, як представник у малозначній справі згідно ч.2 ст.58 ГПК України.

При цьому хоча і зазначено, що вказана особа є помічником адвоката, проте, згідно ухвали суду апеляційної інстанції від 03.02.2021 адвокату Протасу О.М. відмовлено в задоволенні його клопотання про надання можливості взяти участь у судовому засіданні поза межами суду в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів його помічнику (згідно довіреності №1801Д від 18.01.2021). Вказаною ухвалою суду також відмовлено безпосередньо помічнику адвоката Вихрицькому Р.П. в задоволенні клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Суд апеляційної інстанції наголосив, що представництво інтересів сторони в суді належить до виключних процесуальних повноважень адвоката, а в судовому засіданні помічник адвоката має право приймати участь лише за присутності адвоката, а не як самостійний представник; довіреність же від 18.01.2021 №1801Д, видана Адвокатським об"єднанням помічнику адвоката, також не відповідала вимогам щодо представництва сторони згідно ч.2 ст.58 ГПК України.

Відтак, колегія суддів наголошує, що адвокат Протас О.М. участі у судових засідання суду апеляційної інстанції не брав, а сторону (позивача) представляв громадянин Вихрицький Р.П. в порядку ч.2 ст.58 ГПК України, як представник за довіреністю у малозначній справі.

З огляду на викладене, є безпідставним включення до звіту про надані правничі послуги витрат на участь адвоката в судових засіданнях вартістю 6000 грн, в задоволенні яких слід відмовити.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати пов"язані з розглядом справи є частково обґрунтованими, тому вирішив обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до розміру, який дійсно пов"язаний зі справою - до 10500 грн, щодо стягнення 6000 грн за участь адвоката у судових засіданнях суд апеляційної інстанції відмовляє.

Враховуючи наведені обставини, заяву відповідача щодо розподілу судових витрат слід задовольнити частково, присудивши до стягнення з відповідача на користь позивача 10500 грн із заявлених 16500 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс", м. Київ про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Перспектива", м. Марганець Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія А Плюс", м. Київ 10500,00 грн (десять тисяч п"ятсот гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти заяви - відмовити.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст додаткової постанови виготовлено та підписано 22.03.2021.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін