Рішення

від 12.03.2021 по справі 910/18845/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2021Справа № 910/18845/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Енерго" (50105, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське Шосе, буд. 84 А; ідентифікаційний код 37271987)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естетік Машинері" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 26, офіс 79; ідентифікаційний код 43640351)

про стягнення 57 000, 00 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Енерго" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естетік Машинері", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в розмірі 57 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Приписами ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Естетік Машинері" є: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 26, офіс 79.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 направлялась судом на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, (поштовим повідомленням № 0105476185978), проте, конверт повернувся з відміткою: "не знаходиться".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 910/18845/20 за правилами спрощеного позовного провадження належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що звернувся до ТОВ "Естетік Машинері" з метою покупки та поставлення ТОВ "Комплекс Енерго" морського контейнеру 40 футів (тон) № ETTU 681362.

23.09.2020 на електрону пошту позивача з електронної пошти відповідача надійшли наступні документи для укладення договору поставки: договір поставки № 1011 від 23.09.2020, специфікація № 1 до договору, рахунок на оплату № 348 від 23.09.2020 на суму 57 000,00 грн та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ "Естетік Машинері".

На підставі рахунку № 348 від 23.09.2020 та специфікації № 1 до договору, ТОВ "Комплекс Енерго" було перераховано на банківський рахунок ТОВ "Естетік Машинері" грошові кошти в розмірі 57 000,00 грн, з призначенням платежу "оплата за морський контейнер згідно рахунку № 348 від 23.09.2020 у сумі 47 500,00 грн., ПДВ - 20 % 9 500,00 грн", що підтверджується платіжним дорученням № 847 від 24.09.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що станом на дату подання даної позовної заяви, ТОВ "Естетік Машинері" договір поставки № 1011 від 23.09.2020 та специфікацію не підписало, поставку товару "Комплекс Енерго" не здійснило, у зв`язку з цим, на момент перерахування позивачем грошових коштів на рахунок відповідача правова підстава була відсутня. З огляду на що, позивач вказує, що на даний час у відповідача існує заборгованість перед позивачем в розмірі 57 000, 00 грн у вигляді безпідставно набутих коштів.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 Цивільного кодексу України зокрема передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити колена із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті зазначається про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Отже, з наявних матеріалів справи слідує, що ТОВ "Комплекс Енерго" на підставі рахунку № 348 від 23.09.2020 та специфікації № 1 до договору було перераховано на банківський рахунок ТОВ "Естетік Машинері" грошові кошти в розмірі 57 000,00 грн, з призначенням платежу "оплата за морський контейнер згідно рахунку № 348 від 23.09.2020 у сумі 47 500, 00 грн., ПДВ - 20 % 9 500,00 грн", що підтверджується платіжним дорученням № 847 від 24.09.2020.

Втім, позивач відзначає, що ТОВ "Естетік Машинері" договір поставки № 1011 від 23.09.2020 та специфікацію не підписало, поставку товару ТОВ "Комплекс Енерго" не здійснило.

При цьому, суд вказує, що доказів, щоб свідчили про протилежне станом на час розгляду даної справи в її матеріалах відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в момент перерахування ТОВ "Комплекс Енерго" грошових коштів на рахунок ТОВ "Естетік Машинері" правова підстава була відсутня.

Так, положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено загальні норми щодо зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу ст. 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

За змістом ст. 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, договору або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені статті 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

З огляду на те, що договір поставки № 1011 від 23.09.2020 між сторонами укладено не було, відповідач є таким, що набув та зберігає майно (грошові кошти) позивача за відсутності правової підстави.

Отже за відсутності факту існування будь яких правовідносин між ТОВ "Комплекс Енерго" та ТОВ "Естетік Машинері", які б передбачали необхідність перерахування позивачем коштів на рахунок відповідача, за таких обставин, останній зобов`язаний був повернути безпідставно отримані кошти одразу після їх отримання без належної правової підстави.

Приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що 29.10.2020 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу за вих. № 3 від 29.10.2020 про повернення безпідставно набутих коштів.

Водночас, суд вказує, що відповіді на означену вимогу в матеріалах справи не міститься, докази, щоб свідчили про повернення коштів в сумі 57 000, 00 грн також відсутні.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача, та не надав доказів, щоб свідчили про протилежне, то за таких підстав, суд дійшов висновку, про існування заборгованості ТОВ "Естетік Машинері" перед ТОВ "Комплекс Енерго" у вигляді безпідставно набутих коштів в розмірі 57 000,00 грн. У зв`язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими, документально підтвердженими, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Енерго" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Естетік Машинері" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 26, офіс 79; ідентифікаційний код 43640351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Енерго" (50105, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське Шосе, буд. 84 А; ідентифікаційний код 37271987) заборгованість в розмірі 57 000 (п`ятдесят сім тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто два) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 12.03.2021

Суддя Д.О. Баранов