Рішення

від 28.02.2021 по справі 910/20262/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2021Справа № 910/20262/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Восход 2"

про стягнення 40 006, 77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Восход 2" (далі - відповідач) стягнення 40 006, 77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Восход 2" своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати фактично наданих послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі за договорами №10933/4-09 від 20.12.2012 та №197779-02 від 17.10.2018 в період з 01.02.2018 по 31.07.2020, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 30 252, 37 грн заборгованості, 1 722, 24 грн інфляційних втрат, 2 685, 76 грн 3% річних, 2 321, 16 грн пені та 3 025, 24 грн штрафу.

Ухвалою від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 28.12.2020 була надіслана відповідачу 30.12.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Митрополита Василя Липківського 13, Київ, 03035 .

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 11.01.2021 з приміткою: за закінченням терміну зберігання про що свідчить реєстр відстеження поштової кореспонденції 0105476285395.

Позивач ухвалу суду від 28.12.2020 отримав 04.01.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення відправлення, виплату поштового переказу 0105476285387.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , перейменованим на Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (позивач, постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Восход 2 (відповідач, споживач) укладено договір №10933/4-09 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір-1).

29.06.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору-1.

17.10.2018 року між Приватним акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Восход 2 було укладено договір №197779-02 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір-2).

Відповідно до п. 1.1. Договору-1 та Договору-2 постачальник зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі-Правила користування), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (далі Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п.2.1.1. Договорів кількість поставленої споживачу води визначається за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у споживача декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за споживачем.

Зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника споживача (п. 2.1.2. Договорів).

Відповідно до п.2.1.4. Договору-1 та п.2.1.5. Договору-2 кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить споживачу із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування.

Згідно п.2.1.6. Договору-1 та п.2.1.8. Договору-2 облікові дані споживача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Споживач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння споживач направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання споживачем цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених споживачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими споживачем.

Згідно п.2.2.1 Договорів постачальник щомісячно направляє до банківської установи споживача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м.Києва відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п.2.2.2 Договорів оплата вартості послуг здійснюється споживачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи споживача або отримання ним розрахункових документів іншим способом.

Згідно п.2.2.3. Договорів у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг зазначених у розрахунковому документі, споживач зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи споживача, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова споживача оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4. Договорів).

Згідно п.4.2. Договорів у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати Абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє Абонента від обов`язку оплатити рахунок Постачальника (п.4.6 Договору від 20.12.2012 та п. 4.7 Договору від 17.10.2018).

З огляду на те, що матеріали справи не містять заяв сторін про закінчення строку дії цих договорів, вони є дійсними на момент розгляду справи.

На підтвердження надання послуг з водопостачання та прийняття стічних вод через приєднання мережі відповідачу, позивачем надано: акти обстеження та зняття показань з приладу обліку за адресою точки обліку: вул. Митрополита Василя Липківського 13, Київ, 03035; реєстр надходжень грошових коштів від ОСББ Восход 2 за період з 01.02.2018 по 31.07.2020, який підтверджує часткову оплату.

Спір у справі виник, за твердженнями позивача, з підстав несплати відповідачем отриманих послуг за період з 01.02.2018 по 31.07.2020 з водопостачання та приймання стічних вод через приєднання мережі, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 30 252, 37 грн заборгованості, 1 722, 24 грн інфляційних втрат, 2 685, 76 грн 3% річних, 2 321, 16 грн пені та 3 025, 24 грн штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Дослідивши договори, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою, укладені між сторонами правочини містять елементи договорів поставки (водопостачання) та надання послуг (прийняття стічних вод через приєднання мережі).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою регулюються Законом України Про питну воду та питне водопостачання .

За змістом ст. 1 Закону України Про питну воду та питне водопостачання централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

У відповідності до ст. 2 Закону України Про питну воду та питне водопостачання дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання , послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Статтею 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання визначено, що споживачі питної води зобов`язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Судом вище встановлено, що між сторонами укладено Договори, відповідно до яких позивач зобов`язався забезпечити відповідачу постачання питної води та прийняти від відповідача каналізаційні стоки, а відповідач сплатити за вищезазначені послуги.

Так, у відповідності до п. 2.2. договорів відповідач зобов`язався сплачувати вартість наданих послуг за тарифами позивача.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з водопостачання та прийняття стічних вод через приєднання мережі за період з 01.02.2018 по 31.07.2020 на загальну суму 143 166,65 грн, з яких сплачено 127 061,12 грн, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 30 252, 37 грн. Встановлений факт підтверджується матеріалами справи, при цьому, відповідачем на підтвердження зворотного не надано суду будь-яких інших доказів.

Отже, згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідачем порушило умови Договорів та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 30 252,37 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 722, 24 грн інфляційних втрат, 2 685, 76 грн 3% річних, 2 321, 16 грн пені та 3 025, 24 грн штрафу.

Так, відповідно до п.4.2. Договорів у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Крім того, за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати Абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє Абонента від обов`язку оплатити рахунок Постачальника (п.4.6 Договору від 20.12.2012 та п. 4.7 Договору від 17.10.2018).

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що обчислення виконано арифметично правильно, відповідно заявлені суми підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартиного будинку "Восход 2" (вул. Митрополита Василя Липківського 13, Київ, 03035, код ЄДРПОУ 22906089) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (вул. Лейпцизька, 1-а, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за надання послуг з водпостачання та прийняття стічних вод через приєднання мережі у розмірі 30 252 (тридцять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 722 (одна тисяча сімсот двісті дві) грн 24 коп., 3% річних у розмірі 2 685 (дві тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн 76 коп., суму пені у розмірі 2 321 (дві тисячі триста двадцять одну) грн 16 коп., штраф у розмірі 3 025 (три тисячі двадцять п`ять) грн 24 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 15.03.2021

Суддя Н.І. Ягічева