Рішення

від 16.03.2021 по справі 200/2944/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 р. Справа№200/2944/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Грисюк І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.11.2019 року № 0000511202, № 0000521202, № 0000531202 на загальну суму 5619671,50 гривень

за участю:

представника позивача: Іванова В.І., за довір. № 11/20/05 від 01.01.2021 року,

представника відповідача: Вовченка С.П., згідно витягу з ЄДР,

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Інкор і Ко звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.11.2019 року № 0000511202, № 0000521202, № 0000531202 на загальну суму 5619671,50 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 79/05-99-04-02/31297266 від 11 жовтня 2019 року з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року про порушення позивачем пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 50.1 ст. 50, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 257, 261, 605 Цивільного кодексу України, п. 5, п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 22 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за № 85/4306, що призвело до ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2019 року на суму 86191,00 гривень, відмовлення у бюджетному відшкодуванні на 8156620,00 гривень та як наслідок заниження від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 8156620,00 гривень, завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2019 року (р.21) у розмірі 1028328,00 гривень.

Сутність порушень, встановлених актом перевірки полягає у тому, що позивачем вчинено певні порушення при веденні господарської діяльності за договорами з контрагентами-постачальниками товарів, електроенергії та послуг.

З зазначених підстав позивач вважає висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 11 жовтня 2019 року № 79/05-99-04-02/31297266 неправомірними, а винесені на його підставі податкові повідомлення - рішення від 19 листопада 2019 року № 0000511202, № 0000521202, № 0000531202 на загальну суму 5619671,50 гривень просить визнати протиправними та скасувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05 травня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/1061/20-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року замінено первинного позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Інкор і Ко правонаступником - приватним акціонерним товариством Авдіївський коксохімічний завод .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09 березня 2021 року.

В судовому засіданні 09 березня 2021 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 16 березня 2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представником відповідача надано письмовий відзив від 24.04.2020 року (том 2, а.с. 150-155). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року.

На підставі акту перевірки № 79/05-99-04-02/31297266 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000511202 від 19.11.2019, № 0000521202 від 19.11.2019, № 0000531202 від 19.11.2019.

Зазначає, що позивачем не надано до перевірки деякі первинні документи по взаємовідносинам з його контрагентами, а платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПК України.

Відповідно до пп. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Виходячи з вищенаведеного, у порушення п.п.14.1.18, пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, визначається безпідставне формування ТОВ НВО Інкор і Ко податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам зі структурним підрозділом Костянтинівське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця AT Укрзалізниця по деповському ремонту вагонів на загальну суму - 69209,60 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 69209,60 грн.

Щодо контрагента ТОВ Технологія для життя у ході перевірки встановлено, що у податковій накладній № 1 від 03.06.2019 року відображена номенклатура Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Drager Х-аm 5000 (СО, СО2) , яка не передбачена умовами договору на сервісне обслуговування № 5254. Неможливо підтвердити факт транспортування запасних частин і витратних матеріалів для здійснення робіт, які повинні виконуватись за адресою: Україна, м. Київ, вул. Щорса, 31, оф. 403. Встановлена відсутність первинних документів щодо використання запасних частин і витратних матеріалів у перелічених роботах (найменування, кількість, вартість тощо).

Також, у порушення п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України визначається безпідставне формування ТОВ НВО Інкор і Ко (код ЄДРПОУ 31297266) бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ТОВ ДТЕК Трейдінг (код ЄДРПОУ 36511938) на суму податку 5165594,40 грн. та на вказану суму платнику відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.

Крім того, відповідно до договору № 4872 та стандартів бухгалтерського обліку ТОВ Метінвест Діджитал повинно було здійснити калькулювання виробничої собівартості послуг та надати її ТОВ НВО Інкор і Ко (код ЄДРПОУ 31297266).

У ході перевірки встановлено, що в акті виконаних робіт від №240 від 31.07.2019 року не має інформації щодо обсягів та вартості інформаційно-технологічних послуг від ТОВ Метінвест Діджитал , оформлених податковою накладною №13 від 31.07.2019 року, та відсутні первинні документи щодо підтвердження вищезазначених показників (калькуляція послуг тощо).

Також зазначає про відсутність обґрунтування (калькуляції) вартості послуг; відсутність необхідності проведення послуг, відображення в податковому обліку; постійний характер послуг; ігнорування запитів ГУ ДПС у Донецькій області щодо надання калькуляції послуг; факт, що контрагент позивача ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод та ТОВ НВО Інкор і Ко є пов`язаними особами, надане до перевірки документальне підтвердження за договором сервісного обслуговування №881/183 від 09.11.2018 року не забезпечує підтвердження правильності, повноти відображення фінансово - господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку підприємства та їх зв`язок з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Щодо контрагента ТОВ Технологія ГУ ДПС у Донецькій області зазначає, що до податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2019 по взаєморозрахункам з ТОВ Технологія було включено ПДВ у розмірі 4404 грн., що відповідає додатку 5 податкової декларації з ПДВ (Д5).

Тобто, на думку відповідача, позивач був зобов`язаний сплатити підприємству ТОВ Технологія за картриджі для принтера CANON.

Згідно даним Реєстру сплати бюджетного відшкодування, отриманому від ТОВ НВО Інкор і Ко (код ЄДРПОУ 31297266) вищезазначена сплата була здійснена платіжним дорученням №2497 від 25.07.2019 року.

У ході документальної перевірки надано платіжне доручення № 2497 від 25.07.2019 року щодо сплати податкового кредиту за період липень 2019 року постачальнику ТОВ Технологія на загальну суму 26424,00 грн. у тому числі ПДВ 4404,00 грн. з призначенням платежу - оплата за чорнильниці з-но рах. №000094827 від 07.05.2019 і дог. №5275 .

При цьому, посилається на певну судову практику з зазначеного предмету спору, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Інкор і Ко , код ЄДРПОУ 31297266 до 01.12.2020 року перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Інкор і Ко № 34 від 18.03.2020 року було розпочато процедуру припинення товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Інкор і Ко , як юридичної особи, шляхом його приєднання до приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод , з відповідною передачею приватному акціонерному товариству Авдіївський коксохімічний завод усіх прав, обов`язків та майна товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Інкор і Ко , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.12.2020 року внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій - про припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Інкор і Ко в результаті його приєднання до приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод .

Позивач перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у Донецькій області, про що зазначено в акті перевірки.

Фахівцями Головного управління ДПС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року, про що складено акт № 79/05-99-04-02/31297266 від 11 жовтня 2019 року (том 1, а.с. 11-64).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 50.1 ст. 50, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 257, 261, 605 Цивільного кодексу України, п. 5, п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 22 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за № 85/4306, що призвело до ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2019 року на суму 86191,00 гривень, відмовлення у бюджетному відшкодуванні на 8156620,00 гривень та як наслідок заниження від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 8156620,00 гривень, завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2019 року (р.21) у розмірі 1028328,00 гривень.

За результатами вказаного акту перевірки Головним управленням ДПС у Донецькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.11.2019 року:

- форми В1 № 0000511202 на суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 86191,00 гривень та на суму штрафних санкцій в розмірі 43095,50 гривень;

- форми В3 № 0000521202 на суму відмови у бюджетному відшкодуванні за липень 2019 року в розмірі 5165594,00 гривень;

- форми В4 № 0000531202 щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 324791,00 гривень (том 1, а.с. 100-106).

Сутність порушень, встановлених актом перевірки полягає у тому, що позивачем вчинено певні порушення при веденні господарської діяльності за договорами з контрагентами-постачальниками товарів, електроенергії та послуг.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте рішенням Державної податкової служби України № 4943/6/99-00-08-05-01 від 07.02.2020 року залишені без змін, а скаргу позивача - без задоволення (том 1, а.с. 118-130).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 200.1 та 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Стосовно податкового повідомлення - рішенням форми В1 № 0000511202 від 19.11.2019 року про завищення суми бюджетного відшкодування на 86191,00 гривень та застосування штрафних санкцій в сумі 43095,50 гривень суд зазначає наступне.

Актом позапланової перевірки встановлено порушення, які відбулись за взаємовідносинами позивача з його контрагентом - структурним підрозділом Костянтинівське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця AT Укрзалізниця згідно договору № 5147 від 26.04.2019 року.

Відповідач зазначив, що неможливо здійснити перевірку правомірності понесених платником податку витрат по деповському ремонту вагонів, який складає 415257,62 грн. у т.ч. ПДВ 69209,60 грн.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем включено до податкового кредиту суми податку по деповському ремонту вагонів цистерн без підтвердження первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку у розмірі 69209,60 гривень, а саме: не надано до перевірки:

- актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих вагонів;

- фактичну калькуляцію ремонту вагонів;

- додаток №2 від 06.05.2019р. до договору №5147 від 26.04.2019р. та іншу інформацію.

Судом встановлено, що між ТОВ НВО Інкор і Ко (Замовник) та акціонерним товариством Українська залізниця (Підрядник) було укладено договір № 5147 (Дон/В-19248/НЮ-П) від 26.04.2019 року (том 1, а.с. 147-155).

Підрядник зобов`язується виконати деповський ремонт 40 вантажних вагонів-цистерн (без ремонту котла) силами та на базі структурного підрозділу Підрядника - структурного підрозділу Костянтинівське вагонне депо (п. 1.1. договору). Вартість робіт з ремонту одного вагону за цим договором визначається актом виконаних робіт відповідно до фактичного понесених витрат, що визначаються калькуляцією вартості ремонтних робіт під час проведення ремонту, з урахуванню прибутку від собівартості цих робіт у розмірі 40% (п. 4.1. Договору).

Підрядник під час виконання обумовлених договором робіт зобов`язується оформити та надати Замовнику до 7 числа місяця акти виконаних робіт (та/або акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих Вагонів) (п. 2.23 договору).

Додатком № 1 до договору № 5147 встановлено календарний план проходження деповського ремонту.

Додатком № 2 до договору № 5147 встановлено специфікацію на роботи по деповському ремонту вантажних вагонів та ремонту колісних пар.

Додатком № 3 до договору № 5147 встановлено перелік старопридатних запасних частин.

Додатком № 4 до договору № 5147 встановлено форму технічного паспорту колісної пари вантажного вагону.

Додатком № 5 до договору № 5147 встановлено форму акту зняття/вивантаження деталей/вузлів з вагону/автомобілю.

Додатком № 6 до договору № 5147 встановлено форму листа погодження;

Додатковою угодою № 1 до договору № 5147 встановлено плату за зберігання давальницької сировини та внесено зміни до додатку №2.

Додатковою угодою № 2 до договору № 5147 встановлено зміни до плати за зберігання давальницької сировини та внесено зміни до додатку №2, збільшено суму прибутку що враховуються в калькуляції вартості ремонтних робіт.

Додатковою угодою № 3 до договору № 5147 встановлено зміни додатку №1.

Додатковою угодою № 4 до договору № 5147 встановлено зміни щодо визначення вартості робіт та порядку розрахунків (том 1, а.с. 156-170).

Умовами п. 2.23 договору № 5147 передбачено оформлення та надання Замовнику до 7 числа місяця, наступного за звітним, наступних документів:

- Податкова накладна, оформлена згідно із вимогами законодавства України,

- Повідомлення форми ВУ-36М, що підтверджує проведення робіт,

- Листок комплектації вантажного вагона форми ВУ-35Р, ВУ-35Р-ГО-М (за потреби),

- Акти виконаних робіт (та/або акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих вагонів),

- Акти переробки давальницької сировини (у разі використання давальницької сировини).

Надання інших додаткових документів, пов`язаних з виконаним ремонтом вагонів погоджуються сторонами окремо за письмовою згодою.

Згідно з п.4.1 договору 5147, вартість робіт по ремонту одного вагона за цим договором визначається актом виконаних робіт відповідно до фактично понесених витрат, що визначаються калькуляціями вартості ремонтних робіт під час проведення ремонту, з урахуванням прибутку від собівартості цих робіт у розмірі 40%. Та згідно додаткової угоди №2 від 06.05.2019 року збільшується прибуток до 45%.

Згідно з п. 4.5. договору №5147 замовник здійснює передплату вартості робіт протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку Замовником засобами факсимільного зв`язку, окремо за кожний вагон (партію вагонів). Сума передоплати визначається відповідно до специфікації (додаток №2) на кожен вагон та не є остаточною ціною ремонту вагону.

Калькуляції складаються у відповідності з Методологічними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених 9 липня 2007 року наказом №373 Міністерства промислової політики України, Методологічними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених 5 лютого 2001 року наказом №65 Міністерства транспорту України.

Структурний підрозділ Підрядника - Костянтинівське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця AT Укрзалізниця виконало умови договору та надало всі передбачені договором первинні документи.

Згідно з пунктом договору 4.1. надання інших документів не передбачено договірними умовами.

Оскільки калькуляція не вважається первинним документом та не є підставою для відображення чи не відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку витребування відповідачем калькуляції загальновиробничих витрат, є безпідставним.

Зазначене цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду з зазначеного питання, висловленою у постанові від 10.06.2019 року у справі №804/5840/16. Зокрема, судом зазначено, що запитувані податковим органом документи такі як калькуляції, лімітно-забірні картки, технологічні картки, картки розкрою тощо не є первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у зв`язку з чим, віднесення цих документів податковим інспектором до первинних бухгалтерських документів є безпідставним.

Крім того, між ТОВ НВО Інкор і Ко (Замовник) та ТОВ Технологія для життя (Виконавець) було укладено договір № 5254 від 26.03.2019 року (том 1, а.с. 178-179) на сервісне обслуговування електронних газоаналізаторів виробництва Drager.

Специфікацією № 3 від 31.05.2019 року передбачено технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Drager X-am 2000 (Ех,О2) на суму 2304,00 у т.ч ПДВ 384,00 грн. (том 1, а.с. 181).

Підтверджує виконання робіт підписаний сторонами акт № 2019/058С від 03.06.2019 року (том 1, а.с. 182).

На виконання робіт за договором № 5254 Замовник сплатив 45360,00 грн., у т.ч. ПДВ 7560,00 грн. згідно платіжного доручення № 2380 від 18.07.2019 року (том 1, а.с. 183).

Виконавцем виписано податкову накладну від 03.06.2019 № 1 (том 1, а.с. 184), зареєстровану в ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1 від 27.06.2019 року (том 1, а.с. 185).

Перевезення газоаналізатора Drager до Виконавця відбувалось шляхом направлення через відділення Нова Пошта відповідно до квитанції № 59000421108302 від 14.05.2019 року (том 1, а.с. 186).

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до розділу 1 Правил перевезення товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з приписами пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.6 Правил перевезення основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних як підтвердження нереальності господарських операцій з надання послуг (поставки товарів), на думку позивача, є безпідставними, оскільки вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників), що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21 серпня 2018 року у справі №П/811/2816/15, від 18 грудня 2018 року у справі №826/13058/15.

Крім того, виконання спірного договору № 5254 від 26.03.2019 року на сервісне обслуговування електронних газоаналізаторів виробництва Drager було розглянуто у пов`язаній справі № 200/1061/20-а, до розгляду якої та набрання законної сили судовим рішенням було зупинено дану справу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року у справі № 200/1061/20-а, залишеного в силі постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 року, позовні вимоги ТОВ НВО Інкор і Ко до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено та підтверджено виконання спірного договору № 5254 від 26.03.2019 року (том 2, а.с. 162-186).

За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Крім того, актом позапланової перевірки встановлено порушення стосовно безпідставного формування ТОВ НВО Інкор і Ко податкового кредиту з ПДВ, що увійшов до сум бюджетного відшкодування, по взаємовідносинам з ТОВ Метінвест Діджітал за липень 2019 року на суму податку 9421,16 грн. у зв`язку з тим, що оплата здійснювалася за договором №4872/11 від 07.12.2018 року, а не за договором №4872 від 07.12.2018 року (том 1, а.с. 187-192).

Актом перевірки встановлено, що оплата ТОВ НВО Інкор і Ко на користь ТОВ Метінвест Діджитал здійснювалася за договором про надання інформаційно-технічних послуг №4872/11 від 07.12.2018 року, а не за договором №4872 від 07.12.2018 року, в зв`язку з чим ТОВ НВО Інкор і Ко не має права на суму бюджетного відшкодування в розмірі 9421,16 грн.

Разом з тим, відносини між ТОВ НВО Інкор і Ко та ТОВ Метінвест Діджитал , код ЄДРПОУ 42485293 відбувалися на підставі договору №4872/11 від 07.12.2018 року, оскільки номер договору складається з основного номеру №4872 и номеру внутрішньої реєстрації в ТОВ Метінвест Діджитал - №11.

З зазначених причин, номер договору, вказаний ТОВ Метінвест Діджитал у первинних документах та номер договору, вказаний ТОВ НВО Інкор і Ко в платіжному дорученні від 08.07.2019 року № 2262 - це один і той самий договір, який має подвійну нумерацію та підтверджений актом виконаних робіт № 205 від 30.06.2019 року, податковою накладною № 38 від 30.06.2019 року (том 1, а.с. 205-206).

19 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 809/1718/15 зазначив, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, зазначивши, що посилання судів попередніх інстанцій на те, що договір є первинним документом є неприйнятним з огляду на усталену практику Верховного Суду, яка запроваджена Верховним Судом України в постанові від 15 грудня 2015 року у справі № 21-4266а15, в якій судом наголошено, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відтак, позивачем правомірно задекларовано суму бюджетного відшкодування в розмірі 9421,16 грн. щодо його взаємовідносин з ТОВ Метінвест Діджитал на підставі договору №4872/11 від 07.12.2018 року.

Стосовно податкового повідомлення - рішенням форми В4 № 0000531202 від 19.11.2019 року про завищення суми від`ємного значення на суму 324791,00 гривень суд зазначає наступне.

Актом позапланової перевірки встановлено порушення по трьом контрагентам позивача, а саме:

- по взаємовідносинам з ПрАТ АКХЗ за послугами на суму 257439,34 гривень, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

- по взаємовідносинам з ТОВ Метінвест Діджітал суми податкового кредиту липня 2019 року у розмірі 58417,90 гривень, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

- по взаємовідносинам з ТОВ Тріом , що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 8933,33 гривень.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ПрАТ АКХЗ (Виконавець) укладено договір сервісного обслуговування № 881/183 від 09.11.2018 року (том 1, а.с. 217-220).

Предметом вказаного договору є надання послуг зазначених у додатках 1-6 до договору. Загальна приблизна вартість послуг складає 17153982,56 грн. з ПДВ (п. 6.2 договору).

Додатком №1 до договору № 881/183 від 09.11.2018 року сторони погодили надання переліку певних послуг: бухгалтерського, податкового обліку господарських операцій, управлінського обліку, а також по здійсненню казначейських операцій та інших послуг, вказаних в Регламенті по наданню послуг по веденню бухгалтерського и податкового обліку господарських операцій и управлінського обліку.

На виконання спірного договору на надання послуг позивачем надано акт прийому-передачі наданих послуг № 92719337 від 31.07.2019 (том 1, а.с. 250), зареєстровану в ЄРПН 14.08.2019 року податкову накладну №3107148 від 31.07.2019 року (том 2, а.с. 1-2) та звіти Виконавця про надані послуги (том 2, а.с. 3-19).

Вказана в акті перевірки як порушення, достатня кількість персоналу для самостійного ведення позивачем діяльності та один директор на вказаних підприємствах не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та висновків відповідача про безпідставність формування від`ємного значення який включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до правих висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі №810/4751/13-а за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення.

Відтак, висновки відповідача, викладені в акті позапланової перевірки стосовно завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по взаємовідносинам ТОВ НВО Інкор і Ко з ПрАТ АКХЗ за послугами на суму 257439,34 грн. не відповідають вимогам чинного законодавства.

Як зазначено судом вище, відносини між позивачем та ТОВ Метінвест Діджитал , ґрунтувалися на підставі договору №4872/11 від 07.12.2018 року.

Згідно з п.4.2 цього договору Виконавець надає Замовнику пакет документів, який містить рахунок, акт здачі-прийняття наданих послуг, протягом 2 (двох) робочих днів від дати закінчення місяцю надання послуг.

Надання інших додаткових документів, пов`язаних з наданням послуг договором №4872 від 07.12.2018 року не передбачено.

Як вже зазначалося судом вище, калькуляція не вважається первинним документом та не може слугувати підставою для відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, що підтверджено відповідною правовою позицією Верховного Суду, зокрема в постанові від 10.06.2019 року у справі №804/5840/16, а тому висновки відповідача стосовно відсутності первинних документів за договором №4872/11 від 07.12.2018 року, укладеним між позивачем та його контрагентом є безпідставним.

Також судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ Тріом (Постачальник) укладено договір № 0603-1/5558 від 03.06.2019 року про постачання матеріалів (Ресурсів) (том 2, а.с. 21-24).

Відповідно до п. 2.1 договору, кількість, номенклатура Ресурсів вказується у специфікації до договору № 0603-1/5558 яка є невід`ємною частиною договору № 0603-1/5558.

Згідно з п. 3.1 договору постачання Ресурсів відбувається видами транспорту вказаними в специфікації.

Відповідно до п. 4.1 договору орієнтовна сума за договором № 0603-1/5558 складає 280000,00 гривень без ПДВ.

Згідно зі специфікацією № 1 від 03.06.2019 року до договору № 0603-1/5558 ТОВ Тріом зобов`язується поставити 4 куб.м, цегли КПД-400 за ціною 22333,33 грн. за куб.м та загальною вартістю 107199,98 грн. (том 2, а.с. 24 зв.бік).

Самовивіз здійснюється зі складу Постачальника на умовах 100% передплати.

25.07.2019 року ТОВ НВО Інкор і Ко сплатило ТОВ Тріом за поставлений товар 53599,99 грн. згідно платіжного доручення № 2504 (том 2, а.с. 25).

ТОВ Тріом зареєструвало податкову накладну № 6 від 26.07.2019 року на суму ПДВ 8933,33 грн., яка була зареєстрована в ЄРПН 14.08.2019 року під номером 9181103156 на суму ПДВ 8933,33 грн. (том 2, а.с. 26-27). 15.08.2019 року ТОВ Тріом зареєструвало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №4, згідно з яким відкоригувало податкову накладну № 6 від 26.07.2019 року та виписало податкову накладну №7 від 25.07.2019 року на суму ПДВ 8933,33 грн. (том 2, а.с. 28-30).

07.10.2019 року ТОВ Тріом складено видаткову накладну №РН-100701 від 07.10.2019 року (том 2, а.с. 33).

На підставі вказаних вище первинних документів спростовується висновок відповідача про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Тріом , а тому позивач мав право на формування податкового кредиту згідно договору № 0603-1/5558 від 03.06.2019 року.

Щодо податкового повідомлення - рішення форми В3 № 0000521202 від 19.11.2019 року стосовно сум бюджетного відшкодування за липень 2019 року та відсутності права на нарахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування на суму 5165594,00 гривень суд зазначає наступне.

В підпункті 3.16.4 акту позапланової перевірки встановлено порушення, передбачене п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України у зв`язку не сплатою суми податку за активну електроенергію у розмірі 287689,03 грн. згідно податкової накладної №3004226 від 30.04.2019 року та не сплатою суми податку за природний газ згідно договору №3-1-2015/078/1742 від 01.03.2015 року в розмірі 4877905,37 грн., оскільки сплата здійснювалась за договором №3-1-2015/078 від 01.03.2015 року.

Відповідач дійшов висновку про безпідставне формування ТОВ НВО Інкор і Ко бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ТОВ ДТЕК Трейдінг на суму податку 5165594,40 грн. та на вказану суму платнику відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.

Судом встановлено, що між ТОВ НВО Інкор і Ко (Покупець) та ТОВ ДТЕК Трейдінг (Продавець) укладено договір з постачання природного газу №3-1-2015/078/1742 від 01.03.2015 року (том 2, а.с. 34-36).

Слід зазначити, що останні чотири цифри договору 1742 - це номер внутрішньої реєстрації в ТОВ НВО Інкор і Ко , оскільки номер вказаного договору складається з основного номеру та номеру внутрішньої реєстрації.

Продавцем виписано податкові накладні на постачання газу, які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать відповідні квитанції: від 31.01.2019 року № 2802116 на суму 5180970,44 грн., в тому числі ПДВ - 1244310,94 грн., від 28.02.2019 року № 3101121 на суму 7465865,66 грн., в тому числі ПДВ - 863495,07 грн., від 31.03.2019 року № 310336 на суму 9536835,16 грн., в тому числі ПДВ - 1589472,53 грн., розрахунок коригування від 15.04.2019 року № 150421 до податкової накладної від 31.03.2019 року № 310336 на суму коригування ПДВ - 6880,05 грн., податкова накладна від 30.04.2019 року № 300455 на суму 8131089,83 грн., в тому числі ПДВ - 1355181,64 грн., від 31.05.2019 року № 3105235 на суму 3178110,36 грн., в тому числі ПДВ - 529685,06 грн., від 30.06.2019 року № 300633 на суму 3510046,14 грн., в тому числі ПДВ - 585007,69 грн., розрахунок коригування від 15.06.2019 року № 15066 до податкової накладної від 31.05.2019 року № 3105235 на суму коригування ПДВ - 15170,81 грн., розрахунок коригування від 15.07.2019 року № 150750 до податкової накладної від 30.06.2019 року № 300633 на суму коригування ПДВ - 17199,04 грн. та податкова накладна від 19.07.2019 року № 190716 на суму 755149,40 грн., в тому числі ПДВ - 125858,23 грн. (том 2, а.с. 39-42, 48-51, 53-54, 56-57, 59-60, 62-63, 65-66, 68-69).

Позивач за вказаним договором №3-1-2015/078 від 01.03.2015 року здійснив оплату платіжним дорученням №2436 від 19.07.2019 року на суму 31000000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 5166666,67 гривень, що підтверджує суму ПДВ, включену до складу бюджетного відшкодування за природний газ.

Як зазначено вище, 19.03.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №809/1718/15, дійшов висновку, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Щодо віднесення позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 287689,03 гривень, слід зазначити наступне.

З приводу правовідносин з ТОВ ДТЕК Трейдінг позивачем надано пояснення (том 3, а.с. 26-27).

Між ТОВ НВО Інкор і Ко (Покупець) та ТОВ ДТЕК Трейдінг (Продавець) укладено договір з постачання природного газу №3-1-2015/078/1742 від 01.03.2015 року (том 2, а.с. 34-36). При цьому, останні чотири цифри договору - 1742- це номер внутрішньої реєстрації ТОВ НВО Інкор і Ко .

Оплата суми податку за природний газ у розмірі 38000000,00 грн. по податковій накладній №3101121 від 31.01.2019 року на суму 7465865,66 грн., в тому числі ПДВ - 1244310,94 грн. та № 2802116 від 28.02.2019 року на суму 5180970,44 грн., в тому числі ПДВ - 863495,07 грн. (том 2, а.с. 39, 41) підтверджується платіжними дорученнями: № 1146 від 05.04.2019р., призначення платежу Оплата за природний газ по договору №3-1-2015/078/1742 від 01.03.2015 року на загальну суму 7000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1666666,67 грн.; № 2436 від 19.04.2019р., призначення платежу Оплата за природній газ по договору №3-1-2015/078 від 01.03.12.2015 року , на загальну суму 31000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5166666,67 грн. (том 2, а.с. 38, 47).

Отже, порушення, встановлене актом перевірки щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ДТЕК Трейдінг щодо постачання природного газу спростоване первинними документами до спірного договору, а тому позивачеві безпідставно відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ на суму 4877905,37 грн.

Щодо віднесення до бюджетного відшкодування суми 287689,03 грн., яка на думку відповідача не сплачена ТОВ ДТЕК Трейдінг за постачання активної електроенергії по податковій накладній № 3004226 від 30.04.2019 року, виписаної на виконання договору з постачання активної електроенергії №2-1-2018/152 від 17.12.2018 року (том 2, а.с. 71), суд зазначає наступне.

Оплата суми податку за активну електроенергію у розмірі 287689,03 грн. по податковій накладній №3004226 від 30.04.2019 року на суму 1726134,15 грн., в тому числі ПДВ - 287689,03 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 1046 від 01.04.2019 року на суму 509994,15 грн., у тому числі ПДВ - 84999,03 грн., № 1169 від 10.04.2019 року на суму 509994,00 грн., у тому числі ПДВ - 84999,00 грн., № 1361 від 26.04.2019 року на суму 353073,00 грн., у тому числі ПДВ - 58845,50 грн., де вказане призначення платежу як оплата за електричну енергію за квітень 2019 року.

Як зазначає у поясненнях позивач, він помилково зазначив у додатку Д3 в таблиці Розшифровка суми податку фактично сплаченої у попередніх та звітних (податкових періодах) постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України до податкової декларації з ПДВ за липень 2019 року в рядку 92 ним зазначено про суму від`ємного значення в розмірі 1649750,72 грн., що виникла у квітні 2019 року. Проте, правильним було зазначити суму від`ємного значення в розмірі 77644,27 грн. та 210044,75 грн., що виникла у січні та лютому 2019 року.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пунктів б , в пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

При цьому, така помилка не потягнула за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, оскільки сума бюджетного відшкодування 287689,03 грн. спочатку у попередніх звітних періодах була віднесена до складу податкового кредиту на законних підставах, а потім у подальшому була віднесена до розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Зазначена правова позиція цілком узгоджується с постановою Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі № 812/1294/17.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що допущена позивачем помилка при зазначені звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення, у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість у червні 2017 року не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у червні 2017 року, що доводить безпідставність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.11.2019 року № 0000511202, № 0000521202, № 0000531202 на загальну суму 5619671,50 гривень.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 86065, Доненька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191075) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.11.2019 року № 0000511202, № 0000521202, № 0000531202 на загальну суму 5619671,50 гривень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій від 19.11.2019 року № 0000511202, № 0000521202, № 0000531202 на загальну суму 5619671,50 гривень.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (ЄДРПОУ 00191075) судові витрати з судового збору у розмірі 21020 (двадцять одну тисячу двадцять ) гривень 00 копійок.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 березня 2021 року в присутності представників сторін.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 березня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова