Постанова

від 17.03.2021 по справі 520/14173/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 р.Справа № 520/14173/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 19.11.20 року по справі № 520/14173/2020

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державна податкова служба України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ФО-П ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Харківській області № 1796539/2964500250 від 04.08.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №59 від 20.07.2020 позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Харківській області № 1989330/2964500250 від 01.10.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №52 від 06.07.2020 позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача № 52 від 06.07.2020 та №59 від 20.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС України у Харківській області №1796539/2964500250 від 04.08.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №59 від 20.07.2020 ФО-П ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС України у Харківській області № 1989330/2964500250 від 01.10.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №52 від 06.07.2020 ФО-П ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФО-П ОСОБА_1 № 52 від 06.07.2020 та №59 від 20.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код 43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 5606 (п`ять тисяч шістсот шість) грн.00 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 2802 (дві тисячі вісімсот дві) грн. 00 коп.

ГУ ДПС області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справі, суд першої інстанції невірно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та не взяв до уваги приписи Постанови Кабінету Міністрів України від № 1165, яка регулює Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову в такій реєстрації. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 , прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ФО-П ОСОБА_1 відмовити.

Позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу , просить суд апеляційної інстанції залишити рішення суду від 19.11.2020 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, первинні документи засвідчують факт реального виконання Позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Колегія суддів встановила , що доказів в підтвердження обставин ,встановлених судом першої інстанції , матеріали справи не містять, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст. 317 КАС України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України Про судоустрій і статус суддів у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) Єдина судова інформаційна (автоматизована) система , автоматизована система у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у відповідному відмінку.

Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , якщо інше не визначено цим Кодексом.

У пункті 15 частини першої розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України №229 (6984) 01 грудня 2018 року.

У подальшому, у газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).

Разом з тим, наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року Про проведення тестування підсистеми Електронний суд у місцевих та апеляційних судах вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми Електронний суд у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми Електронний суд слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми Електронний суд (далі - Положення № 30).

Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема Електронний суд ), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему Електронний суд мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).

Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).

Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням:://cabinet.court.gov.ua.

Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

Матеріали справи свідчать , що позовна заява з додатками надійшла до суду першої інстанції за допомогою підсистеми Електронний суд .

Відповідно до розділу VІІ Перехідних положень КАС України, п.п. 15.3. п.15 ч.1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Тобто, враховуючи наведене , суд першої інстанції , отримавши позовну заяву з додатками, подану за допомогою підсистеми Електронний суд , повинен вчинити дії щодо оформлення матеріалів справи у паперовій формі.

Однак , матеріали даної справи , що надійшли до суду апеляційної інстанції не містять додатків до позовної заяви в паперовому вигляді .

Також, колегія суддів зазначає , що такі документи судом першої інстанції не надані і в електронному вигляді.

Судом апеляційної інстанції для з`ясування всіх обставин справи зобов`язано Харківський окружний адміністративний суд надати додатки до позовної заяви.

При цьому , на вимогу апеляційного суду Харківським окружним адміністративним судом направлено диск з файлами замість додатків до позовної заяви в паперовому вигляді, навіть без накладення електронного цифрового підпису.

Таким чином належні докази в матеріалах справи відсутні , оскільки судом першої інстанції не виконано вимоги п.п. 15.3. п.15 ч.1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України.

Позивачем до суду апеляційної інстанції надані належним чином завірені копії додатків до позовної заяви.

Відповідно до ч.2,ч.3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія судів приймає ці документи, оскільки позивач надавав такі документи до суду перш інстанції разом з позовною заявою допомогою підсистеми Електронний суд , а не виконання вимог п.п. 15.3. п.15 ч.1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України допустив саме суд першої інстанції , а не позивач.

Згідно матеріалів справи , колегією суддів встановлено , що позивач здійснює діяльність з продажу харчових добавок та гігієнічних засобів "Меналін" та "Дарексін". Документи, які підтверджують придбання товару та фасування товару, додані до позовної заяви.

Засіб "Меналін" було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакге Україна" (код 38604814). Договір №4488 від 04.03.2019 м. Київ, видаткова накладна №2024 від 04,05.2020

Капсули для капсулювання товару було придбано у ФО-П ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ). Договір №06/04/2020 від 06.04,2020 м. Харків, видаткова накладна №СИТ00000013 від 17.04.2020р.

В подальшому на підставі договору №14 від 01.10.2019 м. Харків, укладеного з ТОВ "Харківська фармацевтична фабрика", на підставі видаткової накладної ТОВ "Харківська фармацевтична фабрика" позивач передав за накладною №10 від 15.05.2020 товар та матеріали для капсулювання та отримав від фабрики дієтичну добавку "Меналін" в капсулах, що підтверджується звітом про продукцію, що вироблена з сировини замовника №114 від 20.05.2020, актом про надання послуг з переробки №114 від 20.05.2020, звітом про перероблену сировину №114 від 20.05.2020р.

Щодо гігієнічного засобу "Дарексін", то судом встановлено, що у відповідності до Технічних умов щодо рецептури засобу "Дарексін" ТУ У 20.4- 3036109585-002:201 8 (право на використання ТУ надано позивачу ОСОБА_3 , яка володіє даним ТУ) даний, засіб складається з таких компонентів:Калій йод; Танін ;Д-Пантенол та ПЕГ (полиетиленгліколь).

Зазначений в ТУ товар позивач придбано у ФОп ОСОБА_5 (код НОМЕР_3 ) за договором N56 від 30.09.2019 м. Харків та отримано на підставі накладної №2 від 30.09.2019.

В подальшому на підставі договору №14 від 01.10.2019 м. Харків, укладеного з ТОВ "Харківська фармацевтична фабрика", на підставі видаткової накладної ТОВ "Харківській фармацевтичній фабриці" позивач передав за накладною №5 від 01.10.2019 товар та матеріали для виготовлення свічки та фасування у блістер та отримав від фабрики "Дарексін" упакований в коробки, що підтверджується звітом про продукцію, що вироблена з сировини замовника №176 від 26.11.2019, актом про надання послуг з переробки №176 від 26.11.2019, звітом про перероблену сировину №176 від 26.11.2019р.

Для пакування товару було придбано за договором №30/01/2019 від 30.01.2019 м. Харків, поліграфічну продукцію: коробки "Дарексін", "Меналін", інструкції "Дарексін", "Меналін". Постачальник ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_4 ). Документи, що підтверджують постачання коробок та інструкцій: видаткова накладна №12/05/2020 від 12.05.2020. та видаткова накладна № 05/50/2020 від 05.05.2020. Пакування в коробки позивач здійснював самостійно.

Матеріалами справи підтверджено, що податкову накладну №52 було складено на підставі видаткової накладної №57 від 06.07.2020. За зазначеною накладною на користь ТОВ "Вента. ЛТД" (код 34704105) було відвантажено "Меналін" в капсулах за договором №01/02/2019 від 01.02.2019, що підтверджено видатковою накладного №57 від 06.07.2020

Податкову накладну №59 було складено на підставі видаткової накладної №61 від 20.07.2020. За зазначеною накладною на користь ТОВ "Вента. ЛТД" (код 34704105) було відвантажено "Меналін" в капсулах та "Дарексін" за договором №01/02/2019 від 01.02.2019.

Доставку товару від постачальників позивач здійснював власним автомобілем. Для доставки товару покупцю позивач скористався послугами "Нової пошти" , що підтверджено наданими до матеріалів справи експрес-накладними та договором.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ позивачем було складено податкові накладні №52 від 06.07.2020, №59 від 20.07.2020 та направлено зазначені податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрацію зазначених вище податкових було зупинено. В квитанціях про реєстрацію податкових накладних було зазначено - реєстрацію зупинено в зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Після отримання від ДФС квитанцій №1 щодо податкових накладних, перелічених вище, на виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ позивачем було направлено на адресу ДФС повідомлення про подання документів №1 від 29.07.2020, №1 від 25.09.2020 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинлено.

До зазначених вище повідомлень було надано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податкових накладних № 52, 59.

Рішенням комісії ДПС від 04.08.2020 №1796539/2964500250 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №52, підстава - відсутність документів щодо зберігання (без зазначення - чого саме), рішенням від 01.10.2020 №1989330/2964500250 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №59, підстава - відсутність документів щодо реалізації ТМЦ.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За змістом п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246).

Зокрема, п. 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі за текстом - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п.п.3-5 Порядку № 1165 податкова накладна, яка не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

В силу приписів п.7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у випадку прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та включенням його до відповідного переліку, реєстрація всіх надісланих ним податкових накладних буде зупинена.

Пунктом 11 Порядку № 1165 регламентовано, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік інформації, обов`язкової для фіксації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

За визначенням п.6 Порядку № 1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічний перелік документів визначено пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних №52 від 06.07.2020, №59 від 20.07.2020 було зупинено, про що свідчить квитанції .

Згідно вказаних квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН по вищевказаним податковим накладним позивача вбачається, що їх реєстрація зупинена контролюючим органом , оскільки контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, конкретного переліку документів, які, на думку податкового органу, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та які позивач мав надати, квитанції не містять.

Разом з тим, надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містять жодних доводів щодо наявності податкової інформації, що була підставою для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку.

Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відповідачем також не зазначено жодних доводів щодо наявності податкової інформації, що була підставою для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку.

Будь-які докази існування такої інформації відповідачем не надано.

Вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зазначає, що зупинення її реєстрації за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Дійсно, відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, які позивач має надати, без наведення такого переліку рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містять обґрунтованих причин зупинення їх реєстрації та конкретного переліку документів, які позивач мав надати контролюючому органу.

Отже, зупинення реєстрації спірних податкових накладних відбулося незаконно.

Проте, підприємством позивача після отримання квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснювальні записки з документами на підтвердження зазначеної інформації.

Натомість комісією контролюючого органу були прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

Колегія суддів зауважує, що в силу ч.2 ст.2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18 та від 02.04.19 у справі №822/1878/18.

Натомість, оспорювані у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість таких рішень.

Колегія суддів зазначає, що оскаржені рішення контролюючого органу не відповідають вимогам умотивованості, адже містять лише загальне твердження про ненадання платником документів щодо зберігання та щодо реалізації ТМЦ, при цьому не конкретизовано у рішеннях, яких саме документів , що надавалися платником до контролюючого органу, не було надано для реєстрації спірних податкових накладних.

Податковим органом у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних, складених позивачем, у ЄРПН.

Апеляційна скарга також не містить будь-яких висновків, яких саме документів позивачем не було надано для реєстрації спірної податкової накладної.

Враховуючи безпідставність зупинення реєстрації спірних податкових накладних, колегія суддів зазначає, що прийняття протиправних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних є передумовою прийняття відповідних рішень Комісії про відмову у їх реєстрації, а отже, оскаржувані рішення відповідача про відмову у реєстрації спірних податкових накладних є незаконним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав правові підстави для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність цієї накладної критеріям ризиковості платника податку, що не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду справи, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 52 від 06.07.2020 та №59 від 20.07.2020, складені ФО-П ОСОБА_1 , в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року по справі № 520/14173/2020 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Харківській області №1796539/2964500250 від 04.08.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №59 від 20.07.2020 та № 1989330/ НОМЕР_1 від 01.10.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №52 від 06.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФО-П ОСОБА_1 № 52 від 06.07.2020 та №59 від 20.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код 43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 4204 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 4204 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 22.03.2021 року