Постанова

від 17.03.2021 по справі 160/13317/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13317/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Рубана А.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року (головуючий суддя - Неклеса О.М.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - Відповідач), в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС України у місті Києві від 15 червня 2020 року № 193111;

- зобов`язати ГУ ДПС України у місті Києві вчинити дії, а саме виключити товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 42751322) з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позову зазначено про те, що рішення комісії ГУ ДПС у місті Києві не містить жодної належної мотивації, підстав та причин віднесення ТОВ ПРОФ- ІНДУСТРІЯ до переліку ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ з посиланнями на відповідні документи. Позивач вказав і про те, що відповідно до положень постанови КМУ від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних внесення товариства до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. З огляду на вказане Позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року по справі №160/13317/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС України у місті Києві від 15 червня 2020 року № 193111.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с.113-117).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с. 122-126).

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ про зобов`язання ГУ ДПС у місті Києві вчинити дії, а саме виключити Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ з переліку ризикових платників податків - задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що суд першої інстанції не врахував, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який включає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи відзив Відповідач, зокрема вказав про те що Позивач, заявляючи вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ з переліку ризикових платників податків фактично просить суд втрутитись у дискреційні повноваження останнього.

16 березня 2021 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника Позивача у розгляді справи №160/17216/20, призначеної на 17.03.2021 року о 10:30 год.

Порадившись на місці, колегія суддів ухвалила відмовити в задоволенні клопотання Позивача з огляду на те, що явка сторін в судове засідання суду апеляційної інстанції не визнавалась обов`язковою, а наданих сторонами матеріалів достатньо для прийняття рішення у справі. Крім того, суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи має дотримуватись строків, передбачених ч. 1 ст. 309 КАС України.

Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ засноване 14.01.2019 року, є юридичною особою приватного права та платником ПДВ. Одним з головних різновидів господарської діяльності підприємства є виробництво вапна та гіпсових сумішей згідно КВЕД 23.52. Крім того, ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ займається виробництвом інших виробів із бетону гіпсу та цементу (код КВЕД 23.69), оптовою торгівлею хімічними продуктами (код КВЕД 46.75), виробництвом інших виробів із бетону, гіпсу та цементу (код КВЕД 23.69) та неспеціалізованою оптовою торгівлею (код КВЕД 46.90).

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДПС України у місті Києві, як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15.06.2020 року комісією ГУ ДПС України у м. Києві було прийнято рішення №193111 про включення ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Наведеним рішенням, комісією регіонального рівня, відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165, виявлено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. В рішенні зазначено, що у ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ ТІЕРЕМ СОЛУШЕНС , код ЄДРПОУ 41614115.

Правомірність прийняття Відповідачем рішення про включення ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є предметом судового розгляду у даній справі.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, в даному випадку, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання ГУ ДПС України у місті Києві вчинити дії, а саме виключити товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 42751322) з переліку ризикових платників податків.

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач, заявляючи вимоги про зобов`язання ГУ ДПС України у місті Києві вчинити дії, а саме виключити товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 42751322) з переліку ризикових платників податків фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відповідача, у зв`язку з чим зазначена позовна вимога є такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Зі змістом рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R/80/2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за цих обставин.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з абзацом 14 пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Із зазначеного слідує, що у разі прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу про включення Позивача до переліку ризикових платників податку та про зобов`язання контролюючого органу виключити останнього із вказаного переліку, у контролюючого органу відсутні декілька варіантів юридично допустимих рішень, окрім виключення Позивача із переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В даному випадку, в рішенні від 21 грудня 2020 року по справі №160/13317/20 суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення комісії ГУ ДПС України у місті Києві від 15 червня 2020 року № 193111 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та, як наслідок, про наявність підстав для скасування такого рішення Відповідача.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що належним способом захисту порушеного права Позивача в межах спірних правовідносин буде зобов`язання Відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ з переліку ризикових платників податків, оскільки такий спосіб захисту порушених прав у повній мірі відповідає вимогам справедливості та забезпечить безперешкодне виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято з порушенням норм процесуального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 21 грудня 2020 року підлягає частковому скасуванню.

Частиною 6 статті 139 КАС України встановлено якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявності підстав для часткового скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів здійснює розподіл судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 42751322) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 2102 грн. - судовий збір за подання позовної заяви в частині позовної вимоги про зобов`язання Відповідача вчинити певні дії, 3153 грн. - судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №160/13317/20 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовну Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 42751322) з переліку ризикових платників податків - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 42751322) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 42751322) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 22 березня 2021 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова