Рішення

від 19.03.2021 по справі 203/3160/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3160/20

2/0203/141/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр №1 про захист прав споживача, стягнення коштів, пені та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 18.03.2020 року він здав для ремонту свій планшет марки Майкрософт до сервісного центру ТОВ Сервісний центр №1 з недоліками: невірно реагує курсор миші, мерехтіння екрану через тривалий час роботи, які заявлені в акті приймання техніки та устаткування №812256/5009 від 18.03.2020 року. Також ним було сплачено передплату в сумі 300 грн. 20.03.2020 року він отримав з ремонту свій планшет, який було доставлено кур`єром, якому він передав плату за ремонт в сумі 3200 грн. У період карантину прийом планшету було здійснено на вулиці, тому перевірити його працездатність в момент приймання не було можливості. В той же день було встановлено, що заявлені ним недоліки в роботі планшету не було усунуто, а також після ремонту з`явився новий недолік, якого до ремонту не було - при натисканні на іконки тачскрін частково не реагував. Тому, 21.03.2020 року він був змушений повторно звернутись до сервісного центру з вимогою належним чином виконати послугу з ремонту планшету. Термін виконання робіт згідно договору становив 14 днів. Але, за 14 днів (04.04.2020 року) планшет відремонтовано не було. 09.04.2020 року він направи на адресу відповідача вимогу про повернення сплачених на його користь коштів в сумі 3500 грн. за неякісно надану послугу з ремонту та непрофесійного діагностування недоліків, що призвело до нового недоліку. Вказана вимога була залишена без відповіді та після направлення листа відповідач перестав відповідати на телефонні дзвінки. По закінченню карантину, 18.06.2020 року він особисто звернувся до офісу відповідача. При перевірці виявилось, що недоліки не усунені, що зафіксовано у відео доказі. На усну вимогу повернути кошти він отримав категоричну та грубу відмову. Він направи на адресу відповідача письмову згоду від 25.06.2020 року про проведення незалежної експертизи, а 26.06.2020 року отримав листа, що планшет знаходиться у повному робочому стані. 30.06.2020 року він знову звернувся до офісу відповідача та при перевірці знов виявилось, що недоліки не усунуті, а на вимогу повернути кошти отримав категоричну відмову. 16.07.2020 року він направив відповідачу претензію про повернення коштів в сумі 3500 грн., яка була залишена без реагування. Посилаючись на те, що ремонт планшету виконано не було, надано неякісні послуги з ремонту та непрофесійне діагностування недоліків, позивач просив стягнути з відповідача сплачені за ремонт кошти в сумі 3500 грн., у відповідності до ч.5 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів пеню за період прострочення з 04.04.2020 року по 07.09.2020 року в сумі 16380 грн., а також моральну шкоду в сумі 3500 грн., завдану внаслідок неправомірних дій відповідача, яка полягала в суттєвих емоційних стражданнях, приниженні його гідності через грубе порушення його прав протягом п`яти місяців, пов`язаних із невиконанням договору про надання послуг, відмовою в грубій формі в поверненні сплачених за ремонт коштів; неможливістю користуватись планшетом.

Ухвалою від 08.09.2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач за неодноразовими викликами явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав та будь-яких заяв та клопотань по суті справи не заявляв.

В зв`язку з цим, враховуючи положення ст.223 ЦПК України, а також, що справу було призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні та явка сторін обов`язковою не визнавалась, судом було ухвалено про подальший розгляд справи за відсутності відповідача, за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.3,6,11,525,627 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 904 ЦК України встановлено, що за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов`язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у випадках, коли неможливість виконати договір про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок непереборної сили.

Згідно ст.905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ст.1-1 Закону України Про захист прав споживачів цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Згідно термінів, наведених в ст.1 зазначеного вище Закону договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред`явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Частиною 9 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18.03.2020 року позивач здав для ремонту свій планшет марки Майкрософт до сервісного центру ТОВ Сервісний центр №1 з недоліками: невірно реагує курсор миші, мерехтіння екрану через тривалий час роботи, які заявлені в акті приймання техніки та устаткування №812256/5009 від 18.03.2020 року.

Також відповідно до зазначеного вище акту вбачається, що в якості передплати (за діагностику) позивачем було сплачено відповідачу кошти в сумі 300 грн.

20.03.2020 року позивачем було отримано після ремонту планшет та за проведення ремонту сплачено відповідачу кошти в сумі 3200 грн.

21.03.2020 року позивач повторно здав до відповідача в ремонт планшет з заявленими недоліками: не працює тачскрін та миша, що зафіксовано в акті приймання техніки та устаткування №812256/5125 від 21.03.2020 року.

Відповідно до вказаного акту строк проведення ремонтних робіт визначено від 5 до 14 днів.

07.04.2020 року позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу, в якій посилався на те, що після здачі планшету в ремонт фактичного ремонту проведено не було та спричинено нові ушкодження - перестав працювати сенсорний екран пристрою. В зв`язку з цим, просив повернути сплачені за ремонт кошти в сумі 3500 грн., відповідно до ч.5 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів сплатити пеню, а також відшкодувати ушкодження, спричинені при першому ремонті.

Листом від 17.06.2020 року відповідач повідомив позивача, що на теперішній час планшет знаходиться в повному робочому стані, гарантійний ремонт не проводився, недоліків в товарі не виявлено під час діагностики та позивач може отримати планшет в робочому стані.

25.06.2020 року позивач у відповідності до ст.17 Закону України Про захист прав споживачів направив на адресу відповідача листа, в якому просив провести незалежну експертизу на предмет наявних несправностей.

16.07.2020 року на адресу відповідача позивачем було направлено претензію в якій останній посилався на те, що двічі здавав в ремонт планшет. Однак, наявні недоліки в роботі усунуті не було та вважає, що останні усунути неможливо. Тому, вимагав розірвати договір, повернути йому планшет та сплатити вартість оплачених неякісних послуг діагностики та ремонту в сумі 3500 грн.

Зазначені вище листи залишились без відповіді.

З наданого позивачем відеозапису його звернень до відповідача після повторної здачі планшету в ремонт вбачається, що при перевірці стану його роботи мало місце мерехтіння курсору миші, не працював тачскрін екрану. Тобто, заявлені ним недоліки при первісній здачі планшету в ремонт та недоліки в його роботі, які виникли після цього, фактично усунуто не було.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем під час розгляду справи в суді не надано.

При цьому, відповідно до акту приймання техніки та устаткування №812256/5125 від 21.03.2020 року таки роботи відповідач зобов`язався провести в строк від 5 до 14 днів, тобто у граничний строк до 03.04.2020 року.

В зв`язку з цим, у відповідності до ст.907 ЦК України та ст.10 Закону України Про захист прав споживачів позивач набув право на розірвання договору в односторонньому порядку та на повернення сплачених ним за договором коштів в сумі 3500 грн. за ненадану в порядку та строки передбачені договором послугу з ремонту та діагностики.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплачених останнім коштів в сумі 3500 грн.

Також, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені на підставі ч.5 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів.

Поряд з цим, суд враховує, що позивачем заявлена до стягнення пеня за несвоєчасне надання послуги з ремонту розрахована за період з 04.04.2020 року по 07.09.2020 року. Проте, 07.04.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення йому планшету та сплачених за ремонт коштів, таким чином заявивши про розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, лист від 07.04.2020 року було отримано відповідачем 09.04.2020 року.

Таким чином, з вказаної дати договір між сторонами фактично було розірвано.

В зв`язку з цим, позовні вимоги в частині стягнення пені слід задовольнити частково, стягнувши пеню за несвоєчасне надання послуги з ремонту за період з моменту прострочення строку наданні послуги з 04.04.2020 року по день розірвання договору 09.04.2020 року, що становить 630 грн. (3500 х 3% х 6 днів).

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно п.5 ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також

ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягали у невиконанні умов договору та у відмові в поверненні сплачених позивачем коштів за фактично ненадані послуги, позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягала в суттєвих емоційних стражданнях, приниженні його гідності через грубе порушення його прав, пов`язаних із невиконанням договору про надання послуг протягом тривалого часу, відмовою в грубій формі в поверненні сплачених за ремонт коштів; неможливістю користуватись планшетом.

З урахуванням наведеного, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність частково задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди коштів в сумі 2000 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Оскільки в силу ч.3 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів позивача звільнено від сплати судового збору та враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,6,11,525,626,627,638,639,640,901,903-907 ЦК України, ст.ст.1,1-1,4,10,22 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,223,258,259, 263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр №1 про захист прав споживача, стягнення коштів, пені та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр №1 (04205, м.Київ, пр.Оболонський,10, код ЄДРПОУ 41649310) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачені за проведення ремонту кошти в сумі 3500 грн., пеню в сумі 630 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., а всього стягнути 6130 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр №1 (04205, м.Київ, пр.Оболонський,10, код ЄДРПОУ 41649310) на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 березня 2021 року.

Суддя С.Ю.Казак