Рішення

від 22.04.2010 по справі 30/54-3/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/54-3/141

22.04.10

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Сванеті»

До                       Солом‘янської районної у місті Києві державної адміністрації

Про                        зобов‘язання укласти договір оренди

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача                    не з‘явився

Від відповідача          не з‘явився

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сванеті»про зобов‘язання Солом‘янської районної у місті Києві державної адміністрації укласти договір оренди земельної ділянки площею 40 кв. м. для облаштування сезонного майданчика біля закладу громадського харчування за адресою м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 50/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 30/54 від 07.10.2009 провадження у справі було припинення на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Господарського суду міста Києва № 30/45 від 07.10.2009 позивач  звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 30/45 від 10.12.2009 ухвалу Господарського суду міста Києва  № 30/45 від 07.10.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою  Київського апеляційного господарського суду № 30/54 від 10.12.2009 позивач  звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 30/54 від 09.03.2010 постанову  Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2009 у справі № 30/54 скасовано, а справу 24.03.2010 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

За резолюцією В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 26.03.2010 справу передано на новий розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2010 справі присвоєно номер 30/54-3/141 та призначено до розгляду на 22.04.2010.

Позивач в судове засідання 22.04.2010 не з‘явився. У поданих до відділу діловодства письмових поясненнях просить провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинити, в зв‘язку зі зміною обставин справи, а саме отримання дозволу на розташування сезонного майданчику на земельній ділянці.

Розглянувши подане клопотання суд відзначає наступне

Як свідчать матеріали справи 29.10.2009 Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища позивачу видано дозвіл за № 09-0255 на тимчасове розміщення всесезонного майданчика з накриттям за адресою просп.. Відрадний, 16/50 (ріг вул. Героїв Севастополя) у Солом‘янському районі з терміном дії по 28.04.2010.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі –це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Оскільки предметом спору у даній справі є зобов‘язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки для розміщення майданчика за адресою м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 50/16, тобто оформлення права користування земельною ділянкою на якій розміщено майданчик, з отриманням позивачем вищезазначеного дозволу № 09-0255 не припиняється існування предмета спору, а тому не тягне за собою припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання 22.04.2010 не з‘явився, у поданій до відділу діловодства суду 22.04.2010 заяві відповідач просив відкласти розгляд справи, в зв‘язку з тим, що представник відповідача бере участь в іншому судовому процесі.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відзначає, що зайнятість представника відповідача в іншому судовому процесі не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

У доданому до поданої відповідачем 22.04.2010 заяви письмовому відзиві відповідач проти позову заперечує, оскільки вважає, що Солом‘янська районна у місті Києві державна адміністрація не може бути стороною договору оренди земельної ділянки так як питання щодо передачі в оренду земельних ділянок не відноситься до її компетенції.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що право комунальної власності –це право територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України  визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах входить до компетенції міської ради (п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Статтею 11 Земельного кодексу України встановлює, що повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Рішенням Київської міської ради від 8 червня 2000 року № 164/885 «Про передачу окремих повноважень районним в місті Києві радам з питань регулювання земельних відносин» (в редакцій чинній на момент виникнення правовідносин), відповідно до пункту 1 якого затверджено передати районним в місті Києві радам повноваження, зокрема щодо передачі в оренду земельних ділянок для розміщення об'єктів благоустрою і розміщення та експлуатації малих архітектурних форм для проведення підприємницької діяльності.

Однак, з моменту оприлюднення рішення Київської міської ради № 58/58 від 17 липня 2008 року «Про заходи щодо впорядкування об‘єктів торгівлі (малих архітектурних форм)» питання передачі земельних ділянок вирішується на сесійних засіданнях Київської міської ради.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Отже договір оренди укладається орендарем та орендодавцем, тобто стороною в даному договорі виступає особа, що може мати відповідний статус в силу викладених вище положень законодавства.

Таким чином, стороною укладення договору оренди земельної ділянки для облаштування сезонного майданчика біля закладу громадського харчування відповідач бути не може за відсутністю таких повноважень.

Стаття 24 Господарського процесуального кодексу України передбачає право господарського суду не припиняючи провадження у справі допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем, у разі встановлення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом лише за згодою позивача, якої суд при новому розгляді не отримував.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами до Солом‘янської районної у місті Києві державної адміністрації.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сванеті»необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на позивача.  

Враховуючи наведене та керуючись  ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

                                                В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя

                                            Сівакова В.В.

Рішення підписано 27.04.2010.