У Х В А Л А
Справа № 2-1924/11
Провадження № 6/932/365/20
17 березня 2021 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Куцевола В.В.,
при секретарі - Громовику Д.О.
за участі представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі заяви товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про заміну стягувача у виконавчому листі та про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання , -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Надра до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням суду від 30 січня 2012 року позовні вимоги задоволено.
30.09.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп звернулось до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання.
Ухвалою суду від 04.01.2021 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про заміну стягувача у виконавчому листі та про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 04.01.2021 року у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про видачу дублікату виконавчого листа відмовлено.
В частині заміни стягувача у виконавчому листі та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, заява товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп обґрунтована наступним чином.
Рішенням суду від 30 січня 2012 року позовні вимоги задоволено, стягнуто на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно 1 558 818 гривні 50 коп., а також вирішено питання про розподіл судових витрат. На виконання цього рішення видано виконавчі листи, які було пред`явлено до виконання до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.
17.07.2020 року між ПАТ КБ Надра та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп укладено договір про відступлення права вимоги № GL48N718070_I_3, за умовами якого до заявника перейшло право вимоги, що виникло на підставі кредитного договору № 833078/ФЛ від 18.06.2008 року, який укладений банком з ОСОБА_1 . На цей час жодне виконавче провадження з примусового виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2012 року не відкрито.
Виконавчий лист на адресу стягувача не повертався, у відділі державної виконавчої служби надати підтвердження факту відправки виконавчого документу стягувача не можуть.
За вказаних обставин, заявник вважає, що виконавчий лист був втрачений при пересилці. Через те, що після укладення договору про відступлення права вимоги заявник виконавчі листи не отримав, вважає, що строк їх пред`явлення до повторного виконання сплив з поважних причин.
Підсумовуючи зазначене, товариство прохає суд про заміну у виконавчому листі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ Надра , замінити стягувача на ТОВ ФК Дніпрофінансгруп та поновити строк на пред`явлення до примусового виконання дублікату виконавчого листа по цій справі.
15.02.2021 року до суду надійшов відзив боржника ОСОБА_1 на заяву ТОВ ФК Дніпрофінансгруп . У відзиві проти задоволення заяви ТОВ ФК Дніпрофінансгруп заперечує, оскільки заочне рішення суду від 30.01.2012 року набрало законної сили 20.05.2014 року та на його виконання 29.06.2014 року було видано 6 виконавчих листів, які отримані представником банку нарочно у суді. На момент видачі виконавчих листів до виконання, законом було встановлено річний строк на їх пред`явлення до виконання. Внаслідок цього, заявником пропущено строк на пред`явлення виконавчих листів до виконання на 5 років 4 місяці та 3 дні. Заява ТОВ ФК Дніпрофінансгруп не містить письмових доказів пред`явлення усіх шести виконавчих листів до виконання, тому заявником не доведено факт переривання строку пред`явлення виконавчих листів до виконання. Долучений заявником до заяви витяг з АСВП не є допустимим доказом, оскільки вказує на виконавче провадження, де стягувачем є держава. Твердження заявника про звернення банка 18.03.2014 року до відділу ДВС з виконавчими листами є недостовірним, оскільки на цю дату судове рішення законної сили не набрало, а виконавчі листи не були видані. Більш того, усі боржники мешкають у Соборному та Центральному районах м. Дніпра, тому банк не міг звертатись до Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС. Будь-яких доказів тому фактові, що боржники мали майно у вказаному районі, суду не надано. Зміст заяви ТОВ ФК Дніпрофінансгруп є шаблонним, безвідносним до обставин даної справи. Посилаючись на відсутність у відділі ДВС доказів повернення виконавчих документів стягувачеві, заявник не надав доказів подання до цього відділу таких документів. Посилання на втрату виконавчого листа є нісенітницею, оскільки у справі було видано шість виконавчих листів, через що існує обґрунтований сумнів в їх одночасній втраті, з огляду на те, що виконавчі провадження мали відкриватись окремо щодо кожного з боржників. Заявник не звертався до банку з запитом про місцезнаходження виконавчих документів. Прохаючи про поновлення строку на пред`явлення одного виконавчого листа до виконання, заявник не зазначає, у відношенні якого саме боржника він виданий. Беручи до уваги те, що боржниками по справі є три особи, у справі видано 6 виконавчих листів, є незрозумілим щодо якого саме боржника заявником пропущено строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Заявником не наведено жодного конкретного доводу поважності пропуску вказаного строку, що у сукупності з наведеним вище, свідчить про її абстрактність.
Договір про відступлення права вимоги укладено по спливу більше ніж п`яти років після ухвалення судом заочного рішення. Проявлячи обачність, заявник мав пересвідчитись у існуванні можливості виконати судове рішення, до моменту укладення договору.
Оскільки строк пред`явлення виконавчих листів до виконання сплив ще для ПАТ КБ Надра , а заміна кредитора у зобов`язанні відбулась через п`ять років після закінчення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, заява ТОВ ФК Дніпрофінансгруп є безпідставною.
Наведені вище недоліки заяви ТОВ ФК Дніпрофінансгруп є підставою і для відмови у задоволенні клопотання про заміну стягувача у виконавчому листі.
Окремою підставою для відхилення заяви ТОВ ФК Дніпрофінансгруп є відсутність доказів виконання договору про відступлення права вимоги.
Крім цього, усі письмові докази долучені ТОВ ФК Дніпрофінансгруп до заяви у копіях, що належним чином не засвідчені.
В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Неруш О.В., проти задоволення заяви ТОВ ФК Дніпрофінансгруп заперечував та прохав в ній відмовити. Пояснення надав аналогічні тексту відзиву боржника на заяву ТОВ ФК Дніпрофінансгруп .
Решта учасників процесу та представник ТОВ ФК Дніпрофінансгруп про розгляд справи повідомлялись належним чином, однак у судове засідання не з`явились та про причини неявки до суду не повідомили. Письмових заяв чи клопотань не надали.
Відповідно до вимог ст. 433 ЦПК України та ст. 442 ЦПК України, заява про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та про заміну сторони у виконавчому провадженні розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення зазначених питань.
Заслухавши пояснення представника боржника та дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви ТОВ ФК Дніпрофінансгруп , з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2014 року представником ПАТ КБ Надра отримано в суді шість виконавчих листів, що видані на підставі рішення суду від 30 січня 2012 року, яким стягнуто на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у 1 558 818 грн. 50 коп., а також судові витрати по справі.
Так, згідно із вимогами ч. 2 ст. 368 ЦПК України, у редакції, що діяла на момент видачі виконавчих листів, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Аналогічна норма на цей час закріплена у чинній редакції ч. 5 ст. 431 ЦПК України.
Заявником у заяві не зазначено про те, за яким саме виконавчим листом, у відношенні якого саме боржника, він прохає поновити строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Пунктом 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із вимогами ст. 23 Закону України Про виконавче провадження у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, після переривання, встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, з моменту закінчення дії відповідної заборони. Відповідно до вимог ч. 5 зазначеної статті, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 цього Закону.
Внаслідок того, що виконавчі листи у справі видані 29.06.2014 року, на час, коли чинним був Закон України Про виконавче провадження у редакції від 20.07.2014 року, строк їх пред`явлення до виконання становив один рік.
05.10.2016 року набрала чинності нова редакція Закону України Про виконавче провадження , відповідно вимог п.5 Прикінцевих та перехідних положень якого, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, в даному випадку, в трирічний строк (ст. 12).
Заявником не надано до суду будь-яких доказів, які свідчать про те, що ПАТ КБ Надра , як стягувач, звертався у межах встановленого законом строку до відповідного відділу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження за виданими судом виконавчими листами. Товариство не надало до суду доказів звернення з відповідним запитом до стягувача - ПАТ КБ Надра щодо вжитих стягувачем дій з реалізації відповідних прав у виконавчих провадженнях, а також доказів звернення до відділів ДВС за місцем мешкання боржників з запитами про перевірку фактів відкриття та закінчення виконавчих проваджень. Тим самим, заявником не доведено те, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання переривався.
Навіть з урахуванням фактично продовженого Законом України Про виконавче провадження , в редакції від 05.10.2016 року, строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, у цій справі строк пред`явлення виконавчих листів до виконання закінчився.
Заміна кредитора у зобов`язанні після спливу строку пред`явлення виконавчих листів до виконання не може виправдовувати тривалу бездіяльність стягувача, а тим паче, звільняти нового кредитора від обов`язку з доведення своїх вимог належними та допустимими доказами.
Як абсолютно слушно зазначила божник, ТОВ ФК Дніпрофінансгруп , проявляючи обачність, як господарюючих суб`єкт, метою діяльності якого є отримання доходу, керуючись і принципом свободи договору та волевиявлення, мав час та можливість пересвідчитись у можливості виконання рішення суду від 30.01.2012 року, а, враховуючи і характер комерційної діяльності, товариство не могло не розуміти ризиків придбання права вимоги за порушеним боржниками зобов`язаннями, що мало наслідком судовий захист права з постановлення рішення ще у 2012 році.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 року по справі № 910/17876/19, кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти розкриття інформації і можливість введення в оману є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або банк та пересічний громадянин, споживач банківської послуги. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини. Сторони мають інформувати одна одну про важливі обставини, які можуть вплинути на рішення укласти правочин, тому замовчування важливої для сторони інформації, яка могла вплинути на її намір укласти договір може бути кваліфіковане як обман. Обов`язок щодо розкриття інформації випливає із принципу добросовісності, закріпленого у статті 3 ЦК України. Водночас нереалістичні уявлення і очікування однієї сторони відносно суті чи наслідків правочину не можуть бути кваліфіковані як введення її в оману іншою стороною. Інша сторона не могла розкрити інформацію про помилковість таких уявлень, оскільки вони є вочевидь нерозумними, неочікуваними, нетиповими.
За відсутності будь-яких доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, а також при відсутності належних обґрунтувань причин пропуску вказаного строку заявником, суд не може його поновити, керуючись одним лише принципом обов`язковості судових рішень до виконання.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За вказаних обставин, а також при неконкретизованості вимог заявника щодо поновлення строку виконавчих листів до виконання зазначенням відповідного боржника та змістом виконавчого листа (щодо примусу до виконання зобов`язання в натурі чи стягнення судових витрат), заява ТОВ ФК Дніпрофінансгруп в цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
В частині заміни стягувача у раніше виданих виконавчих листах заява ТОВ ФК Дніпрофінансгруп підлягає задоволенню, оскільки докази закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням судового рішення у матеріалах справи відсутні, а правонаступництво ТОВ ФК Дніпрофінансгруп підтверджується наданими суду копіями письмових доказів. У межах цього провадження суд позбавлений можливості вирішувати питання про чинність договору про відступлення права вимоги, на що вказує боржник, оскільки правомірність правочину презюмується цивільним законодавством. Вимоги про визнання правочину недійсним чи неукладеним розглядаються у позовному провадженні за зверненням заінтересованої особи, чиї права порушені таким правочином.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 352-355, 432, 433 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про заміну стягувача у виконавчому листі - задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчих листах, що видані на виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2012 року, про стягнення на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 558 818 грн. 50 коп., а також судових витрат по справі з публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» на товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп (код ЄДРПОУ 40696815, вул. Автотранспортна, б. 2, оф. 205, м. Дніпро, 49089, п/р № НОМЕР_1 ).
В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа по справі № 2-1924/11 до виконання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом 15 днів з дня її складення.
Повний текст ухвали суду складено 22.03.2021 року.
Суддя В.В. Куцевол
Суд | Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2021 |
Оприлюднено | 23.03.2021 |
Номер документу | 95701913 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
Куцевол В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні