Рішення

від 10.05.2007 по справі 20/87/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/87/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.07                                                                                        Справа №  20/87/07

Суддя   

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжавтотранс”, м.Запоріжжя      

до Закритого акціонерного товариства “АТП 0801”, м. Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Запорізького обласного управління Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія”, м.Запоріжжя

про стягнення суми 7502,82 грн.

          Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача   – Образцова Г.М. (довіреність №26/06 від 29.12.2006р.);

                             Письменна Г.В. (довіреність №27/06 від 29.12.2006р.);  

Від відповідача  – Дзьобко В.О. (довіреність №150/99 від 24.04.2007р.);

Від третьої особи –Дзьобко В.О. (довіреність №21 від 03.01.2007р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

          Заявлений позов про стягнення з ЗАТ “АТП 0801” на користь ВАТ “Запоріжавтотранс”  суми 7502,82 грн., з яких  7440,00 грн. –збитки, 25,62 грн. –3 % річних; 37,20 грн. –втрати від інфляції  за період з 29.12.2006р. по 08.02.2007р. .

          Ухвалою господарського суду від 14.02.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/87/07,  судове засідання  призначено на 13.03.2007р. Ухвалою суду від 12.03.2007р. у зв'язку з виробничою необхідністю розгляд справи, призначений на 13.03.2007р., відкладено на 04.04.2007р. Ухвалою голови господарського суду Запорізької області від 04.04.2007р. в порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору у справі №20/87/07 продовжений на один місяць –до 10.05.2007р. Ухвалою суду від 04.04.2007р. на підставі ст.27 ГПК України до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Запорізького обласного управління Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія”, м.Запоріжжя, цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 26.04.2007р., потім –на 10.05.2007р.  

10.05.2007р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

07.05.2007р. від позивача надійшла заява про збільшення суми позовних вимог. Позивач здійснив уточнений розрахунок суми 3% річних та втрат від інфляції за період з 05.02.2007р. по 10.05.2007р. та просить стягнути з відповідача суму 7440,00 грн. збитків, суму 57 грн. 34 коп. 3% річних та суму 96 грн. 72 коп. втрат від інфляції на підставі ст.ст. 11, 16, 503, 625, 1172, 1187, 1192 ЦК України. Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. 07.12.2006р. водієм ЗАТ “АТП 0801” на автомобілі “Камаз” державний № АР 15-53 АР було розбито шлагбаум, встановлений на автобусній станції №1 м.Запоріжжя, яка належить ВАТ “Запоріжавтотранс”. Згідно акту ПП “Венеція” від 07.12.2006р., пошкоджений шлагбаум не підлягає ремонту, а вартість встановлення нового шлагбауму коштує 7440,00 грн. 14.12.2006р. видано довідку про ДТП, згідно якої автомобіль  Камаз” державний № АР 15-53 АР  належить ЗАТ “АТП 0801” і водій працює на ЗАТ “АТП 08012. 20.12.2006р. на адресу ЗАТ “АТП 0801” було направлено вимогу про відшкодування шкоди в сумі 7440 грн., до якої було додано копію довідки про ДТП та акту ПП “Венеція” про вартість встановлення нового шлагбауму. 26.12.2006р. ВАТ “Запоріжавтотранс” уклало з ПП “Венеція” договір №373/Ш на встановлення шлагбауму. Ціна цього договору склала 7440,00 грн. та  позивачем повністю сплачена виконавцю робіт. Позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 7440 грн. вартості встановлення нового шлагбауму у вигляді спричинених збитків, а також  суму 57 грн. 34 коп. 3% річних та 96 грн. 72 коп. втрат від інфляції  за прострочення  виконання грошового зобов'язання.       

Заява не суперечить вимогам ст.22 ГПК України  та прийнята судом до розгляду. Таким чином, предметом розгляду справи є збільшені позовні вимоги.  

Відповідач з ціною позову з урахування заяви про збільшення суми позовних вимог не погодився на наступних підставах. Позивач невірно трактує ст.22 ЦК України, в якій чітко вказано, що реальні збитки, це втрати, які особа зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить  зробити для відновлення свого порушеного права. В даному випадку позивач відновив своє порушене право шляхом придбання зовсім нового обладнання (шлагбауму), що вказує на те, що в даному випадку це не реально понесені збитки, а лише покращення свого господарського інвентарю. На думку відповідача, суд не має  змоги задовольнити вимоги про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, які існують на день прийняття рішення. Враховуючи той факт, що пошкоджене майно (шлагбаум) придбане позивачем 04.07.2003р., про що свідчить договір №17 між позивачем та ПП “Венеція”, то в даному випадку при розгляді яка реальна вартість спричиненої шкоди необхідно враховувати його ринкову вартість на момент пошкодження даного майна, тобто станом на 07.12.2006р. - момент спричиненого збитку. При розрахунку ринкової вартості необхідно враховувати амортизаційний знос пошкодженого майна згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідач вважає, що згідно розрахунку, здійсненого на підставі цього закону, матеріальні збитки складають 5362 грн. 37 коп. Крім того, 08.05.2007р. водієм автотранспортного засобу “Камаз” державний .№АР 15-53 АР Акімовим А.І. подана апеляційна скарга на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з метою відміни рішення суду першої інстанції у справі№3-10521 від 27.12.2006р., якою  його визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді. Відповідач також вважає, з посиланням на Інструкцію, затверджену наказом Міністерства транспорту України №469 від 12.07.2002р., зареєстровану в Міністерстві юстиції України 06.08.2002р. №633/6921, яка передбачає порядок установки шлагбаумів на переїздах, що для об'єктивності необхідно встановити низку питань, а саме: на якій підставі  позивачем встановлюється даний шлагбаум на проїжджій частині; чи мається узгодження позивача з відповідними органами на установку даного обладнання (дорожня служба, ДАІ та інш.); якою частиною транспортного засобу здійснений наїзд на шлагбаум (причепом чи самим транспортним засобом). На підставі викладеного, відповідач вважає, що ціна позову зазначена позивачем, не може підлягати задоволенню до з'ясування вказаних питань.

У зв'язку з викладеним, заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи до розгляду скарги від 08.05.2007р. водія на постанову районного суду. Клопотання судом відхилено, як необґрунтоване. Крім того,  10.05.2007р. є останнім днем процесуального строку розгляду справи 20/87/07 (три місяці), позивач не погодився продовжити строк розгляду справи.

Також відповідачем заявлено усне клопотання про призначення автотехнічної і трасологічної експертизи для встановлення вини водія і вини позивача по встановленню шлагбауму на проїзній частині. Клопотання відхилено як необґрунтоване.   

Третя особа  заперечує проти задоволення позовних вимог з тих же підстав, що і відповідач, відзив третьої особи має  аналогічний з відзивом відповідача зміст.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2006р. водієм ЗАТ “АТП 0801” Акімовим Олександром Івановичем на автомобілі “Камаз” державний .№ АР 15-53 АР було розбито шлагбаум, встановлений на автобусній станції №1 м. Запоріжжя, яка належить ВАТ “Запоріжавтотранс”. Водій залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Начальником відділення оформлення ДТП при УМВС України в Запорізькій області видано довідку про те, що 07.12.2006р. на пр.Леніна, 20, територія Автовокзалу №1, отримав механічне пошкодження шлагбаум; учасник ДТП автомобіль Камаз, АР 1553 АР під керуванням Акімова Олександра Івановича, який працює  на АТП 0801.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя у справі №3-10521/06р. Акімов О.І.  притягнутий до адміністративної відповідальності.    

Згідно з актом ПП “Венеція” від 07.12.2006р. пошкоджений у результаті дорожньо-транспортної пригоди 07.12.2006р. автоматичний шлагбаум відновленню не підлягає,  вартість встановлення автоматичного шлагбауму фірми САМЕ зі стрілою 4 м тієї  ж моделі, яка була пошкоджена, складає 7440,00 грн.,  в т.ч. НДС –1240 грн.  20.12.2006р. позивачем на адресу ЗАТ “АТП 0801” було направлено вимогу про відшкодування шкоди в сумі 7440 грн., до якої було додано копію довідки про ДТП та акту ПП “Венеція” про вартість встановлення нового шлагбауму.

26.12.2006р. ВАТ “Запоріжавтотранс” (замовник)  уклало з ПП “Венеція” (виконавець) договір №373/Ш, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався здійснити поставку та установку автоматичного шлагбауму фірми САМЕ зі стрілою 4 м на об'єкті, який належить замовнику, розташованому за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 20 “Автобусна станція №1”. Ціна цього договору склала 7440,00 грн., оплата здійснюється в два етапи.  Відповідно до акту здачі-прийому від 15.01.2007р. виконавець виконав роботи по договору №373/Ш у повному обсязі. Оплата за договором здійснена ВАТ “Запоріжавтотранс” у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №020 від 09.01.2007р. на суму 3720 грн. (передплата за шлагбаум), №432 від 26.02.2007р. на суму 1000 грн., №484 від 29.01.2007р. на суму 1000 грн. та №494 від 30.01.2007р. на суму 1720 грн. (за шлагбаум).  

Листом №16-07 від 25.01.2007р., у зв'язку з уточненням номеру автомобіля на якому була здійснена ДТП та правильного прізвища водія,  позивач повторно направив ЗАТ “АТП 0801” вимогу  про сплату протягом семиденного терміну вартості встановлення нового шлагбауму  в сумі 7440 грн.

Відповідач на лист №16-07 від 25.01.2007р. повідомив, що ЗАТ “АТП 0801” 22.06.2006р. уклало договір про порядок та умови здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з АТ “Українська пожежно-страхова компанія”. Згідно з полісом №ВА/0481790 автомобіль Камаз-5410 державний № АР 15-53 АР є забезпеченим транспортним засобом. Вимоги про відшкодування шкоди у сумі 7440,00 грн. разом з усіма доданими документами передані страховику.

Відповідно до  договору №03/288 від 22.06.2006р., укладеного між АТ “Українська пожежно-страхова компанія” (страховик) та ЗАТ “АТП 0801” (страхувальник), страховик взяв на себе зобов'язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника. Відповідно до полісу №ВА/0481790 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль ЗАТ “АТП 0801”  “Камаз” державний номер АР 1553 АР застрахований  в  АТ “Українська пожежно-страхова компанія” у разі страхового випадку.

              Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст.1166 ЦК України, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

              Зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи –шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

На позивача покладений обов'язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача –відсутність вини.

 Зі змісту ст. 1172 ЦК України вбачається, що юридична  особа  відшкодовує шкоду,  завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За приписами ст.1187 цього Кодексу шкода,   завдана    джерелом    підвищеної  небезпеки, відшкодовується особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до матеріалів справи  наказом №80-к від 26.10.2006р. Акімов О.І. був прийнятий ЗАТ “АТП 0801” на роботу водієм  автотранспортних засобів (вантажні автомобілі) 2-го класу.  Наказом №127 від 31.10.2006р.  Акімова О.І.  допущено до роботи та закріплено за ним автомобіль Камаз-5410 державний номер 087-28 НР. Наказом №135 від 23.11.2006р. на автомобілі Камаз-5410 державний номер 087-28 НР змінено на новий державний номер –АР 1553 АР.   

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіль “Камаз” державний номер  АР 1553 АР належить ЗАТ “АТП 0801”.

Матеріалами справи встановлено, що державним актом на право постійного користування ІІ-ЗП №001627 від 23.10.2001р. ВАТ “Запоріжавтотранс” надано у постійне користування 1,0587 га землі для розташування автостанції №1 по пр.Леніна, 20.  Листом №26/10 –1487 від 06.08.2001р. Державтоінспекцією ЗМУ УМВС України в Запорізькій області запропоновано ВАТ “Запоріжавтотранс” змінити схему організації дорожнього руху з встановленням нових дорожніх знаків та шлагбауму на в'їздах  на територію АС –1.   

Факт спричинення 07.12.2006р. шкоди позивачу у вигляді значних механічних пошкоджень автоматичного шлагбауму, встановленому на виїзді з території АС-1   водієм ЗАТ “АТП 0801”,  яке є власником автомобіля ”  “Камаз”, державний номер АР 1553 АР, підтверджений матеріалами справи, а саме наведеними вище доказами, не заперечено відповідачем.

Згідно з ст.32 ГПК  України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Внаслідок  отримання значних механічних пошкоджень автоматичний шлагбаум на автобусній станції №1 за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 20, яка належить ВАТ “Запоріжавтотранс”, відновленню не підлягає. Вартість встановлення автоматичного шлагбауму тієї  ж моделі, яка була пошкоджена, згідно з договором №373/Ш від 26.12.2006р., укладеним  ВАТ “Запоріжавтотранс” з ПП “Венеція”, склала 7440,00 грн. з ПДВ та сплачена позивачем виконавцю робіт у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, які є в матеріалах справи.

В силу ст. 1166 ЦК України відповідальність настає за заподіяння шкоди, тобто якщо шкода причинно пов'язана з протиправною поведінкою заподіювача шкоди.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 7440 грн. вартості встановлення пошкодженого шлагбауму доведені, обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки наявний склад правопорушення: а саме: протиправність поведінки заподіювача шкоди, яке виразилось у порушенні правил дорожнього руху,  шкоду (її розмір), та причинний зв'язок  між протиправною поведінкою і шкодою.     

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав належних доказів відсутності своєї вини.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 57 грн. 34 коп. 3% річних та суми 96 грн. 72 коп. втрат від інфляції за період з 05.02.2007р. по 10.05.2007р.

          Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач у письмових поясненнях посилається також на ст.ст.11,16,509,530 ЦК України та вважає, що сторони перебувають у зобов'язальних правовідносинах, тому необхідно керуватися нормами глави 51 ЦК України “Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання”, до якої відноситься ч.2 ст.625 ЦК України.      

Суд вважає позовні вимоги в цій частині недоведеними і необґрунтованими, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини і відповідач не є боржником у грошовому зобов'язанні. Правовідносини сторін виникли внаслідок  спричинення шкоди і ці  відносини регулюються главою 82 ЦК України. При цьому  способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, встановлені ст. 1192 ЦК України.     

У зв'язку з цим, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

           На підставі викладеного, спростовуються заперечення відповідача та третьої особи, посилання на інші норми права та розрахунки. При цьому суд зауважує , що  відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.  Частиною 1 цієї норми передбачено право вибору потерпілого визначити спосіб відшкодування шкоди, завданої майну, а саме:  відшкодувати шкоду в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

          Посилання на Інструкцію, затверджену наказом Міністерства транспорту України №469 від 12.07.2002р., зареєстровану в Міністерстві юстиції України 06.08.2002р. №633/6921, також є необґрунтованим, оскільки ця Інструкція має назву “Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних   переїздів” і відповідно до п.п.1.1, 1.2 вона  розроблена  відповідно до Закону України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ); вимоги  Інструкції   поширюються   на   працівників, відповідальних   за   експлуатацію,   будування   та  проектування   залізничних переїздів. Крім того, втратила чинність (наказ №54 від 26.01.2007р.)

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись  ст. ст. 22, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “АТП - 0801” (69600, м. Запоріжжя, МПС-636, сел. Леваневського, р/р 26004301163942 у Шевченківській філії “Запорізьке ЦВ ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313355, код ЄДРПОУ 05521264) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжавтотранс” (69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова, 30, р/р 26006301290590 у Олександрівській філії АКБ “Національний кредит” в м.Запоріжжя, МФО 313775, код ЄДРПОУ 03116795 )  суму 7440 грн.00 коп., суму 99 грн. 93 коп. витрат на державне мито та суму 115 грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 В іншій частині позову відмовити.

    Суддя                                                   Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі   08.06. 2007р.