Ухвала
від 23.03.2021 по справі 903/323/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

23 березня 2021 року Справа №903/323/20 Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Гримайла Олександра Петровича,

та за присутності в судовому засіданні:

Давидюк М.М. - представник, адвокат ФОП Куралова М.В. (Ордер Серія РН-605 №б/н від 22.03.2021р., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія РН№471 від 27.12.2017р.)

Штогрін В.С. -представник, адвокат ТОВ "Абсолют" (Ордер Серія РН-237 №640 від 22.03.2021р., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №662 від 16.06.2009р.)

Мельник В.М. - головний юрисконсульт філії "Волинське головне регіональне управління" АТ КБ "Приватбанк", адвокат (довіреність №5711-К-О від 10.12.2020р., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ВЛ №1032 від 11.05.2018р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в приміщенні Господарського суду Волинської області

заяву Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича

про заміну сторони (стягувача) його правонаступником

у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни (правонаступник - Фізична особа-підприємець Куралов Микола Васильович)

до відповідача: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення 4 110 095,81 грн.

встановив: 18 березня 2021 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області за вх. №01-64/7/21 була зареєстрована заява підприємця Куралова М.В. від 17.03.2021р. про заміну сторони (стягувача) за наказом Господарського суду Волинської області від 12.02.2021р. №903/323/20-2 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Абсолют".

В обґрунтування вказаної заяви заявник, посилаючись на положення ст. 52 ГПК України засвідчував, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют" є правонаступником Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича на підставі укладеної 09.03.2021 року між ФОП Кураловим М.В. та ТОВ "Абсолют" угоди відступлення права вимоги щодо стягнення неустойки (пені) в сумі 4 110 095,81 грн., постановленої до стягнення згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20, на примусове виконання якої Господарським судом Волинської області 12 лютого 2021 року було видано наказ №903/323/20-2, згідно положень котрої право вимоги щодо стягнення неустойки (пені) в сумі 4 110 095,81 грн., присудженої до стягнення згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20 від ФОП Куралова М.В. перейшло до ТОВ "Абсолют".

Ухвалою суду від 19.03.2021р. заяву було прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 23.03.2021р., повідомлено сторін про день та час проведення засідання суду, запропоновано відповідачу надати суду пояснення стосовно клопотання Куралова М.В.

За клопотанням представника АТ КБ "Приватбанк" від 19.03.2021р. (вх. №01-57/1511/21 від 22.03.2021р.) із супровідним листом від 22.03.2021р. №903/323/20/1776/21 на засвідчену представником банку офіційну електронну адресу було направлено сканкопії в форматі PDF заяви підприємця Куралова М.В. від 17.03.2021р. із додатками документів.

Присутній в судовому засіданні представник підприємця Куралова М.В. заяву про заміну сторони стягувача його правонаступником підтримав та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Присутня в судовому засіданні представник ТОВ "Абсолют" долучивши до матеріалів справи письмові пояснення від 23.03.2021р., заяву про заміну сторони стягувача його правонаступником підтримала та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у заяві та цих поясненнях.

Присутня в судовому засіданні представник АТ КБ "Приватбанк", долучаючи до матеріалів справи письмові пояснення від 22.03.2021р., просила суд відкласти розгляд заяви ФОП Куралова М.В. про заміну сторони стягувача його правонаступником до завершення розгляду Верховним Судом касаційної скарги АТ КБ "Приватбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20, а також просила суд відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача правонаступником, зокрема, з огляду на наступне:

04 березня 2021 року АТ КБ "Приватбанк" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у даній справі. 17 березня 2021 року Верховним Судом було відкрито касаційне провадження у справі №903/323/20 за касаційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.04.2021р., витребувано з Господарського суду Волинської області (Північно-західного апеляційного господарського суду) матеріали зазначеної справи.

Оскільки майбутнім результатом розгляду касаційної скарги існує ймовірність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд або відмови в позові в цілому, тому, на думку та переконання боржника, розгляд заяви підприємця Куралова М.В. є передчасним, а, отже, її розгляд заяви слід відкласти до закінчення розгляду касаційної скарги Верховним Судом.

Поруч з цим, посилаючись на положення ст. 52 ГПК України, на яку здійснює посилання і заявник у заяві про заміну сторони стягувача його правонаступником, боржник засвідчує, що законодавець даною статтею встановив перелік обставин на підставі яких може бути здійснена заміна сторони на правонаступника. Про наявність обставин, які б свідчили про такі обставини ФОП Кураловим М.В. не вказано, доказів, що підтвердили б такі обставини не додано.

Крім того, немає жодного підтвердження заміни кредитора в зобов`язанні, припинення особи вказаним ст. 52 ГПК України шляхом, а також не додано інших підтверджень необхідності заміни сторони в порядку даної статті.

До заяви про заміну сторони згідно ст. 52 ГПК України додано договір про відступлення права вимоги від 09.03.2021р., укладений між ФОП Кураловим М.В. та ТОВ "Абсолют". Проте, така підстава для заміни сторони в порядку цієї статті, як договір про відступлення права вимоги, відсутня.

Відповідно до поданого договору (п.п. 1.1.) предметом угоди є сума пені, яка стягнута рішеннями судів у даній справі та становить 4 110 095,81 грн. На таку суму Господарським судом Волинської області було видано судовий наказ у даній справі. Проте, в договорі про відступлення, на який покликається заявник, вказано (п. 2 договору), що за відступлення права вимоги до боржника, новий кредитор сплачує первісному кредитору 3 000 000 грн. до 30 квітня 2021 року та 30 травня 2021 року, тобто розрахунку за право вимоги у даній справі не відбулось.

Пунктом 5.1 даного договору про відступлення права вимоги встановлено, що угода набирає чинності з моменту її підписання та діє до повного виконання сторонами взятих зобов`язань. Тобто, в даному випадку повний розрахунок за договором, відтак і виконання договору, має бути проведено до 30 травня 2021 року на загальну суму 3 000 000, 00 грн.

Дані обставини можуть бути ймовірно виконаними або ж ні в майбутньому. Позаяк правочин є ще діючим та не виконаним до 30 травня 2021 року, відтак, на думку боржника, заміна кредитора на нового - ТОВ "Абсолют" не відбулась.

Поруч з цим, в п. 1.5 договору про відступлення права вимоги від 09.03.2021р. сторони погодили, що до цього договору застосовуються положення статті 656 ЦК України, що регулюють операції купівлі-продажу майнових прав. Частина 3 вказаної статті передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

У відповідності до ст. 515 ЦК України, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора.

Однак, предметом даного договору є право вимоги саме особистого характеру, виходячи зі змісту правовідносин, що склались між ФОП Печук Іриною Василівною та АТ КБ "Приватбанк" на підставі договору банківського рахунку, який не визнаний судом недійсним, а, відтак. виходячи зі змісту правомірності правочину, є чинним.

Також сума договору відступлення від 09.03.2021р. 3 000 000,00 грн. не відповідає сумі відповідно до судового наказу в даній справі - 4 110 095,81 грн.

Присутні в судовому засіданні представники підприємця Куралова М.В. та ТОВ "Абсолют" стосовно клопотання про відкладення розгляду заяви ФОП Куралова М.В. про заміну сторони стягувача його правонаступником до завершення розгляду Верховним Судом касаційної скарги АТ КБ "Приватбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20 заперечили.

За наслідками розгляду в судовому засіданні клопотання АТ КБ "Приватбанк" про відкладення розгляду заяви ФОП Куралова М.В. про заміну сторони стягувача правонаступником судом було постановлено протокольну ухвалу про відхилення останнього як необгрунтованого. При цьому, суд виходив, зокрема, з того що відповідно до ст. 334 ГПК України, заява про заміну сторони її правонаступником розглядається в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони правонаступником. Зазначений строк є граничним та не підлягає продовженню. Також судом було враховано обставину за котрої Верховним Судом при постановленні ухвали від 17.03.2021р. про відкриття касаційного провадження у справі №903/323/20 було відмовлено АТ КБ "Приватбанк" у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у даній справі до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Поруч з цим судом було враховано, згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Водночас порядок звернення до господарського суду, у тому числі, із заявами після вирішення справи по суті, регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України, у даному випаду статтею 334 Кодексу.

Положеннями ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оцінюючи клопотання заявника та його обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухвавши пояснення присутніх в засіданні суду представників, суд дійшов висновку про підставність заяви підприємця Куралова М.В. та наявність підстав для її задоволення, зокрема, з огляду на наступні обставини:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.07.2020р. у справі №903/323/20 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 4 110 095,81 грн., було задоволено частково, постановлено стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на користь підприємця Печук І.В. 11 247,95 грн. пені, а також 168,72 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та 46,52 грн. витрат на професійну правничу допомогу, в частині стягнення 4 098 847,86 грн. пені в позові відмовлено.

Під час апеляційного провадження у даній справі, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020р., яка набрала законної сили, було задоволено клопотання ФОП Куралова М.В. про заміну сторони ФОП Печук І.В. правонаступником. Замінено у справі №903/323/20 ФОП Печук І.В. правонаступником підприємцем Кураловим М.В.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2020р. у даній справі було скасовано, викладено резолютивну частину рішення в новій редакції: Позов задоволити. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича 4 110 095,81 грн. пені. Постановлено стягнути з АТ КБ "Приватбанк" в дохід Державного бюджету України 92 477,10 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

12 лютого 2021 року на примусове виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. Господарським судом Волинської області було видано наказ №903/323/20-2.

При цьому стягувачем за вказаним наказом визначено Фізичну особу-підприємця Куралова Миколу Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); боржником - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Не погоджуюсь із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у даній справі АТ КБ "Приватбанк" звернулось до Верховного Суду із відповідною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2021р. було, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №903/323/20 за касаційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р., призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.04.2021р., відмовлено АТ КБ "Приватбанк" у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі № 903/323/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

З огляду на викладене, справа №903/323/20 перебуває на стадії виконання судового рішення, а саме постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р., яка набрала законної сили 01 лютого 2021 року.

Згідно статті 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997).

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Gгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" ( Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Статтею 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В даному випадку, як це вбачається з наданих суду матеріалів, 09 березня 2021 року між Стягувачем, Первісним кредитором - Фізичною особою-підприємцем Кураловим Миколою Васильовичем ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Новим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Абсолют" (м. Житомир, вул. Трипільська, 13-А, код ЄДРПОУ 37745359) було укладено договір відступлення права вимоги до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", що належать Первісному кредитору.

Відповідно до умов цієї угоди підприємець Куралов М.В. відступив ТОВ "Абсолют" право грошової вимоги до Боржника - Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення неустойки (пені) в сумі 4 110 095,81грн., присудженої до стягнення згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20, на примусове виконання якої Господарським судом Волинської області було видано наказ №903/323/20-2 від 12.02.2021р.

За умовами п.п. 1.2.-1.5. цього Договору від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять усі права щодо стягнення неустойки (пені) з АТ КБ "Приватбанк" у сумі 4 110 095,81 грн., присудженої до стягнення на користь Первісного кредитора згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі № 903/323/20 та усі права стягувача за Наказом Господарського суду Волинської області від 12.02.2021р. №903/323/20-2, виданого на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 р. у справі №903/323/20. Первісний кредитор підтверджує, що станом на день укладення цього Договору, Наказ Господарського суду Волинської області від 12.02.2021р. №903/323/20-2, виданий на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20 до органів Державної виконавчої служби не пред`являвся, а постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20 є невиконаною. Новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі з дня підписання цього Договору. Сторони погоджуються, що до цього Договору застосовуються положення статті 656 ЦК України, що регулюють операції купівлі-продажу майнових прав (права вимоги). Сторони підтверджують, що цей Договір не оформляє (не передбачає) та/або не документує операцію факторингу, а також не оформляє (не передбачає) та/або не документує частину операції факторингу.

За відступлене право вимоги до Боржника Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошову суму у розмірі 3 000 000 грн. Новий кредитор зобов`язується перерахувати Первісному кредитору грошову суму, визначену п. 2.1. Договору частинами, а саме: до 30 квітня 2021 року (включно) в розмірі 1 000 000 грн., до 30 травня 2021 року (включно) в розмірі 2 000 000 грн. Розрахунки між сторонами можливі у будь-якій дозволеній законом формі (безготівковій, готівковій, шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, тощо) (п.п. 2.1.-2.3. вказаного договору).

Згідно пункту 3 цього договору Первісний кредитор зобов`язаний, зокрема, відступити Новому кредитору право вимоги згідно з умовами цього договору; протягом одного місяця після набрання чинності цим договором письмово повідомити Боржника про укладення цього договору; передати Новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються згідно п. 1.1.-п.1.4. цього договору, впродовж 2 днів з моменту підписання договору. Новий кредитор зобов`язаний сплатити грошову суму, визначену в п. 2.1. цього договору.

Відповідно до п. 5.1. цього договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Вказаний договір підписано сторонами.

Як вбачається з наявного в матеріалах заяви Акту приймання-передачі права вимоги від 09.03.2021р. до договору відступлення права вимоги, Первісний кредитор - підприємець Куралов М.В. на оплатній основі передав (відступив) належне йому право вимоги, а Новий кредитор - ТОВ "Абсолют" на умовах договору та цього Акту, прийняв, право вимоги до АТ КБ "Приватбанк", що належить Первісному кредитору і став кредитором та стягувачем за вимогою про стягнення неустойки (пені) у сумі 4 110 095,81 грн., присудженої до стягнення на користь Первісного кредитора згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20. За умовами Договору відступлення права вимоги від 09.03.2021р. та відповідно до цього Акту від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять усі права щодо стягнення неустойки (пені) з АТ КБ "Приватбанк" у сумі 4 100 095,81 грн., присудженої до стягнення на користь Первісного кредитора згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20 та усі права стягувача за Наказом Господарського суду Волинської області від 12.02.2021р. №903/323/20-2, виданого на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20. Новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі з дня підписання договору відступлення права вимоги від 09.03.2021р. та цього Акту.

Вказаний Акт приймання - передачі права вимоги підписано сторонами.

За змістом ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд повинен виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Суду не надано доказів оспорювання договору відступлення права вимоги від 09.03.2021р., визнання його недійсним, або наведення обставин, які свідчать про його нікчемність, тому суд виходячи з презумпції правомірності правочину, приймає його як правомірний. Також, суд враховує відсутність спростувань з боку нового кредитора - ТОВ "Абсолют" щодо правомірності укладеної угоди та заперечень щодо переходу прав до нового кредитора - ТОВ "Абсолют".

Крім того суд засвідчує, що у відповідності до положень п. 1.4. договору про відступлення права вимоги від 09.03.2021р. Новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі з дня підписання цього Договору, тобто 09.03.2021р., відтак, доводи та заперечення боржника стосовно того, що заміна нового кредитора ТОВ "Абсолют" не відбулась, оскільки правочин є ще діючим та не виконаним до 30 травня 2021 року, судом відхилені.

Статтею 334 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

При цьому, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача її правонаступником, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

В даному аспекті суд засвідчує, що предметом договору відступлення права вимоги від 09.03.2021р. є право вимоги, що належить Первісному кредитору по стягненню з Боржника неустойки (пені) у сумі 4 110 095,81 грн., присудженої до стягнення на користь Первісного кредитора згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20 на примусове виконання котрої Господарським судом Волинської області було видано наказ від 12.02.2021р. №903/323/20-2, а стягувач звернувся до суду із відповідною заявою про заміну сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення з огляду на що, суд вважав за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення ст. 334 ГПК України, а не ст. 52 ГПК України, яка визначає, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу і на яку здійснює посилання заявник у заяві про заміну сторони правонаступником.

При цьому, суд приймає до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 25.06.2019р. у справі №924/1473/15 та Верховного Суду у складі Касаційного господарського Суду, викладену у постанові від 13.02.2020р. у справі №904/349/19, стосовно того, що не вважаються зміною підстав позову (заяви) доповнення його (її) новими обставинами при збереженні в ньому (ній) первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві (заяві), не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Відтак, з огляду на те, що предметом договору відступлення права вимоги від 09.03.2021р. є право вимоги, що належить Первісному кредитору по стягненню з Боржника неустойки (пені) у сумі 4 110 095,81 грн., присудженої до стягнення на користь Первісного кредитора згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021р. у справі №903/323/20 на примусове виконання котрої Господарським судом Волинської області було видано наказ від 12.02.2021р. №903/323/20-2, а стягувач звернувся до суду із відповідною заявою про заміну сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення, суд відхиляє і твердження боржника, викладені у письмових поясненнях стосовно того, що в матеріалах заяви ФОП Куралова М.В. відсутні докази в підтвердження заміни кредитора в зобов`язанні, припинення юридичної особи вказаним ст. 52 ГПК України шляхом, а також не додано інших підтверджень необхідності заміни сторони в порядку даної статті, а така підстава для заміни сторони в порядку ст. 52 ГПК України як договір про відступлення права вимоги, відсутня, як безпідставні з врахуванням застосування судом до спірних правовідносин положень ст. 334 ГПК України, про що судом засвідчено за наслідками розгляду вказаної заяви.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ "Абсолют" є правонаступником підприємця Куралова М.В. на стадії виконання наказу Господарського суду Волинської області від 12.02.2021 року у справі № 903/323/20, у зв`язку з чим заява підприємця Куралова М.В. про заміну сторони (стягувача) його правонаступником підлягає задоволенню.

Інші доводи та заперечення учасників судового процесу (відповідача) судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення заяви - задоволення останньої з наведених вище підстав, впливу не мають.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича про заміну сторони (стягувача) його правонаступником у справі № 903/323/20, задовольнити.

2. Замінити стягувача - Фізичну особу-підприємця Куралова Миколу Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют" (Житомирська область, місто Житомир, вулиця Трипільська, будинок 13А, код ЄДРПОУ 37745359) на стадії виконання Наказу Господарського суду Волинської області від 12.02.2021р. №903/323/20-2 по справі №903/323/20.

Відповідно до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 255 ГПК України ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Згідно ст. ст. 253, 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду може буте подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду зазначений строк обчислюється з дня складення повної судової ухвали.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала підписана 23.03.2021р.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua .

Суддя В. А. Войціховський

Дата ухвалення рішення23.03.2021
Оприлюднено23.03.2021

Судовий реєстр по справі —903/323/20

Постанова від 10.09.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 25.08.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Постанова від 06.07.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 05.07.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 30.06.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 22.06.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Мельник О.В.

Постанова від 06.05.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 05.05.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 22.04.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 22.04.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні