Рішення

від 12.03.2021 по справі 905/2057/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.2021 Справа № 905/2057/20

Суддя Господарського суду Донецької області Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Кліменко Д.І., розглянувши матеріали

за позовом Краматорської міської ради (пл. Миру, б. 2 м.Краматорськ, Донецька обл., 84313, код ЄДРПОУ 24812116)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Славутич (вул.Олекси Тихого, буд.8-ж, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код ЄДРПОУ 38491657)

про стягнення коштів у розмірі 579510,19 грн.

За участі представників:

від позивача - у порядку самопредставництва Головко Л.М. (за допомогою платформи EasyCon );

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави спору

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Краматорської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Славутич про стягнення коштів у розмірі 579510,19 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не виконано умови договору оренди землі №19/02 від 19.02.2016, не сплачено орендну плату за період 01.11.2017 по 11.12.2018 у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 579510,19 грн, з яких: основний борг у сумі 486601,88 грн; 3% річних у сумі 35109,93 грн; інфляційні втрати у сумі 57798,38 грн.

28.01.2021, на електронну пошту суду, від представниці позивача Головко Л.М. надійшли додаткові пояснення б/н від 28.01.2021 (вх.. № 04-18/637), у яких остання просила суд вважати заявлений у позовній заяві період до стягнення з 01.09.2017 по 11.12.2018 .

Судом прийняті пояснення позивача та розгляд справи здійснюється з урахуванням пояснень.

Заперечення учасників процесу

02.02.2021, через канцелярію суду, від відповідача надійшов відзив №22/01 від 28.01.2021 (вх.. №1967/21), у якому останній просив суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог в частині 63352,84 грн. основної суми заборгованості, 3% річних у розмірі 5626,26 грн та інфляційних втрат у розмірі 57798,38 грн та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 486601,88 грн. Відповідач пояснив суду, що спірні правовідносини ґрунтуються на договорі оренди землі №19/02 від 19.02.2016, відповідно до п. 11 якого орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати. Враховуючи вказаний пункт, орендна плата відповідачем за договором оренди мала бути здійснена за вересень - до 30.10.2017, жовтень-до 30.11.2017, а правовідносини, на які посилається позивач, мали місце в жовтні-листопаді 2017, в той час, як позовна заява подана 01.12.2020, тобто строк позовної давності сплинув. У зв`язку з чим даний позов не може бути задоволено в частині стягнення розміру орендної плати, 3% річних від прострочено заборгованості та інфляційних втрат за вересень-жовтень 2017, загальна сума яких складає 80293,91 грн. Судом відмічається, що у відзиві на позов відповідач вказує, що ним визнаються позовні вимоги частково. Разом з тим, у резолютивній частині відзиву відповідач просить частково застосувати строк позовної давності та частково відмовити у задоволенні позову. У перше судове засідання призначене на 09.02.2021 відповідач явку своїх представників не забезпечив, у зв`язку з чим у суду не було можливості з`ясувати остаточну позицію відповідача щодо позовних вимог. За таких обставин, оскільки у відзиві на позов не міститься суми позову, яку відповідач визнає, а у резолютивній частині відзиву, відповідач просить відмовити у задоволенні позову, то суд не вбачає підстав для висновку про визнання відповідачем частково позову.

16.02.2021, на електронну пошту суду, від відповідача надійшли доповнення до відзиву №02 від 15.02.2021 (вх.. № 04-18/1260), у яких останній повідомив, що 02.12.2020 03.12.2020, 09.12.2020 заборгованість з орендної плати за землю за договором оренди землі №19/02 від 19.02.2016 за 2018, 2019, 2020 роки було погашено, що підтверджується платіжними дорученнями: №285 від 02.12.2020 на суму 400000,00 грн; .№290 від 03.12.2020 на суму 400000,00 грн; №295 від 09.12.2020 на суму 340292,80 грн, що загалом склало 1140292,80 грн.

Відповідач у поясненнях повторно просив суд: застосувати строк позовної давності до вимог Краматорської міської ради про стягнення заборгованості з орендної плати за землю за договором оренди землі №19/02 від 19.02.2016 в сумі 63352,84 грн, 3% річних від простроченої заборгованості в сумі 5626,26 грн, інфляційних втрат в сумі 11314,81 грн та просив відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати за землю за договором оренди землі №19/02 від 19.02.2016 в сумі 443450,44 грн, 3% річних від простроченої заборгованості в сумі 5626,26 грн, інфляційних втрат в сумі 11314,81 грн.

26.02.2021, на електронну пошту суду, від відповідача надійшов контррозрахунок заборгованості №28 від 22.02.2021 (вх. №04-18/1582), у якому останній погодився з розрахунком позивача 3% річних за період з листопада 2017 по грудень 2018 у розмірі 29483,67 грн; інфляційних втрат за період з листопада 2017 по грудень 2018 у розмірі 46483,57 грн; основної заборгованості за період з листопад - грудень 2017 у розмірі 43151,44 грн.

Хід розгляду справи та процесуальні дії

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2057/20; справу №905/2057/20 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судових засіданнях призначених на 17.02.2021, 04.03.2021, 11.03.2021 оголошувалась перерва до 12.03.2021.

У судове засідання 12.03.2021 з`явились представниця позивача та представник відповідача за допомогою платформи EasyCon . Зв`язок з представником відповідача переривався в той час, як зв`язок з представницею позивача був належної якості.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно зі ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, пункту 5 розділу І зазначеного Порядку ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами

Рішенням Краматорської міської ради №2/УІІ-40 від 11.12.2015 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Славутич передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1412900000:00:006:0056, по вул. Олекси Тихого (Орджонікідзе), 8ж, площею 2,4415 га, для розміщення об`єкту з виробництва приладів контролю, строком на 3 роки.

На підставі рішення №2/УІІ-40 від 11.12.2015 між Краматорською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Славутич (далі - орендар) підписаний договір оренди землі №19/02 від 19.02.2016 (далі - договір).

Відповідно до пунктів 1 та 2 договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1412900000:00:006:0056, по вул. Олекси Тихого (Орджонікідзе), 8ж; категорія землі за функцією використання: землі промисловості ; в оренду передається земельна ділянка площею 2,4415 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної, документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки управління Держгеокадастру у Донецькій області становить на час прийняття рішення Краматорською міською радою - 8341140,60 грн (вісім мільйонів триста сорок одна тисяча сто сорок гривень, 60коп) (п. 5 договору).

Договір укладено на 3 роки ( з 11.12.2015 - дня прийняття рішення Краматорською міською радою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов договору. Орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити або не продовжити його дію (п. 8 Договору).

Орендна плата за землю сплачується орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить річна на час складання договору - 250234,22 грн. Орендна плата вноситься до місцевого бюджету м. Краматорська безготівковим перерахуванням через фінансові установи або готівкою через відділення банків (п. 9 договору).

Орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок 33219812700059 в ГУДКСУ в Донецькій області (ЄДРПОУ 37944338), МФО 834016. Код платежу 18010600 (п. 11 договору).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у порядку і в розмірі, передбачених діючим законодавством. Суми пені сплачуються орендарем у грошовій формі (п. 14 договору).

За приписами п. 31 договору Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Славутич зобов`язано, в тому числі своєчасно вносити орендну плату з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 41 договору він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації. Договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця - Краматорській міській раді, другий - у орендаря, ТОВ Компанія Славутич , третій - за місцем державної реєстрації.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками Краматорської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Славутич .

Представниками обох сторін без зауважень підписано акт від 19.02.2016 приймання - передачі в оренду земельної ділянки 1412900000:00:006:0056, за адресою: м. Краматорськ вул. Олекси Тихого (Орджонікідзе), 8ж.

Право оренди земельної ділянки за договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.10.2016, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2020 №228704090.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2020 № 228704488 підтверджується, що за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого (Орджонікідзе) 8ж знаходиться об`єкт нерухомого майна: будівля автомайстерні та блоки допоміжних цехів, належні на праві власності ТОВ Компанія Славутич . Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу №3083 від 31.10.2013 виданий приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Ємельяненко К.М.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 17.11.2020, орендарем земельної ділянки кадастровий номер 1412900000:00:006:0056 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Славутич .

Згідно з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1412900000:00:006:0056, нормативна грошова оцінка становить 12670567,44 грн.

Відповідно до витягу №1180 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зробленого Міжміським управлінням у містах Краматорську та Дружківці від 30.09.2020, грошова оцінка земельної ділянки площею 24415 кв.м по вул. Олекси Тихого, 8ж становить 12670567,44грн (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики та іншого призначення ).

Відповідно до листа №75944/10/05-99-04-16 від 02.10.2020 Головного управління ДПС у Донецькій області відповідач за період з 19.02.2016 по 11.12.2018 податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) не подавалися, орендна плата за цей період не сплачувалась.

Відповідачем до матеріалів справи подана копія податкової декларації з плати за землю за 2018 рік разом з квитанцією №2 про реєстрацію цієї декларації 10 грудня 2020 року за № 9312248077 та друкована копія інформації з електронного кабінету платника податку відповідача, по декларації, яка зареєстрована за №9312248077 з плати за землю, а також копії платіжних доручень від 02.12.2020 № 285, від 03.12.2020 № 290, від 09.12.2020 №295 на загальну суму 1140292,80 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Приписами статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) земельної ділянки, а відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так, відповідно до частини 1, 2, 3 статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частина 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачає, що землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

При цьому, згідно статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 11 договору оренди землі сторони встановили, що орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа наступного місяця за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на вказаний у договорі рахунок.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, умовами пункту 10 договору передбачено, що на наступні роки обчислення орендної плати за землю здійснюється орендодавцем самостійно, щорічно станом на 1 січня поточного року з урахуванням коефіценту індексації її грошової оцінки землі, доведеного Держкомзем України.

Відповідно до витягу №1180 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зробленого Міжміським управлінням у містах Краматорську та Дружківці від 30.09.2020, грошова оцінка земельної ділянки площею 24415 кв.м по вул. Олекси Тихого, 8ж становить 12670567,44грн (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики та іншого призначення ).

Отже, за період з вересня 2017 року по 11 грудня 2018 року відповідач зобов`язаний був сплатити орендну плату за землю відповідно до договору оренди землі в сумі 486601,88 грн, що нарахована позивачем, як орендодавцем, відповідачу. Судом перевірений розрахунок орендної плати зроблений позивачем за період з 01.09.20217 по 11.12.2018 та визнаний останній вірним.

Втім, як встановлено судом, відповідач своїх зобов`язань за договором в частині здійснення оплати за користування земельною ділянкою у період з вересня 2017 року по 11 грудня 2018 року, у строки передбачені договором, не здійснив.

Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, після звернення позивача до суду з цим позовом, відповідач 10.12.2020 подав декларацію з плати за землю за 2018 рік та здійснив погашення заборгованості з орендної плати платіжними дорученнями від 02.12.2020 №285, 03.12.2020 № 290 та 09.12.2020 №ь 295 на загальну суму 1140292,80 грн. Як зазначає сам відповідач у доповненні до відзиву, сплата заборгованості здійснена відповідачем за 2018 рік у розмірі 380097,60 грн, за 2019 рік у розмірі 380097,60 грн та за 2020 рік у розмірі 380097,60 грн.

Відповідно до друкованої копії інформації з електронного кабінету платника податку відповідача, по декларації, яка зареєстрована за №9312248077 з плати за землю, кошти сплачені відповідачем були зараховані 10.12.2020 в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за 2018 рік. Період 2019 та 2020 років, судом не досліджується, оскільки виходить за межі періоду заявленого до стягнення.

Отже, з наявних доказів вбачається, що заборгованість з орендної плати за землю по договору за 2018 рік повністю погашена відповідачем в грудні 2020 року.

Позивач не спростував належними та допустимими доказами обставини пов`язані зі сплатою відповідачем заборгованості з орендної плати за землю за 2018 рік у грудні 2020 року. Позивач подав до матеріалів справи копію запиту до податкового органу щодо підтвердження сплати заборгованості, разом з тим, податковий орган, станом на день ухвалення судового рішення, відповідь не надав.

Проте, суд дослідивши наявні матеріали справи, доходить до висновку про достатність доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості з орендної плати за землю за 2018 рік у грудні 2020 року.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасного здійснення оплати за користування земельною ділянкою, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог за період з вересня 2017 року по 11 грудня 2018 року.

Разом з тим, оскільки сума боргу за 2018 рік сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з цим позовом (01.12.2020), то провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 380097,60 грн. за 2018 рік підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо суми заборгованості за вересень - грудень 2017 року, то суд виходить з наступного.

Відповідач податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік не подавав. Як зазначає відповідач, сума боргу за грудень 2017 погашена відповідачем шляхом зарахування переплати у розмірі 31676,42 грн. Зарахування проведено самостійно відповідачем, здійснити проведення платежу за грудень 2017 рік через електронний кабінет платника податку, відповідач не зміг, оскільки електронна податкова база блокує можливість подати декларацію за 2017 рік. Доказів звернення до податкового органу із запитом щодо проведення зарахування переплати у розмірі 31676,42 грн у рахунок погашення боргу за грудень 2017 року, відповідач до суду не надав.

Позивачем не надано жодних пояснень з приводу зарахувань проведених відповідачем. На запит позивача, Краматорський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, відповіді не надав.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача щодо погашення заборгованості з орендної плати за землю по договору за грудень 2018 року шляхом проведення зарахування переплати у розмірі 31676,42 грн, оскільки таке зарахування не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Стосовно заборгованості за вересень - листопад 2017 року, то відповідач просить суд застосувати строки позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин, що випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для вчасного звернення позивача із вимогою про захист порушеного права.

Суд вправі надати особі (визнати право) на судовий захист порушеного права за сукупності умов:

- особа (позивач) наведе поважні, на її думку, причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали йому звернутись за захистом порушеного права у межах позовної давності, вказавши та надавши також суду докази, що підтверджують існування цих обставин (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України);

- суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об`єктивний характер, і тим самим дійде висновку про існування поважних причин пропуску позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права.

За відсутності будь-якої із наведених умов, суд не має права визнавати існування поважних причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах, надавати у зв`язку із цим особі (позивачу) судовий захист порушеного права та задовольняти відповідні вимоги.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, Касаційного господарського суду від 28.01.2020 у справі № 910/9158/16.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав. Таким чином, доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 Господарського процесуального кодексу України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В свою чергу, відповідач повинен довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Дослідивши зміст договору, судом встановлено, що його умови не містять положень які б давали суду підстави для висновку про те, що позивач про сплату орендної плати відповідачем дізнається від податкового органу, позивач є орендодавцем, який зобов`язаний перевіряти належність виконання умов договорів оренди та перевіряти стан своїх майнових прав вчасно. Під час судового розгляду справи, представниця позивача повідомила, що здійснення розрахунків по договорам оренди контролюють декілька відділів та управлінь Краматорської міської ради. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку позовної давності або зупинення строку позовної давності.

За таких обставин, з урахуванням умов п. 11 договору, позивач про порушення свого права позивач міг довідатись за вересень 2017 року з 31 жовтня 2017 року; за жовтень 2017 з 01 грудня 2017; за листопад - з 31 грудня.2017; за грудень 2017- з 31 січня 2018 року.

Відповідно до поштового штемпеля, який міститься на поштовому конверті, у якому позивач направив позовну заяву до Господарського суду Донецької області, датою відправлення є 01.01.2021.

Отже, трирічний строк позовної давності, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі №19/02 від 19.02.2016 за вересень 2017 року сплив 31.10.2020.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача щодо застосування строку позовної давності до заборгованості за жовтень 2017 року оскільки граничним терміном для позивача для звернення до суду за цей період є 01.12.2020, тобто в день направлення до суду позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості у розмірі 63352,84 грн за договором оренди землі №19/02 від 19.02.2016 за вересень та жовтень 2017 року підлягає частковому задоволенню, тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 31676,42 грн за вересень 2017 року слід відмовити у зв`язку із застосування строку позовної давності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу з орендної плати за жовтень - грудень 2017 у розмірі 95029,26 грн підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 10934,88 грн за вересень - грудень 2017 року; 24175,05 грн за січень - грудень 2018 року та інфляційні втрати в розмірі 21014,13 грн 36784,25 грн за аналогічні періоди.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню з урахуванням застосованих строків позовної давності до заборгованості за вересень 2017 року, у розмірі 3% річних у сумі 32259,05 грн та інфляційних втрат у сумі 51973,09 грн.

На підставі викладеного, позовні вимоги Краматорської міської ради обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального Кодексу України судовий збір в частині закриття провадження по справі підлягає стягненню з відповідача з урахуванням того, що саме необґрунтовані дії відповідача призвели до звернення позивача до суду з позовом, у тому числі щодо стягнення суми основного боргу, який відповідач сплатив тільки після звернення позивача до суду. Тобто судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 210, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Славутич (вул.Олекси Тихого, буд.8-ж, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код ЄДРПОУ 38491657) на користь Краматорської міської ради (пл.. Миру, б. 2 м.Краматорськ, Донецька обл.., 84313, код ЄДРПОУ 24812116) суму основної заборгованості у розмірі 95029 (дев`яносто п`яв тисяч двадцять дев`ять) грн 26 коп; 3% річних - 32259 (тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят дев`ять) грн 05 коп; інфляційних втрат - 51973 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот сімдесят три) грн 09 коп; судовий збір у розмірі 8087 (вісім тисячі вісімдесят сім) грн 37 коп.

3. В частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 359896,20 грн - закрити провадження у справі.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

6. Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

7. Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.03.2021.

Суддя Діна Миколаївна Огороднік

(Д.М. Огороднік)