Ухвала

від 23.03.2021 по справі 924/235/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"23" березня 2021 р. Справа №924/235/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши заяву Державного підприємства "Понінківське" про забезпечення позову у справі

за позовом Державного підприємства "Понінківське", Хмельницька обл., Полонський р-н, смт. Понінка

до 1) Понінківської селищної ради, смт. Понінка,

2) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

про:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №13-ОТГ від 22.01.2021р. "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність територіальним громадам";

- скасування державної реєстрації права комунальної власності Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області на земельну ділянку з кадастровим номером 6823655400:05:003:0007, площею 103,3785 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281222268255, здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Шпак Андрієм Володимировичем, (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56407444 від 02.02.2021) та припинення такого права власності;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області на земельну ділянку з кадастровим номером 6823655400:05:002:0002, площею 213,9919 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281255268255, здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Шпак Андрієм Володимировичем (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56408062 від 02.02.2021) та припинення такого права власності;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області на земельну ділянку з кадастровим номером 6823655400:05:003:0006, площею 20,3954 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281233368255, здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Шпак Андрієм Володимировичем (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56407610 від 02.02.2021) та припинення такого права власності;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області на земельну ділянку з кадастровим номером 6823655400:05:003:0008, площею 95,0956 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281211668255, здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Шпак Андрієм Володимировичем (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56407209 від 02.02.2021) та припинення такого права власності;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області на земельну ділянку з кадастровим номером 6823655400:05:003:0009, площею 218.5441 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281201068255, здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Полонської, міської ради об`єднаної територіальної громади Шпак Андрієм Володимировичем (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56407038- від; 02.02.2021) та припинення такого права власності;

- визнання за Державним підприємством "Понінківське" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6823655400:05:003:0007, площею 103,3785 га, на підставі акту на право користування землею від 27.12.1976 Інв. № II-740-2, виданим виконавчим комітетом Полонської районної ради;

- визнання за Державним підприємством "Понінківське" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6823655400:05:002:0002 площею 213,9919 га, на підставі акту на право користування землею від 27.12.1976 Інв. № II-740-2, виданим виконавчим комітетом Полонської районної ради;

- визнання за Державним підприємством "Понінківське" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6823655400:05:003:0009 площею 218.5441 га, на підставі акту на право користування землею від 27.12.1976 Інв. № II-740-2, виданим виконавчим комітетом Полонської районної ради;

- визнання за Державним підприємством "Понінківське" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6823655400:05:003:0008 площею 95,0956 га., на підставі акту на право користування землею від 27.12.1976 Інв. № II-740-2, виданим виконавчим комітетом Полонської районної ради;

- визнання за Державним підприємством "Понінківське" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером6823655400:05:003:0006 площею 20,3954 га, на підставі акту на право користування землею від 27.12.1976 Інв. № II-740-2, виданим виконавчим комітетом Полонської районної ради

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 23.03.2021р. відкрито провадження у справі №924/235/21.

22.03.2021р. до господарського суду Хмельницької області із заявою про забезпечення позову звернулося Державне підприємство "Понінківське", у якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823655400:05:003:0007 площею 103,3785 га, 6823655400:05:002:0002 площею 213,9919 га, 6823655400:05:003:0009 площею 218,5441 га, 6823655400:05:003:0008 площею 95,0956 га, 6823655400:05:003:0006 площею 20,3954 га, які розташовані за межами населеного пункту Понінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області;

- заборони територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6823655400:05:003:0007 площею 103,3785 га, 6823655400:05:002:0002 площею 213,9919 га, 6823655400:05:003:0009 площею 218,5441 га, 6823655400:05:003:0008 площею 95,0956 га, 6823655400:05:003:0006 площею 20,3954 га, які розташовані за межами населеного пункту Понінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує, що з листа від 26.11.2020 року №29-22-0.3-5790/2-20 Державному підприємству стало відомо, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6823655400:05:003:0007 площею 103,3785 га, 6823655400:05:002:0002 площею 213,9919 га, 6823655400:05:003:0009 площею 218,5441 га, 6823655400:05:003:0008 площею 95,0956 га, 6823655400:05:003:0006 площею 20,3954 га, 6823681000:07:004:0003 площею 10,6083 га, 6823681000:07:004:0001 площею 20,4413 га, 6823681000:07:004:0004 площею 20,4413 га, 6823681000:07:005:0003 площею 64,843 га, 6823681000:07:001:0001 площею 57,8877 га, 6823681000:07:006:0001 площею 27,7026 га, які входять до земель, які перебувають у постійному користуванні ДП "Понінківське", були сформовані на підставі документацій із землеустрою, що виготовлені на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.01.2020 року № 22-1322-СГ "Про проведення державної інвентаризації земель". Вказана інвентаризація проведена з метою передачі вищевказаних земельних ділянок до земель комунальної власності Понінківської селищної ради.

Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 січня 2021 року № 13-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність територіальним громадам", Понінківській селищній раді було передано у комунальну власність земельні ділянки з кадастровими номерами 6823655400:05:003:0007 площею 103,3785 га, 6823655400:05:002:0002 площею 213,9919 га, 6823655400:05:003:0009 площею 218,5441 га, 6823655400:05:003:0008 площею 95,0956 га, 6823655400:05:003:0006 площею 20,3954 га. На даний час Понінківською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на вказані земельні ділянки, а тому є загроза розпорядження вказаними земельними ділянками всупереч інтересам державного підприємства, що призведе до неможливості виконання рішення суду.

При цьому, заявник наголошує на тому, що у ДП "Понінківське" право користування земельною ділянкою виникло відповідно до виданого у 1976 році Виконавчим комітетом Понінківської районної Ради депутатів трудящих Хмельницької області радгоспу "Понінківський" Полонського району Хмельницької області УРСР Державного акту на право користування землею на правах безстрокового користування, площею 4281,50 гектарів, у межах згідно з планом землекористування. Наявним у справі Актом від 1976 року та іншими матеріалами справи підтверджується, що ДП "Понінківське" земельна ділянка виділена в натурі і щодо неї виникло право користування. Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області незаконно розпорядилося земельною ділянкою, яка перебуває в постійному користуванні ДП "Понінківське".

Заявник вважає, що передача у комунальну власність земельних ділянок за рахунок земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні ДП "Понінківське", а також державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі з новими кадастровими номерами, є однією із стадій передачі у комунальну власність земельних ділянок, яка завершується прийняттям органом державної влади рішення (наказу) про передачу земельної ділянки у комунальну власність. В свою чергу після набуття права комунальної власності, орган місцевого самоврядування може здійснити розпорядження вказаними земельними ділянками шляхом передачі їх у власність громадян та/або в оренду третім особам. Вказані дії неминуче призведуть до зміни юридичного статусу спірних земельних ділянок, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами: 6823655400:05:003:0007 площею 103,3785 га, 6823655400:05:002:0002 площею 213,9919 га, 6823655400:05:003:0009 площею 218,5441 га, 6823655400:05:003:0008 площею 95,0956 га, 6823655400:05:003:0006 площею 20,3954 га, які були утворенні за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства "Понінківське", що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення судом позовної заяви.

Таким чином, на думку заявника, відповідач штучно створив ситуацію за умов якої, поки позивач захищає своє право та законний інтерес у судовому порядку, після набуття у комунальну власність земельних ділянок, орган місцевого самоврядування може прийняти рішення, наслідком виконання яких стане передання належних підприємству земельних ділянок у власність та/або оренду третім особам, що в свою чергу, нівелює судовий захист позивача, оскільки в такому разі він стане ілюзорним, позбавленим будь-якого логічного змісту та формальним, що не відповідає принципу верховенства права, закріпленому у статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень.

Заявник наголошує, що спірні земельні ділянки, щодо яких ставиться питання про вжиття заходів забезпечення позову є предметом спору, а тому існує обґрунтоване припущення, що вказані земельні ділянки можуть бути відведені третім особам, з метою їх подальшою передачею у власність та/або оренду тощо. Тобто, наявні передбачені процесуальним законодавством підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних правових наслідків як для позивача, ДП "Понінківське", так і для осіб, яким надано дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, оскільки це може зумовити майбутні звернення до суду як позивача, так і осіб, яким будуть наданні дозволи на розробку документацій із землеустрою. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову, не зумовлює фактичного вирішення справи по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті, а обраний спосіб забезпечення позову стосується предмету позову і є співмірним з позовними вимогами.

Суд, розглядаючи подану заяву про забезпечення позову, враховує таке.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, судом приймається до уваги, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020р. по справі №923/826/19.

Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018р. по справі №910/1040/18, від 07.09.2020р. у справі №904/1766/20, від 26.08.2020р. у справі №907/73/19, від 24.06.2020р. у справі №902/1051/19.

Беручи до уваги наведену позицію та те, що, як убачається зі змісту позову, позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру (визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації прав комунальної власності, визнання за позивачем прав постійного користування земельними ділянками), суд вважає, що в даному випадку мають застосовуватися та досліджуватися такі підстави вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, так і достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити суду виконання рішення суду.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з вищенаведеного, достатньо обґрунтованим для забезпечення як позовних вимог майнового характеру, так і позовних вимог немайнового характеру є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Тобто сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та з цією метою і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, подати докази наявності відповідних обставин.

Як вже зазначалось, в обґрунтування заяви заявник зазначав, що Понінківською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на вказані земельні ділянки, а тому є загроза розпорядження вказаними земельними ділянками всупереч інтересам державного підприємства, що призведе до неможливості виконання рішення суду.

Також заявник наголошував на тому, що після набуття права комунальної власності, орган місцевого самоврядування може здійснити розпорядження вказаними земельними ділянками шляхом передачі їх у власність громадян та/або в оренду третім особам і вказані дії неминуче призведуть до зміни юридичного статусу спірних земельних ділянок.

Однак, заявник не навів обґрунтування, з яким пов`язує загрозу розпорядження вказаними земельними ділянками всупереч інтересам позивача. Позивачем не надано обґрунтування, з якого вбачалося б достатньо обґрунтоване припущення про те, що орган місцевого самоврядування може здійснити розпорядження вказаними земельними ділянками (може прийняти рішення) шляхом передачі їх у власність громадян та/або в оренду третім особам. Не надано заявником і будь-яких доказів, з яких можна було б зробити такий висновок. Відповідно, наступний висновок заявника про те, що дії по передачі земельних ділянок у власність громадян та/або в оренду третім особам неминуче призведуть до зміни юридичного статусу спірних земельних ділянок, також не може бути прийнятий судом до уваги, як такий, що слідує з припущень заявника та не підтверджений будь-якими доказами.

Аналогічним чином, не приймаються судом до уваги й наступні висновки заявника про те, що наявні передбачені процесуальним законодавством підстави для вжиття заходів забезпечення позову з посиланням на те, що існує обґрунтоване припущення, що вказані земельні ділянки можуть бути відведені третім особам.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що позивачем не зазначено та не надано будь-яких доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язане накладення арешту на земельні ділянки та заборони територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок, тобто дій відповідачів, спрямованих на відчуження, знищення чи розпорядження земельними ділянками іншим чином, що би ускладнило чи унеможливило виконання рішення у справі або захист, поновлення порушених прав заявника (позивача). Суд зазначає, що арешт майна є крайнім заходом для забезпечення позову, і застосовується судом лише у випадках, коли існує реальна загроза неможливості поновлення порушених або оспорених прав заявника (позивача).

В обґрунтування заборони територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок заявником не надано доказів у підтвердження вчинення дій відповідачами, які би свідчили про існування реального наміру останніх вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок, в тому числі, враховуючи ту обставину, що вказані земельні ділянки вже зареєстровані за відповідачем (Понінківською селищною радою).

Наявність у відповідачів такої можливості самої по собі, а також припущення заявника (позивача) про намір відповідачів вчинити певні дії з огляду на наявність спору між сторонами, проте без надання будь-яких доказів реальності відповідних намірів в обґрунтування такого припущення, не може слугувати достатньою підставою на вжиття заявлених заходів забезпечення позову. Тобто забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідачів у майбутньому.

Додані до заяви про забезпечення позову документи не містять доказів, які б свідчили про намір Понінківської селищної ради відчужити спірні земельні ділянки третім особам, зокрема (вчинення підготовчих дій до передачі земельних ділянок третім особам тощо).

Відсутні і будь-які докази того, що вказана земельна ділянка підлягала чи підлягатиме поділу чи об`єднанню з іншими земельними ділянками, чи зміні цільового призначення, що потребуватиме відповідної реєстрації. Потенційна можливість вчинення відповідачем певних дій, без надання відповідних доказів не може свідчити про наявність обставин, які можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав та інтересів позивача.

При цьому, обставина передачі вказаних у заяві земельних ділянок за наказом, який оскаржується у межах позову по справі №924/235/21, не може бути належним та допустимим доказом вчинення відповідачем (Понінківською селищною радою) в майбутньому будь-яких дій, спрямованих на відчуження, зміну цільового призначення, перетворення, поділу чи об`єднання земельних ділянок.

Заява Державного підприємства "Понінківське" не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а матеріали справи не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, у заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно ймовірності дій щодо подальшого відчуження або вчинення інших дій, які ускладнять виконання рішення по цій справі у разі задоволення позову.

Саме по собі прийняття відповідачем (Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області) оспорюваного наказу №13-ОТГ від 22.01.2021р. "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність територіальним громадам", який заявник оспорює, не свідчить про намір відповідачів ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника.

Також, питання правомірності або неправомірності відчуження земельних ділянок може бути предметом дослідження позову заявника, однак, не може бути самостійною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Самі лише припущення заявника стосовно того, що можливі дії відповідачів будуть спрямовані на подальше відчуження земельних ділянок не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

При цьому, як вже зазначалось, заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, а достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення є умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 14.06.2018р. по справі №916/10/18.

Беручи до уваги вищенаведені обставини та відсутність доказів на підтвердження припущень заявника, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову можливе порушення або безпідставне обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів відповідача (Понінської селищної ради), як особи, якій за оскаржуваним наказом передані земельні ділянки, на які заявник просить суд накласти арешт.

При цьому ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про забезпечення позову суд зазначає, що наведені Державним підприємством "Понінківське", доводи не надають суду можливості дійти беззаперечних стверджувальних висновків про наявність безумовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, позаяк подана заява про забезпечення позову за своїм змістом зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому захисту прав та інтересів заявника та виконання судового рішення і не містить належного обґрунтування та надання належних та допустимих доказів саме такої неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Державного підприємства "Понінківське" про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів і посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності вжиття таких заходів, у зв`язку із чим заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову не досліджується обґрунтованість позову, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Понінківське" від 22.03.2021р. про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823655400:05:003:0007 площею 103,3785 га, 6823655400:05:002:0002 площею 213,9919 га, 6823655400:05:003:0009 площею 218,5441 га, 6823655400:05:003:0008 площею 95,0956 га, 6823655400:05:003:0006 площею 20,3954 га, які розташовані за межами населеного пункту Понінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області; заборони територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6823655400:05:003:0007 площею 103,3785 га, 6823655400:05:002:0002 площею 213,9919 га, 6823655400:05:003:0009 площею 218,5441 га, 6823655400:05:003:0008 площею 95,0956 га, 6823655400:05:003:0006 площею 20,3954 га, які розташовані за межами населеного пункту Понінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області відмовити .

Ухвала підписана 23.03.2021р., набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 4 прим.:

1 - в справу,

2 - позивачу (30511, Хмельницька область, Полонський р-н, смт. Понінка, вул. Островського, буд. 104),

3 - відповідачу 1 (30511, Хмельницька обл. Полонський р-н, смт. Понінка, вул. Перемоги, буд. 51),

4 - відповідач 2 (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1).

Всім рек. з пов.