Ухвала

від 15.03.2021 по справі 760/5271/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/5271/21

Провадження №: 1-кс/760/1744/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 рокуслідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма-Тренд», розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма-Тренд» про скасування арешту в кримінальному провадженні №42017111200000142 від17березня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма-Тренд» (даліТОВ «Призма-Тренд») про скасування арешту в кримінальному провадженні №42017111200000142 від 17 березня 2017 року.

У поданому клопотанні ТОВ «Призма-Тренд» просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва по справі №757/45839/19-к від 30 серпня 2019 року на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Призма-Тренд» (код ЄДРПОУ 41926016) та заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

Постановою Офісу Генерального прокурора про визначення підслідності від24березня 2020 року визначено підслідність у кримінальному провадженні№42017111200000142 від 17 березня 2017 року за СУ ФР ГУ ДФС України в Київській області.

Клопотання мотивоване тим, що накладення аршету здійснено незаконно та необґрунтовано, що призвело до безпідставного зупинення господарської діяльності ТОВ«Призма-Тренд» у зв`язку із неможливістю реалізовувати товари через позбавлення належного йому права на реєстрацію податкових накладних.

Зазначає, що реєстраційний ліміт платника ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном в розумінністатті 170 КПК України; не відповідає критеріям речових доказів в розумінністатті 98 КПК України; не входить до переліку майна згідно з частиною десятоюстатті 170 КПК України, на яке може бути накладено арешт, оскільки система електронного адміністрування ПДВ це централізована інформаційно-аналітична база даних ДФС, яка відображає показники відповідного платника податків щодо розміру реєстраційного ліміту сум ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податковінакладні, розрахунки коригування до податкових накладних, а реєстраційний ліміт ПДВ це лише віртуальне значення, яке обчислюється за формулою встановленою статтею 200-1.3. Податкового кодексу України, що не є об`єктом матеріального світу, у зв`язку із чим законні підстави для накладення арешту на реєстраційний ліміт платника ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в розумінніКПК Українивідсутні.

Крім того вказує, щореєстраційні ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування є виключно елементом податкових правовідносин та результатом господарської діяльності товариства, вони не є грошовими коштами і в цілому не є майном підприємства для забезпечення цілей, визначенихстаттею 170 КПК України, що спростовує наявність правової підстави для арешту суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) з метою забезпечення збереження речових доказів.

Звертає увагу суду, що при накладенні вищевказаного арешту слідчим суддею не було враховано наступні обставини: відсутність правової підстави для накладення арешту в розумінні статті 170 КПК України; неможливість досягнення законодавчо визначеної мети арешту, в разі його накладення на коштів-сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ); об`єктивну неможливість використання коштів-сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) як доказу в кримінальному провадженні; відсутність доказів, які свідчать про підозру, розмір заподіяної шкоди та/або неправомірної вигоди, отриманої ТОВ «Призма-Тренд».

При цьому, зазначається, що ТОВ «Призма-Тренд» здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства України та належним чином виконує покладені на нього податкові зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ «Призма-тренд» звернулося до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Призма-Тренд», в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, та просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року у справі №757/45839/19-к.

Слідчий СУ ГУ ДФС в Київській області, прокурор Київської обласної прокуратури в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Статтею 26КПКУкраїни передбачено, що, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд вважає за можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Вислухавши адвоката ОСОБА_3 , вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частинами першою, четвертоюстатті 41 Конституції Українизакріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першоюстатті 16 КПК Україниобмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення.

Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. В даному випадку заявник вказує на те, що кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Призма-Тренд», на які було накладено арешт, не є грошовими коштами і в цілому не є майном підприємства для забезпечення цілей, визначених статтею 170 КПК України, крім того не є матеріальними об`єктами в розумінні статті 98 КПК України.

Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

В рамках кримінального провадження № 42017111200000142 від 17 березня 2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/45839/19-к від 30 серпня 2019 року накладено арешт, зокрема, на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Призма-Тренд» (код ЄДРПОУ 41926016) та заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив із того, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 ЦПК України, а тому є підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На день розгляду клопотання, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42017111200000142 від 17 березня 2017 року здійснюється Київською обласною прокуратурою.

Частиною першоюстатті 170КПК України визначено, щоарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до частини другоїстатті 173 КПК Українивизначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 КПК України).

З метою збереження речових доказів, як визначено частиною третьою статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з частиною десятою статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається з наведеної норми, арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ)не передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ.

Крім того, арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливлює перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку, що перешкоджає здійсненню господарської діяльності товариством.

Таким чином, реєстраційний ліміт платника ПДВ не є майном в розумінні статті170КПК України та не відповідає критеріям речових доказів в розумінні статті98КПК України, оскільки має адміністративно-правову природу та існує виключно в межах адміністративних правовідносин між платником і органом ДФС.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та його задоволення.

З огляду на викладене та керуючись статтями 98, 170-173, 309, 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма-Тренд» про скасування арешту в кримінальному провадженні №42017111200000142 від 17 березня 2017 року задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду містаКиєва по справі № 757/45839/19-к від 30 серпня 2019 року на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по Товариству з обмеженою відповідальністю «Призма-Тренд» (код ЄДРПОУ 41926016) та скасувати заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно Товариством з обмеженою відповідальністю «Призма-Тренд».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1