Рішення

від 16.05.2007 по справі 20/165/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/165/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.07                                                                                        Справа №  20/165/07

Суддя   

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька насіннєва станція”, Запорізька область, Василівка

До Фермерського господарства “Орбіта-СМ”, Запорізька область, Василівський район, с.Лук'янівське

про стягнення суми 17630,07 грн.

                                                                                                           Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача: Астахов Є.В. (довіреність  №10/77 від 02.12.2006р.);

                         Притула М.І. (довіреність №10/78 від 04.05.2007р.)

Від  відповідача: Сергієнко О.О.  (голова господарства)

                                                          СУТНІСТЬ СПОРУ:

          Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача  суми 17000 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 06.02.2006р., суми 70,60 грн. штрафних санкцій, суми 442,37 грн. штрафних санкцій з урахуванням індексу інфляції, суми 117,10 грн. –3% річних та судових витрат.

         Ухвалою господарського  суду від 26.03.2007р. порушено провадження у справі  № 20/165/07, судове засідання призначено на 26.04.2007р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.05.2007р.

          16.05.2007р. справу розглянуто, за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Позивач підтримав позовні вимоги. У судовому засіданні надав доповнення позовних вимог, згідно з якими  просить на підставі  ст.ст. 174, 175,193, 216  ГК України, ст.ст.526,527,530,612,625,655,656,664,901,902,903 ЦК України, ст.ст.1,22,54 ГПК України стягнути з відповідача суму 17630,07 грн., із яких суму 17000грн заборгованості за договором, суму 70,60 грн. штрафних санкцій, суму 442,37грн.  штрафних санкцій з урахуванням індексу інфляції, суму 117,10 грн. –3% та судові витрати, які складаються з 200 грн. витрат на сплату державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на сплату послуг адвоката у розмірі 4 000 грн.00 коп.  Також до суду надійшло уточнення до позовної заяви, відповідно до якого 4000грн. за послуги адвоката позивач просить стягнути на підставі ст.44 ГПК України.

             У  порядку ст.22 ГПК України заяви прийняті судом до розгляду.  При цьому позивач зазначає, що поставлена позивачем продукція була отримана відповідачем на суму 26649грн. на підставі довіреності серії ЯИУ №831793 від 20.04.2006р., видаткової накладної №РН-0000178. Однак, відповідач за продукцію в установлений строк 29.12.2006р. не розрахувався, сплативши лише суму 9649грн., тому борг становить 17000грн. За порушення зобов'язання  на підставі п.4.1 договору позивач нарахував відповідачу суму  70,60 грн. пені, на підставі ст.625 ЦК України –суму 442,37 грн. індексу інфляції та суму 117,10 грн. –3% річних. Відповідно до ст.44 ГПК України просить стягнути судові витрати у розмірі 4000 грн. на оплату послуг адвоката, так як для захисту своїх порушених прав позивач уклав 25.04.2007р.договір з адвокатом Притулою М.І. для представлення інтересів підприємства, надання консультацій, підготовкою документів до суду. У зв'язку  зі спором адвокатом були направлені на адресу відповідача 19.02.2007р., 12.03.2007р. претензії, проведена консультація і направлені акти звірок, зроблений розрахунок пені і штрафних санкцій з урахуванням індексу інфляції. Відповідно до ст.33 “Правил адвокатської етики” та  умов договору про надання юридичних послуг в цьому договорі чітко оговорена сума гонорару і за які послуги, тому витрати, пов'язані  з оплатою адвокату суми 4000грн.  позивач просить стягнути з відповідача.

              Відповідач позовні  вимоги про стягнення суми 17000грн. визнав, та пояснив, що не має можливості її погасити у зв'язку з тяжким фінансовим становищем господарства. Спочатку у відзиві відповідач просив відмовити у позові в частині нарахування пені і штрафних санкцій, а потім зазначив, що при розрахунку боргу з урахуванням індексу інфляції позивачем допущена помилка і сума складає 212 грн. Фермерське господарство визнає нараховані штрафні санкції частково в сумі 355,70 грн. Крім того, відповідач зазначив, що фермерське господарство, так же як і ТОВ “Запорізька насіннєва станція”, має предметом діяльності насінництво і продає насіневу продукцію з відстрочкою платежу до урожаю. В результаті тільки за реалізоване насіння в 2006р. господарство має боржників на суму 103 049 грн., яку стягує через виконавчу службу, що підтверджується доданими до відзиву наказами. Невиконання зобов'язань  покупців продукції змушує звертатися до банку за кредитуванням коштів на весняно-польові роботи. У зв'язку  з тяжким фінансовим  становищем і сезонністю отримання продукції просить відстрочити виконання рішення суду на підставі п.6 ст.83 ГПК України до 01.09.2007р.

             На клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення позивач надав довідку, відповідно до якої вказано, що станом на 01.05.2007р. підприємство має заборгованість по сплаті заробітної плати трудовому колективу за 2 місяці. Підприємство змушене залучати кошти для забезпечення господарської діяльності. У зв'язку  з виходом учасників товариства із складу його членів підприємство зобов'язане  здійснити з учасниками, що вибули та зі спадкоємцями померлих учасників розрахунок за частку, яка їм належить у статутному капіталі. Таким чином вважає, що відстрочення або розстрочення виконання рішення про стягнення суми боргу та штрафних санкцій з відповідача суттєво ускладнить ведення господарської діяльності товариства і змусить нести додаткові невиправдані витрати.  

        Розглянувши матеріали  справи  і заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

        06.02.2006р.  між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізька насіннєва станція” (продавець, позивач) та фермерським господарством “Орбіта-СМ” (покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передає, а покупець приймає у власність продукцію: насіння багаторічних трав в асортименті та сплачує її вартість згідно з рахунками продавця (п.1.1).

        Розділом 2 договору встановлені строки передачі продукції та порядок розрахунків.  Згідно з п.п.2.1,2.2, 2.3 договору вартість переданої продукції становить 26529 грн., в т.ч. ПДВ.  Зазначена сума повинна бути сплачена покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця до 29.12.2006р.

        Відповідно до п.4.1 договору в разі несвоєчасної сплати за поставлену продукцію покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

        Отримання продукції на загальну суму 26 649,00 грн.  підтверджується  видатковою накладною №РН-0000178 від 20.04.2006р., довіреністю  серія ЯИУ № 831793 від 20.04.2006р. Факт продажу і отримання продукції не заперечено відповідачем.

         За отриману продукцію  26.12.2006р. та 22.01.2007р. відповідачем було сплачено суму 9649 грн., що підтверджується банківськими виписками.

        Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на наступних підставах.

          Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193  Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

            Доказів належного виконання зобов'язання і сплати заявленої суми 17 000 грн. відповідач суду не надав, борг визнав.

           Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми 17000грн. боргу відповідають вимогам  закону, підтвердженні матеріалами справи і підлягають задоволенню.

          Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 70,60 грн. штрафних санкцій -пені, яка нарахована за період з 29.12.2006р. по 15.03.2007р.

          Відповідно до п.4.1 договору в разі несвоєчасної сплати за поставлену продукцію покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

  Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

  Оскільки факт порушення грошового зобов'язання відповідачем судом встановлений, вимоги про стягнення пені також є обґрунтованими.

  Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що за вказаний позивачем період прострочення платежу з 29.12.2006р. по 15.03.2007р., враховуючи, що з урахуванням проплат станом на 29.12.2006р. борг становив 22000 грн., починаючи з 22.01.2007р. –17000грн., позивач мав право нарахувати пеню у розмірі 657,65грн. (22000грн.х17%:365 дн. х24 дн.= 245,92 грн.) + (17000грн. х 17%:365 дн.х 52 дн.= 411,73 грн).  Позивачем заявлена до стягнення пеня в цей період на суму 70 грн. 60 коп.

          Згідно з ст. 129 Конституції України, ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Ст.22 ГПК України передбачено право позивача зменшити або збільшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підставу позову.

         Відповідно до п.2 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору  і про це є клопотання заінтересованої сторони. Чинним законодавством не передбачено право суду змінювати самостійно  предмет і підставу позову.    

           Враховуючи  приписи закону, суд не має підстав для стягнення суми пені більше, чим заявлено позивачем, тому задовольняє вимоги про стягнення пені на суму 70 грн. 60 коп.

 Позивач підтримує вимоги про стягнення з відповідача суми 442,37 грн. інфляційних витрат та суми 117,10 грн. 3% річних.

          Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором на момент звернення до господарського суду. Згідно з розрахунком позивача  сума втрат від інфляції за період з січня по березень 2007р. складає 442,37 грн., сума  3 % річних складає  117,10грн.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення суми втрат від інфляції, суми 3 % річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Перевіривши розрахунок позивача в цій частині, суд також встановив, що втрати від інфляції на вказані в розрахунку суми становить 530,88 грн. Оскільки суд не має права вийти за межі позовних вимог, суд стягує заявлену позивачем суму 442,37 грн. втрат від інфляції. У частині стягнення 3% суд вважає за необхідне зменшити суму, так як допущено помилку в розрахунку. В зазначений період підлягає стягненню сума 116,06 грн. 3% річних (22000 х3%:365 х 24 = 43,40) +(17000 х 3% :365 х52 = 72,66).

На підставі викладеного позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення до 1 вересня 2007р., суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини, на які посилається як відповідач, так і позивач. При цьому суд бере до уваги той факт, що відповідач приймав заходи щодо стягнення заборгованості перед ним для погашення в свої чергу зобов'язань перед іншими особами, про що свідчать накази господарського суду у справах №10/93/07, №8/30/07, частково оплачував борг перед відповідачем. А також те, що відповідно до статутних документів основним предметом діяльності відповідача є виробництво сільськогосподарської продукції, що пов'язано із сезонністю як виконання робіт так  і отримання коштів за вироблену продукцію, тому суд вважає за можливе клопотання задовольнити частково, на підставі п.6 ч.1 ст.83 ГПК України надати відстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу 17000 грн. до 01.08.2007р.      

          Заперечення позивача в цій частині суд врахував, при цьому суд також бере до уваги, що посилання позивача на наявність заборгованості по заробітній платі та залучення коштів для забезпечення господарської діяльності не підтверджено належними доказами, зокрема, звітністю, договорами. Посилання на необхідність здійснити розрахунки з учасниками, що вибули та спадкоємцями, не може бути підставою для ненадання відстрочки. Крім того, як слідує із доданих заяв, вони датовані 2003р. 2004р., тобто розрахунок за ці роки уже повинен був відбутися; щодо заяв, датованих у 2007р. про вихід із засновників Товариства, то згідно з ст.54 Закону України “Про господарські товариства”  виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, в строк до 12 місяців з дня виходу.

        Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати  по сплаті державного мита у сумі 176 грн.29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. суд вважає за необхідне покласти  на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини. Оскільки позивачем  було заявлено до стягнення суму 17630,07 грн. (ціна позову), а сплачено 200 грн. державного мита, суд вважає за необхідне видати довідку позивачу на повернення із державного бюджету зайво сплаченого державного мита у сумі 23 грн. 70 коп.

       Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.44 ГПК України судові витрати на сплату послуг адвоката у розмірі 4000 грн.00 коп.  Суд вважає за необхідне стягнути судові витрати у цій частині  в сумі 1000 грн. у зв'язку з наступним.

       Як слідує із  заяви, а також доданих документів,  судові витрати у розмірі 4000 грн.00 коп. на оплату послуг адвоката заявлені, оскільки для захисту своїх порушених прав  позивач звернувся за наданням послуг до адвоката Притули Миколи Івановича (свідоцтво №576 від 10.11.2006р.). У підтвердження цих витрат надані договір про надання юридичних послуг від 25.04.2007р., квитанцію до прибуткового касового ордеру від 26.04.2007р. на суму 4 000 грн., копія свідоцтва №576 від 10.11.2006р.

      Відповідно до договору про надання юридичних послуг від 25.04.2007р., укладеного між позивачем (замовник)та адвокатом Притулою М.І. (виконавець), замовник доручив, адвокат зобов'язався надати правову допомогу в підготовці правових документів і представництво в господарському суді до фермерського господарства “Орбіта-СМ” про стягнення суми боргу і штрафних санкцій. При цьому виконавець зобов'язаний, зокрема, підготувати і направити позовну заяву до господарського суду; здійснювати представництво в суді, підготувати правове обґрунтування документів, які пред'явлені замовником в суд. В письмових обґрунтуваннях вимог щодо стягнення 4000 грн. судових витрат на послуги адвоката, які надані в судовому засіданні 16.05.2007р., зокрема, зазначено, що адвокатом 19.02.2007р. та 12.03.2007р. направлено відповідачу дві обґрунтовані претензії, проведена консультація і направлені акти звірок; зроблений розрахунок пені і штрафних санкцій з урахуванням індексу інфляції, надано до суду клопотання про нормативне обґрунтування позовних вимог. Під час розгляду господарським судом Запорізької області справи №20/165/07  у судових засіданнях інтереси позивача представляв також адвокат Притула М.І.

         Оцінюючи докази в цій частині, беручи до уваги матеріали справи, чинне законодавство, зокрема, ст.44 ГПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з оплати послуг адвоката, суд  вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в частині сплати послуг адвоката у розмірі 1000 грн.    Визначаючи розмір, суд бере до уваги, що договір про надання юридичних послуг укладено 25.04.2007р., тоді як позовна заява отримана судом 21.03.2007р., претензії, на які посилається адвокат, направлені 19.02.2007р., 10.03.2007р. , тобто до укладення договору про надання юридичних послуг. Ні в позовній заяві, ні в претензіях немає відмітки що їх підготував адвокат Притула М.І., також відсутнє посилання на цей факт у акті звіряння розрахунків, і в самих розрахунках позовних вимог. Враховуючи викладене в сукупності, беручи до уваги ціну позову, той факт, що відповідач визнав позовні вимоги, а також  той факт, що справа не представляє особливої складності, адвокат брав участь у двох судових засіданнях і надав нормативне обґрунтування позовних вимог, суд вважає, що заявлена сума 4000 грн. є неспіврозмірною, тому суд стягує за виконані адвокатом  дії суму 1000 грн. судових витрат на послуги адвоката.

Крім того, оскільки в судовому засіданні відповідачем надані статут, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №726707, довідку №31-10/151 з ЄДРПОУ, відповідно до яких повною назвою відповідача є фермерське господарство “Орбіта –СМ”, суд вважає за необхідне уточнити назву та у всіх процесуальних документах у справі №20/165/07 вважати відповідачем фермерське господарство “Орбіта-СМ”, Запорізька область, Василівський район, с.Лук'янівське.

          Керуючись  ст. ст. 22, 44, 49, 82 –85, п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.  

           Стягнути з фермерського господарства “Орбіта-СМ” (71611, Запорізька область, Василівський район, с.Лук'янівське, п/р 26008358002001 у ЗРУ КБ “Приватбанку”, смт. Степногірськ, МФО 313399, код ЄДРПОУ 23788166)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька насіннєва станція” (71600, Запорізька область, м. Василівка,  п/р 260031563 у ЗОД АППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 03370128) суму 17000 грн. 00  коп. основного боргу.

             Відстрочити виконання рішення в частині стягнення суми 17000грн. основного боргу до 01.08.2007р.

            Стягнути з фермерського господарства “Орбіта-СМ” (71611, Запорізька область, Василівський район, с.Лук'янівка, п/р 26008358002001 у Приватбанку, МФО 313399, код ЄДРПОУ 23788166)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька насіннєва станція” (71600, Запорізька область, м. Василівка,  п/р 260031563 у ЗОД АППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 03370128) суму 442 грн. 37 коп. втрат від інфляції, суму 116 грн. 06 коп. –3 % річних, суму 70 грн. 60 коп. пені, суму 176 грн. 29 коп. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суму 1000 грн. витрат на сплату послуг адвоката.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Запорізька насіннєва станція” (71600, Запорізька область, м. Василівка, код ЄДРПОУ 03370128) довідку на повернення із державного бюджету суми 23 грн. 70 коп. зайво сплаченого державного мита.

Суддя                                                      Л.П. Гандюкова

         Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення  підписано у повному обсязі  22.05.2007р.