Рішення

від 22.03.2021 по справі 160/745/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Справа № 160/745/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровської області до приватного підприємства "Сегмент" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

19 січня 2021 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до приватного підприємства "Сегмент", в якій просить стягнути з приватного підприємства "Сегмент" на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України суму платежів, що підлягає капіталізації в розмірі 663288,03 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним до ПП Сегмент , як до страхувальника, було направлено заяву про визнання кредиторських вимог на суму 663 288,03 грн. що складаються із сум заборгованості перед колишнім працівником підприємства ОСОБА_1 , якому була завдана шкоду здоров`ю за час роботи на підприємстві. Відповідач вимогу позивача відхилив.

Позивач не погоджується із діями відповідача та зазначає, що у разі ліквідації юридичної особи платежі належні потерпілому або особам, визначеним законодавством, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Ухвалою суду від 25 січня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

На адресу відповідача, яку зазначено в позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 51914, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, буд. 253-а була направлена ухвала про відкриття провадження у справі, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою відділення Укрпошти: За вказаною адресою не знаходиться .

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно ст. 128 КАС України у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Таким чином, вважається, що відповідач ухвалу отримав, однак відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

На веб-порталі адміністративних послуг Міністерства юстиції України 08.10.2020 оприлюднено відомості стосовно припинення в результаті ліквідації приватного підприємства Сегмент (далі - ПП Сегмент , Відповідач, Страхувальник) з зазначенням інформації про призначення ліквідатором з припинення вказаної юридичної особи - ОСОБА_2 .

ПП Сегмент 18.12.2001 набув статусу Страхувальника, зареєструвавшись у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області, кінцевим правонаступником якого відповідно до наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 27.07.2017 №70-ос (копія - додається) є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.

З урахуванням встановленого в оголошенні граничного строку для заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи Відповідача (09.12.2020), управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області 26 жовтня 2020 року за адресою відповідача та голови ліквідаційної комісії відповідача направлено заяву про визнання кредиторських вимог на загальну суму 663 288,03 грн.

Вказана сума складається з платежів, що випливають з обов`язків страхувальника перед застрахованою особою ОСОБА_1 (потерпіла особа), внаслідок заподіяної останньому шкоди життю та здоров`ю на підприємстві страхувальника.

Листом від 26.11.2020 №26-11/01 ПП Сегмент повідомило про відхилення кредиторських вимог Управління в повному обсязі, зазначивши, що, по-перше, в постанові КМУ Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників не має поняття капіталізації - для ліквідації підприємств за рішенням власника, а є уточнення для підприємств - банкрутів.

По-друге, Постановою Фонду соціального страхування №0403/1985/1985/26, зокрема зазначено, що потерпілому громадянину ОСОБА_1 проводяться виплати з 01.03.2020 року - безстроково. Однак, в заяві про визнання кредиторських вимог від 26.10.2020 №08-07/5872 йдеться про конкретні строки, а також не значиться жодного документу, який підтверджує, що станом на дату подання цієї заяви потерпіла особа є живою. Тобто, відсутній ключовий доказ для подання цієї заяви.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Так, загальні умови ліквідації юридичної особи визначені Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Статтею 105 ЦК України встановлено строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

При цьому, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

З моменту призначення комісії з припинення юридичної особи до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія з припинення юридичної особи, або орган на який покладені відповідні функції здійснюють свої повноваження щодо управління справами юридичної особи відповідно до прийнятого рішення про припинення та на підставі законодавчо закріплених норм.

За правилами ч. 1. ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У відповідності до абз.1 ч.9 ст. 111 ЦК України - виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу, згідно до якого вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю задовольняються у першу чергу.

Згідно з преамбулою Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105-ХІV (далі - Закон №1105), вказаний Закон №1105 відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Відповідно до ст. 3 Закону №1105 основні принципи соціального страхування полягають у:

законодавчому визначенні умов і порядку здійснення соціального страхування;

обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках передбачених законом;

наданні державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

формуванні та використанні страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;

диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу;

диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

економічній заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

цільовому використанні коштів соціального страхування;

відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

У відповідності до ст. 4 Закону №1105, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Необхідно зазначити, що Фонд соціального страхування України здійснює контроль у сфері соціального страхування за наступними видами соціального страхування:

1) у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (розділ IV Закону №1105);

2) від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності (розділ V Закону №1105);

3) медичне.

Тож кожний відповідний вид, як вид соціального страхування, є самостійним, регулюється спеціальним розділом Закону №1105 та покликаний на здійснення соціального захисту, охорони життя та здоров`я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.11 Закону №1105 джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначені кошти Фонду використовуються на:

а) виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом;

б) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду;

в) формування резерву коштів Фонду.

Капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань відповідача перед потерпілими особами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю проводилась відповідно до умов Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №986 (далі - Порядок), оскільки зазначений Порядок є єдиним визначеним законодавцем нормативно-правовим документом, яким обумовлено виключно механізм (алгоритм) проведення капіталізації платежів у всіх випадках ліквідації юридичної особи.

У порядку частини третьої Порядку, капіталізація платежів здійснювалася стосовно застрахованої особи з урахуванням необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховувалися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Нормами статті 36 Закону №1105 передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, а єдиною підставою для оплати потерпілому страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою.

Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

За змістом частини третьої Порядку, капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону №1105 розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення.

На підставі викладеного, розрахунки потреби платежів, що підлягають капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань страхувальника перед потерпілою особою, здійснюється наступним чином.

Так, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на момент здійснення капіталізації досяг 53 років.

Згідно офіційно опублікованих даних Таблиці смертності та середньої очікуваної тривалості життя по Україні за 2019 рік, середня очікувана тривалість життя чоловіка при досягненні ним віку 53 років становить 20,17 років.

Виходячи з встановленої на підставі ст. 42 Закону №1105 суми щомісячної страхової виплати у розмірі 1871,99 грн., капіталізації підлягають платежі з щомісячних страхових виплат за 242,04 місяців, що дорівнює 20,17 рокам та складає 453096,46 грн. (1871,99 грн. х 242,04 міс. = 453096,46 грн.).

Крім того, згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 13.02.2013 серії 10ААА №084988 (далі - довідка МСЕК), потерпілій особі визначено додаткову потребу у медикаментозному лікуванні, протезуванні лівої очної порожнини.

Розрахунок потреби з медикаментозного лікування полягає у стаціонарному лікуванні (КЕКВ 2740.1) із забезпеченням потерпілої особи лікарськими засобами та виробами медичного призначення (КЕКВ 2740.7), порядок та періодичність яких визначені Положенням про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення , затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві від 09.06.2010 №18 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2010 за №489/17784 (далі - Положення №18).

Таким чином, виходячи із середнього показника за статтею витрат із стаціонарного лікування на одну потерпілу особу за 2019 рік в сумі 4313,00 грн. та статистичних даних очікуваної тривалості життя потерпілої особи, передбачає 86993,21 грн. (4313,00 грн. х 20,17 р. = 86993,21 грн).

Виходячи із середнього показника за статтею витрат із амбулаторного лікування на одну потерпілу особу за 2019 рік в сумі 6108,00 грн. та статистичних даних очікуваної тривалості життя потерпілої особи, передбачає 123 198,36 грн. (6108,00 грн. х 20,17 р. = 123198,36 грн.).

Загальна сума платежів, що має бути капіталізована складає 663288,03 грн. (453096,46 грн. + 86993,21 грн. + 123198,36 грн. = 663288,03 грн).

Згідно довідки Кам`янського відділення від 08.12.2020 №19.7-05/2776 ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділенні Фонду з 13.11.2012 року та отримує страхові виплати у зв`язку з трудовим каліцтвом внаслідок нещасного випадку, який стався 13.11.2012 року.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Сегмент" на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України суму платежів, що підлягає капіталізації в розмірі 663288,03 грн. (шістсот шістдесят три тисячі двісті вісімдесят вісім гривень три копійки) на наступні реквізити: р/р UA668999980000355429000104013 відкритий в Казначействі України (ЕАП) УДКСУ у м. Кам`янському, код ЄДРПОУ 41418488, одержувач - Кам`янське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник