Рішення

від 03.03.2021 по справі 200/7829/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 р. Справа№200/7829/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О.,

за участю:

представника відповідача - Голуба М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Геріонс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 квітня 2019 року № 0075944603,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Геріонс (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0075944603 від 05 квітня 2019 року за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 5 322 972,77 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 1 064 594, 56 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку за результатом якої складено акт від 05 лютого 2019 року № 1032/05-99-46-03/42041992 відповідно до якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

На підставі вказаного акту, було прийнято податкове повідомлення-рішення яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 5 322 972,77 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 1 064 594,56 грн.

Позивач не погоджується з висновками акту та вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки, у податкового органу не було підстав здійснювати перевірку граничних термінів реєстрації податкових накладних. Крім того, порушення терміну реєстрації податкових накладних сталось в силу перебійної роботи ключів ЄЦП та додаткових обставин непереборної сили, які стались у зв`язку з ситуацією, що склалась у східному регіоні України та початком проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Ухвалою суду від 25 червня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

16 липня 2019 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Головного управління ДФС у Донецькій області заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно до положень чинного законодавства предметом камеральної перевірки, серед іншого, може бути своєчасність подання податкових декларацій та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРПН. Представник відповідача вважає помилковими посилання позивача на положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , оскільки такий закон не є законом із питань оподаткування або внесення змін до Податкового кодексу України та суперечить вимогам Кодексу. Крім того, місто Маріуполь не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження або до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Ухвалою суду від 16 серпня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 16 вересня 2019 року замінено первісного відповідача на Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 05 лютого 2020 року провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року поновлено провадження у справі.

Позивач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду не з`явився.

Представник відповідача у судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Геріонс , код ЄДРПОУ 42041992, місцезнаходження юридичної особи: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Боярка, вул. Білогородська, будинок 22А. На момент виникнення спірних правовідносин, місцезнаходження позивача було зареєстровано за адресою: м. Маріуполь, вул. Ковальська, 2.

Судом встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку ТОВ Геріонс з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в ЄРПН за вересень 2018 року.

За результатами перевірки було складено акт від 05 лютого 2019 року № 1032/05-99-46-03/42041992, відповідно до висновків якого встановлено, що ТОВ Геріонс порушено положення п. 201.10 статті 201 ПК України в частині реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН, а саме затримка реєстрації від 16 до 30 календарних днів по 17 податковим накладним на загальну суму ПДВ 5 322 972,77 грн.

На підставі вищенаведеного акту сформовано податкове повідомлення-рішення № 0075944603 від 05 квітня 2019 року яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 5 322 972,77 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 1 064 594, 56 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, крім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому така перевірка проводиться без згоди платника податків та не потребує рішення керівника контролюючого органу про її проведення.

Зазначене спростовує твердження позивача про відсутність підстав здійснювати перевірку граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних під час проведення камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як вже зазначалось раніше, перевіркою встановлено порушення позивачем положень п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН. Затримка реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

При цьому позивач не заперечує факту несвоєчасної реєстрації податкових накладних. Спірним питанням у даній справі є обставини, які зумовили таку затримку.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги та вказуючи на протиправність податкового повідомлення-рішення, позивач посилається на те, що порушення терміну реєстрації податкових накладних зумовлено нестабільною роботою ключів ЄЦП, які необхідні для реєстрації податкових накладних.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження нестабільності ключів ЄЦП у вересні 2018 року до суду не надано, а тому такі посилання позивача судом не приймаються.

Щодо посилань позивача на обставини непереборної сили, які стались у зв`язку з ситуацією, що склалась у східному регіоні України та введення в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України і початком проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей, суд зазначає наступне.

14 квітня 2014 року набрав чинності Указ Президента України від 14.04.2014 року №405/2014, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (Закон від 02.09.2014 року № 1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо вказаних осіб накладено, зокрема мораторій на виконання договірних зобов`язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов`язаннями (ст.2); звільнено від виконання певних обов`язків, зокрема від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (ст.6); скасовано орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном (ст.7); накладено мораторій на нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги (ст.8); внесено зміни до певних законів, тощо.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Між тим, положень, які б звільняли платників податків від виконання обов`язку щодо дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і від відповідальності за невиконання такого обов`язку ні вказаним Законом, ні іншими нормативно-правовими актами не встановлено. Відповідні зміни до Податкового кодексу України як спеціального нормативно-правового акту з питань оподаткування - з цього питання не вносилося.

Верховний Суд в постанові від 29.08.2018 року в справі №805/1731/17-а дійшов висновку, що чинне законодавство не містить норми про звільнення платників податків від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі і при знаходженні підприємства в зоні проведення антитерористичної операції та наявності сертифікату Торгово-промислової палати України.

З огляду на наведене, суб`єкт владних повноважень дійшов обґрунтованого висновку, що позивач зобов`язаний нести відповідальність за порушення обов`язку щодо дотримання граничних строків реєстрації податкової податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог податного законодавства та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Геріонс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 квітня 2019 року № 0075944603- відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 03 березня 2021 року.

Повний текст рішення складено 12 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко