Рішення

від 23.03.2021 по справі 280/8706/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року Справа № 280/8706/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕЛДА ГРУП (вул. Ситова, буд. 17, кв. 83, м. Запоріжжя, 69104), в особі представника - адвоката Губорєва Кирила Сергійовича (вул. Незалежної України, буд. 76, м. Запоріжжя, 69035) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕЛДА ГРУП (далі - позивач, ТОВ ЗЕЛДА ГРУП ), в особі представника - адвоката Губорєва Кирила Сергійовича, до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати ухвалені відповідачем 2 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення №1577302/35595713 від 22.05.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №3 від 21.04.2020, рішення №1941329/35595713 від 17.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №1 від 09.06.2020, рішення №1941315/35595713 від 17.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №2 від 12.06.2020, рішення №1930544/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №1 від 13.07.2020, рішення №1930369/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №2 від 13.07.2020, рішення №1930613/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №3 від 13.07.2020, рішення №1930608/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №6 від 24.07.2020, рішення №1930615/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №7 від 24.07.2020; зобов`язати відповідача 1 зареєструвати податкові накладні від 21.04.2020 №3 на суму 1224000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 204000,00 грн.), від 09.06.2020 №1 на суму 816000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 136000,00 грн.), від 12.06.2020 №2 на суму 1224000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 204000,00 грн.), від 13.07.2020 №1 на суму 141504,00 грн. (в т.ч. ПДВ 23584,00 грн.), від 13.07.2020 №2 на суму 70752,00 грн. (в т.ч. ПДВ 11792,00 грн.), від 13.07.2020 №3 на суму 94272,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15712,00 грн.), від 23.07.2020 №6 на суму 1084320,00 грн. (в т.ч. ПДВ 180720,00 грн.), від 24.07.2020 №7 на суму 1084320,00 грн. (в т.ч. ПДВ 180720,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх направлення, зокрема: ПН від 21.04.2020 №3 - 15.05.2020, ПН від 09.06.2020 №1 - 01.07.2020, ПН від 12.06.2020 №2 - 01.07.2020, ПН від 13.07.2020 № 1 - 30.07.2020, ПН від 13.07.2020 №2 - 30.07.2020, ПН від 13.07.2020 №3 - 30.07.2020, ПН від 23.07.2020 №6 - 14.08.2020, ПН від 24.07.2020 №7 - 14.08.2020.

Крім того, просить судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні, проте, отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних послугував відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем були надані пояснення та усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарських операцій. Проте спірними рішеннями відповідача 2 було відмовлено в реєстрації податкових накладних. Позивач вважає, що рішення, якими відмовлено в реєстрації спірних накладних є формальними та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.

Ухвалою від 07.12.2020 відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене без повідомлення (без виклику) сторін (в письмовому провадженні). Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.

28.12.2020 від представника відповідача 2 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що у відповідача 2 були законні підстави для прийняття Рішень про відмову у реєстрації податкових накладних так як позивачем не в повній мірі надано запитувані документи. Отже відповідач 2 діяв в межах повноважень та у відповідності до норм Закону (Податкового кодексу України) з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ ЗЕЛДА ГРУП , як юридична особа, зареєстроване 26.11.2007, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань здійснено запис за номером: 1 103 120 0000 021586.

Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (код КВЕД: 46.74).

У квітні- липні 2020 року, відповідно до приписів статті 201 Податкового кодексу України, позивачем було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступні податкові накладні (далі - ПН):

- ПН від 21.04.2020 №3 на суму 1224000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 204000,00 грн.);

- ПН від 09.06.2020 №1 на суму 816000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 136000,00 грн.);

- ПН від 12.06.2020 №2 на суму 1224000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 204000,00 грн.);

- ПН від 13.07.2020 №1 на суму 141504,00 грн. (в т.ч. ПДВ 23584,00 грн.);

- ПН від 13.07.2020 №2 на суму 70752,00 грн. (в т.ч. ПДВ 11792,00 грн.);

- ПН від 13.07.2020 №3 на суму 94272,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15712,00 грн.);

- ПН від 23.07.2020 №6 на суму 1084320,00 грн. (в т.ч. ПДВ 180720,00 грн.);

- ПН від 24.07.2020 №7 на суму 1084320,00 грн. (в т.ч. ПДВ 180720,00 грн.).

За результатом направлення зазначених податкових накладних позивачем отримані повідомлення, з яких вбачається, що накладні прийнято але їх реєстрацію зупинено, зокрема:

ПН від 21.04.2020 №3 зупинена - 15.05.2020;

ПН від 09.06.2020 №1 зупинена - 01.07.2020;

ПН від 12.06.2020 №2 зупинена - 01.07.2020;

ПН від 13.07.2020 №1 зупинена - 30.07.2020;

ПН від 13.07.2020 №2 зупинена - 30.07.2020;

ПН від 13.07.2020 №3 зупинена - 30.07.2020;

ПН від 23.07.2020 №6 зупинена - 14.08.2020;

ПН від 24.07.2020 №7 зупинена - 14.08.2020.

Підставою зупинення реєстрації в усіх квитанціях визначено: п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, із зазначенням, відповідності платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надані пояснення та/або копії документів.

ТОВ ЗЕЛДА ГРУП в електронній формі, засобами електронного зв`язку, до контролюючого органу надано письмові пояснення та копії необхідних документів по кожному випадку зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема:

19.05.2020 подано повідомлення №1 з 15 додатками щодо зупинення податкової накладної №3 від 21.04.2020;

13.09.2020 подано повідомлення №10 з 48 додатками щодо зупинення податкової накладної №1 від 09.06.2020;

11.09.2020 подано повідомлення №9 з 48 додатками щодо зупинення податкової накладної №2 від 12.06.2020;

07.09.2020 подано повідомлення №4 з 18 додатками щодо зупинення податкової накладної №1 від 13.07.2020;

07.09.2020 подано повідомлення №5 з 18 додатками щодо зупинення податкової накладної №2 від 13.07.2020;

08.09.2020 подано повідомлення №6 з 13 додатками щодо зупинення податкової накладної №3 від 13.07.2020;

08.09.2020 подано повідомлення №7 з 34 додатками щодо зупинення податкової накладної №6 від 23.07.2020;

08.09.2020 подано повідомлення №8 з 34 додатками щодо зупинення податкової накладної №7 від 24.07.2020.

За результатом розгляду податковим органом наданих документів, позивачем отримані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, зокрема:

- рішення №1577302/35595713 від 22.05.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №3 від 21.04.2020;

Рішення не оскаржувалось до контролюючого органу вищого рівня.

- рішення №1941329/35595713 від 17.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №1 від 09.06.2020;

17.09.2020 рішення було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня, проте рішенням №53186/35595713/2 від 01.10.2020 спірне рішення залишено без змін.

- рішення №1941315/35595713 від 17.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №2 від 12.06.2020;

17.09.2020 рішення було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня, проте рішенням №53211/35595713/2 від 01.10.2020 спірне рішення залишено без змін.

- рішення №1930544/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №1 від 13.07.2020;

14.09.2020 рішення було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня, проте рішенням №52654/35595713/2 від 29.09.2020 спірне рішення залишено без змін.

- рішення №1930369/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №2 від 13.07.2020;

14.09.2020 рішення було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня, проте рішенням №52725/35595713/2 від 29.09.2020 спірне рішення залишено без змін.

- рішення №1930613/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №3 від 13.07.2020;

14.09.2020 рішення було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня, проте рішенням №52889/35595713/2 від 30.09.2020 спірне рішення залишено без змін.

- рішення №1930608/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №6 від 23.07.2020;

14.09.2020 рішення було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня, проте рішенням №52945/35595713/2 від 30.09.2020 спірне рішення залишено без змін.

- рішення №1930615/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №7 від 24.07.2020;

30.09.2020 рішення було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня, проте рішенням №52901/35595713/2 від 30.09.2020 спірне рішення залишено без змін.

У спірних рішеннях податкового органу підставою для відмови у реєстрації вищезазначених ПН визначено: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності і певних типових форм та галузевої специфіки. В додатковій інформації зазначено: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи).

Не погодившись з спірними рішеннями відповідача 2 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, в Квитанціях контролюючий орган вказав на те, що реєстрація податкових накладних була зупинена в зв`язку з тим, що Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. .

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Разом з тим, вищезазначеній Квитанції не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних. Також в Квитанції відсутнє будь-яке посилання на те, з яких підстав позивач відповідає п.8 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації податкових накладних, а підставою вказаних рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Проте, у графі Додаткова інформація розділу Ненадання платником податку копій документів Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області зазначено: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи) .

При цьому суд зазначає, що позивач надав пояснення з цього приводу, а також надав до пояснень документи на підтвердження викладених обставин.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 2 зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. (п.20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.

Разом з тим, суд зазначає, що вищенаведеними нормами не передбачена можливість реєстрації на підставі судового рішення податкових накладних датою їх подання на реєстрацію, відтак, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат, то вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 16816,00 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийняті протиправні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме - ГУ ДПС у Запорізькій області.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано:

1). Копію договору від 06.11.2020 про надання правової допомоги;

2). Копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 06.11.2020;

3). Копію акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 16.11.2020 до договору про надання правової допомоги від 06.11.2020;

4). Копію платіжного доручення №336 від 17.11.2020 на суму 5000,00 грн.;

6). Копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги №1029809.

Судом також встановлено, що позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Губорєвим К.С. Обсяг документів доданих до позову складає близько 750 сторінок.

Беручи до уваги значний обсяг позовної заяви, велику кількість документів, які додані до позову, а також враховуючи всі вищезазначені документи, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на правову допомогу, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. В даному випадку витрати на правову допомогу слід стягнути саме з ГУ ДПС у Запорізькій області - суб`єкта владних повноважень, яким прийняті протиправні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕЛДА ГРУП (вул. Ситова, буд. 17, кв. 83, м. Запоріжжя, 69104; ЄДРПОУ 35595713) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: рішення №1577302/35595713 від 22.05.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №3 від 21.04.2020, рішення №1941329/35595713 від 17.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №1 від 09.06.2020, рішення №1941315/35595713 від 17.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №2 від 12.06.2020, рішення №1930544/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №1 від 13.07.2020, рішення №1930369/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №2 від 13.07.2020, рішення №1930613/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №3 від 13.07.2020, рішення №1930608/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №6 від 24.07.2020, рішення №1930615/35595713 від 14.09.2020 щодо відмови у реєстрації ПН №7 від 24.07.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: від 21.04.2020 №3 на суму 1224000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 204000,00 грн.), від 09.06.2020 №1 на суму 816000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 136000,00 грн.), від 12.06.2020 №2 на суму 1224000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 204000,00 грн.), від 13.07.2020 №1 на суму 141504,00 грн. (в т.ч. ПДВ 23584,00 грн.), від 13.07.2020 №2 на суму 70752,00 грн. (в т.ч. ПДВ 11792,00 грн.), від 13.07.2020 №3 на суму 94272,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15712,00 грн.), від 23.07.2020 №6 на суму 1084320,00 грн. (в т.ч. ПДВ 180720,00 грн.), від 24.07.2020 №7 на суму 1084320,00 грн. (в т.ч. ПДВ 180720,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕЛДА ГРУП (вул. Ситова, буд. 17, кв. 83, м. Запоріжжя, 69104; ЄДРПОУ 35595713 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 16816,00 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривен 00 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 23 березня 2021 року.

Суддя Р.В. Кисіль