Рішення

від 18.03.2021 по справі 280/1880/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 березня 2021 року Справа № 280/1880/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Державного навчального закладу Васильківський професійний ліцей (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Єсеніна, 1, код ЄДРПОУ 02544129) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (надалі - позивач) до Державного навчального закладу Васильківський професійний ліцей (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Державного навчального закладу "Василівський професійний ліцей", який розташований за адресою: 71600. Запорізька область. Василівський райок, місто Василівка. вулиця Єсеніна, будинок 1, шляхом зобов`язання Державного навчального закладу "Василівський професійний ліцей", повністю зупинити експлуатацію будівлі закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Ухвалою судді від 23.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 21.04.2020 з викликом сторін.

Ухвалою суду від 21.04.2020 судовий розгляд справи відкладено на 21.05.2020.

Ухвалою суду від 21.05.2020 призначено розгляд адміністративної справи № 280/1880/20 у загальному позовному провадженні, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначено підготовче засідання на 23.06.2020.

Ухвалою суду від 23.06.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 280/1880/20 строком на 30 днів, підготовче засідання по справі відкладено на 27 серпня 2020 року.

27.08.2020 представником позивача подано клопотання про закриття підготовчого провадження по справі та призначення справи до судового розгляду. Клопотання просить розглянути в порядку письмового провадження. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань до суду не надав.

Ухвалою суду від 27.08.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 16.09.2020.

Ухвалою суду від 16.09.2020 зупинено провадження по справі для надання сторонам часу для примирення до 20.10.2020.

Ухвалою суду від 20.10.2020 продовжено строк зупинення провадження по справі для надання сторонам часу для примирення до 22.12.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О. у відпустці з 22.12.2020 по 06.01.2021 (довідка №02-35/21/03 від 11.01.2021) розгляд справи перенесено на 19.01.2021.

Ухвалою суду від 19.01.2021 зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 18.02.2021.

Ухвалою суду від 18.02.2021 поновлено провадження у справі.

18.02.2021 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі для примирення.

Представник позивача проти поданого клопотання заперечив.

Ухвалою суду від 18.02.2021 розгляд справи відкладено на 18.03.2021.

18.03.2021 представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача 18.03.2021 до суду не з`явився, заяв та клопотань до суду не надав.

За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державний навчальний заклад "Василівський професійний ліцей" є юридичною особою, яка зареєстрована 17.03.2003, дата запису: 02.11.2007, номер запису: 10801200000000656.

Василівським районним сектором Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 16 по 17 грудня 2019 року, було проведено позапланову перевірку Державного навчального закладу "Василівський професійний ліцей", за результатами якої було складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 90 від 17.12.2019.

В ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт Відповідача - будівля, приміщення та територія Державного навчального закладу "Василівський професійний ліцей", який розташований за адресою: 71600. Запорізька область, Василівський район, місто Василівка, вулиця Єсеніна, будинок 1, експлуатуються з порушеннями норм цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме.

Не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів в приміщенні ліцею (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу ІII Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

Не забезпечено обладнання приміщень ліцею та гуртожитку системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

Не забезпечено територію гуртожитку та ліцею первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, відповідно "Правил експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників", затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 року № 25.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами експлуатації та типових норм належності вогнегасників , затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677.

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною. Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта до прибуття пожежно-рятувального підрозділу.

За відсутності достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) є ризик розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

Не проводиться технічне обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Відповідно до вимог підпункту 9пункту 2.2 глави 2розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Не проведення технічного обслуговування і перевірки на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час їх експлуатації. Це може привести до того, що в разі виникнення пожежі вогонь буде розповсюджуватися на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

Пожежний щит не укомплектовано відповідно до норм належності, а саме: сокира - 1 шт, лом - 1шт, лопата - 1 шт, вогнегасник - 1 шт.

Відповідно до вимог пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню на значну площу, а також продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

Не проведено технічне обслуговування вогнегасників якими обладнані приміщення відповідно до Правил експлуатації вогнегасників.

Відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом затверджених наказом МВС України за № 25 від 15.01.2018 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 225/31677 від 23 лютого 2018 року.

Не проведення технічного обслуговування наявних вогнегасників може привести до неможливості їх використання при виникненні пожежі з причин несправності, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

Не виконанні ґрати на вікнах з розпашним механізмом на другому поверсі навчального корпусу ліцею ( навчальний кабінет), на першому поверсі корпусу (кімната їдальні).

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Віконний отвір являє собою шлях евакуації у разі виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації. При встановленні глухих грат унеможливлюється евакуація через віконний отвір, в наслідок чого людина може опинитися в пастці, що становить загрозу для життя і здоров`я людей.

Не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкту з урахуванням усіх чинників небезпеки.

Відповідно до ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків ; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до пункту 7 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 23.02.2006 № 98 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів» , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за N 286/12160, у процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки.

Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об`єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території.

Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов`язані з функціонуванням об`єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на об`єктах, які розташовані поблизу).

Не проведення ідентифікації об`єкта щодо визначення потенційної небезпеки веде до не визначення чи несе сам об`єкт потенціальну небезпеку, що не дає змоги передбачити необхідні дії при виникненні надзвичайних ситуацій, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки № 90 від 171.12.2019, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до статей 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - ГУ ДСПС України у Запорізькій області. При цьому, відповідачем порядок призначення та проведення перевірки не оскаржується, а тому судом не перевіряється.

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 цієї статті Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень видно, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно із підпунктами 27, 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (https://zp.dsns.gov.ua/ua/Polozhennya.html).

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (частина 7 статті 7 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Суд зазначає, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Згідно із пунктом 4 розділу 1 Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

У постанові Верховного Суду від 18.09.2018 по справі №826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до п.35-36 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що у додаткових поясненнях відповідач зазначає, що не виконаними залишаються лише порушення, а саме виконати оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів в приміщенні ліцею засобами вогнезахисту, які забезпечуються 1 групу вогнегасної ефективності; забезпечити обладнання приміщення ліцею та гуртожитка системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ; забезпечити захист споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 Блискавкозахист . При цьому усунення вказаних порушень потребує виділення додаткових коштів з обласного бюджету.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не надано доказів усунення інших порушень, що зазначені в Акті від 17.12.2019.

Разом з тим, факту існування з боку відповідача виявлених та зафіксованих контролюючим органом в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки відповідачем не заперечується, у зв`язку з чим не спростовується необхідність їх усунення. Відповідачем не наведено будь-яких аргументів на спростування зазначених в акті порушень, не надано доказів на підтвердження таких аргументів та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Наявність вказаних в акті перевірки порушень пожежної безпеки в Державному навчальному закладі Василівський професійний ліцей дає підстави вірогідності пожежі, що само по собі створює загрозу життю та здоров`ю людей та не потребує будь-яких додаткових доказів.

Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Твердження відповідача, що зафіксовані порушення не є безумовними що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки для учбового процесу експлуатуються інші навчальні корпуси, на думку суду, є цинічним та безвідповідальним, з урахуванням того, що мова йде про життя та здоров`я навіть однієї людини, яка може постраждати при вірогідній (уявній) пожежі.

Відповідачем не надано доказів повного усунення виявлених порушень у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті перевірки від 21.12.2019 №134 та від 17.02.2021 №9, та створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Посилання відповідача на відсутність фінансування, зокрема на встановлення системи протипожежного захисту, не може бути достатньою підставою для допущення експлуатації будівель та приміщень з порушенням правил техногенної та пожежної безпеки. Відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 23.04.2020 № 812/1262/18.

Суд вважає за необхідне наголосити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

За статтями 51, 55 Кодексу цивільного захисту забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників.

При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Тобто заходи реагування мають тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень та зникнення загрози життю та здоров`ю людей, що має бути встановлено .

Застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Суд враховує, що з огляду на кількість виявлених порушень та їх специфіку, повне усунення відповідачем таких порушень (або їх не усунення) може бути встановлено тільки під час проведення позивачем позапланового заходу контролю.

Однак, на час розгляду справи у суді відсутні відомості, що такий захід контролю проведений.

При цьому, відповідач не був позбавлений можливості усунути виявлені порушення і під час судового розгляду справи, проте цього ним зроблено не було.

Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати та в повному обсязі не усунуті відповідачем, у зв`язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Державного навчального закладу Васильківський професійний ліцей (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Єсеніна, 1, код ЄДРПОУ 02544129) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Державного навчального закладу "Василівський професійний ліцей", який розташований за адресою: 71600, Запорізька область, Василівський район, місто Василівка, вулиця Єсеніна, будинок 1, шляхом зобов`язання Державного навчального закладу "Василівський професійний ліцей", повністю зупинити експлуатацію будівлі закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки від 17.12.2019 №90..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення з дня складення повного тексту рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 18.03.2021

Суддя О.О. Артоуз