Рішення

від 11.03.2021 по справі 340/5/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року справа № 340/5/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом -1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

за позовом-2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

за позовом-3: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

за позовом-4: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4

за позовом-5: ОСОБА_5 , АДРЕСА_5

до відповідача: Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, вул.Перемоги,4 с. Дмитрівка, Кіровоградська область,27422

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулася до суду з позовом, в якому просять

1) визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сілської ради Знам`янського району Кіровоградської області:

-від 12.11.2020 року №1323 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для надання у власність";

-від 12.11.2020 року №1324 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для надання у власність";

-від 12.11.2020 року №1325 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для надання у власність";

-від 12.11.2020 року №1328 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_5 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для надання у власність";

-від 12.11.2020 року №1332 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для надання у власність";

2) зобов`язати Дмитрівську сільську раду Знам`янського району Кіровоградської області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею по 2,00 га кожному із позивачів, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Знам`янського району /за межами населеного пункту, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером - 3522281500:02:002:9184, загальною площею 12,063га).

В обґрунтування вимог представником позивачів зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено їм у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачам відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в березні 2020 позивачі звернулись до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки с/г комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, яка знаходиться за межами населеного пункту (а.с.23-27)

До вказаного клопотання позивачами додано документи згідно додатку (а.с.11-22,28-32).

Відповідач, на засіданні 29 сесії сьомого скликання прийнято ряд рішень:

-від 12.11.2020 року №1323 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для надання у власність";

-від 12.11.2020 року №1324 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для надання у власність";

-від 12.11.2020 року №1325 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для надання у власність";

-від 12.11.2020 року №1328 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_5 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для надання у власність";

-від 12.11.2020 року №1332 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для надання у власність".

Зазначеними рішеннями, відмовлено позивачам у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , орієнтовною площею 2,00га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель с/г призначення на території Дмитрівської сільської ради, на підставі ч.7 ст.118 ЗК України, у зв`язку з невідповідністю місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, оскільки земельна ділянка, за рахунок яких заявники виявили бажання отримати у власність земельну ділянку, сформована та має кадастровий номер - 3522281500:02:002:9184, загальною площею - 12,063 га, та, згідно з ч.6 ст. 79-1 ЗК України, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (а.с. 54-58).

Позивачі не погодившись із вказаними рішеннями, звернулися до Кіровоградського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам. Відповідач в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви та прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому у випадку надання відмови відповідач повинен був керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України, статтями 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто питання щодо передачі земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Дмитрівської сільської ради є повноваженням сільської ради, що реалізується шляхом розгляду на засіданнях сільської ради, за результатами яких приймаються рішення.

Громадяни України відповідно до п. б частини 1 статті 121 ЗК України, мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га.

Згідно з ч.1, 2 статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється, відповідно до ч. 5 ст. 79-1 ЗК України, за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються, згідно із ч. 6, 7 статті 79-1 ЗК України, за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка, відповідно до ч. 9, 10 статті 79-1 ЗК України, може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Проект землеустрою, відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;

технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Документація із землеустрою, відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Суд звертає увагу позивачів, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Згідно з положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Суд зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта.

Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Судом з поданих позивачами клопотань (а.с.23-32) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність встановлено, що позивачі клопотали саме про надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером: 3522281500:02:002:9184.

Тобто позивачам вже на час подання в березні 2020 року вказаних клопотань було відомо, що земельна ділянка, на частину якої позивачі хочуть отримати дозволи на розробку проектів відведення, вже є сформованою згідно технічної документації із землеустрою та має кадастровий номер 3522281500:02:002:9184.

Суд зазначає, що подальше формування земельної ділянки на частину якої позивачі хочуть отримати дозволи на розробку проектів відведення, яка вже є сформованою згідно технічної документації із землеустрою та має кадастровий номер 3522281500:02:002:9184 (а.с.28-32), здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою.

Висновок, що до аналогічних спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 6 статті 79-1 Земельного кодексу України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою викладений у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 802/1535/17-а провадження № К/9901/28236/18.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 802/1447/17-а., постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі 823/1179/17, постанові Верховного Суду від 21 грудня 2020 року справа №0640/4231/18, адміністративне провадження №К/9901/14059/19

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що спірні рішення відповідачем прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. Вимоги позивачів є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб`єкта владних повноважень, а саме на професійну правничу допомогу та судового збору.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко