Рішення

від 22.03.2021 по справі 556/1977/20

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/1977/20

Номер провадження 2/556/4/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2021 року. Володимирецький районний су д Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі - Басик Г.Т.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

До Володимирецького районного суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.12.2019 року, визнано укладеним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений 27 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та визнано за ОСОБА_1 право власності на вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями.

Коли позивачка звернулася до Центру надання адміністративних послуг з питанням про реєстрацію права власності на будинок на підставі судового рішення, їй було відмовлено, оскільки земельна ділянка, площею 0,2246 га за вищевказаною адресою зареєстрована за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка бажає скористатись своїм правом, передбаченим ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України щодо визнання права власності на земельну ділянку, оскільки у зв`язку із набуттям права власності на житловий будинок до неї, як до особи, яка раніше не мала права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться будинок, перейшло це право у розмірі частки власності у будинку.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 13 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Відзив не подано, клопотань не заявлено.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, рахує, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.12.2019 року у справі №556/1705/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу укладеним, визнання права власності, визнано укладеним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений 27 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та визнано за ОСОБА_1 право власності на вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, № інформаційної довідки:246332969 від 01.03.2021 року, власником земельної ділянки, площею 0,2246 га, кадастровий номер 5620881800:02:002:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00024023122 від 24.09.2019 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В рішенні Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.12.2019 року у справі №556/1705/19 зазначено, що у відповіді на запит Другої Синельниківської державної нотаріальної контори №01-16/2077 від 22.10.2019 року, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа №487/2015 та видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, 10 серпня 2017 року, на ім`я ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусомДругої Синельниківської державної нотаріальної контори від 10.08.2017 р., ОСОБА_4 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме: земельної ділянки, загальною площею 8.22 га., що розташована на території Роздольської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП №002351, виданого Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпровської області 11 листопада 2004 року.

Земельну ділянку для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2246 га, кадастровий номер 5620881800:02:002:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 не заповідала нікому.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, інформування населення щодо вилучення (викупу) та інші.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Відповідно до ст. 125 ЗУ України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, оскільки право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_3 , при цьому позивачка набула права власності на житловий будинок, розташований на вказаній земельній ділянці, на підставі рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.12.2019 року, то до неї, як до нового власника нерухомого майна, в силу положень статей 120 ЗК України та 377 ЦК України, перейшло право власності на відповідну земельну ділянку, на якій розташовано таке нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджені витрати зі сплати позивачем судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну ділянку, задовольнити.

Припинити право власності на земельну ділянку для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2246 га, кадастровий номер 5620881800:02:002:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , яке посвідчувалось свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.12.2014 р., індексний номер 30804560.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2246 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5620881800:02:002:0021.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5 розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя: Котик Л.О.