Ухвала

від 17.03.2021 по справі 757/13627/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13627/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що квартира, набута внаслідок незаконної діяльності та є доказом кримінального правопорушення. Метою накладення арешту є забезпечення конфіскації майна.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що у провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження № 62021000000000161 від 22.02.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вимаганні неправомірної вигоди службовою особою та в одержанні службовою особою для себе за вчинення ним як службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, що поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , службовою особою юридичної особи приватного права, обіймаючи посаду директора Департаменту елеваторної діяльності АТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» (призначений на посаду наказом в.о. Голови правління АТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» № 812-К від 20.11.2020), вирішив використати своє службове становище з метою особистого незаконного збагачення та отримання неправомірної вигоди від працівника філії Товариства.

Акціонерне товариство «Державна продовольчо зернова корпорація України», далі Товариство, (код ЄДРПОУ 37243279, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 1), засноване на державній власності та є приватним акціонерним товариством.

Засновником Акціонерного товариства «Державна продовольчо зернова корпорація України» є держава в особі Кабінету Міністрів України, а функції з управління корпоративними правами держави здійснює Кабінет Міністрів України через уповноважений ним орган управління Мінекономіки.

Товариство у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно правовими актами, які видаються міністерствами, іншими держаними органами, а також Статутом Товариства, затвердженим Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 153 від 31.01.2020.

Відповідно до п. 3.1. Статуту Товариства, останнє створено з метою задоволення потреб населення, підприємств, установ і організацій різних форм власності у продовольчому і фуражному зерні, продуктах його переробки, не зерновій сировині, елітному і сортовому насінні, надання послуг із зберігання, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції і отримання прибутку шляхом провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3.2., до предмету діяльності Товариства належить: складське господарство, оптова торгівля зерном, насінням та кормом для тварин, вирощування зернових та технічних культур і надання послуг із зберігання зерна, його обробки та технологічної переробки, провадження посередницької та торговельної діяльності на зерновому ринку, тощо.

Відповідно до п. 4.6 Статуту, Товариство має право утворювати на території України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи і передавати їм основні засоби та оборотні кошти, що належать Товариству. Філії, представництва та інші відокремлені підрозділи діють на підставі положень про них.

Відповідно до п. 13.1 Статуту, виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є правління.

Відповідно до п. 13.3 Статуту, до компетенції правління належить: координація діяльності дочірніх підприємств, філій представництв та інших відокремлених підрозділів Товариства, забезпечення виконання покладених на них завдань.

Відповідно до п. 13.10 Статуту, Голова правління Товариства має право призначати на посаду та звільняти з посади директорів дочірніх підприємств Товариства, керівників філій, представництв та інших відокремлених підрозділів Товариства, визначати умови їх праці та матеріального забезпечення.

Філія Акціонерного товариства «Державна продовольчо зернова корпорація України» є відокремленим самостійним структурним підрозділом Товариства та здійснює свою діяльність у відповідності до Положення про філію Акціонерного товариства «Державна продовольчо зернова корпорація України», затвердженого Головою Правління Товариства 11.09.2019 року.

Згідно зі ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у ст.ст. 364, 368, 368-5, 369 є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Антикорупційною програмою Товариства затверджено, що її працівники, посадові особи і керівник в своїй внутрішній діяльності, а також у правовідносинах із діловими партнерами, органами державної влади і самоврядування керуються принципом «нульової толерантності» до будь яких проявів корупції і вживатимуть всіх передбачених законодавством заходів щодо запобігання, виявлення та протидії корупції і пов`язаним з нею діям (практикам).

Відповідно до п. 3 Розділу 5 Антикорупційної програми, працівникам та керівнику Товариства забороняється: використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; вимагати або отримувати будь яку матеріальну або нематеріальну вигоду (для себе чи близьких осіб) у зв`язку із здійсненням своїх посадових обов`язків, яка не передбачена трудовим або іншим договором між ними та Товариством; впливати прямо або опосередковано на рішення працівників Товариства з метою отримання будь якої матеріальної або нематеріальної вигоди для себе чи для близьких осіб

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Проте, незважаючи на численні законодавчі застереження щодо утримання від корупційних кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора Департаменту елеваторної діяльності АТ «Державна продовольчо зернова корпорація України», вирішив використати своє службове становище не з метою виконання покладених цілей та завдань діяльності Товариства, а з метою особистого незаконного збагачення та отримання неправомірної вигоди від працівника філії Товариства.

Так, відповідно до наказу в.о. Голови правління АТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» № 812-К від 20.11.2020 року ОСОБА_4 призначено з 23.11.2020 року на посаду директора Департаменту елеваторної діяльності Акціонерного товариства «Державна продовольчо зернова корпорація України».

Відповідно до посадової інструкції директора Департаменту елеваторної діяльності, директор Департаменту: організовує та планує роботу Департаменту щодо виконання покладених на нього завдань і функцій та контролює їх виконання; здійснює керівництво працівниками Департаменту та розподіляє між ними посадові завдання та обов`язки; в установленому порядку візує проекти документів, які стосуються переробки та зберігання сировини, що надходять до Департаменту; контролює переробку зерна філіями; здійснює контроль за роботою філій із забезпечення якості при прийманні, зберіганні, доробці, переробці та реалізації зернових, олійних культур та готової продукції і обліку операцій із зерном та продуктами переробки; здійснює контроль за веденням кількісно якісного обліку зерна та продуктів переробки на філіях Товариства.

Відповідно до розділу 3 посадової інструкції директора Департаменту елеваторної діяльності, директор Департаменту має право: вносити на розгляд голови Правління пропозиції щодо вдосконалення роботи переробних філій Товариства та діяльності як Департаменту в цілому, так і окремих його підрозділів; вносити на розгляд голови Правління Товариства та/або заступника голови Правління відповідно до розподільчих повноважень пропозиції щодо заохочення працівників, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни.

Таким чином, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора Департаменту елеваторної діяльності Акціонерного товариства «Державна продовольчо зернова корпорація України» та виконуючи покладені на нього повноваження є службовою особою юридичної особи приватного права, яка наділена організаційно-розпорядчими функціями.

24.09.2020 АТ «Державна продовольчо зернова корпорація України» в особі в.о. голови Правління ОСОБА_5 укладено контракт № 36 з ОСОБА_6 , відповідно до якого останнього призначено на посаду директора філії Акціонерного товариства «Державна продовольчо зернова корпорація України» «Сумський комбінат хлібопродуктів», строком дії до 26 жовтня 2021 року, в подальшому на підставі додаткових угод строк перебування на посаді продовжувався помісячно та спливав 29 січня 2021 року.

Володіючи зазначеними відомостями, приблизно в другій половині січня 2021 року, ОСОБА_4 , усвідомлюючи вищевказані законодавчі заборони щодо вчинення корупційних кримінальних правопорушень, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення вирішив скористатися своїми службовими повноваженнями та висунути протиправну вимогу і одержати шляхом вимагання неправомірну вигоду від ОСОБА_6 , відносно якого вирішувалось питання щодо продовження строку перебування на посаді.

Зокрема, приблизно 25 січня 2021 року, ОСОБА_4 , знаючи, що строк дії контракту ОСОБА_6 закінчується, маючи намір скористатися зазначеною ситуацією, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, розпочав реалізовувати свій злочинний задум, та використовуючи службове становище призначив ОСОБА_6 зустріч на 27.01.2021 в приміщенні АТ «Державна продовольчо зернова корпорація України», що за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 1.

Цього ж дня, 27.01.2021 під час зустрічі в обумовленому ним місці в своєму службовому кабінеті, розташованому на 3 поверсі приміщення Товариства, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , розуміючи необхідність та важливість для ОСОБА_6 якнайшвидшого вирішення питання, пов`язаного зі збереження за ним посади директора та продовження дії контракту, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, висунув вимогу надати неправомірну вигоду в розмірі 70 тис. доларів США, повідомивши, що питання забезпечення його трудових прав можливе лише завдячуючи його допомозі як керівника профільного структурного підрозділу Товариства, одночасно висловивши погрозу, що у випадку ненадання такої неправомірної вигоди, він не здійснюватиме жодних дій перед керівництвом Товариства на захист його прав та законних інтересів, що стосуються збереження за ним посади директора філії.

Оцінюючи можливість одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди у вказаному розмірі, ОСОБА_4 після вищевказаної зустрічі забезпечив короткострокове продовження контракту з ОСОБА_6 до 31.05.2021 року, надавши таким чином останньому відповідний строк для передачі йому неправомірної вигоди та остаточно переконавши ОСОБА_6 в дійсності своїх намірів.

05.03.2021 року, ОСОБА_6 , діючи з метою викриття кримінального правопорушення, а також особи, яка його вчиняє, в рамках конфіденційного співробітництва для викриття ОСОБА_4 , за вимогою останнього прибув до його службового кабінету, розташованого в приміщенні Акціонерного товариства «Державна продовольчо зернова корпорація України», за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час зустрічі цього дня, 05.03.2021, у вказаному службовому кабінеті ОСОБА_4 з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , продовжуючи використовувати свої службові повноваження та демонструючи свою обізнаність у ситуації, пов`язаній з вирішенням питання щодо подальшого перебування ОСОБА_6 на посаді директора філії «Сумський КХП», умисно створював видимість неможливості продовження контракту з ОСОБА_6 на більший строк до отримання ним визначеної ним суми неправомірної вигоди, а також узгодив наступну зустріч.

В подальшому 9, 10 березня 2021 року ОСОБА_4 , маючи намір остаточно переконати ОСОБА_6 у необхідності надання йому неправомірної вигоди у вказаному ним розмірі, зі свого мобільного телефону з номером НОМЕР_1 через месенджер Telegram телефонував ОСОБА_6 на належний йому номер мобільного телефону для спонукання зустрічі з ним з метою отримання визначеної неправомірної вигоди. В свою чергу, ОСОБА_6 в ході розмови повідомив, що не має можливості зібрати заявлену ОСОБА_4 суму неправомірної вигоди, на що ОСОБА_4 надав згоду до передачі йому грошових коштів в розмірі 35 тис. доларів США, не знімаючи з ОСОБА_6 обов`язку в подальшому передати іншу частину раніше заявленої ним суми неправомірної вигоди.

12.03.2021 приблизно о 07:00 год. ОСОБА_4 продовжуючи свої умисні протиправні дії, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, висунув вимогу ОСОБА_6 прибути до приміщення Акціонерного товариства Державна продовольчо зернова корпорація України», за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 .

Цього ж дня, приблизно о 10:00 год., ОСОБА_6 прибув за вимогою ОСОБА_4 до приміщення Акціонерного товариства «Державна продовольчо зернова корпорація України», за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , де в службовому кабінеті, розташованому на 3 поверсі приміщення під час розмови з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 на аркуші паперу написав цифру «35», та уточнив, чи таку суму коштів готовий передати йому ОСОБА_6 , на що останній відповів ствердно.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи обізнаним із способами та методами документування корупційних кримінальних правопорушень, викриття винних осіб під час одержання неправомірної вигоди, з метою забезпечення відведення від себе загрози бути затриманим під час одержання неправомірної вигоди, для реалізації здійснення своєї протиправної діяльності у невстановлений органом досудового розслідування час невстановленому місці придбав засоби конспірації укриття злочину та залучив в якості пособника отримання грошових коштів ОСОБА_7 , якому не повідомив про дійсність своїх злочинних намірів.

У свою чергу, ОСОБА_7 , будучи не обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_4 , погодився виконати вказівку останнього та діючи в силу вищеописаних домовленостей, не усвідомлюючи, що за такі дії наступає кримінальна відповідальність, того ж дня домовився з ОСОБА_6 про зустріч поблизу залізничного вокзалу.

При цьому ОСОБА_4 , продовжуючи дотримуватися виробленої лінії конспірації та приховування факту і слідів вчиненого протиправного діяння, маючи намір уникнути викриття в їх особистому одержанні, дотримуючись виробленої лінії конспірації та приховування слідів протиправних дій, але маючи стійкий та непереборний намір отримати на раніше висловлену ним вимогу неправомірну вигоду у розмірі 35 тис. доларів США, зазначив ОСОБА_6 , що неправомірну вигоду у вказаному розмірі слід передати визначеній ним особі ОСОБА_7 , надавши ОСОБА_8 його номер тефлону для здійснення зв`язку з ним та передачі йому грошових коштів.

Після цього, ОСОБА_6 , на вимогу ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 , та отримав вказівку про час та місце зустрічі для передачі неправомірної вигоди для ОСОБА_4 .

Після чого, цього ж дня, приблизно о 12:28 год., перебуваючи поблизу кафе «Катюша», що за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 2, ОСОБА_7 , не усвідомлюючи злочинність своїх дій, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 35 тис. доларів США, які передбачались в якості неправомірної вигоди для ОСОБА_4 .

Після передачі грошових коштів, 12.03.2021 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 було затримано.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вимаганні неправомірної вигоди службовою особою та в одержанні службовою особою для себе за вчинення ним як службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, що поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

12.03.2021 о 12 год. 40 хв. ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Цього ж дня, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

13.03.2021 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 528 прожиткових мінімумів, що становить 1 198 560 грн.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, копії яких додані до клопотання, та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

В ході досудового розслідування, з метою забезпечення в подальшому конфіскації майна як виду покарання підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що у власності останнього перебуває земельна ділянка 1, 9546 га з кадастровим номером 3221881400:28:169:0117 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 248334492), а також транспортний засіб автомобіль Infiniti G35, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , № кузову НОМЕР_3 .

Прокурор в судове засідання не з`явився. Прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, доводи клопотання підтримав у повному обсязі.

Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.

Слідчий вказує, що метою арешту є спеціальна конфіскації майна, як такого, що отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України..

Також санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачена конфіскація майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на земельна ділянка 1, 9546 га з кадастровим номером 3221881400:28:169:0117 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 248334492), а також транспортний засіб автомобіль Infiniti G35, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , № кузову НОМЕР_3 .

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

У зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельну ділянку 1, 9546 га з кадастровим номером 3221881400:28:169:0117 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 248334492), а також транспортний засіб автомобіль Infiniti G35, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , № кузову НОМЕР_3 , шляхом заборони на відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1