Ухвала

від 23.03.2021 по справі 580/1507/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Черкаси

23 березня 2021 року справа № 580/1507/21

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Виноградської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) до Виноградської сільської ради (вул. Центральна, 46-а, с. Виноград, Лисянський р-н, Черкаська обл., 19340, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26.02.2021 №6-45/VIII Про відмову у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0000 га позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адмінмежах Виноградської сільської ради за межами населеного пункту та передачу у власність позивачу земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:1016.

Разом із позовною заявою позивачем 22.03.2021 подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої позивач просить суд до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі:

- заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб будь-яким особам дії щодо відчуження у будь-який спосіб будь-яким особам, окрім позивача, права власності та інших речових прав на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:1016, що розташована в адмінмежах Виноградської сільської ради за межами населеного пункту, в тому числі приймати рішення про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, про затвердження проектів землеустрою та надання цієї земельної ділянки у власність чи користування третім особам;

- заборонити усім державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам приймати рішення про державну реєстрацію за будь-якими особами, окрім позивача, права власності та інших речових прав на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 7122882000:02:001:1016, що розташована в адмінмежах Виноградської сільської ради за межами населеного пункту, та вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи про право власності та інші речові права третіх осіб на дану земельну ділянку.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що рішення відповідача від 26.02.2021 №6-45/VIII Про відмову у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 є очевидно протиправним, а вчинення дій про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, про затвердження проектів землеустрою та надання цієї земельної ділянки у власність чи користування третім особам - істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду із даним позовом, так як спірна земельна ділянка на момент вирішення .

Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, суддя зазначає наступне.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя розглядає заяву про забезпечення позову не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Положеннями ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення позову - це вжиття судом до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Необхідно зазначити, що вказані вище підстави є оціночними, а тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з наведених вище обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України (як суду касаційної інстанції до 03.10.2017) Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ від 29.09.2016 №14, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно, загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Так, повноваження відповідних органів виконавчої влади/місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

При цьому, відповідно до положень статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Із матеріалів позовної заяви суддею встановлено, що відповідач рішенням від 26.02.2021 №6-45/VIII відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0000 з кадастровим номером 7122882000:02:001:1016, тому виходячи із пов`язаності заходу про забезпечення позову з його предметом, співмірності такого заходу заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову - фактично призведе до вирішення справи по суті позовних вимог без розгляду справи, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.03.2018 у справі №463/3375/15-а, до передачі у власність земельної ділянки всі особи, які звернулись із заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку, мають рівні права.

Позивачем не надано доказів, що він згідно положень Земельного кодексу України має переважне право перед іншими особами на передачу вищевказаної земельної ділянки у власність.

Таким чином суд дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме: не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш