Постанова

від 22.03.2021 по справі 200/4710/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року справа №200/4710/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 р. у справі № 200/4710/20-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С., складене в повному обсязі 12.10.2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФЕКТИВНЕ ВУГЛЕВИДОБУВАННЯ до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача № Ф-17282-54 від 10.02.2020 року зі сплати єдиного внеску станом на 31 січня 2020 року на суму 118 799,77 грн. у повному обсязі (а.с. 1-6).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області № Ф-17282-54 від 10.02.2020 на суму 118 799,77 грн. (а.с. 73-75).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що Закон № 2464 не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період АТО не виконувати їх своєчасно та в повному обсязі. Дія спеціальних норм Закону № 2464-VІ не зупинена пунктом 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення , отже їх дія розповсюджується на всіх платників єдиного внеску незалежно від місця їх перебування на обліку.

Також вказує на те, що зміни до Закону № 2464, внесені Законом № 1669, втратили чинність згідно із Законом № 911, отже з цього періоду будь-які пільги для платників єдиного внеску відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕФЕКТИВНЕ ВУГЛЕВИДОБУВАННЯ - код ЄДРПОУ 42602776, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, буд. 56, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Донецькій області, Маріупольському управлінні, Центральній ДПІ (Центральний район м. Маріуполь) (а.с. 23-24).

10.02.2020 Головним управлінням ДПС в Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-17282-54, якою від позивача вимагається до сплати недоїмка в розмірі 118 799,77 грн., що обліковується за товариством станом на 31.01.2020 року (а.с. 7).

Не погодившись з винесеною вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку до Державної податкової служби (ДПС) (а.с. 9-14).

За результатами розгляду скарги позивача ДПС прийнято рішення від 27.03.2020 № 11179/6199-00-08-00-01-06, яким вимогу ГУ ДПС в Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 року № Ю-17282-54 вирішено залишити без змін, а скаргу ТОВ Ефективне вугледобування від 21.02.2020 року № 21-02/01 без задоволення (19-21).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем вимоги № Ф-17282-54 від 10.02.2020 року зі сплати єдиного внеску станом на 31 січня 2020 року на суму 118 799,77 грн.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

За унормуванням статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

За визначенням ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2464 від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Позивач в цих правовідносинах виступає в якості платника єдиного внеску, визначеного п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 окреслено: платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За змістом частини 6 ст. 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Частиною 16 ст. 25 Закону № 2464 унормовано, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей .

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 року № 1669 (далі - Закон №1669).

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було внесено зміни в розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування внесені такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 виключено.

Таким чином, положення п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , тоді як змін безпосередньо до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

Тобто, на момент виникнення боргу жодних рішень про виключення з чинної редакції закону Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України не містить у собі інформації щодо виключення з розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування пункту 9-4.

Водночас, на виконання приписів Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Маріуполь населений пункт, де знаходиться орган доходів і зборів, у якому перебуває на обліку позивач як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Період проведення антитерористичної операції відповідно до ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 чинний, тобто період проведення АТО триває. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30.04.2018 року № 116/2018 затверджено рішення РНБО Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей . Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває.

У зв`язку з наведеним, на час виникнення спірних правовідносин, позивач перебував і перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція, тому, згідно із положеннями Закону № 1669-VII, не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI в частині невиконання обов`язків з нарахування, обчислення чи сплати єдиного внеску.

Вказаний правовий висновок сформульований у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час розгляду 30.03.2018 зразкової справи № 812/292/18.

Звільнення від відповідальності передбачалось на спірний період безпосередньо у Законі № 2464-VI та не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює "незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій" та адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Суд наголошує, що підставою для звільнення від відповідальності є сам факт перебування платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться АТО.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, сформованою в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2019 року у справі № 805/1023/16-а.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-17282-54 від 10.02.2020 року зі сплати єдиного внеску у розмірі 118 799,77 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

І відповідачем не доведено, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 р. у справі № 200/4710/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 березня 2021 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць