Постанова

від 23.03.2021 по справі 420/2436/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2436/20 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Стас Л.В.,

суддів: Турецької І.О., Градовського Ю.М.,

за участю секретаря - Худика С.А., Алексєєвої Н.М.

за участю представника позивача - Полякова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( далі - Позивач) звернулася з позовом до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області ( далі - Відповідач), в якому просила :

визнати протиправним та скасувати наказ № 11 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 06.03.2020 р. Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт ;

визнати протиправним та скасувати наказ № 12 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 06.03.2020 р. Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації ;

визнати протиправним та скасувати Акт № 28, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.03.2020 р., проведений на об`єкті - Будівництво торгівельно-розважального комплексу за адресою : АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову, позивач вказав, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта до експлуатації за своїм змістом є актами одноразового застосування, які потягнули за собою певні правові наслідки, а саме: позивачем проведено відповідні будівельні роботи, об`єкт завершено будівництвом та зареєстровано право власності, а тому, на його думку, у відповідача були відсутні правові підстави для скасування реєстрації повідомлення та декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем не дотримано порядку проведення перевірки, що нівелює її наслідки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року - позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №11 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт .

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №12 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

У апеляційній скарзі, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 26 жовтня 2020 року - скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що будівельні роботи на об`єкті виконані без належно затвердженого проекту (яким є проект, що розроблений без отримання містобудівних умов та обмежень) що у відповідності до ст. 376 Цивільного кодексу України є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Оскаржувані накази прийнято за результатом проведення державного архітектурно - будівельного контролю та на підставі листа правоохоронних органів, які містять встановлені порушення вимог законодавства на спірному об`єкті будівництва та узгоджується з нормами чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач послався на доводи, ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції.

17.03.2021 року через канцелярію суду від представника позивача - адвоката Полякова І.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з погіршенням епідеміологічної ситуації, пов`язаної з розповсюдженням коронавірусної хвороби, в тому числі в Одеській області.

Колегія суддів дослідивши повідомлення позивача, вважає за можливе розгляд справи закінчити за відсутності сторін, оскільки у відкритому судовому засіданні, яке відбулося 04 березня 2021 року, представник позивача по справі висловив свою правову позицію щодо предмету спору та надав відповідні докази.

Крім того, колегія зауважує, що на час дії карантину внесено зміни до КАС України, якими передбачено зокрема частиною четвертою статті 195 КАС (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ), що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак таким правом позивач не скористався.

А відтак, з метою дотримання строку розгляду апеляційної скарги, передбаченого ч.1 ст.309 КАС України, на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд вважає за можливе відмовити у задоволені клопотання про відкладення розгляду справи та закінчити розгляд даної справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Отже враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, оскільки у відкритому судовому засіданні, яке відбулося 04 березня 2021 року, представник позивача по справі висловив свою правову позицію щодо предмету спору, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, визнала можливим продовжити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

З огляду на наведене, після з`ясування обставин справи та дослідження доказів, суд апеляційної інстанції перейшов у письмове провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, що Наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №11 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт , відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011р. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт , на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Ю. Денежко № 39/1014-20 від 06.03.2020р. визнано скасованою реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1 від 03.03.2020р. за № МК061200631817 на об`єкт Будівництво пляжного торгівельно-розважального комплексу за адресою : Миколаївська область, Березанський район, село Коблеве, проспект Курортний, 7/4 А. (замовник будівництва - АВДЄЄВА-АКСЕНТЕВА) (а.с. 88).

Наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №12 від 06.03.2020р. Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта , відповідно до ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Ю. Денежко № 39/1014-20 від 06.03.2020р. визнано скасованою реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 03.03.2020р. за №МК 141200632188 на об`єкт будівництва: Будівництво пляжного торгівельно-розважального комплексу за адресою : Миколаївська область, Березанський район, село Коблеве, проспект Курортний, 7/4 А. (замовник будівництва - АВДЄЄВА-АКСЕНТЕВА) (а.с. 87).

З матеріалів справи також вбачається, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області під час моніторингу єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Реєстр) встановлено факт, що 03.03.2020 протягом дня в Реєстрі, через електронний кабінет замовника будівництва зареєстровані замовником ОСОБА_2 на об`єкт: Будівництво пляжного торгівельно- розважального комплексу : АДРЕСА_1 : повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками СС1 за № МК 061200631817; декларація про готовність об`єкта до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № МК 141200632188.

Під час аналізу реєстру містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Управління містобудування та архітектури та містобудування Миколаївської обласної державної адміністрації, розміщеного на веб-сайті Миколаївської облдержадміністрації http://www.mk.gov.ua/ua/oda/pidrozidyly/arh/, офіційних веб-сайтах органів влади, при яких утворені відповідні уповноважені органи містобудування та архітектури (Коблевської сільській раді та Березанської районної ради) встановлено, що інформація про видачу містобудівних умов та обмежень на об`єкт: Будівництво пляжного торгівельно-розважального комплексу; Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, прсп. Курортний, 7/4А відсутня.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.03.2020 р., ОСОБА_1 взята в суборенду земельна ділянка у ТОВ Триа-Плюс за адресою АДРЕСА_1 , Коблівська сільська рада.

Відповідно до листа Коблевської сільської ради від 04.03.2020 №389 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 не існує, рішення сесії щодо присвоєння зазначеної адреси не приймалось, документи про право користування земельною ділянкою за вказаною адресою та містобудівні умови та обмеження не видавалися.

Згідно листа Управління містобудування та архітектури Мйколаївської ОДА від 04.04.2020 №390-01-23, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за адресою : АДРЕСА_1 не надавалися.

Позивачем 05.03.2020р. зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна: громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Пляжний торгівельно-розважальний комплекс загальною площею 802,4 га за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2047059748209), що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 7-8).

Не погоджуючись з наказами Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №11 від 06.03.2020р. та №12 від 06.03.2020р., позивач звернулася до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем порушено процедуру здійснення державного контролю та порушення визначених цією процедурою прав ОСОБА_1 при здійсненні перевірки. Крім того, суд вказав, що будівельні роботи позивачкою розпочато на відведеній для цієї мети земельній ділянці, за наявності повідомлення про початок будівельних робіт, що є належним та достатнім документом, обставин щодо наявності чи відсутності належно затвердженого проекту відповідач в ході перевірки не встановив. Так само, відповідачем не доведено наявності такої підстави для скасування декларацій, як набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року №687-XIV (далі - Закон №687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до статті 9 Закону №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Частиною першою статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Згідно частини першої статті 36 Закону №3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

У частині другій статті 39-1 Закону № 3038-VI закріплено, що в разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Процедуру виконання будівельних робіт визначає Порядок виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466).

Згідно з пунктом 5 Порядку, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно з пунктом 8 Порядку, контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Видача дозволу здійснюється шляхом внесення даних до реєстру з дотриманням вимог Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги» ( пункт 10 Порядку № 466).

Частиною п`ятою статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 6 вересня 2005 року № 2806-IV визначено, що декларація про провадження господарської діяльності (далі - декларація) - документ, яким суб`єкт господарювання повідомляє дозвільний орган про свою відповідність вимогам законодавства до певного виду господарської діяльності (у тому числі матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу - якщо це зумовлено особливостями провадження відповідного виду господарської діяльності) та на підставі якого набуває право на провадження заявленого виду господарської діяльності і несе передбачену законом відповідальність.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 466, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт особисто або рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет;

отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва;

встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлення вносить до реєстру відповідний запис.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.

Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок №461).

Згідно пункту 3 Порядку №461, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Пунктом 16 Порядку №461 визначено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до пункту 17 Порядку №461, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації: щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Частина восьма статті 36 Закону № 3038-VI передбачає, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Частиною десятою статті 39 цього Закону визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що при здійсненні реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю спрямовані на перевірку повноти даних, зазначених у таких повідомленні та декларації.

При цьому, відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у вказаних деклараціях, несе саме замовник. Таким чином, замовник має право самостійно вибирати спосіб для підтвердження достовірності даних, які він вносить у повідомленні та декларації.

Також, за змістом пункту 22 Порядку № 461, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Зі змісту вказаних вище норм вбачається наявність у відповідача повноважень щодо скасування реєстрації повіомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації у разі виявлення недостовірних даних, наведених у зареєстрованих повідомленні та декларації, шляхом прийняття відповідного наказу та виключення з єдиного реєстру відповідного запису про таку реєстрацію.

Крім того, колегія суддів також вважає, що згідно статті 39-1 Закону № 3038-VI, пункту 15 Порядку № 466 і пункту 22 Порядку №461 достатньою та необхідної правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Про скасування декларації інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю видається відповідний розпорядчий акт (у даному випадку - наказ). При цьому, після скасування реєстрації декларації, замовник не позбавляється права повторно подати таку декларацію у відповідності з вимогами законодавства.

У розумінні вищенаведених норм законодавства об`єкт вважається самочинним будівництвом, зокрема, у разі, якщо він будується без належно затвердженого проекту.

При цьому, закон не зобов`язує Інспекцію проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних, є очевидною.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 року у справі № 826/6660/16.

У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що скасування повідомлення та декларації зумовили виявлені відповідачем факти, які свідчили про самочинне будівництва об`єкта, зокрема, інформація, відображена у службовій записці Головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_3 , про те, що розміщення пляжного торгівельно - розважального комплексу у водоохоронній зоні прибережної захисної смуги вздовж морів та пляжній зоні свідчить про порушення вимог встановлених ст. 88, ст. 90 Водного Кодексу України та ст. 62 Земельного Кодексу. Відповідно ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних для проекту є містобудівні умови та обмеження. Згідно листа Управління містобудування та архітектури Мйколаївської ОДА від 04.04.2020 №390-01-23 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва не надавались. Відповідно до листа Коблевської сільської ради від 04.03.2020 № 389, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 не існує, рішення сесії щодо присвоєння зазначеної адреси не приймалось, документи про право користування земельною ділянкою за вказаною адресою ОСОБА_1 відсутні. Вищевикладене свідчить, про порушення вимог законодавства та наведення замовником будівництва недостовірних даних у інформації, яка внесена через електронний кабінет замовника будівництва.

Той факт, що обставини, які зумовили винесення відповідачем спірних наказів і скасування повідомлення та декларації, прийняті, на думку позивача, внаслідок незаконної перевірки, не спростовує правильних по суті висновків Управління ДАБК Миколаївської міської ради про наявність підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом, до того ж, це не було спростовано позивачкою під час судового розгляду справи, тоді як законність оскаржуваних наказів була підтверджена наявними у матеріалах справи доказами, які були досліджені у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що у даному конкретному випадку спірні накази видано відповідачем за наявності підстав, визначених законом для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Щодо посилання позивача на факт реєстрації права власності на вказаний торгівельно -розважальний комплекс, який виключає віднесення об`єкту до самочинного будівництва, колегія суддів зазначає про таке.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно документів, які містяться в матеріалах справи, згідно оскаржуваних Наказів від 06.03.2020 р. № 11 та № 12, повідомлення про початок будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта до експлуатації торгівельно - розважального комплексу за адресою : АДРЕСА_1 , подані позивачкою та зареєстровані 03.03.2020 року.

Тобто, саме за одну добу 03.03.2020 р. позивач спромоглася побудували цілісний торгівельно - розважальний комплекс, який складається з громадського будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 802,4 кв. м ( Витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності а.с. 7).

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.

Правові наслідки самочинної забудови, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже, виходячи зі змісту цієї норми, самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої із зазначених умов.

Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 03.06.2020 р. у справі № 722-1882/16-ц також підкреслив, що наслідком самочинного будівництва є те, що в особи яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

При цьому, формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Тож, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 ЦК України, не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного.

У справі, що розглядається, суд, приймаючи рішення, не надав оцінку доводам відповідача та не встановив обставини щодо відповідності чи невідповідності торгівельно-розважального комплексу за адресою : АДРЕСА_1 , встановленим законодавчо ознакам самочинності.

Водночас, судом першої інстанції не надано оцінки доводам відповідача про те, що спірне нерухоме майно зареєстроване за позивачем без дотримання встановленої законом процедури отримання дозвільних документів для початку виконання будівельних робіт та документів, які засвідчують прийняття побудованого нерухомого майна в експлуатацію, що передує реєстрації права власності на це майно.

Аналогічні правові позиції Верховного Суду наведені у постановах від 09.12.2020р. у справі № 922/476/20 ; від 07.04.2020р. у справі № 916/2791/13; від 19.08.2020р. у справі № 826/6660/16; від 03.02.2021 р. у справі № 814/944/18.

У даному випадку спір пов`язаний з реалізацією органом архітектурно - будівельного контролю повноважень щодо скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, у разі виявлення недостовірних даних, наведених у зареєстрованих деклараціях, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, а також можливість виконувати відповідачем, як суб`єктом владних повноважень покладених на нього повноважень, у разі реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва.

З урахуванням наведеної позиції апеляційного суду щодо правової природи вводу об`єкта будівництва в експлуатацію та його взаємозв`язок із державною реєстрацією права власності на нерухоме майно, колегія суддів вважає за необхідне застосувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду : Постанова від 07.04.2020 року у справі № 916/2791/13, згідно якої суди повинні враховувати відомості щодо документа державної реєстрації права власності в порушення умов передбачених законодавством правил і порядку здійснення такої забудови, які не змінюють режиму такого об`єкта та не виключають застосування правових наслідків такого будівництва.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не встановлено в повній мірі фактичні обставини справи, та не надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено повно та правильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього спростовують неправильних по суті висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 23.03.2021р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Градовський Ю.М. Турецька І.О.