Постанова

від 22.03.2021 по справі 640/17545/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17545/20 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2020 року (повний текст складено 05 листопада 2020 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Чичероне до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м.Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.08.2020 №1879440/34049185, №1879439/34049185, №1879437/34049185, №1879438/34049185, №1879436/34049185, №1879435/34049185, №1879434/34049185, №1879433/34049185 прийняті комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані постачальником ТОВ Чичероне податкові накладні від 01.06.2020 №1, від 16.06.2020 №2, №3, від 26.06.2020 №4, від 01.07.2020 №1, від 16.07.2020 №2, №3, від 03.08.2020 №1 днем їх фактичного подання;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних; про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.06.2020 №52090, від 06.07.2020 №62584, від 27.07.2020 №85303;

- зобов`язати ГУ ДПС у м.Києві виключити ТОВ Чичероне з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що подані позивачем документи не дали можливості підтвердити реальність здійснення ним господарських операцій, за якими було виписано податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено. Також апелянт зазначив, що внесення позивача до переліку ризикових не породжують для нього правових наслідків.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що спірні рішення комісії контролюючого органу не містять жодних вказівок, яких саме первинних документів не вистачило для оцінки реальності вчинених позивачем господарських операцій для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, а віднесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджають здійсненню господарської діяльності товариства.

Державна податкова служба України відзив на апеляційну скаргу не подавала. Будь-які її письмові пояснення в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась у порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за наслідками господарської діяльності на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України позивачем було складено податкові накладні від 01.06.2020 №1 на суму 72168,00 грн (у тому числі ПДВ - 12028,00 грн), від 16.06.2020 №2 на суму 35454,24 грн (у тому числі ПДВ - 5909,04 грн), від 16.06.2020 №3 на суму 197486,88 грн (у тому числі ПДВ - 32914,48 грн), від 26.06.2020 на суму 36456,00 грн (у тому числі ПДВ - 6076,00 грн), від 01.07.2020 №1 на суму 73656,00 грн (у тому числі ПДВ - 12276,00 грн), від 16.07.2020 №2 на суму 32288,16 грн (у тому числі ПДВ - 5381,36 грн), від 16.07.2020 №3 на суму 181206,00 грн (у тому числі ПДВ - 30201,00 грн), від 03.08.2020 №1 на суму 75144,00 грн (у тому числі ПДВ - 12524,00 грн) та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.41, 48, 57, 61, 69, 75, 81, 88).

Згідно отриманих квитанцій, надісланих позивачу від 16.06.2020 №9137333723, від 14.07.2020 №9165739453, №9165738770, №9165724327, від 30.07.2020 №9183054419, №9183044353, №9183058401, від 20.08.2020 №9206747045 зазначені податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою здійснення реєстрації вказаних податкових накладних, позивачем направлено повідомлення від 26.08.2020 №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками (а.с.44, 50, 56, 63, 71, 77, 84, 91).

Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення:

від 28.08.2020 №1879440/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.06.2020 №1 (а.с.46);

від 28.08.2020 №1879439/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.06.2020 №2 (а.с.53);

від 28.08.2020, №1879437/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.06.2020 №3 (а.с.59);

від 28.08.2020 №1879438/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.06.2020 №4 (а.с.65);

від 28.08.2020 №1879436/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.07.2020 №1 (а.с.73);

від 28.08.2020 №1879435/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 №2 (а.с.79);

від 28.08.2020 №1879434/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 №3 (а.с.86);

від 28.08.2020 №1879433/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.08.2020 №1 (а.с.93).

Підставою для прийняття вказаних рішень визначено ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Також Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність ТОВ Чичероне критеріям ризиковості платника податку:

- №52090 від 11.06.2020 - на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку - в ході аналізу бази даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ Трассір УА код ЄДРПОУ 39768357 (а.с.95);

- №62584 від 06.07.2020 - на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку - використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ Чичероне , в результаті чого встановлено, що підприємство здійснює придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ Трассір УА , ТОВ Венторі Плюс , ТОВ Філтон Макс , ТОВ Адога Універс , ТОВ Едінгем Лайт (а.с.96);

- №85303 від 27.07.2020 - на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку - використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ Чичероне , в результаті чого встановлено, що підприємство здійснює придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ Венторі Плюс , ТОВ Філтон Макс , ТОВ Адога Універс , ТОВ Едінгем Лайт (а.с.97).

Вважаючи наведені вище рішення про зупинення реєстрації податкових накладних та про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є необґрунтованими, протиправними, а також відповідачем не зазначено мотивації та підстав віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - підприємство здійснює придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність .

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку) .

З рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві №52090 від 11.06.2020, №62584 від 06.07.2020, №85303 від 27.07.2020 вбачається, що підставою для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості визначено здійснення придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В рядку Податкова інформація рішень відповідача вказано лише придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ Трассір УА , ТОВ Венторі Плюс , ТОВ Філтон Макс , ТОВ Адога Універс , ТОВ Едінгем Лайт , натомість не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Отже, оспорювані рішення не містять належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а відповідачем не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності передбачених законодавством підстав для віднесення позивача до переліку платників податків з ознаками ризиковості, як і не надано доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, тобто вказане рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що таких критеріїв ризиковості, як придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність не визначено Порядком №1165.

Доказів наявності відповідних обставин, зокрема відповідних податкових накладних, що були підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості, відповідачами до суду надано не було.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Колегія суддів підкреслює, що оскаржуване рішення не можна визнати обґрунтованим та таким, що прийнято з урахуванням всіх обставин та за наявності визначених законодавством підстав, без надання належних доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, тобто вказане рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Апелянт також зазначає, що внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства як суб`єкта господарювання, оскільки за позивачем залишається право підтверджуючими документами довести реальність здійснювання фінансово-господарських операцій у своїй діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Колегія суддів не погоджується із наведеними доводами відповідача оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій, що підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що реєстрація поданих позивачем податкових накладних була зупинена, а в подальшому були прийняті рішення про відмову у їх реєстрації.

Отже, відповідне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних (п. 201.1. ст. 201 ПК України), позаяк підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, що була направлена позивачем до контролюючого органу засобами електронного зв`язку, є відповідність платника податків п.8 Критерії ризиковості платника податків, що фактично позбавляє товариство можливості належним чином проводити свою господарську діяльність.

Також у цій справі суд враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 у справі Щокін проти України (заява №23759/03) та від 07.07.2011 у справі Серков проти України (заява №39766/05) в яких Суд дійшов висновку: по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п.25 цього Порядку комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), відповідно до п.4 якого у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У відповідності до вимог п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В той же час, незважаючи на подання позивачем у передбаченому законодавством порядку відповідних повідомлень та письмових пояснень, разом із підтверджуючими документами, які в повній мірі доводять наявність підстав для подання та реєстрації податкової накладної, приймаючи оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, контролюючим органом не наведено жодних мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, комісією не було з`ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу і наявності підстав для здійснення відповідного коригування кількісних і вартісних показників. Оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), утому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В той же час, у вказаному рішенні не зазначено, які конкретно документи не були подані позивачем, в тому числі шляхом підкреслення таких документів у відповідному рішенні.

Всупереч визначеній у вказаних рішеннях підстав для їх прийняття, податковим органом не наведено жодного порушення норм матеріального права і не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 та від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень, а саме не доведено, в чому саме виявилась недостатність поданих позивачем документів для прийняття рішення про реєстрацію складеної позивачем податкової накладної.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування спірних рішень, виключення позивача із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості та необхідності зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні, складені позивачем.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови складено 22 березня 2021 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма