Постанова

від 16.03.2021 по справі 640/6133/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6133/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., за участі представника апелянта Пілецького Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІНАЛЬДІ ПРОДАКТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

09.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю РІНАЛЬДІ ПРОДАКТ (надалі - ТОВ РІНАЛЬДІ ПРОДАКТ ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2018р. № 0943701206 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем - 3 277 888, 00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 819 472, 00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018р. № 0943701206 винесене на підставі висновків щодо порушення підприємством податкового законодавства, а саме про заниження позивачем нарахувань з ПДВ за вересень 2018р. на суму 3277888 грн., проте такий висновок спростовується тим, що вказана сума включена до складу податкового кредиту на підставі зареєстрованих у встановленому законом порядку податкових накладних виписаних ТОВ САЛАРЕС , а допущена технічна описка в декларації з ПДВ за вересень 2018р. в частині невірно зазначеного податкового номеру були самостійно виправлені платником податків шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.09.2020 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Приймаючи у справі рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у зв`язку з виявленими під час перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем прийнято спірне рішення правомірно.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою з огляду на таке.

Обставини, встановлені судом.

22.10.2018р. позивачем подано до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві Декларацію з ПДВ за вересень 2018р. разом із додатком № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів . При поданні вищезазначеної декларації позивачем включено до складу податкового кредиту ПДВ суму 3 277 888, 00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ САЛАРЕС , проте в декларації допущено технічну помилку в Розділі ІІ Податковий кредит Додатку № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та невірно вказано ІПН підприємства постачальника, а саме вказано найменування постачальника ТОВ САЛАРЕС , а ІПН ТОВ РІАРТ .

21.11.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку позивача, за результатом якої складено акт від 21.11.2018р. № 19413/26-15-12-06-14 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ РІНАЛЬДІ ПРОДАКТ за вересень 2018р. у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження нарахувань з ПДВ за вересень 2018р. на суму 3 277 888, 00 грн. Штрафна санкція розрахована відповідно до п. 123.1 ст. 123 розділу V ПК України (а.с.11).

29.11.2018 позивачем, у зв`язку з виявленням помилки та з метою її усунення, подається Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок разом з Додатком № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів в якому виправлено ІПН контрагента. Вказаний уточнюючий розрахунок отримано податковим органом 29.11.2018р. о 14 год. 26 хв., що підтверджується квитанцією № 2 (а.с.17-20).

17.12.2018 відповідачем приймається податкове повідомлення-рішення № 0943701206, яким згідно з п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 та п. п. 123.1 ст. 123 ПК України та на підставі акта перевірки від 21.11.2018р. № 19413/26-15-12-06-14 за порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 та п. 201.1, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4 097 360, 00 грн. (за податковим зобов`язанням на суму 3 277 888, 00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями на суму 819 472, 00 грн.) (а.с.15/, 16).

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з п. 76.1, п. 76.2 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Водночас, відповідно до абз. 1 п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 ст. 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, п. 50.2 ст. 50 ПК України, встановлено обмеження щодо подачі уточнення показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки.

Відтак, у випадку отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 23.01.2015 № 13), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 (далі - Порядок).

Пунктом 6 розділу І Порядку передбачено, що до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Порядок внесення змін до податкової декларації з ПДВ визначено у розділі IV Порядку.

Пунктом 1-3 розділу IV Порядку визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Зміст наведених вимог чинного законодавства у взаємозв`язку з формою податкової декларації з ПДВ та додатків до неї дають підстави для висновку, що виправлення помилок, допущених у додатку 5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до декларації та які не вплинули на числові показники декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до якого додається додаток 5 з відміткою уточнюючий .

При цьому, для виправлення помилок у додатку 5, суть яких полягає у невірному зазначенні індивідуального податкового номера контрагента (покупця або постачальника) в уточнюючому додатку 5 необхідно:

1) повторюється помилковий запис ІПН, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком - (тобто сторнується);

2) вказується правильний запис за операціями з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки повністю (включаючи вартісні показники);

3) підсумковий рядок Усього за звітний період не заповнюється.

Таким чином, для коригування невірно зазначеного ІПН у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ у складі уточнюючого розрахунку подається додаток 5 з відміткою у рядку з кодом 013 , що відповідає значенню уточнюючий , в якому помилковий запис сторнується (відображається зі знаком мінус по відношенню до вартісних показників) і зазначається правильний запис.

Висновки суду в межах доводів апеляційної скарги.

Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави колегії суддів дійти висновку, що чинним законодавством передбачено, що після проведення податковим органом камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано вищевказані вимоги законодавства щодо подачі уточнюючого розрахунку в наслідок встановлення помилки, такий уточнюючий розрахунок позивача від 29.11.2018 був прийнятий податковим органом, що підтверджено відповідним доказом і не спростовано апелянтом.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність спірного рішення.

Крім того, такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 03.09.2020р. у справі № 808/2156/17, адміністративне провадження № К/9901/53942/18.

З огляду на вказане доводи апелянта щодо правомірності спірних рішень не заслуговуають уваги.

Щодо решти доводів апелянта колегія суддів наголосушє, що враховує рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апелянт не спростував того, що платник податків з індивідуальним податковим номером 412056417169 не виписував на користь позивача податкові накладні на суму ПДВ у розмірі 3 277 888, 00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст постанови виготовлено 22.03.2021.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІНАЛЬДІ ПРОДАКТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель