Постанова

від 10.03.2021 по справі 380/5450/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5450/20 пров. № А/857/4417/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Макарика В.Я.,

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі №380/5450/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рестин до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішення (головуючий суддя першої інстанції - Мричко Н.І., час ухвалення - 14.36 год., місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 31.12.2020),-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі №380/5450/20,позов товариства з обмеженою відповідальністю Рестин до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 22764 від 02.07.2020, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю Рестин .

22.12.2020 представник позивача подав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У такій заяві позивач просить стягнути із відповідача 7000,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року заяву задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Рестин понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн 00 коп. В іншій частині заяви - відмовлено.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що не погоджується із прийнятим рішенням, оскільки таке постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянта вказує на те, що позивачем не доведено, що розмір витрат є реальним, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання вказаних робіт. Крім цього, рахунок та акт наданих послуг сформульований з загальних понять - підготовка позовної заяви, підготовка заяви про забезпечення позову, відповідь на відзив, без зазначення конкретних дій, які були вчинені адвокатом з метою підготовки позовної заяви з урахуванням предмету спору.

Також зазначає, що представником позивача до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додана лише виписка по особовим рахункам за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 року. Згідно зазначеної виписки кошти поступили від ТОВ Рестин у сумі 7000 грн. - 06.08.2020. Проте з долученого детального опису виконуваних робіт вбачається, що загальна вартість робіт становить 7000 грн., зокрема включає участь у судових засіданнях 07.09.2020 року, 08.09.2020 року 22.10.2020 року, 14.12.2020 року. У зв`язку з зазначеним не зрозуміло, як Позивачем та його представником визначались наперед кількість та дати засідань. В зазначеному випадку оплата послуг пройшла до того, як зазначені послуги реально були надані Представником позивача.

Просить апеляційну скаргу задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу повністю.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на нескладність справи та обсяг наданих послуг, виходячи з критерію пропорційності, розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 2000,00грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої вказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. При цьому, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, частина шоста статті 134 КАС України визначає, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідно до частини сьомої цієї статті, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач (клієнт) уклав з адвокатським об`єднанням Західна правова група (адвокатське об`єднання) договір про надання правової допомоги від 07.07.2020, згідно з умовами якого клієнт доручає та оплачує, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу.

Відповідно до додатку від 08.07.2020 №1 до договору про надання правової допомоги від 07.07.2020 сторонами погоджено вартість послуг з надання правової допомоги, яка складає: 750,00 грн за участь в одному судовому засіданні; 1000,00 грн за 1 год. послуг з надання інших видів правової (правничої) допомоги.

Згідно з актом виконаних робіт від 14.12.2020 адвокатське об`єднання виконало, а клієнт прийняв роботу, зокрема: підготовка та подання позовної заяви - 2 год.; адвокатський запит від 16.07.2020 - 0,5 год.; заява про забезпечення позову від 04.09.2020 - 0,5 год.; відповідь на відзив від 16.09.2020 - 1 год.; участь адвоката у судових засіданнях: 07.09.2020, 08.09.2020, 22.10.2020, 14.12.2020. Загальна вартість виконаних робіт, згідно з вказаним актом, складає 7000,00 грн.

Оплата позивачем наданих адвокатським об`єднанням Західна правова група правових послуг здійснена згідно з рахунком-фактурою від 06.08.2020 № СФ-0000102, що також підтверджується випискою Акціонерного банку Південний по особовим рахункам з 01.08.2020 по 31.08.2020 (ф. 281).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на нескладність справи та обсяг наданих послуг, виходячи з критерію пропорційності, розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 2000,00грн.

Разом з тим, апеляційний суд також враховує, що відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналізуючи вищевикладене, виходячи з принципів обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, значення справи для сторін, колегія суддів приходить до переконання про те, що висновок суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 2000 грн. є вірним.

Що стосується доводів апелянта про те, що до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додана лише виписка по особовим рахункам за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 року, кошти поступили від ТОВ Рестин у сумі 7000 грн. - 06.08.2020 та оплата послуг пройшла до того, як зазначені послуги реально були надані представником позивача, то такі не спростовують як правильність висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення витрат на правничу допомогу, так і реальність наданої та оплаченої позивачем правничої допомоги адвоката.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі №380/5450/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 22.03.2021р.