Рішення

від 22.01.2010 по справі 50/494

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/494

22.01.10

За позовом     заступника військового прокурора Дарницького гарнізону  в

                        інтересах держави в особі МОУ (Головне КЕУ ЗС України)

до                     товариства з обмеженою відповідальністю “Сторм”

третя особа    Київське квартирно-експлуатаційне управління МОУ

про                 стягнення 459 512,59 грн.

Суддя  Головатюк Л.Д.

Представники:

від прокуратури      Борисов О.В., пом.ВП Дарницького гарнізону

від позивача            Лепень О.В..(дов. від 24.11.2008)

від відповідача        Білошук О.Т.(дов. від 01.07.2009)

від третьої особи          Лепень О.В.(дов. від 12.12.2008)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах  держави в особі МОУ (Головне КЕУ ЗС України) до товариства з обмеженою відповідальністю “Сторм” про стягнення заборгованості у сумі 459 512,59  грн. за неналежне виконання зобов’язання за договором оренди від 01.02.2006 № 4/2006/Голов КЕУ та додатковим договором оренди від 29.03.2007  № ВВд/2007/Голов КЕУ.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.06.2009 порушено провадження у справі № 50/494 та призначено її до розгляду на 15.07.2009.

Представник відповідача в судове засідання 15.07.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання прибули представники прокуратури та позивача, дали пояснення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що відповідно до п. 3.3. договору орендна плата перераховується орендарем(відповідачем) на розрахунковий рахунок Київського КЕУ, який є балансоутримувачем орендованих приміщень. У зв’язку з наведеним суд залучив Київське квартирно-експлуатаційне управління до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Розгляд справи було відкладено на 03.08.2009.

03.08.2009 в судове засідання прибули представники всіх сторін по справі, дали пояснення та подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи на більш тривалий строк, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 25.09.2009 для подання додаткових доказів по справі.

В зв’язку з тим, що суддя який розглядає дану справу перебував на лікарняному, судове засідання призначене на 25.09.2009 не відбулося та було перенесено на 12.10.2009.

12.10.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури та відповідача і дали додаткові пояснення по справі. Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів. Розгляд справи було відкладено на 28.10.2009.

28.10.2009 в судове засідання прибули представники всіх сторін по справі та дали додаткові пояснення. Представник прокуратури подав заяву про відмову від позовних вимог в розмірі 454 512,59 грн. Проте представник позивача заперечив проти даної заяви та на підставі ст. 29 Господарського процесуального кодексу України  наполягав на вирішенні спору по суті, просив стягнути з відповідача всю суму заборгованості без будь-якого зменшення. Суд відхилив подану заяву прокурора про відмову від позовних вимог.                             

Представник третьої особи подав письмові пояснення по справі, в яких просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судом встановлено, що сторони не в повній мірі виконали вимоги попередньої ухвали суду по даній справі, а саме не подали витребуваних доказів. В зв’язку з тим, що сторони не виконали вимоги ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 18.11.2009.

18.11.2009 в судове засідання прибули представники позивача, відповідача та третьої особи і дали пояснення по справі.

Представник прокуратури в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,розгляд справи було відкладено на 14.12.2009.

14.12.2009 в судове засідання прибули представники позивача, відповідача та третьої особи і дали пояснення по справі. Представник позивача надав суду уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 463 845,68 грн. Судом встановлено, що сторони не в повній мірі виконали вимоги попередньої ухвали суду по даній справі, а саме не подали  витребуваних доказів. Представник прокуратури у судове засідання повторно не з`явився та витребуваних судом доказів не подав, причин неявки  суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 15.01.2010.

В судове засідання 15.01.2010 прибули представники сторін та надали додаткові пояснення по суті спору. Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовився від стягнення компенсації за комунальні послуги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 455 938,97 грн.

15.01.2010 в судовому засіданні за клопотанням відповідача було оголошено перерву до 22.01.2010 для виготовлення повного тексту рішення.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладені функції захисту інтересів держави, які реалізуються шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Згідно глави XI Декларації «Про державний суверенітет та незалежність України», Україна, як незалежна і суверенна держава для захисту свого суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості будує свої Збройні Сили.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні сили - це військове формування, на яке відповідно до Конституції, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Міністерство оборони України, відповідно до ст. З цього Закону та ст. 1 «Положення про Міністерство оборони України», затверджене Указом Президента України від 12 листопада 1999 року № 1461М399, є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 по справі № 1-1/99, З-рп/99 визначено, що прокурори вправі звертатися до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

01.02.2006 між Міністерством оборони України (Головне КЕУ ЗС України) (далі-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Сторм” (далі-відповідач) було укладено договір оренди нежитлових приміщень, розташованих в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 2, військове містечко № 147, інв. №11 від 01.02.2006 № 4/2006/Голов КЕУ (далі - договір). Крім того сторони провели новацію та 29.03.2007 уклали додатковий договір № ВВд/2007/Голов КЕУ (далі - додатковий договір).

Відповідно до умов підпункту 1.1 пункту 1 договору позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення, військового містечка №:147 інв. №11, що знаходиться на балансі та обліковується в Київському КЕУ, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Поліська,2, вартість якого станом на 30.09.2005 згідно акту експертної оцінки становить 2 525 087,00грн. та футбольне поле площею 7 176,0 кв.м вартістю 239 354,00грн. (далі-нерухоме майно).

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 договору розмір орендної плати визначається на підставі  Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, за результатами конкурсу, моніторингу та за домовленістю сторін за базовий місяць розрахунку (жовтень 2005) становить 37014,38грн.(без  ПДВ).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за наступні місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць оренди на індекси інфляції за наступний місяць.

Підпунктами 5.11. та 5.12. пункту 5 договору передбачено, що понад орендну плату за нерухоме майно відповідач зобов’язувався сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загально-експлуатаційні витрати на його утримання, та щомісячно компенсувати позивачеві кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає нерухоме майно, що використовується відповідачем.

Згідно підпункту 3.3 пункту 3 та підпункту 5.2. пункту 5 договору відповідач зобов’язувався  своєчасно та в повному обсязі перераховувати позивачеві орендну плату щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України  “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідач,  в порушення умов договору та вимог ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, не сплачує позивачу в повному обсязі орендні платежі, компенсацію земельного податку, а також плату за комунальні послуги в період з березня 2008 по березень 2009 року.

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості з орендної плати станом на 26.03.2009 сума заборгованості по орендній платі складає 434 968,97 грн., по сплаті комунальних послуг –1 292,52 грн., компенсація земельного податку 27 584,19 грн., отже загальна сума заборгованості складає  463 845,68 грн. Зазначене підтверджується рахунками-фактурами та іншими доказами. Борг фактично визнає і сам відповідач, тільки заперечує його суму та дату припинення орендних відносин з позивачем.

Судом встановлено, що на момент звернення до суду відповідач існуючу заборгованість не погасив.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом  (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за оренду. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.(ст. 815 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює для орендаря обов’язок за користування об’єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 455938, 91грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаного основного боргу  визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд критично оцінює заперечення відповідача щодо дати звільнення орендованих приміщень. Пояснення відповідача про те , що він раніше березня 2009 року звільнив орендовані приміщення і ними не користувався  не відповідають дійсності. У  судовому засіданні досліджено акт прийому-передачі  нежитлових приміщень, з якого вбачається, що військове відомство прийняло у відповідача орендовані приміщення 26.03.2009.Зазначене підтверджується підписом та печаткою відповідача. на акті, доказів сплати позивачу орендної заборгованості відповідач  суду  не надав..

Згідно з п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши докази позивача, дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що спір частково врегульовано самими сторонами і між ними у зв’язку з цим не залишилось неврегульованих питань, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 7 906,71 грн. При цьому суд враховує, що дане припинення провадження у справі не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому порядку, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 7 906,71 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сторм” (01417, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 16, кв.12 ; код ЄДРПОУ 30928723) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Міністерства оборони України ( Київське КЕУ , 01001, м. Київ, вул. Курська, 13-а, код ЄДРПОУ 22916117, МФО 820019) заборгованість в розмірі  455 938 (чотириста п’ятдесят п’ять тисяч дев’ятсот тридцять вісім)грн. 97коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сторм” (01417, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 16, кв.12 ; код ЄДРПОУ 30928723) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 4 559 (чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят дев’ять)грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50коп.  

4. Видати накази.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя                                                                                   Головатюк Л.Д.