Рішення

від 25.06.2007 по справі 7/231/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/231/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.07                                                                                        Справа №  7/231/07

Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач         Корпорація “Енергоресурс-інвест”, м. Львів.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗапоріжСантехПідряд”, м.Запоріжжя.  

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Позивача       Березовська Х.Р., дов. № 562 від 21.06.2007р.

Відповідач    не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 7147грн.89коп. заборгованості за договором № 187/06 від 01.08.2006р., яка складається з 6000 грн. 00 коп. основного боргу, 508 грн. 60 коп. суми пені, 516 грн. суми індексу інфляції, 123 грн. 29 коп. суми 3 % річних.

Позивач обґрунтував свої вимоги обставинами викладеними в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається на договір №187/06 від 01.08.2006р , ст. ст. 193, 230, 231, 232, 265  ГК України,  ст.ст. 257, 258, 625 ЦК України.           

Ухвалою суду від 15.05.2007р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 25.06.2007р.   Судовий процес завершено 25.06.2007р. оголошенням, в присутності представника позивача, вступної та резолютивної частинної частин рішення.

Ухвала суду від 15.05.2007р. була направлена на адреси сторін в установлений законом строк (вих. № 02-12а/14194 від 18.05.2007р.), на адресу суду поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2007р.  не з'явився, про причини неявки свого представника відповідач не повідомив. Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в вищезазначеній ухвалі суду, правом на захист своїх інтересів не скористався.   

Відповідач по справі № 7/231/07 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст.28ГПК України, керівник підприємства відповідача був зобов'язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи особисто прийняти участь в судовому засіданні.  Тим паче, судове засіданні було призначено майже через місця після порушення провадження у справі № 7/231/07, виходячи з чого, суд вважає, що у сторін було достатньо часу для належної підготовки до судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

              Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.   

           Спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За усним клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача,  суд  

ВСТАНОВИВ:   

          01 серпня 2006р. між сторонами було укладено договір № 187/06 на виговлення та поставку продукції.   

          Згідно з  п. 1.1  договору, виконавець (позивач)  зобов'язався  виготовити і поставити, в замовник (відповідач) прийняти і оплатити  тепло ізольовані елементи  для теплових мереж, (надалі продукція), згідно погодженої обома сторонами специфікації.

          На виконання договірних зобов'язань, позивач поставив відповідачу  продукцію на загальну суму 13181 грн. 92 коп.,  що підтверджується видатковою накладною,  а саме:

-          № 692/2006 від 07.08.20096р.

         Факт отримання товару  відповідачем підтверджується довіреністю:

-          серія ЯЛЧ № 904975 від 07.08.2006р.            

        Всупереч вимогам договору від 01.08.2006р. та вимог діючого законодавства, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті отриманого товару  належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату отриманої від позивача продукції на суму 7181 грн. 92 коп.  Документальних доказів належного виконання договірних зобов'язань відповідач суду не надав, правом на захист своїх інтересів належним чином не скористався без поважних причин.

        Згідно ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

           Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

      Доказів сплати борги відповідач суду не надав.

           Таким чином, сума  заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар по договору від 01.08.2006р. складає 6000грн. 00коп., підтверджена матеріалами справи  та підлягає задоволенню.

           Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

           Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.

           Згідно з п. 9.3 договору, за порушення термінів оплати продукції замовник (відповідач) сплачує пеню в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.  

           Таким чином сума пені, що пред'явлена до стягнення позивачем та підлягає стягненню складає 508грн. 60 коп.

           Відповідно до ст. 625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, складає  123грн. 29коп. та сума індексу інфляції складає 516 грн. 00 коп., пред'явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

           З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

      Судові витрати згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України,  слід  покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст. 526, 625   ЦК України,  ст. ст. 3, 22, 28, 33,  44,  49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:                                                                            

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

             Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗапоріжСантехПідряд”, 69035, м. Запоріжжя,  пр. Леніна, 192-174 (р/р 26009130 в АБ “АвтоЗАЗбанк”, МФО 313407, ЕДРПОУ 33011475)   на користь Концерну “Енергоресурс-інвест”, 79035, м.Львів, вул. Зелена, 131 (п/р 260010127460 у Першій  Львівській філії ВАТ “КРЕДОБАНК”, МФО 325365, ЕДРПОУ 30336890) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.  основного боргу, 508 (п'ятсот вісім) грн. 60 коп. суми пені,  516 (п'ятсот шістнадцять) грн. 00 коп. суми індексу інфляції, 123 9сто двадцять три) грн. 29 коп. суми 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

            Видати наказ.  

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

            Дата підписання рішення “09” липня 2007р.

          Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева