Рішення

від 18.07.2007 по справі 10/352/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/352/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.07                                                                                        Справа №  10/352/07

Суддя   Алейникова Т.Г.

 За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю ЦВВТ “Ноябрь-95”,                        м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТД “Линкольн”,                          м. Запоріжжя

про стягнення  4390,88  грн.

Суддя  Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача   Гіря О.М., дов. № 128 від 17.07.2007 р.

Від відповідача Владикін І.В.- директор

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 4390,88 грн., які складаються з 4058,22 грн. заборгованості за поставку продукції та 332,66 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань.

08.06.2007 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 18.07.2007 р.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач заявлені  позовні вимоги визнав в розмірі 4058,28 грн., та повідомив що оплата не здійснювалась тому  що позивач не пред'являв вимогу щодо оплати.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

        23.08.2006 р.  позивач відвантажив лакофарбову продукцію відповідачу  на суму 4058,22 грн., що підтверджується накладною № 3915  від 23.08.2006 р. на зазначену суму та довіреністю на отримання цінностей серії ЯЛЦ № 034107 від 23.08.2006 р. (копії містяться в матеріалах справи).

          Відповідач оплату отриманого товару не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 4058,22 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.   

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов'язки відповідача заключаються  в оплаті цього товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з цим позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. № 70-юр від 18.12.2006 р. та вих. № 1988/070 від 09.08.2005 р.) з вимогою погасити існуючу заборгованість за поставлену продукцію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив вимогу позивача про оплату продукції без задоволення.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість за поставлений товар в сумі 4058,22 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про  стягнення 4058,22 грн. основного боргу обґрунтована і належить задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 322,66 грн. пені  за несвоєчасну оплату продукції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст.  231 ГК України,  штрафні  санкції   за   порушення   грошових   зобов'язань встановлюються  у  відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою Національного банку України,  за  увесь  час  користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Однак, подвійна облікова ставка НБУ є величиною змінною, а сторони не обумовили, за який період вона береться. Таким чином, сторонами не встановлено конкретного розміру пені, у зв'язку з чим вимога  позивача про стягнення 322,66 грн. пені не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД “Линкольн” (юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А; фактична адреса: 69084,                 м. Запоріжжя, вул. Краснова, 7, код 31806363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЦВВТ “Ноябрь-95”  (юридична адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 22-Б/13, фактична адреса: 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Канатна, буд. 128, код 21864549) 4058,22 грн. основного боргу, 94,26 грн. державного мита та 109,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                              Т.Г. Алейникова

(рішення оформлено 19.07.2007 р.)